Постанова № 1421476, 04.03.2008, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2008 р. Справа № 5/4

10 год. 40 хв.

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді

Дутки В.В.

при секретарі Назарко М.В.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

розглянувши матеріали справи за позовом управління Пенсійного фонду України в Келенецькому районі Чернівецької області

до селянського фермерського господарства «Лідер», с. Ленківці Кельменецького районі Чернівецької області

про стягнення недоїмки – 9554,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулось з позовом до селянського фермерського господарства «Лідер», с. Ленківці Кельменецького районі Чернівецької області про стягнення недоїмки зі сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій у розмірі 9554,88 грн.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2008 р. відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 05.02.2008 р.

У зв’язку з неявкою представника відповідача, ухвалою від 05.02.2008 р. розгляд справи відкладено на 04.03.2008 р.

У судове засідання 04.03.2008 року представники сторін не з’явились.

При чому неявка представника позивача не перешкоджає проведенню судового засіданню. Щодо відповідача, то він свого представника у судове засідання не направив повторно, не дивлячись на те, що був належно повідомлений про дату, день і час розгляду справи.

За таких умов, та виходячи, з встановленої частиною першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідності вирішення адміністративної справи протягом розумного строку, беручи до уваги ухилення відповідача від обов’язку направити свого представника у судове засідання, суд приходить до висновку про необхідність її розгляду без участі відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.

Селянське фермерське господарство «Лідер» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі, є платником страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування.

Згідно з поданими відповідачем позивачу розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2006 р., січень-червень 2007 р. відповідач зобов’язаний сплатити 11970,90 грн. внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Вказану суму в установлені строки відповідач не сплатив, у зв’язку з чим позивачем було сформовано і направлено відповідачу вимоги про сплату боргу.

Крім того, позивачам застосовано до відповідача штрафні санкції на суму 170 грн. (рішення №116 від 26.11.2007 р.) та пеню і штрафні санкції на суму 4445,24 грн. (рішення №182 від 28.11.2007 р.).

В рахунок погашення заборгованості по страхових внесках відповідачем сплачено 7031,26 грн. Таким чином, залишок боргу складає 9554,88 грн.

Відповідно до статтей 1 та 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058-ІV) страхувальниками є роботодавці – зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

У відповідності до частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

За таких умов позов підлягає задоволенню, з відповідача слід стягнути 9554,88грн. недоїмки до Пенсійного фонду.

Судовий збір належить стягнути з відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду господарським судом.

Керуючись статтями 71, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з селянського фермерського господарства «Лідер», (вул. Церковна, 1, с. Ленківці Кельменецького району Чернівецької області, код 21446674, р/р 26003410 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 356464):

- на користь Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі (вул. Бессарабська, 39, смт. Кельменці Чернівецької області, р/р 256093011 в ВАТ «Державний Ощадбанк України», МФО 356378 код 21430638) 9554,88 грн. заборгованості;

- у дохід державного бюджету 95,54 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Дутка