Постанова № 14213844, 08.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 лютого 2011 р. № 2-а- 15050/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д. ,

при секретарі - Бутенко С.В.,

за участі: представника позивача - Підіпригори М.О.,

представників відповідача - Гундар Г.М., Доценко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агро-трейд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0000270700/0 від 20.10.2010р., яким позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 915033,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 457517,00 грн. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та було прийнято з порушенням норм чинного в Україні законодавства. Висновки акта перевірки щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з контрагентами-постачальниками: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «Топ Транс Сервіс», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «Миколаїв-Будконсультсервіс», ТОВ «Агросейл-АТ» є необґрунтованими, суперечать нормам чинного в Україні законодавства та спростовуються документами наявними у позивача. При цього, позивач зазначає, що договори з зазначеними вище контрагентами були укладені з дотриманням норм чинного законодавства, мали реальний характер, були повністю виконанні сторонами. Також позивач зазначає, про те, що він має всі первинні бухгалтерські та податкові документи, які підтверджують здійснення господарських операцій за зазначеними договорами, які оформлені належним чином, підписані повноважними особами та є дійсними. Податкові накладні, виписані контрагентами-постачальниками відповідають вимогам ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та були виписані по господарським операціям.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечували, вважали його безпідставним та необґрунтованим, надали заперечення на адміністративний позов, в якому виклали свою позицію проти доводів позивача та просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було прийнято ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова з дотримання вимог чинного в Україні законодавства. При цьому, представники відповідача зазначають, що на підставі актів перевірки контрагентів позивача, а саме: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «Топ Транс Сервіс», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «Миколаїв-Будконсультсервіс», ТОВ «Агросейл-АТ» було встановлено, що правочини укладені позивачем з зазначеними контрагентами-постачальниками є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Тому позивач не мав права відображати господарські операції з зазначеними контрагентами у податковому обліку, зокрема, не мав права включати до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суми ПДВ по операціям з зазначеними контрагентами. Зазначені дії призвели до порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем було завищено податковий кредит з ПДВ на суму 959645,00 грн., завищено суму, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 915033,00 грн. та завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 26) по декларації за березень 2009 р. на суму 31237,00 грн. та по декларації за вересень 2009 р. на суму 44612,00 грн.

Суд, вислухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Трейд» зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 10.08.2005р. за номером 14801020000013241. Як платник податків і зборів (обовязкових платежів) ТОВ «Компанія Агро-Трейд» обліковується в ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Судом було встановлено, що в період з 11.10.2010р. по 15.10.10р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу відшкодування податку на додану вартість, інспектором податкової служби І рангу Доценко Т.С. на підставі службового посвідчення, згідно п. 1 ст. 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (код ЄДРПОУ 33673050) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків-постачальниками ПП «Агродом» (код ЄДРПОУ 35192280) за лютий-травень, листопад 2009 року, ТОВ «АТД Пігмаліон» (код ЄДРПОУ 36267655) за серпень, вересень 2009 р., ТОВ «Агрокрок» (код ЄДРПОУ 35818702) за жовтень 2009р., ПП «Топ Транс Сервіс» (код ЄДРПОУ 35834902) за листопад 2009р., ТОВ «Агро-Трансфер» (код ЄДРПОУ 36317213) за липень, серпень 2009 року, ПП «Трансагроресурс» (код ЄДРПОУ 36422073) за вересень 2009 р., ТОВ «Миколаїв-Будконсультсервіс» (код ЄДРПОУ 36099389) за вересень 2009 р. та ТОВ «Агросейл-АТ» (код ЄДРПОУ 36535791) за серпень 2009 року, за результатами якої було складено акт № 2688/07-12/33673050 від 15.10.2010р. Перевіркою було встановлено порушення позивачем ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, укладених позивачем з контрагентами-постачальниками: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «Топ Транс Сервіс», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «Миколаїв-Будконсультсервіс», ТОВ «Агросейл-АТ»; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ (завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ) по податкових деклараціях за період з лютого по листопад 2009р. на суму 959645,00 грн., завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 915033,00 грн. та завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 26) по декларації за березень 2009 р. на суму 31237,00 грн. та за вересень 2009р. на суму 44612,00 грн.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки 20 жовтня 2010 року ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000270700/0, яким позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 915033,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 457517,00 грн.

