ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2010 р. Справа № 5/108
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАДА-ДИСТРИБ'ЮШН", 36009, м. Полтава, вул. Визволення, 24
до Приватного підприємства "Діадема", 39605, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Гоголя, 3
про стягнення 13854,58 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: Канівець Н.М., Яненко І.П.
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 17.08.2010 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 13854,58 грн. заборгованості за отриманий згідно видаткових накладних товар, з яких: 13818,24 грн. - основного боргу та 36,34 грн. - 3 % річних.
Представники позивача в судовому засіданні повідомили про часткову сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 10818,24 грн., що підтверджується банківськими виписками (в матеріалах справи).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення в матеріалах справи), відзив на позовну заяву не надав.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах достатньо, і господарський суд повідомив належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:
У відповідності до видаткових накладних № KRE-00168047 від 20.02.2010 року, № KRE-00168529 від 24.02.2010 року та № KRE-00169072 від 27.02.2010 року Приватне підприємство "Діадема" (відповідач) отримало товар від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАДА-ДИСТРИБ'ЮШН" (позивач) на загальну суму 15396,48 грн.
У видатковій накладній вказано перелік, асортимент та кількість товару (тобто предмет договору), ціна за одиницю, загальна ціна, тобто є всі істотні умови, по яких досягнуто сторонами письмової згоди.
Відповідно до приписів частин першої, другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Вказаний товар було отримано відповідачем, про що свідчить підпис та печатка відповідача у видаткових накладних.
Позивач, обгрунтовуючи суму заборгованості, зазначає, що відповідачем була здійснена переплата за товар отриманий в грудні 2009 року в сумі 1578,24 грн., тому ця сума зарахована Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАДА-ДИСТРИБ'ЮШН" як попередня оплата за наступні поставки.
Таким чином, сума заборгованості відповідача за отриманий товар на дату складання позовної заяви складає 13818,24 грн.
З матеріалів справи вбачається, що підписані в двосторонньому порядку видаткові накладні з зазначенням кількості, ціни та загальної вартості товару, податкові накладні, проведення відповідачем часткових оплат за одержаний товар, свідчать про те, що між сторонами в даному випадку склалися правовідносини з купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов’язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як повідомив представник позивача письмовий договір між сторонами не укладався, продукція поставлялась за усною домовленістю, отже у зобов'язанні строк виконання не встановлений.
19.04.2010 року на адресу відповідача була направлена Вимога про стягнення заборгованості, яка, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи), була отримана відповідачем 22.04.2010 року, але на день звернення до суду з даною позовною заявою залишена без відповіді.
Підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2010 року по 05.05.2010 року свідчить, що за відповідачем станом на 05.05.2010 року існує заборгованість за поставлену продукцію на загальну суму 13818,24 грн., оплата за яку не була здійснена відповідачем.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з банківських виписок відповідачем сплачено частково основний борг в розмірі 10818,24 грн.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 10818,24 грн. слід припинити в зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1.1. ч.1 ст. 80 ГПК України.
Отже, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3000,00 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, сума 3 % річних за період з 30.04.2010 року по 31.05.2010 року складає 36,34 грн.
Враховуючи, що кінцевим строком погашення заборгованості є 29.04.2010 року, суд, перевіривши правильність нарахування позивачем суми 3 % річних за період з 30.04.2010 року по 31.05.2010 року, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ст.129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.
Господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки сума основного боргу сплачена після подання позову до суду, судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, п.1.1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Діадема" (39605, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Гоголя, 3, р/р 2600283830001 в АБ "Київська Русь", м. Київ, МФО 319092, код ЄДРПОУ 21078029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАДА-ДИСТРИБ'ЮШН" (юридична адреса: 99804, м. Севастополь, смт. Кача, вул. Первомайська, 10, поштова адреса: 36009, м. Полтава, вул. Визволення, 24, р/р 26002400 в СФ ЗАТ "ПУМБ", м. Севастополь, МФО 308092, код ЄДРПОУ 35526000) - 3000,00 грн. основного боргу, 36,34 грн. 3 % річних, 138,55 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. В частині стягнення 10818,24 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Суддя Гетя Н.Г.
Судове рішення № 14215281, Господарський суд Полтавської області було прийнято 17.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5/108. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: