Рішення № 14215308, 17.08.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 р.                                                                                Справа № 5/109

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровик", 17584, Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Линовиця, вул. Шевченка, 13

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 37000, АДРЕСА_1

про стягнення 64408,20 грн.

                                                                       Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 64408,20 грн. заборгованості за отриманий згідно накладних товар.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, ухвала, направлена на його адресу, вказану в позовній заяві, повернулася до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи, що адреса зазначена в позові співпадає з адресою вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на яку було направлено ухвалу відповідачу, останній вважається повідомленим належним чином.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах достатньо, і господарський суд повідомив належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

У відповідності до накладних № 4 від 11.06.2009 року, № 1 від 15.06.2009 року та № 3 від 16.06.2009 року року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (відповідач) отримав товар від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровик" (позивач) на загальну суму 207019,80 грн.

У видатковій накладній вказано найменування та кількість товару (предмет договору), ціна за одиницю, загальна ціна, тобто є всі істотні умови, по яких досягнуто сторонами письмової згоди.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Вказаний товар було отримано відповідачем, про що свідчить підпис відповідача у видаткових накладних.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар на суму 142611,60 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 273, № 279 та № 19 від 19.01.2010 року.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за отриманий, згідно накладних, товар складає 64408,20 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов’язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як повідомив представник позивача, письмовий договір між сторонами не укладався, товар поставлявся за усною домовленістю, отже у зобов'язанні строк виконання не встановлений.

02.04.2010 року на адресу відповідача була направлена вимога № 16 про стягнення заборгованості, яка повернулася позивачу з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідач розрахунок з позивачем не провів.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 4 ст.129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.

Таким чином, відповідач дійсно порушив взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (37000, АДРЕСА_1) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровик" (17584, Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Линовиця, вул. Шевченка, 13, р/р 26000301715790 в ПІБ м. Прилуки, МФО 353423, код ЄДРПОУ 30829636) - 64408,20 грн. боргу, 644,08 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     Гетя Н.Г.