Рішення № 14174245, 12.03.2011, Дебальцевський міський суд Донецької області

Справа № 2-63/11

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

(ЗАОЧНЕ)

04 березня 2011 року Дебальцевський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Сухоручко Ю.О.

при секретарі Сухоставець Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дебальцеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Герон»про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні з роботи та відшкодуванні моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Дебальцевського міського суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до приватного підприємства «Герон» про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні з роботи та відшкодуванні моральної шкоди .

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 01 жовтня 2008 року він був прийнятий на роботу до приватного підприємства «Герон»згідно наказу № 30 к/Д від 01.10.2008 року.

З 02 березня 2009 року він був переведений майстром обрубної дільниці в ливарному цеху приватного підприємства «Герон».

06.07.2010 року звільнився з роботи за власним бажанням згідно до ст. 38 КЗпП України.

В день звільнення відповідач не провів з ним повний розрахунку по заробітній платі.

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки , зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З огляду на викладене, відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток з 06 липня 2010 року по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується робітникам регулярно у робочі дні у строки, але не менш двох раз на місяць. Однак позивачу не була виплачена заробітна плата за червень 2010 року, та не в повному обсязі сплачена заробітна плата за травень 2010 р.

Також з позивачем не провели розрахунок компенсації за усі невикористані дні щорічної відпустки.

Також, у довідці № 22 від 22 червня 2010 року зазначено, що у травні заробітна плата позивача становить 3001,60 гривень, але ж сплатити тільки 1000,00 гривень, за яку він ставив свій підпис у відомості по видачі заробітної платні. Останні 2001,60 гривень були у нього стягненні з причини нанесеної ним невідомої шкоди підприємству. Але ніякої шкоди він підприємству не спричиняв, який вид шкоди він зробив йому не повідомили.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу виплати йому заборгованості по заробітній платі, компенсації за усі не використані дні щорічної відпустки, за виплату сум належних йому при звільненні, але всі звернення відповідачем ігнорувались.

Протиправними діями відповідача позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що позивач почувався приниженим, відчував психологічний дискомфорт, знаходився у стані депресії, у нього підвищувався тиск, боліло серце, в результаті чого ним приймались ліки. Завдану моральну шкоду позивач оцінює у 10000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, яка діє за дорученням - підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений належним чином, про що є повідомлення в матеріалах справи (а.с.17,28,34,37,43),

у звязку з чим судом прийнято рішення про розгляд справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, тобто винесення заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню.

Так у ході судового засідання з вірогідністю було встановлено, що згідно довідки № 22 від 22 червня 2010 року , ОСОБА_1 працює в ПП «Герон»з 01 жовтня 2008 року (а.с.3) та займає посаду майстра обрубної ділянці в ливарному цеху.

Відповідно довідки ПП «Герон» ( а.с.4) ОСОБА_1 звільнився з підприємства 06.07.2010 р.

При звільненні позивачу не було сплачено заборгованість по заробітній платі за травень2010 р. у розмірі -2001,60 грн., та за червень 2010 р. - у сумі -3071,20 грн.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Відповідач порушив ці вимоги не розрахувавшись з позивачем в день звільнення. Згідно до ст.117 КЗпП України- в разі невиплати з вини власника або уповноваженого органу належних звільненому робітникові сум у строки , зазначені в ст. 116 КЗпП України, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ от 8.02.1995 року №100 середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,на число календарних днів за цей період.

Заробітна плата позивача за 2 місяці роботи, що передували звільненню: червень 2010 р. та травень 2010 року, складає відповідно: 3071,20 грн. та 3001,60 грн., а кількість робочих днів за зазначені місяці складає 43 дні.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача, перед звільненням складала: 3071,20 3071,20 + 3001,60 :43= 141,23

З огляду на те, що розрахунок з позивачем на цей час не зроблений то середній заробіток підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за увесь час затримки, тобто з 06.07.2010р. по 04.03.2011 р. ( по час винесення рішення) 141,23 х171= 24150,33 грн.

Відповідно до ст.83 КЗпТ у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Суд вважає, що вимоги позивача, відносно стягнення з відповідача суми компенсації за усі не використані дні щорічної відпустки - підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.237-1 КЗпТ України - відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань , втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає доводи позивача, стосовно моральних страждань у зв”язку з порушенням його законних прав на отримання заробітної плати, яки він оцінює в 10000 грн. - не обґрунтованими. Позивач не надав суду доказів того, що несвоєчасна виплата заробітної плати призвела до втрати нормальних життєвих звязків. З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розміру 200 грн.

В силу ст.88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн. та судовий збір в сумі 51 грн грн.

На підставі ст.ст. 116,117 КЗпП України та, керуючись ст.ст.213-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Герон» , яке розташоване у м. Дебальцеве в. Жовтнева, 84 р/р 260020967980 АБ «УкрБізнесБанк» МФО 334969, код ОКПО 32331501 на користь ОСОБА_1, що мешкає: Донецька область м. Дебальцеве , м-он Восточний, б. 14 кв. 45 заборгованість по заробітній платі за червень 2010 року у сумі 3071, 20 грн. , за травень 2010 року в сумі 2001, 60 грн. , середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі - 24150,33 грн. та моральну шкоду у розміру 200 грн. , суми компенсації за усі не використані дні щорічної відпустки ОСОБА_1

Стягнути з приватного підприємства «Герон» Дебальцеве 22050001 ЄДРПОУ 34686474 МФО 834016 банк ГУДКУ в Донецькій області витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.(сто двадцять гривень)

Стягнути з приватного підприємства «Герон» на р/р 3141537700026 ОКПО 34686474 МФО 834016 Банк Гудку в Донецькій області судовий збір у сумі 51.00 грн.(п»ятьдесят одну грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги до Дебальцевського міського суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Роз»яснити, що відповідно до вимог ст. 228, 229 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Дебальцевського

міського судуЮ.О. Сухоручко