Рішення № 14215328, 26.08.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 р.Справа № 5/98

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТОРГ Україна", юридична адреса: вул. Рибальська, 13, м. Київ, 01011; поштова адреса: вул. Суворова, 18/20, а/с 26, м. Київ, 01010

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Перемоги, 60, с. Піски, Лубенський район, Полтавська область, 37551

про стягнення 8923,73 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Савченко Л.А.

від відповідача: не з'явився

Рішення оголошено в судовому засіданні 26.08.2010 року після виходу з нарадчої кімнати.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 8923,73 грн. заборгованості за договорами № П-17/10-02/80 на постачання природного газу від 17.02.2010 року та № П-17/10-02/80п про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу від 17.02.2010 року.

Представником позивача на підставі ст. 22 ГПК України подано клопотання про зменшення позовних вимог у зв'язку з перерахунком суми боргу, згідно якого він прохає суд стягнути з відповідача 8899,71 грн. заборгованості за укладеними договорами.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення заборгованості за договорами № П-17/10-02/80 на постачання природного газу від 17.02.2010 року та № П-17/10-02/80п про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу від 17.02.2010 року в сумі 8899,71 грн.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що розгляд даної справи двічі відкладався (в т.ч. за клопотанням відповідача), закінчення строку, в межах якого має бути вирішено господарський спір у відповідності до вимог ст. 69 ГПК України, а також те, що відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника в разі неможливості особистої явки в судове засідання, подане ним клопотання про відкладення розгляду справи судом відхиляється.

Справа, у зв'язку з неподанням відповідачем письмового документально обгрунтованого відзиву на позов, розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

17.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗТОРГ Україна" (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) були укладені договір № П-17/10-02/80 на постачання природного газу та договір № П-17/8010-02/80п про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу.

За змістом договору № П-17/10-02/80, позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача (споживача) в 2010 році природний газ, а відповідач - прийняти та оплатити газ на умовах даного договору в кількості та за ціною, обумовленою цим договором.

На виконання умов договору № П-17/10-02/80 позивачем у 2010 році було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 13953,95 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору № П-17/10-02/80, кількість газу, поставленого споживачу, закріплюються щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками постачальника і споживача газотранспортної організації.

Згідно п. 3.4. договору № П-17/10-02/80, не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним місяцем споживач зобов'язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

У відповідності до вищезазначених умов відповідач надав позивачу акт прийому-передачі природного газу та його транспортування, поставлений в лютому 2010 року (акт від 28.02.2010 року), згідно якого обсяг отриманого відповідачем природного газу складає 5,643 тис. м3.

Відповідно до п. 6.1. договору № П-17/10-02/80, оплата замовлених обсягів природного газу здійснюється грошовими коштами в такому порядку: 100% попередня оплата до 25-го числа місяця перед місяцем споживання природного газу, остаточний розрахунок за фактично отриманий обсяг газу у звітному місяці здійснюється до 5 числа місяця, наступного за місяцем споживання газу.

На виконання умов договору відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 6486,75 грн., що підтверджується банківськими виписками № БВ-0000064 від 19.02.2010 року, № БВ-0000070 від 24.02.2010 року та № БВ-0000092 від 10.03.2010 року (частину заборгованості в розмірі 2532,78 грн. було погашено відповідачем 05.03.2010 року, іншу частину заборгованості в розмірі 3953,97 грн. було погашено відповідачем 10.03.2010 року).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий згідно договору № П-17/10-02/80 природний газ складає 7467,19 грн.

Разом з договором № П-17/10-02/80 на постачання природного газу між позивачем та відповідачем 17.02.2010 року був укладений договір № П-17/10-02/80п про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу.

Відповідно до умов договору № П-17/10-02/80п позивач (виконавець) зобов'язався надати відповідачу (замовнику) послуги по забезпеченню постачання природного газу, а відповідач - прийняти та оплатити вказані послуги на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору № П-17/10-02/80п, ціна за послуги по забезпеченню постачання природного газу встановлено в розмірі 50,00 грн. за поставку 1000,0 м3 природного газу, крім того ПДВ 20% - 10,00 грн.

У відповідності до п. 3.4. договору № П-17/10-02/80п, замовник здійснює оплату за послуги по забезпеченню постачання природного газу виконавцю шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок виконавця на умовах 100% вартості наданих послуг не пізніше 20 числа місяця постачання природного газу в розмірі, що відповідає заявленому обсягу природного газу в договорі № П-17/10-02/80.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за надані згідно договору № П-17/10-02/80п послуги не розрахувався.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № П-17/10-02/80п складає 338,58 грн.

Отже, загальна сума заборгованості за укладеними договорами з урахуванням часткового її погашення відповідачем складає 7805,77 грн.

