Рішення № 1421303, 28.02.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.08 Справа № 3/1

Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Харківзбут", м. Південне Харківської області

до Закритого акціонерного товариства "Лисичанський пивоварний завод", м. .Лисичанськ Луганської області

про стягнення 56 310 грн. 54 коп.

за участю представників сторін:

від позивача – Романченко Л.М. (дов. від 01.12.07),

від відповідача –Бутов В.М. (дов. від 25.02.08 № 127),

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості 56 310 грн. 54 коп.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перева з 25.02.08 до 28.02.08.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 22.01.08 справу № 3/1 передано на розгляд судді Доманській М.Л.

Відзивом на позовну заяву від 28.01.08 № 54, зданим до суду 01.02.08, листом від 05.02.08 № 78 відповідач у справі позовні вимоги визнав у повному обсязі у сумі 56310 грн. 54 коп. та звернувся з проханням надати відстрочку погашення заборгованості, посилаючись на тяжке матеріальне становище підприємства в осінньо-зимовий період.

Уточненням позовних вимог від 11.02.08 № 27/02-ХБ, зданим у засіданні суду 12.02.08, позивач у справі в порядку ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 56 325 грн. 54 коп. Дане уточнення позовних вимог за своєю правовою природою є заявою про збільшення розміру позовних вимог, яке приймається судом як таке, що не суперечить ст.22 ГПК України.

Відзивом на позов від 27.02.08 № 141, зданим у судовому засіданні 28.02.08, відповідач у справі визнав позов у повному обсязі, у сумі 56 325 грн. 54 коп., та просить припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 1600 грн, які сплачені ним після пред'явлення позову до суду.

Листом від 27.02.08 № 48/02-08-ХБ позивач повідомив суд про погашення відповідачем після пред'явлення позову заявленої до стягнення заборгованості у сумі 1600 грн., а також про те, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 27.02.08 становить 54725 грн. 54 коп.

Дослідивши обставини справи, додатково надані матеріали, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у період з 19.03.07 по 25.09.07 за домовленістю сторін позивачем відповідачу було поставлено товар за відповідними видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 10-32) на загальну суму 139655 грн. 57 коп., який був оплачений відповідачем лише частково та сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар на час пред'явлення позову становила 56 325 грн. 54 коп.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку не встановлений строк виконання боржником (відповідачем у справі) обов’язку щодо оплати товару, тому відповідно до ст.530 ЦК України позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 12.12.07 № 46/12-07-ХБ та лист від 26.02.08 № 47/02-08-ХБ щодо погашення заборгованості за поставлений товар у розмірі 56 325 грн. 54 коп у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, відповіді на яку відповідач не надав.

Відповідач своїх зобов'язань не виконав та всупереч існуючої домовленості за поставлений товар у повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим, позивач за позовом просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 56 325 грн. 54 коп

Відповідач визнав позов повністю, додавши докази погашення вказаної заборгованості у сумі 1600 грн. після пред'явлення позову.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача у справі не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору і вимогам цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - згідно звичаям ділового обороту або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджений матеріалами справи , у тому числі відповідними видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 10-32).

Несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язань щодо сплати боргу за отриманий товар та сума боргу на час пред'явлення позову – 56325 грн. 54 коп. також підтверджені матеріалами справи, у тому числі відповідними накладними, довіреностями на отримання товару, вимогою про оплату заборгованості (претензія від 12.12.07 № 46/12-07-ХБ та лист від 26.02.08 № 47/02-08-ХБ), актом звірення взаємних розрахунків станом на 22.02.08, та визнана відповідачем у повному обсязі.

При цьому відповідач після пред’явлення позову до суду частково погасив заявлений у позові борг перед позивачем у сумі 1600 грн. 00 коп., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі поясненнями позивача, наданими у судовому засіданні по справі.

Оскільки позовна сума заборгованості -1600 грн. 00 коп. - перерахована відповідачем після звернення заявника з позовом до суду (після 25.12.07) та відповідно до п.1.1 ст.80 ГПК України, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 1600 грн. 00 коп., підлягає припиненню, у зв‘язку з відсутністю предмета спору.

Решта суми заборгованості - 54725 грн. 54 коп. не погашена відповідачем та підлягає до стягнення з останнього на користь позивача.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково, у сумі 54725 грн. 54 коп..

Заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання відповідача відстрочити платежі за заявленою у позові заборгованістю відхиляється судом за необґрунтованістю з огляду на наступне.

Умовами надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, згідно з якими господарський суд має право за заявою сторони залежно від обставин справи відстрочити або розстрочити виконання рішення суду, є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у передбачений законом строк.

За заявою сторони суду надане право надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення лише у виняткових випадках.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, інші обставини справи.

Відповідач не надав суду документальне обґрунтування можливості погашення суми боргу (джерела надходження) частками на протязі конкретного періоду часу чи одночасно через конкретний проміжок часу. Тобто відсутні обґрунтування відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення. При цьому, відповідач просить надати відстрочку виконання судового рішення та надсилає до суду копію листа, що адресоване позивачеві про розстрочення сплати боргу, тобто не конкретизує, що саме йому необхідно отримати відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, та не надає належних доказів наявності виняткового випадку для надання відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, наявність інфляційних процесів у економіці держави, інші обставини справи, у тому числі те, що позивач у судовому засіданні заперечував проти надання такої відстрочки платежів за заявленою у позові заборгованістю, суд відхилив вищевказане клопотання відповідача.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, ч. 5 ст. 78, п.1.1 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Лисичанський пивоварний завод", Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка, 500, код 00382987,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Харківзбут", Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Ширшова, 22, (адреса для кореспонденції: м.Харків, вул.Лермонтовська,7), код 34567182, заборгованість у сумі 54725 грн. 54 коп., витрати по державному миту – 563 грн. 25 коп. та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачеві після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання : 28.02.08.

Суддя М.Л.Доманська