Судом було встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного рішення щодо зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ та визначення штрафних (фінансових) санкцій стали висновки акту перевірки № 2688/07-12/33673050 щодо неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з наступними контрагентами: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «Топ Транс Сервіс», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «Миколаїв-Будконсультсервіс», ТОВ «Агросейл-АТ», в звязку з тим, що угоди укладені з зазначеними субєктами господарювання є нікчемними, оскільки не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Внаслідок чого при укладенні таких правочинів позивачем було порушено ст.ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України.

При цьому судом було встановлено, що висновки про нікчемність правочинів укладених позивачем з зазначеними контрагентами-постачальниками ґрунтуються лише на даних актів документальних невиїзних перевірок підприємств постачальників: ПП «Агродом» - акт від 03.09.10р. № 6061/23-3/35192280, ТОВ «АТД Пігмаліон» - акт від 19.07.10р. № 2146/23/36267655, ТОВ «Агрокрок» - акт від 12.08.10р. № 194/2300-35818702, ПП «Топ Транс Сервіс» - акт від 14.09.10р. № 1480/23-600/35834902, ТОВ «Агро-Трансфер» - акт від 30.07.10р. № 1198/23-300/36317213, ПП «Трансагроресурс» - акт від 12.05.10р. № 231/23/36422073, ТОВ «Миколаїв-Будконсультсервіс» - акт від 30.07.10р. № 2669/231-00/35099389 та ТОВ «Агросейл-АТ» - акт від 08.06.10р. № 4670/23-100/35938652 про нікчемність усіх правочинів укладених зазначеними субєктами господарювання з покупцями, одним, з яких був позивач. Як на підставу для визнання договорів нікчемними контролюючі органи, посилаються на те, що зазначені субєкти господарювання (контрагенти-постачальники) не мають основних засобів, трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, місцезнаходження контрагентів позивача не встановлено, тощо, тобто не мають необхідних умов для здійснення господарських операцій, тому проведені з зазначеними контрагентами господарські операції не спричинили реального настання правових наслідків, не призвели до виникнення обєкту оподаткування, а тому договори, укладені з такими контрагентами є нікчемними.

Судом встановлено, що19 лютого 2009 року між ПП «Агродом» (за договором - Продавець) та ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (за договором - Покупець) було укладено договір № КП-01/0902-19, згідно умов якого продавець зобовязався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння соняшнику.

На виконання умов зазначеного договору ПП «Агродом» поставило позивачу соняшник на загальну суму 2044485,34 грн., в т. ч. ПДВ 495330,88 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними наявними у матеріалах справи.

На суму поставленого товару ПП «Агродом» на імя ТОВ «Компанія Агро-Трейд» були виписані податкові накладні, в яких окремо було визначено суму ПДВ.

Розрахунки за поставлений товар здійснювалися позивачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП «Агродом», що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

04 листопада 2009 року між ПП «Агродом» (за договором - Постачальник) та ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (за договором - Покупець) було укладено договір № КП-17/0911-04, згідно умов якого Постачальник зобовязався передати у встановлений договором строк товар (сільськогосподарську продукцію) у власність Покупця, а Покупець зобовязався прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору.

На виконання вимог зазначеного договору ПП «Агродом» поставило позивачу товар (сільськогосподарську продукцію) на загальну суму 927500,00 грн., в т.ч. ПДВ 154583,33 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні, податкові накладні.

На суму поставленого товару ПП «Агродом» виписало на імя позивача податкові накладні, в яких окремо визначено суму ПДВ.

Позивач повністю розрахувався за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП «Агродом», що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні товару контрагенту ПП «Агродом» у розмірі 480710,56 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту лютого, березня, квітня, травня, листопада 2009р., тобто того податкового періоду, в якому були виписані отримані податкові накладні.

03 серпня 2009 року між ТОВ «АТД Пігмаліон» (за договором Постачальник) та ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (за договором - Покупець) було укладено договір поставки № КП-01/0909-04, згідно умов якого Постачальник зобовязався передати у встановлений Договором строк товар (сільськогосподарську продукцію) у власність Покупця, а Покупець зобовязався прийняти товар та оплатити його.

На підставі наданих позивачем товарно-транспортних накладних, видаткових та податкових накладним судом встановлено, що на виконання умов зазначеного вище договору ТОВ «АТД Пігмаліон» поставило позивачу товар (сільськогосподарську продукцію) на загальну суму 318305,50 грн., в т.ч. ПДВ 53050,91 грн. Позивач повністю розрахувався з ТОВ «АТД Пігмаліон» за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

ТОВ «АТД Пігмаліон» на суму поставленого товару було надано позивачу належним чином оформлені податкові накладні, в яких окремо було визначено суми ПДВ.

