ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.11 Справа№ 26/79
За позовом: Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»в особі Першої Львівської філії Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», м. Львів
до відповідача1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт», м. Львів
до відповідача2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Компанія «Європейські склопрозорі конструкції «ЄСКО», м. Львів
про: стягнення 3751303,70 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі Боровець Я.
Представники:
від позивача Грущак В.О. –ведучий спеціаліст (довіреність № 750749 від 12.01.2010 р.)
від відповідача1 Яцишин О.В. –адвокат (довіреність б/н від 10.05.2010 р.)
від відповідача2 не з’явився
Представникам позивача та відповідача1 роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 01.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК»в особі Першої Львівської філії Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт», м. Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Компанія «Європейські склопрозорі конструкції «ЄСКО», м. Львів про стягнення 3751303,70 грн., з яких: 2496123,00 грн. –сума строкової заборгованості по кредиту, 673557,00 грн. –сума простроченої заборгованості по кредиту, 46158,47 грн. –пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 460043,71 грн. –прострочені відсотки по кредиту, 9861,19 грн. –сума нарахованих відсотків за період з 01.04.2010 р. по 07.04.2010 р. включно, 36592,61 грн. –пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 3600,00 грн. –комісія за управління кредитом за період з травня 2009 р. по квітень 2010 р., 25367,72 грн. –прострочена комісія за внесення змін до кредитного договору шляхом звернення стягнення на заставлене майно та стягнення судових витрат.
Ухвалою суду від 21.04.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.05.2010 р. Ухвалою суду від 18.05.2010 р. розгляд справи відкладався до 15.06.2010 р. Розпорядженням заступника голови суду від 11.06.2010 р., у зв’язку з хворобою судді Деркача Ю.Б., справу № 26/79 передано для подальшого розгляду судді Риму Т.Я. Ухвалою суду від 15.06.2010 р. продовжено строк розгляду спору та провадження у справі зупинялося. Ухвалою суду від 06.12.2010 р. провадження у справі поновлялося та розгляд справи призначався на 21.12.2010 р. Розпорядження В.о. голови суду від 15.12.2010 р., у зв’язку з виходом на роботу судді Деркача Ю.Б., справу № 26/79 передано йому для подальшого розгляду. Ухвалою суду від 21.12.2010 р. розгляд справи відкладався до 01.02.2011 р. Ухвалою суду від 01.02.2011 р. розгляд справи відкладався до 15.02.2011 р. Ухвалою суду від 15.02.2011 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладався до 01.03.2011 р.
Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві та письмовому запереченні на відзив.
Представник відпаовідача1 в судове засідання з’явився, проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901405613932.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача2 за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
05 червня 2007 року між позивачем та відповідачем1 укладено Кредитний договір № 163, зі змінами від 11 липня 2007 р., від 09 жовтня 2007 р., від 29 травня 2009 р. (далі по тексту –кредитний договір), згідно якого відповідачу1 було відкрито кредитну лінію в межах 400 000,00 доларів США під 12% річних, строк дії кредитної лінії до 31.05.2011 р.
Відповідач1 зобов’язувався повертати основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплати штрафних санкцій та здійснити інші грошові платежі згідно умов кредитного договору шляхом сплати на рахунок № 2063601062516. Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися згідно графіку у встановленні кредитним договором терміни.
У зв’язку з невиконанням відповідачем1 умов кредитного договору 28.09.2009 року відповідачу1 було пред’явлено вимогу № 01.14/08-5344/09 про невиконання зобов’язань по кредитному договору та попередження про вчинення юридичних дій, що визначені чинним законодавством. Даною вимогою відповідачу1 було запропоновано виконати зобов’язання по кредитному договору, а саме: сплатити заборгованість по прострочених кредитних платежах та сплатити нараховані і прострочені проценти протягом тридцяти денного терміну з моменту отримання вимоги. Однак, відповідачем1 вимога виконана не була. Факт отримання даної вимоги відповідачем1 наручно підтверджується розпискою представника відповідача1 на даній вимозі.
