Рішення № 1416970, 24.12.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 13/222

24.12.07

За позовом ТОВ " Карбон"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Делкон-Україна"

про стягнення 34174 ,89 грн

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делкон-Україна»34174,89 грн. основного боргу, з підстав неналежного виконання останнім своїх зобов’язань за контрактом підряду № 26/1 від 26.04.2006р.

Відповідач в судове засідання не з‘являвся. Ухвали суду не виконав. Письмових заперечень по суті заявлених вимог не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників позивача та з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Карбон»та товариством з обмеженою відповідальністю «Делкон-Україна»було укладено підрядний контракт № 26/1.

Згідно положень Контракту, відповідач взяв на себе зобов’язання виготовити та здійснити монтаж облицювання колон та підвісної стелі на загальну суму 302659,50 грн.

Позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача аванс у розмірі 242127,60 грн. відповідно до п. 2.5. контракту, що підтверджується платіжними дорученнями № 9963 від 17.05.2006р. на суму 100000 грн., № 10008 від 18.05.2006р. на суму 39500 грн. та № 10228 від 19.05.2006р. на суму 102627 грн.

10.08.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до підрядного контракту № 26/1 відповідно до якої збільшувалися об’єми робіт та вартість на суму 34174,89 грн.

Згідно до положень Угоди загальна сума контракту становить 336834,39 грн. у тому числі 20% ПДВ.

28.08.2006р. позивачем було перераховано визначену угодою суму коштів на розрахунковий рахунок відповідача 34174,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13809.

Крім того, позивачем 06.09.2006р. перераховано на розрахунковий рахунок відповідача коштів у сумі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14013 та 12.09.2006р. –40554,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14229.

Таким чином в цілому на рахунок відповідача за контрактом перераховано суму коштів у розмірі 336834,36 грн.

Відповідно до актів виконаних підрядних робіт № 01/09 від 01.09.2006р. на суму 165840 грн. та № 2 від 05.09.2006р. на суму 126842,10 грн., фактично виконано та здано робіт на загальну суму 292682,10 грн.

Сума боргу відповідача перед позивачем становить 34174,89 грн.

Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України, ст.. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.. 220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов’язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані прострочення, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

22.09.2006р. будівництво об’єкту за контрактом було закінчено, що підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 16.08.2006р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22.09.2006р. № 2179 та зареєстроване інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю УМіА Вінницької міської ради від 22.09.2006р. № 186, відповідно, подальше виконання робіт відповідачем втратило сенс.

Позивач 15.01.2007р. направив на адресу відповідача претензію з вих.. №20, з вимогою про повернення грошових коштів в сумі, на яку не було виконані роботи.

Відповідач претензію отримав, що підтверджується підписом на другому примірнику офіс-менеджену Чигирином Л.О., але відповіді від відповідача позивачем не отримано.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. При цьому боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором. Вимога позивача направлена відповідачу 15.01.2007р. (підпис офіс-менеджера Чиригина Л.О.), отже строк оплати настав 15.01.2007р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України), а заборгованість відповідача складає 34174,39 грн., то ця сума має бути стягнута з відповідача.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делкон-Україна»(м. Київ, пр-т Глушкова, 1, пав, 271, код ЄДРПОУ 30632870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон»(03137, м. Київ, вул.. Смольна, 9-б, код ЄДРПОУ 31086879) 34174 грн. 39 коп. основного боргу, 341 грн. 74 коп. державного мита та 118 грн. інформаційних послуг.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко