Постанова № 14212528, 24.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 р. справа № 2а-23927/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А. С.

при секретарі Кобець О.А.

за участю:

представника позивача Можарової З.М.,

представників відповідачаГусарової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, 83017, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом приватного підприємства «АГВА» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2010 № 0003131502/0/8906/15-213/32388631/10, -

В С Т А Н О В И В:

19.10.2010 ПП «АГВА» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2010 № 0003131502/0/8906/15-213/32388631/10, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 209475,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 139560 грн., за штрафними санкціями - 69825,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним як покупцем та ПП «Аффарі-Трейд» як продавцем було укладено договір № А-09/01 від 09.01.2009. На виконання договору позивачу 04.01.2010 було передано товар, що підтверджується актом приймання-передачі та накладною № рн-0000011 від 04.01.2010. За наслідками господарської операції ПП «Аффарі-Трейд» були видані податкові накладні на загальну суму 837900 грн., у т.ч. ПДВ 139650 грн. Таким чином, позивач відповідно до приписів п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно відніс суму податку на додану вартість, сплачену у ціні товару, до складу податкового кредиту у січні 2010р.

Також зазначає, що відповідачем було порушено порядок проведення перевірки, оскільки перевірка проведена не у межах строку, визначеного п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону, а також без перевірки відповідних первинних документів, на яких ґрунтуються дані бухгалтерського та податкового обліку.

Просив позов задовольнити (а.с. 3-6).

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надала письмові заперечення проти позову, в яких вказала, що за наслідками проведеної перевірки було встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.199 за № 250/2054, у вигляді неправомірного віднесення до складу податкового кредиту за період з 01.01.2010 по 31.01.2010 суми ПДВ у розмірі 139650 грн., яка не підтверджена податковими накладними постачальника.

Порушення встановлено при опрацюванні розбіжностей, виявлених за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкового кредиту та податкових зобовязань у розрізі контрагентів по додаткам 5 до податкових декларацій з ПДВ ПП «АГВА» за період з 01.01.2010 по 31.01.2010, звірки з даними офіційного сайту ДПА України.

Позивачу було запропоновано надати підтверджуючі документи сформованого податкового кредиту, однак у визначений термін позивач не надав письмових та документальних підтверджень, внаслідок чого при перевірці були використані наявні у ДПІ документи.

Просила відмовити у задоволенні позову (а.с. 61).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач приватне підприємство «АГВА» зареєстровано як юридична особа 05.02.2003 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 32388631, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 434196 (а.с. 13), довідкою Управління статистики у м. Донецьку серії АБ № 213308 від 22.12.2009 (а.с. 14). Позивач здійснює діяльність відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції рішенням засновника ПП «АГВА» № 1/2009 від 11.12.2009 (а.с. 15-19).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100270311 від 19.02.2003, позивач є платником податку на додану вартість (а.с. 64). Позивач перебуває на обліку у ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька як платник податків з 13.02.2003, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 63).

22.02.2010 позивач подав до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, у рядку 17 якої позивач вказав суму податкового кредиту податку на додану вартість 139650 грн. (а.с. 65-70). З розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є Додатком 5 до декларації, вбачається, що сума податкового кредиту у зазначеному вище розмірі була сформована на підставі податкової накладної, виписаної у січні 2010р. постачальником позивача з індивідуальним податковим номером 349906105666 (обсяг поставки 698250 грн., сума ПДВ 139650 грн.) (а.с. 72).

29.06.2010 ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька була проведена документальна невиїзна перевірка ПП «АГВА» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Аффарі-Трейд» за січень 2010р., за наслідками якої складено акт від 29.06.2010 № 2175/15-211/35127405 (а.с. 9-10).

Згідно з актом перевірки позивачем порушено вимоги п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.199 за № 250/2054, у вигляді неправомірного віднесення до складу податкового кредиту за період з 01.01.2010 по 31.01.2010 суми ПДВ у розмірі 139650 грн., яка не підтверджена податковими накладними постачальника.

07.07.2010 на підставі акту перевірки та відповідно до п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003131502/0/8906/15-213/32388631/10, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 209475,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 139560 грн., за штрафними санкціями - 69825,00 грн. (а.с. 11).

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, ПП «АГВА» 19.10.2010 звернулось до суду із даним адміністративним позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що ПП «АГВА» у порушення вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту січня 2010 року були віднесені суми податку на додану вартість по операціям купівлі-продажу товару за договором з ПП «Аффарі-Трейд», не підтверджені відповідними податковими накладними.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу з огляду на наступне.

