Постанова № 14212441, 25.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/842/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЦарук Я.Ю.

за участю

представника позивачаКосякової Д.І.,

представника відповідача Мочкаєвої Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Торезське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство відкрите акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення рішення №0002871510/0 від 13.12.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне відкрите акціонерне товариство «Торезське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство відкрите акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння», звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення рішення №0002871510/0 від 13.12.2010 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що платіжними дорученнями №253 від 01.11.2010 року та №259 від 19.11.2010 року ним було сплачено податок за землю за вересень, жовтень 2010року про що зазначено в призначені платежу, яке було безпідставно змінено податковим органом внаслідок віднесення сплачених сум в погашення податкового боргу з цього податку за попередні податкові періоди, вважає, що у податковому органі відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було самостійно визначено платником податків у платіжних дорученнях та зазначає, що відповідачем було порушено право позивача самостійно визначати цільове призначення власних грошових коштів. Просив суд визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 13.12.2010 року №0002871510/0, яким до нього безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату земельного податку.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення в яких послався на п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідно до якого податковому органу надане право змінювати призначення платежу та направляти суми сплачених податкових зобовязань за конкретний податковий період в рахунок погашення несплаченого податкового боргу за попередні податкові періоди, тому вважає, що штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату земельного податку до відповідача застосовано правомірно. Також посилався в обґрунтування своєї позиції на податкове розяснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, затвердженого наказом ДПА України 13.11.2000 № 540. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні, представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача не визнав позов з підстав, зазначених у запереченні, просив відмовити у його задоволені.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію Державне відкрите акціонерне товариство «Торезське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство відкрите акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» є юридичною особою, ЄДРПОУ 00180338.

У судовому засіданні встановлено, що Державне відкрите акціонерне товариство «Торезське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство відкрите акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» перебуває на податковому обліку в Державної податкової інспекції у м. Торезі.

Податковим розрахунком земельного податку від 26.01.2010року позивачем самостійно визначено річну суму земельного податку у розмірі 81999,93грн., яку розбито за місяцями рівними частками по 6833,33грн. на місяць.

Позивачем платіжним дорученням №253 від 01.11.2010 року із визначенням призначення платежу сплачено податок за землю Державним відкритим акціонерним товариством «Торезське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство відкрите акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» за вересень 2010 року у розмірі 6833,33 грн. по терміну сплати до 30.10.2010 року, платіжним дорученням №259 від 19.11.2010 із визначенням призначення платежу сплачено податок на землю Державне відкрите акціонерне товариство «Торезське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство відкрите акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» за жовтень 2010 року у розмірі 6833,33 грн. по терміну сплати до 30.11.2010 року.

Державною податковою інспекцією у м. Торезі було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати земельного податку по терміну нарахування 30.06.2010р. та 30.07.2010р. та встановлено, що підприємством на підставі платіжних доручень №253 від 01.11.2010, №259 від 19.11.2010 від 26 серпня 2010 року несвоєчасно сплачено податок за землю по терміну сплати 30.06.2010р. с затримкою в 124 дні та по терміну сплати 30.07.2010р. с затримкою в 112 днів. За результати зазначеної перевірки було складено акт №795/15-0/00180338 від 03.12.2010 року та прийнято податкове повідомлення рішення №0002871510/0 від 13.12.2010 року, яким до позивача згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано штрафні (фінансові) за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з податку за землю у розмірі 3655,40грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся 17.01.2011 року до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття ним податкового повідомлення - рішення №0002871510/0 від 13.12.2010 року, з огляду на таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Оскільки спірні правовідносини виникли на протязі 2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 зазначеного Закону, податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, платник земельного податку зобовязаний сплачувати рівними частками податкове зобовязання, визначене у податковій декларації (розрахунку) на поточній рік, за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом зазначені норми п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами”.

Згідно п.п.17.1.7. п.17.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами” визначено, що зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, в тому числі, відповідальність за порушення податкового законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пункт 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень за №253 від 01.11.2010 року на суму 6833,33 грн., №259 від 19.11.2010 року на суму 6833,33 грн. у реквізиті «Призначення платежу» ним вказано перерахування податку за поточні періоди вересень, жовтень 2010 року.

Всупереч цьому, відповідачем дані кошти були неправомірно спрямовані на погашення податкової заборгованості з податку за землю за червень, липень 2010року згідно акту перевірки №795/15-0/00180338 від 03.12.2010 року та облікової картки позивача станом на 31.12.2010року.

Окрім того позивачем надано до суду

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення №0002871510/0 від 13.12.2010 року прийняте на підставі акту перевірки за №795/15-0/00180338 від 03.12.2010 року є неправомірними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем присуджуються з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного відкритого акціонерного товариства «Торезське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство відкрите акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення рішення від 13.12.2010 року №0002871510/0 задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення року №0002871510/0 від 13.12.2010 року відповідно до якого донараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 3655,40грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Торезське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство відкрите акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» (86600, м. Торез, вул. Широка, 8, ЄДРПОУ 00180338), витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 25 лютого 2011 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 2 березня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та в порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Шинкарьова І.В.