Рішення № 14215357, 31.08.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2010 р. Справа № 5/101

За позовом Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Шишацька, 82

до Професійно-технічного училища № 44 м. Миргород, 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Козацька, 26

про стягнення 19187,42 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Рішення оголошено в судовому засіданні 31.08.2010 року після виходу з нарадчої кімнати.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 19187,42 грн. заборгованості за договорами № 64 від 21.01.2009 року та № 64 від 04.01.2010 року, з яких: 17568,76 грн. - основний борг, 878,10 грн. - пеня та 740,56 грн. - інфляційні нарахування.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника, у попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням поданої 30.06.2010 року заяви про їх зменшення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (повідомлення в матеріалах справи), у попередніх судових засіданнях проти суми основного боргу не заперечував та прохав суд відмовити у стягненні пені та інфляційних витрат, посилаючись на бюджетне фінансування установи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

21.01.2009 року між Обласним комунальним виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" (позивач) та Професійно-технічним училищем № 44 м. Миргород (відповідач) був укладений договір № 64 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації

Згідно п. 10.1. договору, строк його дії встановлено до 31.12.2009 року.

04.01.2010 року у зв'язку з закінченням строку дії договору № 64 від 21.01.2009 року між сторонами був укладений новий договір за № 64.

Строк дії договору від 04.01.2010 року встановлено до 31.12.2012 року (п. 10.1. договору).

У відповідності до п. 1 зазначених договорів, позивач зобов'язався забезпечувати відповідача питною водою, а також приймати від нього стічні води, а відповідач - своєчасно оплачувати надані йому послуги за встановленими тарифами в термін, передбачений договором.

На виконання умов вищенаведених договорів позивачем у період з листопада 2009 року по червень 2010 року було надано відповідачу послуги із забезпечення питною водою та приймання стічних вод на загальну суму 19205,35 грн.

Згідно п. 6.1. укладених договорів, розрахунки за відпуск води з комунального водопроводу та її водоспоживання, скидання та приймання стічних вод проводиться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних документах, на поточні рахунки відповідно до встановлених та затверджених тарифів.

У відповідності до п. 6.4. вказаних договорів, відповідач (споживач) до 1 числа наступного розрахунковому періоду здійснює платіж у сумі 100% договірних величин споживання.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач у передбачені договорами строки за надані послуги розрахувався лише частково.

В ході розгляду справи позивачем було зменшено позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у зв'язку з її перерахунком.

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги із забезпечення питною водою та приймання стічних вод складає 17568,76 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов’язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ході розгляду справи представник відповідача проти суми основного боргу не заперечував, що підтверджується, зокрема, актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2010 року.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 17568,76 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума інфляційних нарахувань за період з листопада 2009 року по червень 2010 року складає 740,56 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, яка складає, згідно розрахунку позивача, 878,10 грн.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов’язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7.2. укладених договорів, за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення споживач крім суми заборгованості сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

Враховуючи, що прострочка виконання зобов'язання за укладеними договорами починається з 02.12.2009 року, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок суми пені та інфляційних витрат, які склали 859,20 грн. та 249,27 грн. відповідно.

В силу ч. 1 ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, заявлене відповідачем клопотання про відмову у стягненні суми пені та інфляційних витрат задоволенню не підлягає.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Професійно-технічного училища № 44 м. Миргород (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Козацька, 26, р/р 35220001000163 в УДК в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 02546861) на користь Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Шишацька, 82, р/р 26007552940 в АБ "Полтава-банк" м. Полтава, МФО 331489, код ЄДРПОУ 03362560) - 17568,76 грн. основного боргу, 249,27 грн. інфляційних витрат, 859,20 грн. пені, 186,77 грн. державного мита та 229,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гетя Н.Г.