У відповідності до п. 2.1.3. кредитного договору за користування кредитними коштами встановлювалась процентна ставка в розмірі 12,0% річних.
Проценти за користування кредитом нараховуються на суму заборгованості по кредитній лінії за методом «факт/360»(фактична кількість днів у місяці, але, умовно, 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п. 2.1. кредитного договору, з моменту видачі кредиту до дати його повернення. Відповідач1 зобов’язувався сплачувати проценти щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти.
Відповідно до п. 4.1.3 кредитного договору відповідач1 зобов’язаний був щомісячно сплачувати позивачу комісію за управління кредитною лінією в сумі 300,00 грн. Згідно поданого розрахунку з відповідача1 на користь позивача підлягає стягненню комісія за управління кредитом у розмірі 3 600,00 грн. за період з травня 2009 р. по квітень 2010 р. включно. Також, згідно п. 5 договору від 29 травня 2009 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 163, встановлювалася комісія за продовження терміну дії кредиту у розмірі 1,25% від суми кредиту (5 000,01 доларів США), що мала сплачуватись рівними частинами протягом перших 3-х місяців кредитування по 1 666,67 доларів США (3 транші), в гривнях по курсу НБУ на день сплати.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач1 свої зобов’язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача1 перед позивачем становить 400 000,00 доларів США, що еквівалентно 3169680,00 грн. (по курсу НБУ 1 долар США/7,9242 грн. станом на 08.04.2010 р.) –по кредиту; 59299,98 доларів США, що еквівалентно 469904,90 грн. (по курсу НБУ 1 долар США/7,9242 грн. станом на 08.04.2010 р.) –по відсотках; 3600,00 грн. –по комісії за управління кредитом за період з травня 2009 р. по квітень 2010 р. включно; 25367,72 грн. –по комісії за внесення змін до кредитного договору № 163 від 05.06.2007 р.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
Всупереч вищезгаданим нормам Цивільного законодавства та умов кредитного договору відповідач1 не здійснив платежів в рахунок погашення суми кредиту та відсотків, чим порушив прийняті на себе зобов’язання.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5.10. кредитного договору встановлено, що у випадку невиконання відповідачем1 зобов’язань, передбачених кредитним договором та/або договорів, якими забезпечується виконання зобов’язань за кредитним договором, несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту), позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту/кредитів та нарахованих процентів, комісій та інших належних до сплати платежів в порядку, визначеному в розділі 5 кредитного договору.
Пунктом 7.1. кредитного договору встановлено відповідальність відповідача1 за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій, інших платежів за кредитним договором), а саме –сплата пені в розмірі 0,05% за кожний день прострочки від простроченої/несплаченої суми.
Згідно поданого розрахунку позовних вимог позивачем нараховано відповідачу1 пеню у розмірі 5825,00 доларів США, що еквівалентно 46158,47 грн. (по курсу НБУ 1 долар США/7,9242 грн. станом на 08.04.2010 р.) –пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.05.2009 року по 07.04.2010 року включно; 4617,83 доларів США, що еквівалентно 36592,61 грн. (по курсу НБУ 1 долар США/7,9242 грн. станом на 08.04.2009 р.) –пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.03.2009 року по 07.04.2010 року включно.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Таким чином, враховуючи приписи ст. 232 ГК України, розмір пені, яка підлягає нарахуванню відповідачу1, повинна становити: 4 972,50 доларів США, що еквівалентно 39 403,08 грн. (по курсу НБУ 1 долар США/7,9242 грн. станом на 08.04.2010 р.) –пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 07.10.2009 року по 07.04.2010 року включно; 3 690,90 доларів США, що еквівалентно 29 247,43 грн. (по курсу НБУ 1 долар США/7,9242 грн. станом на 08.04.2009 р.) –пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 07.10.2009 року по 07.04.2010 року включно.
Виконання відповідачем1 кредитних зобов’язань перед позивачем забезпечується укладеним 29 травня 2009 року між позивачем та відповідачем1 Договором застави № 163 (далі по тексту –договір застави).
