Постанова № 14212502, 17.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/1237/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17.20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріГончар О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Добропіллявугілля» в інтересах відокремленого підрозділу «Шахта Алмазна»

доДобропільської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

від 29 грудня 2010 року № 0005341540/0, № 0005351540/0, № 0005361540/0, № 0005371540/0, № 0005381540/0, № 0005391540/0.

за участю:

від позивача: Береговий А.К. (за дов. № 1/2413 від 31 грудня 2010 року)

від відповідача:Килимник В.М. (за дов. від 03 вересня 2010 року)

Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2010 року № 0005341540/0, № 0005351540/0, № 0005361540/0, № 0005371540/0, № 0005381540/0, № 0005391540/0. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем із порушенням застосування підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» через те, що застосування до платників податків штрафних санкцій, передбачених цієї статтею стало наслідком зміни посадовими особами Добропільської обєднаної державної податкової інспекції визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях на сплату податкових зобовязань, право на зміну якого в податкового органу відсутнє.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, в судовому засіданні надав письмові заперечення. В наданих до суду запереченнях відповідач зазначав, що нарахування штрафних (фінансових) санкцій до позивача було здійснено на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», через здійснення погашення податкових зобовязань позивача з урахуванням календарної черговості їх виникнення, як то передбачено пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32186934, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 352408, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 9). Як платник податків позивач зареєстрований та обліковується в Добропільській обєднаній державній податкові інспекції (відповідач у справі). Шахта «Алмазна» є відокремленим підрозділом позивача без статусу юридичної особи.

27 грудня 2010 року податковою інспекцією було проведено невиїзну документальну перевірку з питання порушення Державним підприємством «Добропіллявугілля» граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань зі сплати податку за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету України, збору до фонду за забруднення навколишнього природного середовища, із земельного податку з юридичних осіб відокремленим підрозділом «Шахта Алмазна» Державного підприємства «Добропіллявугілля» за період з 01 квітня 2010 року по 01 грудня 2010 року. За наслідками проведення перевірки був складений Акт № 1440/15-1/2631903 від 27 грудня 2010 року (арк. справи 13-15), яким було встановлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно узгоджених податкових зобовязань.

Згідно викладеного в Акті перевірки, позивачем були порушені граничні терміни плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 9 місяців 2010 року, визначеної податковим розрахунком № 18781 від 29 жовтня 2010 року; збору за геологорозвідувальні роботи за 3-й квартал 2010 року, визначеного розрахунком № 18782 від 29 жовтня 2010 року, збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року, визначеного розрахунком № 6507 від 30 квітня 2009 року, земельного податку з юридичних осіб за червень-жовтень 2010 року, визначені розрахунком № 2185 від 30 січня 2010 року. Як зазначено в Акті № 1440/15-1/2631903 від 27 грудня 2010 року, плату за користування надрами для видобування корисних копалин за 9 місяців 2009 року було сплачено позивачем в сумі 70000,00 грн. 30 листопада 2010 року із прострочкою 11 календарних днів. Збір за геологорозвідувальні роботи за 3-й квартал 2010 року був сплачений 01 грудня 2010 року в сумі 4098,22 грн. із простроченням сплати 12 календарних днів. Збір за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року був сплачений 01 квітня 2010 року в сумі 8544,17 грн. із простроченням сплати 316 календарних днів, 30 квітня 2010 року і в сумі 15708,55 грн. із простроченням сплати 345 календарних днів, 13 травня 2010 року в сумі 374,54 грн. із простроченням сплати 358 календарних днів, 22 червня 2010 року в сумі 4504,15 грн. із простроченням сплати 398 календарних днів, 23 червня 2010 року в сумі 9450,68 грн. із простроченням сплати 399 календарних днів, 25 червня 2010 року в сумі 1790,73 грн. із простроченням сплати 439 календарних днів, 02 липня 2010 року в сумі 15676,13 грн. із простроченням сплати 439 календарних днів, 02 серпня 2010 року в сумі 15653,09 грн. із простроченням сплати 439 календарних днів, 02 вересня 2010 року в сумі 15623,34 грн. із простроченням сплати 470 календарних днів, 01 жовтня 2010 року в сумі 15 587,49грн. із простроченням сплати 499 календарних днів, 01 листопада 2010 року в сумі 15 546,53 грн. із простроченням сплати 530 календарних днів, 01 грудня 2010 року в сумі 9789,723 грн. із простроченням сплати 560 календарних днів. Земельний податок за червень 2010 року був сплачений в сумі 5207,61 грн. із простроченням сплати 101 календарний день, за липень 2010 року в сумі 13413,43 грн. із простроченням сплати 70 календарних днів, земельний податок за серпень 2010 року в сумі 13413,34 грн. із простроченням сплати 39 календарних днів, за вересень 2010 року в сумі 13413,43 грн. із простроченням сплати 7 календарних днів.