Позивачем на адресу відповідача неодноразово були направлені листи та вимоги про погашення суму заборгованості (лист № 11/03-1 від 11.03.2010 року, лист № 18/03 від 18.03.2010 року, лист № 30/03-3 від 30.03.2010 року, лист № 02/04-3 від 02.04.2010 року, вимога № 9/04-1 від 09.04.2010 року).

13.04.2010 року відповідачем на адресу позивача було надіслано гарантійний лист, яким відповідач визнав наявність заборгованості в розмірі 7805,77 грн. та зобов'язався погасити її у строк до 09.05.2010 року, але остаточного розрахунку не провів.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобовязань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення 7805,77 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума інфляційних нарахувань складає:

- за договором № П-17/10-02/80 за період з березня по травень 2010 року - 67,20 грн.;

- за договором № П-17/10-02/80п за період з березня по квітень 2010 року - 3,05 грн.

Сума 3% річних, згідно наданого позивачем розрахунку, складає:

- за договором № П-17/10-02/80 за період з 06.03.2010 року по 09.03.2010 року - 3,75 грн.;

- за договором № П-17/10-02/80 за період з 10.03.2010 року по 30.05.2010 року - 50,33 грн.;

- за договором № П-17/10-02/80п за період з 21.02.2010 року по 30.05.2010 року - 2,76 грн.

Судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок суми інфляційних витрат, яка склала 2,03 грн. за період з березня 2010 року по квітень 2010 року згідно договору № П-17/10-02/80п. Враховуючи розмір сукупного індексу інфляції за період з березня по травень 2010 року (0,999), нараховані позивачем 67,20 грн. інфляційних витрат за вказаний період згідно договору № П-17/10-02/80 стягненню не підлягають.

Також судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок суми 3% річних, яка склала:

- за договором № П-17/10-02/80 за період з 06.03.2010 року по 09.03.2010 року - 2,45 грн.;

- за договором № П-17/10-02/80 за період з 10.03.2010 року по 30.05.2010 року - 50,33 грн.;

- за договором № П-17/10-02/80п за період з 21.02.2010 року по 30.05.2010 року - 1,98 грн.

Таким чином, стягненню підлягають 2,03 грн. інфляційних витрат та 54,79 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, яка складає, згідно розрахунку позивача:

- за договором № П-17/10-02/80 за період з 06.03.2010 року по 09.03.2010 року - 26,28 грн.;

- за договором № П-17/10-02/80 за період з 10.03.2010 року по 30.05.2010 року - 352,29 грн.;

- за договором № П-17/10-02/80п за період з 21.02.2010 року по 30.05.2010 року - 19,29 грн.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобовязання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 7.2. договору № П-17/10-02/80, в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені в п. 6.1. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу до повного розрахунку.

Відповідно до п. 4.3. договору № П-17/10-02/80п, у випадку несвоєчасної оплати послуг по забезпеченню постачання природного газу замовником, він сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення платежу.

Судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок суми пені, яка склала:

- за договором № П-17/10-02/80 за період з 06.03.2010 року по 09.03.2010 року - 25,66 грн.;

- за договором № П-17/10-02/80 за період з 10.03.2010 року по 30.05.2010 року - 343,90 грн.;

- за договором № П-17/10-02/80п за період з 21.02.2010 року по 30.05.2010 року - 18,83 грн.

Таким чином, загальна сума пені, що підлягає стягненню складає 388,39 грн.

Також, згідно договору № П-17/10-02/80 позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, що складає, згідно розрахунку позивача, 522,70 грн. (7% від суми боргу починаючи з 10.04.2010 року).

Приписами п. 7.2. договору № П-17/10-02/80 передбачено, що за прострочення понад 30 днів споживач додатково сплачує штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

Крім того, згідно договору № П-17/10-02/80п позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за перевищення заявленого споживання природного газу більше ніж на 10%, що складає, згідно розрахунку позивача, 46,29 грн.

Згідно п. 4.4. договору № П-17/10-02/80п, у випадку якщо фактичне споживання природного газу, передбачене в договорі на постачання (купівлю-продаж) природного газу, перевищило заявлений обсяг більше ніж на 10%, замовник, крім вартості наданих послуг, додатково сплачує виконавцю пеню в розмірі 15% від вартості послуг по забезпеченню постачання додаткового обсягу природного газу.

Перевіривши правильність нарахування позивачем сум штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів та пені за перевищення заявленого споживання природного газу більше ніж на 10%, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТОРГ Україна" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, р/р 2600432609007 в АБ "ДІАМАНТБАНК", МФО 320854, код ЄДРПОУ 36185253) - 7805,77 основного боргу, 388,39 грн. пені, 2,03 грн. інфляційних витрат, 54,79 грн. 3 % річних, 522,70 штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, 46,29 пені за перевищення заявленого споживання природного газу більше ніж на 10%, 101,09 грн. державного мита та 233,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гетя Н.Г.