Рішення № 1419636, 29.01.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" січня 2008 р.           Справа № 9/412-07

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

За позовом Прип'ятського спеціального прокурора в інтересах держави в особі:

1) Державного департаменту - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м. Чорнобиль та

2) Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення "Чорнобильсервіс" Державного департаменту - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м. Чорнобиль

до Миронівського будівельно-монтажного управління "Радон", м. Миронівка

простягнення 9728,66 грн.,

за участю представників

від прокуратури: Бондаренко І.В., посв. № 62 від 26.05.2006р.,

від позивача1: не з’явились,

від позивача2: Ситник Ю.В., довір. № 27-01/08/03 від 28.01.2008р.,

від відповідача: не з’явились,

обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прип'ятського спеціального прокурора (далі –прокурор) в інтересах держави в особі: 1) Державного департаменту - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі –позивач1) та 2) Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення "Чорнобильсервіс" Державного департаменту - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі –позивач2) до Миронівського будівельно-монтажного управління "Радон" (далі – відповідач) про стягнення 9728,66 грн., з яких 5732,79 грн. заборгованості за отримані послуги, 1496,27 грн. індекс інфляції та 2503,60 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов договору № 181/07 від 30.03.2005 року на надання ліжко-місць у гуртожитках ДП "Чорнобильсервіс" стороннім підприємствам, організаціям та установам не розрахувався з позивачем2 - Державним підприємством по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення “Чорнобильсервіс” за надані послуги, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 5732,79 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу нараховані інфляційні у сумі 1496,27 грн. та пеня у розмірі 2503,60 грн., які прокурор просить стягнути на користь Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення “Чорнобильсервіс”. Всього загальна сума позову складає 9728,66 грн.

Звернувшись з даним позовом прокурор зазначає, що порушення відповідачем своїх договірних зобов’язань по розрахункам за отримані послуги призвело до порушення економічних інтересів держави, яке полягає у тому, що на даний час ДП “Чорнобильсервіс”, здійснюючи свою господарську діяльність, тобто ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до “Комплексної програми ліквідації наслідків аварії”, яка фінансується з державного бюджету, в умовах постійного скорочення бюджетного фінансування, не може виконувати належним чином державну програму ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Державний департамент-Адміністрація зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2000 р. № 1263, є урядовим органом держаного управління, який діє у складі МНС України і йому підпорядковується, та відповідно до покладених на нього завдань здійснює загальне керівництво і фінансування ДП “Чорнобильсервіс”.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача2 повністю підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 14.11.2007 року, від 03.12.2007 року, від 18.12.2007 року та від 14.01.2008 року, в судове засідання жодного разу не з’явився, відзиву не надав, про причини або неможливість прийняти участь у судовому засіданні не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача2, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

30 березня 2005 року між ДП “Чорнобильсервіс” та Миронівським будівельно-монтажним управлінням "Радон" був укладений договір № 181/07 від 30.03.2005 року на надання ліжко-місць у гуртожитках ДП "Чорнобильсервіс" стороннім підприємствам, організаціям та установам (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач2 (виконавець) зобов’язався надати відповідачу (замовнику) 12 ліжко-місць у гуртожитках в м. Чорнобилі для користування на період виробничо-господарської діяльності у зоні відчуження, а відповідач, в свою чергу, зокрема, зобов’язався, здійснювати оплату за надані послуги, відповідно до умов зазначеного договору.

Згідно з п. 3.1. договору оплата за ліжко-місця здійснюється на умовах 100% передньої оплати за повну вартість місячного обсягу на підставі рахунку виконавця. Наступна попередня оплата проводиться з урахуванням перерахунку за фактично спожиті об’єми в минулому місяці в термін до 5 числа місяця, в якому надаються послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, для оплати послуг надання ліжко-місць відповідачу виставлені рахунки № 809 від 25.04.2005 року, № 924 від 25.04.2005 року, № 1196 від 25.05.2005 року, № 1425 від 30.06.2005 року, № 1617 від 31.07.2005 року, № 1800 від 31.08.2005 року, № 2274 від 30.09.2005 року, № 2416 від 31.10.2005 року, № 2768 від 30.11.2005 року, № 2928 від 20.12.2005 року (отримані та підписані відповідачем).

Проте, відповідач в порушення умов вищезазначеного договору, свої зобов’язання щодо оплати послуг надання ліжко-місць своєчасно та в повному обсязі не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 5732,79 грн. Відповідач зазначений факт не спростував, доказів перерахування оплати послуг надання ліжко-місць на рахунок позивача не надав.

На день розгляду справи заборгованість за надані послуги в сумі 5732,79 грн. відповідачем не погашена.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В ст. 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що прокурором правомірно заявлено позов про стягнення 5732,79 грн. заборгованості за надані послуги, оскільки відповідачем порушено умови договору, а саме щодо своєчасності та повноти оплати послуг надання ліжко-місць.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми. За час прострочення виконання грошового зобов’язання індекс інфляції склав 1496,27 грн. Вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, на підставі п. 4.3. договору та відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»від 22.11.1996 року прокурор просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу, за період з 01.04.2005 року по 10.09.2007 року, що за розрахунком позивача складає 2503,60 грн. Проте, вказаний розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства з наступних підстав.

Основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, передбачені Господарським кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Отже, за наявності цих спеціальних положень до господарських зобов'язань суд застосовує положення Господарського кодексу України.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи, що зобов’язання щодо оплати наданих послуг продовжує існувати, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу повинна нараховуватись за шість місяців, що становить 500,76 грн.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню 5732,79 грн. основного боргу, 1496,27 грн. індексу інфляції та 500,76 грн. пені.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Миронівського будівельно-монтажного управління "Радон" (08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Захарченка, 10-б, код 05409024) на користь Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення “Чорнобильсервіс” (07270, Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 70, код 24547720) 5732,79 грн. основного боргу, 1496,27 грн. індексу інфляції та 500,76 грн. пені.

          3. Стягнути з Миронівського будівельно-монтажного управління "Радон" (08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Захарченка, 10-б, код 05409024) в доход державного бюджету України 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                 Є.П. Євграфова