29 грудня 2010 року на підставі викладених в Акті перевірки висновків та підпункту 17.1. 7 пункту 17.1. статі 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом було прийнято низку податкових повідомлень-рішень, якими до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання.

Податковим повідомленням рішенням № 0005341540/0 від 29 грудня 2010 року(арк. справи 20) до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання зі сплати податку за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 7000,00 грн. у розмірі 10% в сумі 700,00 грн.

Податковим повідомленням рішенням № 0005351540/0 від 29 грудня 2010 року (арк. справи 22) до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету України в сумі 4098,22 грн. у розмірі 10% в сумі 409,82 грн.

Податковим повідомленням рішенням № 0005361540/0 від 29 грудня 2010 року (арк. справи 24) до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету України в сумі 128249,13 грн. у розмірі 50% в сумі 64124,61 грн.

Податковим повідомленням рішенням № 0005371540/0 від 29 грудня 2010 року до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання зі сплати земельного податку в сумі 13413,43 грн. у розмірі 10% в сумі 1341, 34 грн.

Податковим повідомленням рішенням № 0005381540/0 від 29 грудня 2010 року (арк. справи 26) до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання зі сплати земельного податку в сумі 26826,86 грн. у розмірі 20% в сумі 5365,38 грн.

Податковим повідомленням рішенням № 0005391540/0 від 29 грудня 2010 року (арк. справи 28) до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання зі сплати земельного податку в сумі 5207,61 грн. у розмірі 50% в сумі 2603,81 грн.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Обовязки щодо подання платниками податків до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів та відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплати належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни встановлені статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Спеціальним законом з питань оподаткування, яким були встановлені на момент виникнення спірних правовідносин порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами є Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.

Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 цього Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у разі затримки до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Умовою застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею є здійснення платником податку сплати самостійно визначених ним та узгоджених зобовязань із порушенням встановлених термінів сплати.

Відповідно до пункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього закону передбачені строки подачі податкових декларацій в залежності від базового податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пункту б частини 1 підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, складання розрахунків плати та їх подання до органів державної податкової служби встановлений Інструкцією про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України,Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр від 30 грудня 1997 року N 207/472/51/157(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 1998 року за N 20/2460).

Пунктом 5.1. цієї Інструкції визначено, що сума плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначається користувачами надр самостійно і обчислюється щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року.

29 жовтня 2010 року позивач надав до податкової інспекції Розрахунок плати за користування надрами для видобування вугілля камяного за звітний період 9 місяців 2010 року. (арк. справи 30- 31). Рядком 20 зазначеного розрахунку позивач визначив суму плати за звітний період у розмірі 422 572,14 грн. Згідно даних зворотного боку картки особового рахунку позивача в рахунок сплати податкових зобовязань з плати за користування надрами для видобування вугілля камяного за 9 місяців 2010 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 70 000,00 грн., сплачені за платіжним дорученням № 792 від 30 листопада 2010 року (арк. справи 31).

Порядок обчислення і сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (далі - збір за геологорозвідувальні роботи), складання розрахунків та їх подання до органів державної податкової служби встановлений Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою Наказом Комітету України з питань геології та використання надр,Державної податкової адміністрації України N 105/309 від 23 червня 1999 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 липня 1999 року за N 474/3767), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 5.1. цієї Інструкції визначено, що надрокористувачі самостійно обчислюють збір за кожний звітний квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів.

Згідно пункту 6.5.Інструкції надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку.

Авансові внески розраховуються платником збору самостійно у розмірі одної третини величини збору, нарахованої за попередній звітний квартал.

29 жовтня 2010 року позивач надав до податкової інспекції Розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за звітний період 3-й квартал 2010 року. (арк. справи 32, 33). Рядком 23 зазначеного розрахунку позивач визначив суму плати за звітний період у розмірі 237 916,32 грн. Згідно даних зворотного боку картки особового рахунку позивача в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за 9 місяців 2010 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 4 098,22 грн., сплачені за платіжним дорученням № 799 від 01 грудня 2010 року (арк. справи 34).

Порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища визначений Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України N 162/379 від 19 липня 1999 року.

Відповідно до пункту 6.1. цієї Інструкції та пункту 9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 1 березня 1999 року, що були чинними на момент подання платником податків розрахунків зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби.

