Постанова № 1420726, 12.02.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2008 № 2/196 (10/330/45 (12/69)

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів:

За участю представників:

від позивача – Лебедюк Ю.А. – юрист,

від відповідача – Кузнєцова В.О. – юрист,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.11.2007

у справі № 2/196 (10/330/45 (12/69)

за позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"

про стягнення 4508510,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2007р. усправі № 2/196(10/330/45(12/69) позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 1 264 086,96 грн. боргу, 10 000 грн. пені, 2 217 336,33 грн. інфляційних, 414 986,78 грн. 3% річних, 25 500 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі.

Зокрема апелянт стверджує, що у нього відсутня перед позивачем заборгованість за договором від 29.12.2002р. № 06/02-2193 про поставку природного газу. До того ж він звертає увагу на той факт, що позивачем була невірно застосована методика розрахунку інфляційних збитків, у зв’язку з чим сума цих збитків має бути значно меншою.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Як було з’ясовано судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, 29.12.2002 року між сторонами укладено договір на постачання природного газу для потреб населення № 06/02-2193, відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати відповідачеві у 2003 році природний газ для потреб населення з урахуванням можливих втрат, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. договору сторони визначили обсяг постачання газу в 2003 році - до 378400000 куб. м., в тому числі по місяцях.

Відповідно до п.3.3 договору приймання-передача газу, поставленого позивачем відповідачеві у відповідному місяці оформлюється щомісячними актами приймання - передачі газу.

Згідно з п. 4.1 договору ціна за 1000 куб метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією України та без врахування тарифу на постачання газу розподільними трубопроводами відповідача становить: при наявності газових лічильників 93,08 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 20% від вартості газу, при відсутності газових лічильників - 105,58 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% від вартості газу.

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що у разі проведення розрахунків згідно з порядком перерахування субвенцій на проведення видатків з пільг та субсидій населенню на оплату природного газу ціна за 1000 куб метрів газу становить: при наявності газових лічильників - 175 грн. з ПДВ при відсутності газових лічильників - 190 грн. з ПДВ.

У відповідності з п. 5.1 договору, з урахуванням протоколу розбіжностей, оплату за природний газ відповідач зобов’язаний здійснювати грошовими коштами з розподільчого рахунку згідно алгоритму розподілу грошових коштів затвердженого НАК „ Нафтогаз України" або іншими видами платежів чинними на момент проведення розрахунків. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за звітним місяця.

Строк дії договору встановлений з 01.01.2003р. до 31.12.2003. в частині поставки газу, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 10.1).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що ціна на газ та порядок розрахунків, що вказані в договорі, визначені на день його підписання і змінюються за рішенням компетентних державних органів України, наказами НАК „Нафтогаз України". У разі зміни ціни чи порядку розрахунків за газ нові ціни чи порядок розрахунків є обов’язковими для сторін за даним договором та оформлюється відповідною додатковою угодою.

Пунктом 6.2. договору передбачена пеня за несвоєчасну оплату спожитого газу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до актів подачі-приймання природного газу позивач передав, а відповідач прийняв за січень 2003р. газу в кількості 69609,530 тис. куб. метрів на суму 8153802,49 грн., за лютий 2003р. - 65856,853 тис.куб. метрів на суму 7713734,17 грн. ; за березень 2003р. - 57040,019 тис.куб. метрів на суму 6675793,56 грн. ; за квітень 2003р. - 35664,212 тис. куб. метрів на суму 4154592,47 грн., за травень 2003р. - 8805,460 тис. куб. метрів на суму 997223,69 грн., за червень 2003р. - 7222,373 тис. куб. метрів на суму 834608,43 грн., за липень 2003р. - 6669,446 тис. куб. метрів на суму 789571,62 грн., за серпень 2003р. - 6895,550 тис. куб. метрів на суму 822342,97 грн., за вересень 2003р. - 13941,703 тис. куб. метрів на суму 1649918,70 грн., за жовтень 2003р. -34471,264 тис. куб. метрів на суму 4108998,94 грн., за листопад 2003р. - 46028,500 тис. куб. метрів на суму 5425219,14 грн. за грудень 2003р. - 61634,505 тис. куб. метрів на суму 7201694,57 грн., всього в обсязі 413839,415 тис. куб. метрів на загальну суму 48527500грн 75 коп.

В актах подачі-приймання ціна газу відповідає ціні, що встановлена п. 4.1 договору.

13.03.2003р. сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору про постачання природного газу для потреб населення № 06/02-2193, пункт 4.1. доповнений умовами відповідно до яких при проведенні розрахунків згідно з порядком перерахування субвенцій на фінансування пільг та субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу і житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 23 січня 2003р. № 113, ціна за 1000,0 кубічних метрів газу з врахуванням тарифу на постачання та тарифу на транспортування покупця становить:

1) при наявності газових лічильників - 129,18 грн., крім того ПДВ - 25,84 грн., разом 155,02 грн.;

2) при відсутності газових лічильників - 141,68 грн., крім того ПДВ - 28,34 грн., разом -170,02 грн.

Цією ж додатковою угодою п. 5.1. доповнений підпунктом 5.1.1., яким встановлена домовленість сторін про те, що однією з форм розрахунків за даним договором є оплата згідно з Порядком перерахування субвенцій..., затвердженого постановою КМУ від 23.01.2003р. № 113, при цьому застосовуються ціни, вказані в доповненні п. 4.1. діючої додаткової угоди.

