Постанова № 14213669, 22.02.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 9996/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          11 лютого 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001491501/0 від 20 вересня 2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 17.09.2010 року Державною податковою інспекцією у Болградському районі Одеської області (далі ДПІ) було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року ПАТ „Болградський виноробний завод” (далі –ПАТ). За результатами цієї перевірки був складений акт від 17.09.2010 року №774/1502/00411938, в якому зазначено про порушення ПАТ вимог п.п.7.7.7 б) п.7.7, п.п.7.2.3 та 7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року, №168/97. На підставі цього акту перевірки ДПІ прийняла податкове повідомлення - рішення від 20.09.2010 року №0001491501/0, яким ПАТ було зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 3148462,00 грн.. Позивач вважає неправомірними висновки ДПІ щодо наявності порушень, викладених в акті перевірки, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2010 року №0001491501/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 3148462,00 грн..

Представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві (т.1 а.с. 3-12).

Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.2 а.с. 6-8).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ПАТ зареєстровано Болградською райдержадміністрацією Одеської області 01.11.2001 року та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ (т.1 а.с. 30).

17.09.2010 року ДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку поданої ПАТ податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року.

За результатами цієї перевірки ДПІ був складений акт від 17.09.2010 року №774/1502/00411938, відповідно до висновків якого позивачем в порушення вимог п.п.7.7.7 б) п.7.7, п.п.7.2.3 та 7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року, №168/97, було завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 3148462,00 грн. (т.1 а.с. 17-20).

Такий висновок обґрунтований тим, що ПАТ до залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 декларації) та до частини залишку від’ємного значення, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів (послуг) (гр.4 додатку 2 та ряд.2 додатку 3 декларації) віднесені суми по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Роял-Би»№326 від 28.09.2007 року на суму 4297174,50 грн. (у тому числі ПДВ 716195,75 грн.), ПП «Агровинтрейд» №1 від 30.09.2007 року на суму 7258892,52 грн. (у тому числі ПДВ 1209815,42 грн.), яки було знято з податкового кредиту грудня 2009 року актом документальної перевірки від 16.04.2010 року. Крім цього, у податковому кредиті грудня 2009 року відображені суми по податковим накладним 2007 року на суму ПДВ 548650,90 грн., по яким документи, які підтверджують оплату, не надані, що є порушенням п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (далі Закон) (т.1 а.с. 19).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2010 року №0001491501/0, яким ПАТ було зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 3148462,00 грн.. (т.1 а.с. 16).

Суд вважає необґрунтованими висновки ДПІ про наявність зазначених порушень податкового законодавства ПАТ, викладені у акті перевірки, з наступних підстав.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, згідно з п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону №168/97, податковим періодом є один календарний місяць.

В судовому засіданні встановлено, що у поданій податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року до залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду та до частини залишку від’ємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), позивачем віднесені суми по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Роял-Би»№326 від 28.09.2007 року на суму 4297174,50 грн. (у тому числі ПДВ 716195,75 грн.), ПП «Агровинтрейд»№1 від 30.09.2007 року на суму 7258892,52 грн. (у тому числі ПДВ 1209815,42 грн.).

Крім цього, до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2009 року позивачем було включено ПДВ по податковим накладним, отриманим у 2007 році від СВК «Кубей», СВК «Агрофірма Трояни», ПП «ТТТТ»та ПСП «Колос», на загальну суму 548650,90 грн. (а.с. 19).

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

У зв’язку з тим, що ПДВ по зазначеним податковим накладним не був врахований у попередніх податкових деклараціях, та відповідно до положень п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ПАТ включило цей ПДВ до податкового кредиту у наступних податкових періодах у 2009-2010 роках.

Таким чином висновки СДПІ, викладені в акті перевірки від 17.09.2010 року №774/1502/00411938, про порушення позивачем вимог п.п.7.2.3 та 7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" є необґрунтованими, оскільки право платника податку надати уточнюючий розрахунок у випадку самостійного виявлення помилок у показниках раніше поданих податкових декларацій, а також на включення уточнених показників ПДВ у податкові декларації будь-яких наступних податкових періодів, передбачено п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», і в судовому засіданні було встановлено, що позивач, скориставшись цим правом, правомірно відніс до податкового кредиту ПДВ по господарським операціям з зазначеними контрагентами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 20.09.2010 року №0001491501/0, про зменшення ПАТ суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 3148462,00 грн. відповідач діяв не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим позов ПАТ про скасування цього податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача про те, що позивач неправомірно включив до свого податкового кредиту ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Роял-Би»в сумі 716195,75 грн., ПП «Агровинтрейд»в сумі 1209815,42 грн., СВК «Кубей»на суму 138749.65 грн., СВК «Агрофірма Трояни»на суму 91694,75 грн., ПП «ТТТТ»на суму 315950,50 грн. та ПСП «Колос»на суму 2256 грн., а усього на суму 2474662,07 грн., суд вважає безпідставними і до уваги не приймає, оскільки ці доводи суперечать зазначеним положенням Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та спростовуються наданими суду первинними документами, якими підтверджується здійснення позивачем господарських операцій з зазначеними контрагентами (т.1 а.с. 28-29, 31-176, т.2 а.с. 12-79).

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ПДВ по операціям з ТОВ «Роял-Би»в сумі 716195,75 грн. та з ПП «Агровинтрейд»сумі 1209815,42 грн. було знято з податкового кредиту ПАТ за грудень 2009 року актом перевірки позивача №312/23/00411938 від 16.04.2010 року, оскільки ці доводи не спростовують висновків суду щодо правомірності включення цього ПДВ до податкового кредиту позивача.

Не надав відповідач в ході розгляду справи і будь-яких доказів щодо того, що на момент здійснення господарських операцій з позивачем його контрагент ТОВ «Роял-Би»не був платником ПДВ.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями), Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними цільовими фондами”, Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»задовольнити.                                                                                                    

          Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області №0001491501/0 від 20 вересня 2010 року яким зменшено Приватному акціонерному товариству «Болградський винзавод» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3148462 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

22 лютого 2011 року