30 квітня 2009 року позивач надав до податкової інспекції Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за звітний період 1-й квартал 2009 року (арк. справи 39,40). Рядком 23 зазначеного розрахунку позивач визначив суму плати за звітний період у розмірі 24968,93 грн. Згідно даних зворотного боку картки особового рахунку позивача в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року відбувалося наступним чином:

01 квітня 2010 року в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 8544,17 грн., сплачені за платіжним дорученням № 246 від 01 квітня 2010 року (арк. справи 41).

30 квітня 2010 року в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 15708,55 грн., сплачені за платіжним дорученням № 60 від 30 квітня 2010 року (арк. справи 42).

13 травня 2010 року в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 374,54 грн., сплачені за платіжним дорученням № 343 від 13 травня 2010 року (арк. справи 43).

22 червня 2010 року в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 4 504,15 грн., сплачені за платіжним дорученням № 458 від 22 червня 2010 року (арк. справи 44).

23 червня 2010 року в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 9 450,68 грн., сплачені за платіжним дорученням № 459 та 462 від 23 червня 2010 року (арк. справи 45, 46).

25 червня 2010 року в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 1790,73 грн., сплачені за платіжним дорученням № 469 від 25 червня 2010 року (арк. справи 47).

02 липня 2010 року в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 15676,13 грн., сплачені за платіжним дорученням № 483 від 02 липня 2010 року (арк. справи 48).

02 серпня 2010 року в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 15 653,09 грн., сплачені за платіжним дорученням № 324 від 02 серпня 2010 року (арк. справи 49).

02 вересня 2010 року в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 15 623,34 грн., сплачені за платіжним дорученням № 622 від 02 вересня 2010 року (арк. справи 50).

01 жовтня 2010 року в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 15 587,49 грн., сплачені за платіжним дорученням № 520 від 01 жовтня 2010 року (арк. справи 51).

01 листопада 2010 року в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 15 546,53 грн., сплачені за платіжним дорученням № 643 від 01 листопада 2010 року (арк. справи 52).

01 грудня 2010 року в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року відповідачем були спрямовані кошти в сумі 9 789,73 грн., сплачені за платіжним дорученням № 800 від 01 грудня 2010 року (арк. справи 53).

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

30 січня 2010 року позивач надав до податкової інспекції податковий розрахунок земельного податку, яким визначив суму податку до сплати на 2010 рік у розмірі 160 961,19 грн., з яких з січня 2010 року по листопада 2010 року по 13413,43 грн. на місяць, а в грудні 2010 року 13413,46 грн.

Згідно даних кратки особового рахунку в рахунок сплати податкових зобовязань за червень 2010 року відповідач спрямував в кошти в сумі 5 207,61 грн. за платіжним дорученням № 645 від 08 листопада 2010 року, за липень 2010 року в сумі 13413,43 грн. за платіжним дорученням № 645 від 08 листопада 2010 року, за серпень 2010 року в сумі 13 413,43 грн. за платіжним дорученням № 645 від 08 листопада 2010 року, за вересень 2010 року в сумі 13 413,43 грн. за платіжним дорученням № 645 від 08 листопада 2010 року.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, нарахування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» стало наслідком неврахування податковою інспекцією визначеного позивачем призначення платежу.

Всупереч визначеного позивачем в платіжному дорученні № 792 від 30 листопада 2010 року призначення платежу «погашення заборгованості за надра за 1-й квартал 2010 року» відповідачем було направлено суму коштів у розмірі 70000,00 грн. в рахунок погашення податкових зобовязань за 1-й квартал 2010 року. Зазначені дії позивача щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу призвели до визначення суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань в сумі 7000,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005341540/0 від 29 грудня 2010 року.

Всупереч визначеного позивачем в платіжному дорученні № 799 від 01 грудня 2010 року призначення платежу «розстрочені платежі по ГРР згідно постанови суду» відповідачем було направлено суму коштів у розмірі 4098,22 грн. в рахунок погашення податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи за 1-й квартал 2009 року. Зазначені дії позивача щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу призвели до визначення суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань в сумі 409,82 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005351540/0 від 29 грудня 2010 року.

Всупереч визначеного позивачем в платіжних дорученнях № 246 від 01 квітня 2010 року, № 60 від 30 квітня 2010 року, № 458 від 22 червня 2010 року, № 459 від 23 червня 2010 року, № 462 від 23 червня 2010 року, №469 від 25 червня 2010 року, № 483 від 02 липня 2010 року, № 324 від 02 серпня 2010 року, № 622 від 02 вересня 2010 року, № 520 від 01 жовтня 2010 року, № 643 від 01 листопада 2010 року, №800 від 01 грудня 2010 року призначення платежу «розстрочені платежі по екології згідно постанови суду» відповідачем було направлено сплачені кошти за цими дорученнями в розмірі 128 249,13 в рахунок погашення податкових зобовязань зі збору до фонду за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року.. Зазначені дії позивача щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу призвели до визначення суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань в сумі 64124,61 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005361540/0 від 29 грудня 2010 року.