Постановою НКРЕ України від 31.01.2001 року № 88 відповідачеві затверджені тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами у розмірі 32,52 грн. за тис. куб. м., в тому числі ПДВ - 5,42 грн. за тис. куб. м., та на постачання природного газу у розмірі 10,8 грн. за тис. куб. м. , в тому числі ПДВ - 1,80 грн. за тис. куб.м.

24.03.2003р. сторонами підписаний акт дооцінки природного газу, згідно з яким загальна вартість переданого в січні 2003р. природного газу для потреб населення Чернігівської області складає 7405013,28 грн., крім того ПДВ - 1481002,65 грн.

Згідно з іншим актом дооцінки від 24.03.2003р. загальна вартість переданого в лютому 2003 р. природного газу для потреб населення Чернігівської області складає 7161002,28, крім того ПДВ 1 432 200,45 грн.

Колегія суддів вважає, що підписавши додаткову угоду № 1 від 13.03.2003р., акти дооцінки, у відповідача виникли перед позивачем зобов’язання по оплаті за отриманий для потреб населення у 2003 році природний газ.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Аналогічна норма міститься і в п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Про здійснення розрахунків згідно з тимчасовим порядком перерахування в 2003 році субвенції на проведення видатків з надання пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ та субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу..., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2003р. № 113, вказують матеріали справи, зокрема виписки по рахунку від 30.01.2003р., 20.02.2003р.

Однак, відповідач не надав доказів у підтвердження того, що грошові кошти, які надходили в оплату за спірним договором з державного бюджету на виконання вказаного порядку, на рахунок позивача поступали з урахуванням тарифу на постачання та тарифу на транспортування природного газу.

Враховуючи викладені вище факти, а також те, що борг відповідачем не погашений, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги про стягнення 1264086,96 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, позивач, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, просив суд стягнути з відповідача за період з лютого 2003 р. по серпень 2007р. 2 317 531,19 грн. інфляційних та 491 709,34 грн. 3% річних.

Суд першої інстанції преревіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та перерахувавши його прийшов до висновку що сума 3% річних, що підлягає стягненню становить 414 986,78 грн.

Також позивачем нарахована до сплати відповідачеві пеня у розмірі 884549,43 грн. за період з 15.02.2005р. по 15.02.2006р.

Взявши до уваги те, що порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд першої інстанції зменшив розмір належної до сплати пені до 10000 грн. (ч. 2 ст. 233 ГК України).

Апеляційна скарга від позивача щодо зменшення судом першої інстанції суми 3% річних та пені не надходила.

Що ж до стягнення збитків від інфляції за час прострочення виконання грошового зобов’язання в розмірі 2 217 336, 33 грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне:

Під час розгляду апеляційної скарги відповідач звернув увагу суду на те, що при розрахунку суми інфляційних збитків позивачем була невірно застосована методика їх розрахунку, у зв’язку з чим, на його думку, сума інфляційних збитків є меншою.

У зв’язку з цим судом було запропоновано відповідачу зробити свій розрахунок цих збитків, та зобов’язано його надати цей розрахунок в наступне судове засідання.

В судовому засіданні 12.02.2008р. відповідач надав свій контррозрахунок збитків від інфляції, відповідно до якого сума складає 1 468 449,60грн.

Позивачу було надано цей контррозрахунок для ознайомлення та запропоновано йому перевірити розрахунок відровідача та у разі незгоди надати свій.

Позивач відмовився перевіряти розрахунок інфляційних збитків наданий відповідачем.

Колегія суддів, розглянувши розрахунок інфляційних збитків позивача, доданий до позовної заяви, та наданий контррозрахунок відповідача, перевіривши їх прийшла до висновку, що вірним є розрахунок відповідача.

Враховуючи це, суд апеляційної інстанції вирішив зменшити суму інфляційних збитків та стягнути з відповідача 1 468 449,60грн., замість 2 217 336, 33 грн., які просив стягнути позивач.

Крім того, позивач посилаючись на те, що він є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, просить стягнути з відповідача відповідно до ст.231 Господарського кодексу України штраф у розмірі 7% від простроченої суми 1332786,58 грн. у розмірі 93 295,06 грн., у зв’язку з простроченням грошового зобов’язання понад 30 днів.

З наданих матеріалів вбачається, що позивач належить до державного сектору економіки, з загальнодержавною формою власності.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України відповідальність за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов’язань застосовується у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності Господарського кодексу України (після 01.01.2004р.), крім випадків коли за порушення господарських зобов’язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в п.1 цього розділу строку, а також в разі, якщо відповідні положення Господарського кодексу пом’якшують відповідальність за вказані порушення.

Оскільки умовами договору, який було укладено до 01.01.2004р. була визначена сторонами відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, та застосування штрафу в розмірі 7%, відповідно до ч.2 ст.231 Господарського кодексу України фактично не пом’якшує відповідальність суб’єкта господарювання за порушення виконання зобов’язання, тому позовні вимоги щодо стягнення 7% штрафу у розмірі 93 295,06 грн. задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Чернігівської області змінюється в частині зменшення суми інфляційних збитків, в решті рішення залишається без змін.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2007р. у справі № 2/196(10/330/45(12/69) змінити в частині зменшення суми інфляційних збитків, іншій частині рішення залишити без змін.

3. Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код 03358104, р/р 2600730101500 в дирекції УСБ, МФО 353014) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (м. Київ. вул. Шолуденка, 1, код 31301827, р/р № 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012) 1 264 086,96 грн. боргу, 10 000 грн. пені, 1 468 449,60 грн. збитків від інфляції, 414986,78 грн. 3% річних, 25 500 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.» Видати наказ.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

5. Матеріали справи № 2/196(10/330/45(12/69) повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя

Судді

18.02.08 (відправлено)