Суми ПДВ сплачені позивачем в ціні товару ТОВ «АТД Пігмаліон» у розмірі 53050,91 грн. були включені до складу податкового кредиту серпня, вересня 2009 року, тобто того податкового періоду, в якому були виписані (отримані) позивачем.

Також судом встановлено, що 04 вересня 2009 року між ТОВ «Агрокрок» (за договором - Постачальник) та ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (за договором - Покупець) було укладено договір поставки № КП-01/0909-04, згідно умов якого Постачальник зобовязався передати у встановлений Договором строк товар (сільськогосподарську продукцію) у власність Покупця, а Покупець зобовязався прийняти товар та оплатити його.

ТОВ «Агрокрок» виконало взяті на себе за договором зобовязання та поставило (передало у власність) позивачу сільськогосподарську продукцію на загальну суму 4014933,53 грн., в т.ч. ПДВ 669155,59 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими та податковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Позивач розрахувався з ТОВ «Агрокрок» за поставлений товар (сільськогосподарську продукцію), про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

ТОВ «Агрокрок» на суму поставленого товару надав позивачу належним чином оформлені податкові накладні, в яких окремо визначено суму ПДВ.

Зазначені господарські операції були відображені позивачем у податковому обліку, зокрема суми податку на додану вартість сплачені в ціні товару ТОВ «Агрокрок» у розмірі 14311,05 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2010 року, тобто того податкового період, в якому були виписані (отримані) спірні податкові накладні.

12 листопада 2009 року між ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС» (за договором - Постачальник) та ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (за договором - Покупець) було укладено договір поставки № КП-27/0911-12, згідно умов якого Постачальник зобовязався передати у встановлений договором строк товар (сільськогосподарську продукцію) у власність Покупця, а Покупець зобовязався прийняти товар та оплатити його.

На виконання умов зазначеного договору ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС» поставило (передало у власність) ТОВ «Компанія Агро-Трейд» на підставі видаткової накладної № РП-0000053 від 13.11.10р. сільськогосподарську продукцію (пшеницю) на суму 120882,44 грн., в т.ч. ПДВ 20147,07 грн.

Розрахунки між сторонами було здійснено в безготівковій формі.

ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС» на суму поставленого товару (пшениці) надав позивачу належним чином оформлену податкову накладну № 63 від 13.11.09р., в якому окремо визначено суму ПДВ 20147,07 грн.

Сума ПДВ у розмірі 20147,07 грн. за зазначеною вище податковою накладною, була включена позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2009 року, тобто того звітного періоду, в якому було виписано (отримано) податкову накладну.

10 липня 2009 року між ТОВ «Агро-Трансфер» (за договором - Постачальник) та ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (за договором - Покупець) було укладено договір поставки № КП-01/0907-10, згідно умов якого Постачальник зобовязався передати у встановлений Договором строк товар (сільськогосподарську продукцію) у власність Покупця, а Покупець зобовязався прийняти товар та оплатити його.

ТОВ «Агро-Трансфер» відповідно до умов договору передало у власність позивача сільськогосподарську продукцію (ячмінь, пшениця) на загальну суму 1978214,29 грн., в т.ч. ПДВ 329702,38 грн., що підтверджується видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи.

Позивач розрахувався з ТОВ «Агро-Трансфер» за поставлений товар в безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

ТОВ «Агро-Трансфер» на суму поставленого товару надав позивачу належним чином оформлені податкові накладні, в яких окремо визначено суму ПДВ.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними, які були сплачені позивачем в ціні товару контрагенту, були включені до складу податкового кредиту липня 2009 року у розмірі 63640,61 грн. та серпня 2009р. у розмірі 266061,77 грн.

09 вересня 2009 року між ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (за договором - Покупець) та ПП «Трансагроресурс» (за договором - Продавець) було укладено договір № 37-КП, згідно умов якого Продавець зобовязався поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (ячмінь 3 класу) у кількості 96,89 тон.

Факт виконання ПП «Трансагроресурс» умов договору щодо поставки сільськогосподарської продукції, а саме ячменю, підтверджується видатковою накладною № 56 від 10.09.09р., складською квитанцією на зерно № 1059 від 10.09.09р.

Загальна вартість поставленого товару становить 73636,01 грн., в т.ч. ПДВ 12272,67 грн.

Позивач розрахувався з ПП «Трансагроресурс» за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученням.