В платіжному дорученні № 645 від 08 листопада 2010 року позивачем було визначено наступне призначення платежу «погашення податкового боргу з податку за землю в сумі 45447,90 грн., пеня 1760,81 грн.» Таким чином, при спрямуванні сплачених позивачем коштів в рахунок сплати податкових зобовязань з земельного податку за червень вересень 2010 року, відповідач дотримався визначеного платником призначення платежу. За наслідками спрямування відповідачем сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу, 29 грудня 2010 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0005371540/0 від 29 грудня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1341, 34 грн.; № 0005381540/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5365,38 грн., № 0005391540/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2603,81 грн.

Згідно статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами ” погашення податкових зобовязань може бути самостійним або за рішенням органу стягнення. За приписами підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. При цьому, кошти є майном у розумінні частини 1 статті 139 Господарського кодексу України. Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Згідно з пунктом 3.8 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976), якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, обовязковим реквізитом платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті “Призначення платежу” цього документу.

З огляду на таке, суд зазначає, що при здійснені податковим органом обліку надходжень від платника податків в рахунок погашення податкових зобовязань, він має дотримуватися визначеного платником податків призначення платежу.

Відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами та межами наданих повноважень, зобовязаний здійснювати надані цьому повноваження лише у спосіб, передбачений законами України.

Відповідно до підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно статті 139 Господарського кодексу України, кошти віднесені до визначеного в цій статті поняття «майна».

Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, у тому числі коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Зокрема, розпорядженням коштами є їх переказ із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжним дорученням є розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Встановлення форм та реквізитів розрахункових документів встановлюються Національним банком України.

Згідно з пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 22 від 21 січня 2004 року, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Отже, перерахування субєктом господарювання коштів за допомогою платіжного доручення, є проявом волевиявлення власника коштів, напрямок перерахування коштів визначений у реквізиті “Призначення платежу” платіжного доручення.

Відповідно до вимог пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилався відповідач як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми земельного податку у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

Проте, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючи органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобовязань. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Згідно пункту 2 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

На підставі викладеного, дії податкового органу щодо зарахування суми сплачених за платіжними дорученнями № 792 від 30 листопада 2010 року, № 799 від 01 грудня 2010 року, № 246 від 01 квітня 2010 року, № 60 від 30 квітня 2010 року, № 458 від 22 червня 2010 року, № 459 від 23 червня 2010 року, № 462 від 23 червня 2010 року, №469 від 25 червня 2010 року, № 483 від 02 липня 2010 року, № 324 від 02 серпня 2010 року, № 622 від 02 вересня 2010 року, № 520 від 01 жовтня 2010 року, № 643 від 01 листопада 2010 року, №800 від 01 грудня 2010 року в рахунок погашення податкових зобовязань без врахування визначеного позивачем призначення платежу, є протиправними. Отже, застосування до позивача фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобовязань внаслідок зміни самостійно визначеного платником податку призначення платежу за податковими повідомленнями-рішеннями від 29 грудня 2010 року № 0005361540/0, № 0005341540/0, № 0005351540/0 не відповідає вимогам чинного законодавства, через що вимоги позивача в частині визнання зазначених податкових повідомлень-рішень недійсними підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині визнання недійсними податкових повідомлень рішень від 29 грудня 2010 року № 0005381540/0, № 0005371540/0, № 0005391540/0 не підлягають задоволенню, так як прийняття цих податкових повідомлень-рішень стало наслідком нездійснення позивачем своєчасної сплати суми податкових зобовязань з земельного податку та не було наслідком зміни податковим органом самостійно визначеного призначення платежу платником, через що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1 грн. 70 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду вище викладене, на підставі положень Закону України «Про плату за землю», Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976, Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України N 162/379 від 19 липня 1999 року, Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 1 березня 1999 року, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», та на підставі ст.ст. 2, 8 - 11, 40,69-72, 94, 122 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2010 року № 0005341540/0, № 0005351540/0, № 0005361540/0, № 0005371540/0, № 0005381540/0, № 0005391540/0, задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0005341540/0 від 29 грудня 2010 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань з плати за користування надрами в сумі 7000,00 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0005351540/0 від 29 грудня 2010 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету України в сумі 409,82 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0005361540/0 від 29 грудня 2010 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 64124,61 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугіля» (код ЄДРПОУ 32186934, адреса: 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Шевченка, буд. 2) судові витрати в сумі 1,70 грн.

В судовому засіданні 17 лютого 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 лютого 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.