За цим договором застави, виконання зобов’язань відповідачем1 забезпечуються вимоги позивача, що випливають з кредитного договору № 163 від 05 червня 2007 р., а також з усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених процентів, комісій, штрафів, пень та інших видів неустойки у повному обсязі.
Згідно умов договору застави відповідач1 в забезпечення виконання кредитних зобов’язань надав в заставу позивачу рухоме майно (конкретизований перелік майна міститься у Акті перевірки наявності та оцінки майна, що передане в заставу станом на 29 травня 2009 р. та є невід’ємною частиною договору застави), а саме –обладнання для виробництва виробів з ПВХ, 2006 року випуску та 2006 року придбання, виробництва Німеччини, а саме: поліфункціональний верстат типу DVF; станція прикручування URBAN AMS 601010; поліфункціональний верстат типу DVF; охолоджувач рідини GRZA 20/Z, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, буд. 93; заставною вартістю на суму 546 684,03 грн.; обладнання, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, буд. 93; заставною вартістю на суму 841 929,35 грн.; обладнання для виготовлення полівінілхлоридних вікон та дверей (4 найменування), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, буд. 93; заставною вартістю на суму 485 216,62 грн.; обладнання для виготовлення полівінілхлоридних вікон та дверей (11 найменувань), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, буд. 93; заставною вартістю на суму 356 712,73 грн., (далі по тексту –предмет застави). Загальна заставна вартість предмета застави, що погоджена сторонами у договорі застави складає 1388 613,38 грн.
Відповідно до п. 3.1.4. договору застави позивач набуває права звернути стягнення на предмет застави в разі невиконання відповідачем1 умов даного договору застави та умов кредитного договору. Позивач набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію у разі повного або часткового неповернення у встановлені строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків; та/або при частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором (п. 5.1. договору застави) шляхом направлення до суду позовної заяви про звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію (п. 5.3. договору застави).
Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 19 Закону України “Про заставу” встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, –неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно абз. 1 ст. 20 Закону України “Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (абз. 6 ст. 20 Закону України “Про заставу”).
Також, виконання відповідачем1 кредитних зобов’язань перед позивачем забезпечується укладеним 09 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем2 Договором іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М., зареєстрований в реєстрі за № 457, та Договором від 24.06.2009 р. про внесення змін до даного Договору іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М., зареєстрований в реєстрі за № 554 (далі по тексту –договір іпотеки).
Відповідно до умов договору іпотеки відповідач2 в забезпечення виконання кредитних зобов’язань надав в іпотеку позивачу нерухоме майно –будівля виробничо–господарського призначення, позначена на плані літерами «В-1», площею 195,3 кв.м., будівля, позначена на плані літерами «В-3», площею 680,1 кв.м. та гараж, позначений на плані літерами «Г-1»площею 63,3 кв.м., загальною площею 938,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, буд. 93; реєстраційний № 15361068 (далі по тексту –предмет іпотеки). Заставна вартість предмета іпотеки, що погоджена сторонами у договорі іпотеки складає 3245 618,40 грн.
Згідно п. 3.1.4. вищевказаного договору іпотеки позивач набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання відповідачем2 зобов’язань за цим договором та/або відповідачем1 за кредитним договором. Позивач набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у разі повного або часткового неповернення у встановлені строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків; та/або при частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором (п. 5.1. договору іпотеки) шляхом направлення до суду позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію (п.5.3. договору іпотеки).
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Спеціальним нормативним актом, що регулює правовідносини забезпечення виконання зобов’язань нерухомим майном є Закон України „Про іпотеку”.
Іпотека –вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні Іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Таким чином, іпотека, що складає предмет забезпечення за договорами іпотеки є забезпечувальним обтяженням зобов’язань відповідача1 за кредитним договором, згідно положень Закону України «Про іпотеку»і до нього застосовуються всі положення цього Закону.
Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Іпотекою також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Наявність простроченої заборгованості за кредитами у відповідача1 перед позивачем свідчить про його неспроможність виконувати умови кредитного договору щодо належного погашення отриманого кредиту та відсотків за користування ним.
Згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно, у зв’язку з невиконанням відповідачем1 умов кредитного договору 28.09.2009 року відповідачу2, як майновому поручителю позивачем було пред’явлено вимогу № 01.14/08-5343/09 про невиконання зобов’язань по кредитному договору та попередження про вчинення юридичних дій, що визначені чинним законодавством. Даною вимогою відповідачу2 було запропоновано виконати зобов’язання по кредитному договору, а саме: сплатити заборгованість по прострочених кредитних платежах та сплатити нараховані і прострочені проценти протягом тридцяти денного терміну з моменту отримання вимоги. Однак, відповідачем2 вимога виконана не була. Факт отримання даної вимоги відповідачем2 наручно підтверджується розпискою представника відповідача2 на даній вимозі.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так як термін повернення кредиту в повному обсязі був визнаний позивачем таким, що настав достроково, позивач, на підставі ст. 589 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про іпотеку», ст. 20 Закону України «Про заставу», отримав право звернення на предмет застави та на предмет іпотеки.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач правомірно просить стягнути з відповідача1 та відповідача2 заборгованість, шляхом звернення стягнення на рухоме (заставлене) майно, що належить відповідачу1, та нерухоме (заставлене) майно, що належить відповідачу2.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 525, 526, 530, 589, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт», м. Львів, вул. Тарнавського, 74А (код ЄДРПОУ 33753008) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково –виробниче об’єднання «Компанія «Європейські склопрозорі конструкції «ЄСКо», м. Львів, вул. Тарнавського, 74А (код ЄДРПОУ 35383458) на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», м. Львів, вул. Наливайка, 6 (рахунок: № 290999901 в Центральній філії ПАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822) 2496123 грн. 00 коп. строкової заборгованості по кредиту, 673557 грн. 00 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 460043 грн. 71 коп. прострочених відсотків по кредиту, 9861 грн. 19 коп. нарахованих відсотків за період з 01.04.2010 р. по 07.04.2010 р. включно, 39403 грн. 08 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 29247 грн. 43 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 3600 грн. 00 коп. комісії за управління кредитом, 25367 грн. 72 коп. комісії за внесення змін до кредитного договору, шляхом звернення стягнення на предмет застави –обладнання для виробництва виробів з ПВХ, 2006 року випуску та 2006 року придбання, виробництва Німеччини, а саме: поліфункціональний верстат типу DVF; станція прикручування URBAN AMS 601010; поліфункціональний верстат типу DVF; охолоджувач рідини GRZA 20/Z, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, буд. 93; обладнання, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, буд. 93; обладнання для виготовлення полівінілхлоридних вікон та дверей (4 найменування), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, буд. 93; обладнання для виготовлення полівінілхлоридних вікон та дверей (11 найменувань), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, буд. 93, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт»(м. Львів, вул. Тарнавського, 74А, код ЄДРПОУ 33753008), та на предмет іпотеки –будівлю виробничо-господарського призначення, позначена на плані літерами «В-1», площею 195,3 кв.м., будівля, позначена на плані літерами «В-3», площею 680,1 кв.м. та гараж, позначений на плані літерами «Г-1»площею 63,3 кв.м., загальною площею 938,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, буд. 93; реєстраційний № 15361068, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Компанія «Європейські склопрозорі конструкції «ЄСКо»(м. Львів, вул. Тарнавського, 74А, код ЄДРПОУ 35383458).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт», м. Львів, вул. Тарнавського, 74А (код ЄДРПОУ 33753008) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково –виробниче об’єднання «Компанія «Європейські склопрозорі конструкції «ЄСКо», м. Львів, вул. Тарнавського, 74А (код ЄДРПОУ 35383458) на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»в собі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», м. Львів, вул. Наливайка, 6 (рахунок: № 290999901 в Центральній філії ПАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822) 25404 грн. 15 коп. державного мита та 235 грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
6. У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.
Суддя
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.03.2011 р.
Судове рішення № 14214949, Господарський суд Львівської області було прийнято 01.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 26/79. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: