Постанова № 1421376, 20.02.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" лютого 2008 р. Справа № 9/32-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом колективного житлово-експлуатаційного підприємства "Таврійський-3", м. Херсон

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визання нечинними (протиправними) рішень та їх скасування

За участю представників сторін:

Від позивача –Жорова Н.С., керівник, паспорт МО 285166 виданий Суворовським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області; Галушко В.В., представник, дов. №1/01 від 31.01.2008р..

Від відповідача - Шевченко О.А., заступник начальника юридичного відділу дов. №15416/9/10-105 від 28.12.2007р.; Іваніді С.Г. головний державний податковий інспектор дов. №1138/9/10-105 від 21.01.2008р.

Суть спору: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинними (протиправними) податкових повідомлень-рішень від 08.01.2004 р. №0000022301/0, №0000012301/0 та №0000032301/0 ДПІ у м.Херсоні, якими йому визначено суму податкового зобов’язання за платежами: податок на прибуток підприємств і організацій в сумі 30949 грн. 50 коп.; податок на додану вартість в сумі 78162 грн. 79 коп.; збору на спеціальне використання водних ресурсів в сумі 3108 грн. 98 коп.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує невідповідністю висновків, викладених відповідачем в акті перевірки від 31.12.2003р. №4193/23-5/23-404/24947610/ДСК, висновкам викладених у висновку судово-економічної експертизи по кримінальній справі №330301-04 від 29.08.2005р.

У письмовому запереченні на адміністративний позов №1170/9/10-105 від 22.01.2008р. відповідач висловив свої заперечення щодо заявленого позову та навів правові обгрунтування своєї позиції. Крім того, відповідач стверджує, що податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у м.Херсоні 08.01.2004р. були отримані позивачем 15 січня 2004р., а з адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 28.12.2007р. ДПІ у м.Херсоні посилаючись на положення ст.ст. 99,100 КАС України наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, так як працівником позивача - головним бухгалтером Галушко В.В. отримано оскаржуємі податкові повідомлення-рішення 15.01.2004р. то строк на їх оскарження відліковується від даної дати.

Відповідач проти доводів позивача заперечує і по суті позовних вимог, позовні вимоги не визнає та стверджує, що позивачем допущено порушення положень Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість”, “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Постанови КМУ від 18.05.99 №836 “Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту”, Постанови КМУ від 16.08.99 №1494 “Про порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту”.

У судовому засіданні головним бухгалтером позивача Галушко В.В. подано суду письмове пояснення про період в який вона не працювала в КЖЕП “Таврійський-3” та надано копію постанови Суворовського районного суду м.Херсона від 08.02.2006р. про припинення кримінальної справи по обвинуваченню Галушко В.В. по ч.1 ст.212 КК України дані документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи..

У судовому засіданні 31.01.2008р. оголошувалась перерва до 20.02.2008р. з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд,

в с т а н о в и в:

Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб”єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб”єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Положеннями ст. 3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб”єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, даний спір має публічно-правовий характер і на нього поширюється дія КАС України. Враховуючи суб”єктний склад оспорюваних правовідносин та положення п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, відповідно до якого, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАС України.

Матеріали справи свідчать, що посадовими особами ДПІ у м. Херсоні було проведено перевірку дотримання колективним житлово-експлуатаційним підприємством “Таврійський-3” вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2000р. по 01.10.2003р. про що складено акт перевірки від 31.12.2003р. №4193/23-5/23-404/24947610/ДСК в якому зафіксовано факти порушень позивачем положень Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість”, “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Постанови КМУ від 18.05.99 №836 “Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту”, Постанови КМУ від 16.08.99 №1494 “Про порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту”.

Перевірка проводилась в присутності головного бухгалтера Галушко Вікторії Василівни. Начальник КЖЕП “Таврійськи-3” Н.Р.Афанасьєва та головний бухгалтер Галушко В.В. власноручно підписали даний акт перевірки та своїми підписами підтвердили, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі і додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність КЖЕП “Таврійський –3” не має і ознайомлені з обов’язками, правами, відповідальністю підприємств та порядком оскарження рішень і дій посадових осіб державних податкових органів та отримали один примірник акту з додатками.

На підставі даного акту перевірки відносно підприємства позивача ДПІ у м. Херсоні було прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.01.2004р. №0000022301/0, №0000012301/0 та №0000032301/0 якими КЖЕП “Таврійський-3” визначено суму податкового зобов’язання за платежами: податок на прибуток підприємств і організацій в сумі 30949 грн. 50 коп.; податок на додану вартість в сумі 78162 грн. 79 коп.; збору на спеціальне використання водних ресурсів в сумі 3108 грн. 98 коп.

Матеріали справи свідчать, що ці податкові повідомлення-рішення були отримані головним бухгалтером Галушко В.В. 15.01.2004р., що підтверджується наданими ДПІ у м.Херсоні до матеріалів справи копіями корінців до оспорюємих податкових повідомлень-рішень з підписом головного бухгалтера Галушко В.В. про їх отримання 15.01.2004р..

Таким чином, позивач своєчасно і в передбачені податковим законодавством строки отримав податкові повідомлення-рішення від 08.01.2004р. №0000022301/0, №0000012301/0 та №0000032301/0, які є предметом оскарження у справі №9/32-АП-08.

З позовною заявою про визнання цих податкових повідомлень-рішень нечинними (протиправними) позивач звернувся до суду 04.01.2008р. (вх.суду №7), а датою позову позивачем зазначено –28.12.2007р. Провадження за даною позовною заявою відкрито судом 04.01.2008р.

У судовому засіданні представники позивача пояснили, що про неправомірність оскаржуємих податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Херсоні їм стало відомо із висновку судово-економічної експертизи по кримінальній справі №330301-04 від 29.08.2005р., яку було порушено відносно головного бухгалтера КЖЕП “Таврійський-3” Галушко В.В. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, яку 08.02.2006р. було закрито у зв’язку з перебігом строку давності, що підтверджується копією наданої позивачем постанови Суворовського районного суду м.Херсона.

У судовому засіданні 20.02.2008р. Галушко В.В. надала суду письмове пояснення в якому вона пояснила, що з 20.10.2004р. по 12.11.2007р. вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

Згідно наказу №54 від 06.12.2005р. директором КЖЕП “Таврійський-3” є Жорова Наталія Степанівна з 06.12.2005р.

Таким чином, позивачем пропущено строк на звернення з даним позовом до суду, оскільки навіть при відрахуванні його з моменту припинення кримінальної справи відносно головного бухгалтера КЖЕП “Таврійський-3” Галушко В.В. від 08.02.2006р. річний строк сплинув 08.02.2007р..

Крім того, в період відпустки по догляду за дитоною головним бухгалтером КЖЕП “Таврійський-3” Галушко В.В., директор КЖЕП “Таврійський-3” Жорова Наталія Степанівна жодним чином не була позбавлена права звернення до суду за захистом прав свобод та інтересів КЖЕП “Таврійський-3”, як повноважний представник.

Жодних мотивованих клопотань щодо відновлення пропущеного строку позивачем суду не заявлено.

Положеннями ст. 99 КАС України встановлено строк звернення до адміністративного суду так, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.п.5.2.5 , 5.2.6 п.5.2 ст. 5 Закону України №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями) з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. Порушення кримінальної справи за будь-якими приводами та підставами стосовно платника податків або його службових (посадових) осіб не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгялду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду у межах процедури апеляційного узгодження.

Статтею 100 КАС України встановлено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх особ та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Приймаючи до уваги ту обставину, що відповідач-ДПІ у м.Херсоні наполягає на відмові у задоволенні позову через пропуск позивачем без поважних причин строку звернення до суду суд відмовляє позивачу в задоволенні позову з вищенаведених підстав.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивачем суду не надано.

Судові витрати по справі понесені позивачем в розмірі 3 грн. 40 коп. (за кожним оспорюємим рішенням) покладаються на позивача і не відшкодовуються йому.

При цьому суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду з даним позовом, відповідно до платіжного доручення №53 від 18.12.2007р. позивачем сплачено 13 грн. 60 коп. судового збору.

Суд роз'яснює, що відповідно до ч.2 ст.89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про час і місце виготовлення постанови суду у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 94, 98, 99, 100, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.В. Ребриста

Постанову складено в повному обсязі 25.02.2008 р.