Так, відповідно до умов договору від 09.01.2009 № А-09/01 приватне підприємство «Аффарі-Трейд» (Постачальник) зобовязалося передати товар у власність приватного підприємства «АГВА» (Покупця), а Покупець зобовязався прийняти товар і оплатити за нього на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору). Найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна за одиницю товару (асортимент і номенклатура), визначається у Специфікаціях, які є невідємною частиною цього договору (п. 1.2 договору). Умови поставки товару договірні (п. 4.8 договору) (а.с. 39-40).

04.01.2010 між сторонами договору була підписана Специфікація № 1/2010 (а.с. 41), згідно якої поставляється товар двигун ВАО 2-280S2 РИ3В у кількості 5000 шт. за ціною 40606,53 грн., на загальну суму 203032,65 грн.; ел.двигун ДА3О 4М 630 кВт у кількості 4000 шт. за ціною 123804,33 грн., на загальну суму 495217,32 грн. Загальна сума поставки становить 837900 грн., у т.ч. ПДВ 139650 грн.

Також, 04.01.2010 приватним підприємством «Аффарі-Трейд» було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000006 на суму 837900 грн., у т.ч. ПДВ 139650 грн. (а.с. 42).

Фактичне виконання умов договору у січні 2010р. (поставка товару Постачальником та отримання товару та його часткова оплата Покупцем) підтверджується наступними матеріалами справи: актом приймання-передачі від 04.01.2010 до договору № А-09/01 від 09.01.2009 (а.с. 43), видатковою накладною № РН-0000011 від 04.01.2010 (а.с. 45), платіжним дорученням № 16 від 20.01.2010 на суму 4200 грн. (а.с. 46), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за січень 2010р., з якої вбачається оприбуткування зазначеного вище товару у бухгалтерському обліку позивача (а.с. 73). Залишок несплаченої суми за товар позивач сплатив платіжним дорученням № 108 від 27.07.2010 (а.с. 62).

У подальшому придбаний товар позивач реалізував ПП «Швейна фабрика «СТМ» за договором № СТМ-04/01 від 04.01.2010 (а.с. 108-109).

Отже, суд вважає, що у даному випадку позивачем надано достатній обєм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання обома сторонами умов договору, що свідчить на спрямованість укладеного договору на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує звязок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю.

Як визначено п.п. 7.4.1. п.7.4. ст .7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який з 01.01.2011 втратив чинність, але діяв на момент виникнення спірних відносин)податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з абзацом другим підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як свідчать матеріали справи, за наслідками господарської операції ПП «Аффарі-Трейд» виписало позивачу податкову накладну від 04.01.2010 № 31 (а.с. 44), у якій зазначив загальну суму поставки 837900 грн., у т.ч. ПДВ 139650 грн. Зазначена податкова накладна була внесена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних ПП «АГВА» (а.с. 94-95).

Отже, у даному випадку є підтвердженими суми податку на додану вартість, які позивач включив до складу податкового кредиту. Вказана податкова накладна відповідає вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.199 за № 250/2054, оскільки містить відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість, а також дає змогу ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну та особу, яка її отримала.

Таким чином, у даному випадку позивачем не було допущено порушення п.п. 7.4.5 пункту 7.4 статті7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.199 за № 250/2054, та правомірно було сформовано податковий кредит податку на додану вартість у січні 2010р.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що при проведенні перевірки позивачем на запит податкового органу від 08.06.2010 № 486/10/15-213 (а.с. 76-77) не було надано вказану податкову накладну, оскільки відповідач не надав суду відомостей про фактичне отримання вказаного запиту уповноваженою особою позивача.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача у акті перевірки на п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки відповідач не зазначив підпункту зазначеного пункту, який порушив позивач. Пункт 7.7 статті 7 Закону носить загальний характер та не передбачає вимог або умов визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у звязку з чим є необґрунтованим у даному випадку визначення податковим органом ПП «АГВА» податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 139650 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Необґрунтованість визначення відповідачем податкового зобовязання ПП «АГВА» обумовлює й безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 69825 грн. згідно п.п 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені (а.с. 2).

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «АГВА» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2010 № 0003131502/0/8906/15-213/32388631/10 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька від 07.07.2010 № 0003131502/0/8906/15-213/32388631/10, яким приватному підприємству «АГВА» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 209475 (двісті девять тисяч чотириста сімдесят пять) грн. 00 коп., у т.ч. за основним платежем 139560 (сто тридцять девять тисяч пятсот шістдесят) грн., за штрафними санкціями 69825 (шістдесят девять тисяч вісімсот двадцять пять) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «АГВА» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 24 лютого 2011 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 01 березня 2011 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.