ПП «Трансагроресурс» на суму поставленого товару надало позивачу належним чином оформлену податкову накладну № 125 від 10.09.09р, в якій окремо визначено суму ПДВ 12272,67 грн.

Зазначена господарська операція була відображена позивачем у вересні 2009 року, зокрема до складу податкового кредиту вересня 2009 року було включено суму ПДВ у розмірі 12272,67 грн.

12 серпня 2009 року між ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС» (за договором Постачальник) та ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (за договором - Покупець) було укладено договір поставки № КП-02/0908-12, згідно умов якого Постачальник зобовязався передати у встановлений Договором строк товар (сільськогосподарську продукцію, визначену у видатковій накладній) у власність Покупця, а Покупець зобовязався прийняти та оплатити товар.

ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС» на виконання умов договору поставило позивачу сільськогосподарську продукцію (ячмінь, пшеницю) на загальну суму 176907,53 грн., в т.ч. ПДВ 29484,59 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-187 від 14.08.09р. та № РН-266 від 04.09.09р., товарно-транспортними накладними та податковими накладними.

Позивач розрахувався з ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС» за поставлений товар в безготівковій формі.

ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС» на суму поставленого товару надало позивачу належним чином оформлені податкові накладні № 187 від 14.08.09р., та № 266 від 04.09.09р., в яких окремо визначено суму ПДВ.

Зазначені господарські операції було відображено позивачем в податковому обліку, зокрема суму ПДВ за податковою накладною № 266 від 04.09.09р. було включено до складу податкового кредиту вересня 2009р.

16 липня 2009 року між ТОВ «Агросейл-АТ» (за договором Постачальник) та ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (за договором Покупець) було укладено договір поставки № КП-04/0907-16, згідно умов якого Постачальник зобовязався передати у встановлений Договором строк товар (сільськогосподарську продукцію) у власність Покупця, а Покупець зобовязався прийняти та оплатити товар.

ТОВ «Агросейл-АТ» виконало умови договору та поставило позивачу сільськогосподарську продукцію (ячмінь, пшениця) на загальну суму 482824,32 грн., в т.ч. ПДВ 80470,72 грн.

30 липня 2009 року між ТОВ «Агросейл-АТ» (за договором - Постачальник) та ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (за договором - Покупець) було укладено договір поставки № КП-38/0907-30, згідно умов якого Постачальник зобовязався передати у встановлений Договором строк товар (сільськогосподарську продукцію) у власність Покупця, а Покупець зобовязався прийняти та оплатити товар.

ТОВ «Агросейл-АТ» виконав умови договору та поставив позивачу товар (ячмінь, пшеницю) на загальну суму 172444,28 грн.., в т.ч. ПДВ 28740,71 грн.

Позивач розрахувався з ТОВ «Агросейл-АТ» за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями.

В свою чергу, ТОВ «Агросейл-АТ» на суму поставленого товару виписало на імя позивача податкові накладні, в яких окремо визначено суму ПДВ.

Господарські операції з ТОВ «Агросейл-АТ» були відображені позивачем в податковому обліку, зокрема шляхом включення сум ПДВ з ціни товару у розмірі 35266,56 грн. до складу податкового кредиту серпня 2009 року, тобто того звітного періоду, в якому було виписано (отримано) податкові накладні.

Судом встановлено, що на момент укладення договорів та виписування спірних податкових накладних, зазначені вище контрагенти позивача були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, зазначений факт відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акт перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, про що зазначено в ч. 1 ст. 628 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 108 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобовязанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсний є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 Цивільного кодексу України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст.71 Цивільного кодексу України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто, спрямований на порушення конституційних прав і свобод громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Жодних доказів про самостійне дослідження відповідачем обставин укладення спірних договорів, предмету таких правочинів, змісту прав та обовязків сторін за ними, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладення правочинів, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова суду не надало.

Крім цьому судом було встановлено, що відповідач маючи право під час перевірки не звертався до позивача з запитами щодо надання додаткових документів та пояснень посадових осіб з приводу взаємовідносин з контрагентами-постачальниками: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС», ТОВ «Агросейл-АТ».

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що на підставі даних податкових декларацій, звітів, даних актів перевірок, не може бути встановлено, відсутність господарської операції, відсутність обєкту оподаткування ПДВ та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, фактичних обставин, які б спростовували реальність проведення господарських операцій та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.

Вивчивши договори укладені позивачем з контрагентами-постачальниками: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС», ТОВ «Агросейл-АТ» судом було встановлено, що їх було укладено з додержанням норм чинного в Україні законодавства, вони містять всі суттєві умови, мали реальний характер та були повністю виконанні сторонами.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС», ТОВ «Агросейл-АТ» договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча відповідно до ст.71 КАС України він як субєкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) правочинів, укладених позивачем з контрагентами-постачальниками: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС», ТОВ «Агросейл-АТ», позиція відповідача про те, що зазначені угоди очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, не підкріплена належними доказами та рішеннями суду про визнання правочинів такими.

В пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено наступне: «Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

В розумінні ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).»

Зі змісту ст. ст. 207, 208, 228 ЦК України випливає, що визначальною умовою встановлення факту нікчемності правочину є укладення угоди з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

В матеріалах справи відсутній доказ щодо вчинення посадовими особами позивача та/або контрагентів-постачальників протиправних дій, спрямованих на порушення публічного порядку, доказів існування та форми прояву мети завідомо суперечної інтересам держави й суспільства, не встановлено форми вини позивача при укладенні з контрагентами контракту, а відтак доводи відповідача щодо нікчемності правочину є необґрунтованими.

А тому суд зазначає, що позивач належним чином оформив договірні правовідносини з контрагентами-постачальниками: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС», ТОВ «Агросейл-АТ», на виконання вимог податкового законодавства оформив всі первинні документи бухгалтерської та податкової звітності. Крім цього, суд відзначає, що за формою та змістом первинні документи відповідають вимогам, які чинним законодавством України висуваються до первинних документів.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбаченозазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані лише первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що до висновку про порушення позивачем положень Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств” та «Про податок на додану вартість», відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії. Крім того, згідно ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку несе платник податку. Відповідальність за податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів чинним законодавством України не передбачена.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно підп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підп. 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В підп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином було оформлено взаємовідносин з контрагентами-постачальниками: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС», ТОВ «Агросейл-АТ». Позивач має всі необхідні первинні бухгалтерські та податкові документи, які підтверджують здійснення господарських операцій, а саме це видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, складські квитанції та платіжні доручення. Податкові накладні виписані контрагентами-постачальниками: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС», ТОВ «Агросейл-АТ» повністю відповідають вимогам ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Також судом було встановлено, що в період, який перевірявся основним видом діяльності ТОВ «Компанія Агро-Трейд» було здійснення оптової торгівлі зерновими та технічними культурами (пшениця, ячмінь, соняшник, кукурудза, борошно та інше). Зазначені обставини також визнаються відповідачем та знайшли своє відображення в акті перевірки.

На підставі спірних договорів укладених з контрагентами-постачальниками: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС», ТОВ «Агросейл-АТ» позивач придбав сільськогосподарську продукцію (ячмінь, пшениця, соняшник).

На підставі зазначених вище обставин суд приходить до висновку, що товари (сільськогосподарська продукція) придбавалися позивачем у контрагентів-постачальників: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС», ТОВ «Агросейл-АТ» з метою використання у власній господарській діяльності.

На підставі зазначених вище обставин суд дійшов висновку, що позивачем правомірно було включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий - листопад 2009 року суми ПДВ з ціни товару, придбаного у контрагентів-постачальників: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС», ТОВ «Агросейл-АТ» у розмірі 959645,00 грн., які був використаний у власній господарській діяльності. Зазначені обставини спростовують висновки відповідача про порушення позивачем ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655,656 ЦК України та підп. 7.4.1 і підп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та завищення податкового кредиту з ПДВ по деклараціям за лютий листопад 2009р. на суму 959645,00 грн. та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по деклараціям за лютий листопад 2009 р. на суму 915033,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Отже, відповідачем не доведено правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення, оскільки висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів укладених позивачем з контрагентами-постачальниками: ПП «Агродом», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агрокрок», ПП «ТОП ТРАНС СЕРВІС», ТОВ «Агро-Трансфер», ПП «Трансагроресурс», ТОВ «МИКОЛАЇВ-БУДКОНСУЛЬТСЕРВІС», ТОВ «Агросейл-АТ», не підтверджені належними доказами.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 915033,00 грн., та визначення штрафних фінансових санкцій у сумі 457517,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 20.10.10р. № 0000270700/0. заниження позивачем податку на додану вартість, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агро-трейд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова № 0000270700/0 від 20 жовтня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агро-трейд" судові витрати в розмірі 3.40 (три гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 14.02.2011 року.

СуддяМ.Д. Кухар