Ухвала суду № 141620539, 19.11.2026, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення
19.11.2026
Номер справи
922/3955/26
Номер документу
141620539
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"19" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3955/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши розглянувши заяву заступника керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області про забезпечення позову (вх. № 3955/26 від 16.11.2026), подану разом із позовною заявою

за позовомЗаступника керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області (61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52) в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області (63202, Харківська обл., Харківський р-н, селище Нова Водолага, вул. Донця Григорія, 14; код ЄДРПОУ 04397997)доФізичної особи-підприємця Парамонова Дениса Юсуповича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )провизнання права власності на об`єкт самочинного будівництва, зобов`язання передати майно та розірвання договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області (далі прокурор) через підсистему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області (далі позивач, селищна рада) до фізичної особи-підприємця Парамонова Дениса Юсуповича (далі відповідач), в якій просить:

1. визнати за Нововодолазькою селищною територіальною громадою в особі Нововодолазької селищної ради право власності на самочинно збудовану будівлю маркету «Рулька» закінчений будівництвом об`єкт, будівлю загальною площею 862,6 кв.м, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Нова Водолага, площа Кооперативна, 1-Б, на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6324255100:01:011:0215 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 576978363242);

2. зобов`язати відповідача передати Нововодолазькій селищній територіальній громаді в особі Нововодолазької селищної ради вказану будівлю шляхом складання акта приймання-передачі;

3. розірвати договір оренди землі від 30.06.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6324255100:01:011:0215 площею 0,1512 га (номер запису про інше речове право 10529191).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, будучи власником будівлі автостанції площею 205,3 кв.м та орендарем земельної ділянки комунальної власності, переданої в оренду для експлуатації та обслуговування цієї будівлі, без згоди орендодавця знищив будівлю автостанції та звів на земельній ділянці новий об`єкт будівлю площею 862,6 кв.м, у якій функціонує маркет «Рулька». На думку прокурора, зазначений об`єкт є самочинним будівництвом у розумінні статті 376 Цивільного кодексу України, а дії відповідача є істотним порушенням умов договору оренди землі.

Разом із позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на закінчений будівництвом об`єкт, будівлю площею 862,6 кв.м, розташовану за адресою: площа Кооперативна, 1-Б, селище Нова Водолага Харківського району Харківської області, на земельній ділянці з кадастровим номером 6324255100:01:011:0215 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 576978363242), із забороною Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, нотаріусам вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно нього;

- заборони відповідачу та будь-яким іншим особам, у тому числі за його дорученням, здійснювати будівельні роботи, реконструкцію, перебудову, добудову, демонтаж та інші роботи, спрямовані на зміну фактичного стану та технічних характеристик зазначеного об`єкта нерухомого майна.

Заява мотивована тим, що відповідач є зареєстрованим власником спірного об`єкта та може в будь-який момент ним розпорядитися (відчужити, передати в іпотеку чи користування, здійснити поділ, виділ або об`єднання), а також продовжити будівельні роботи, змінити площу, конфігурацію та технічні характеристики будівлі. Це, за доводами прокурора, ускладнить ідентифікацію предмета спору та виконання рішення суду і зумовить необхідність нових звернень до суду. На підтвердження ризику прокурор посилається на попередню поведінку відповідача, який без погодження з власником земельної ділянки демонтував раніше існуючу будівлю автостанції та звів новий об`єкт, за фактом чого до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12024226160000056 від 09.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору (пункт 4).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України). Заява про забезпечення позову відповідає вимогам статті 139 ГПК України та розглядається судом без повідомлення учасників справи в порядку статті 140 ГПК України.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має встановити: 1) наявність спору між сторонами; 2) ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача; 3) співмірність обраного виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсну мету звернення до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не спрямоване таке звернення на зловживання учасником справи своїми правами.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не досліджує обґрунтованість позовних вимог та не вирішує питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави, оскільки ці питання є предметом розгляду справи по суті.

З матеріалів поданої позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що між сторонами існує спір щодо права власності на конкретний об`єкт нерухомого майна будівлю площею 862,6 кв.м (реєстраційний номер 576978363242), право власності на яку зареєстроване за відповідачем, а також щодо права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт. Державна реєстрація за відповідачем права власності на спірну будівлю надає йому всі правомочності власника, зокрема право в будь-який момент до ухвалення рішення у справі відчужити її, передати в іпотеку, зареєструвати похідні речові права, здійснити поділ або об`єднання об`єкта.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10.09.2025 у справі № 907/523/25, вимога надання доказів щодо очевидних обставин, таких як право відповідача в будь-який момент вільно розпорядитися власним майном, є застосуванням завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Перехід права власності на спірну будівлю до інших осіб або зміна її правового режиму під час розгляду справи унеможливить ефективний захист інтересів позивача в межах цього судового провадження та зумовить необхідність зміни позовних вимог, залучення інших осіб або нових звернень до суду (близький за змістом висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Разом з цим, щодо співмірності та обрання конкретних заходів забезпечення позову в цій справі, суд зазначає таке.

Арешт майна і заборона вчиняти певні дії є самостійними видами (способами) забезпечення позову. Обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном. Проте арешт майна це всеохоплююча заборона на право користування та розпорядження майном з метою його збереження до визначення рішенням суду подальшої долі цього майна, тоді як заборона на вчинення дій щодо нерухомого майна стосується певного обмеження у вільному розпорядженні або користуванні майном і має вибірковий, не всеохоплюючий та цілеспрямований характер. Тому, обираючи конкретний захід забезпечення, суд має оцінювати його співмірність із предметом позову.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, у спірній будівлі функціонує маркет «Рулька», а за інформацією Головного управління ДПС у Харківській області за цією адресою здійснюють господарську діяльність ПП «Рулька Рітейл», ТОВ «Флешфанд» та інші суб`єкти господарювання. Сам прокурор у заяві наголошує, що вжиття заходів забезпечення не повинно перешкоджати господарській діяльності суб`єктів господарювання у спірній будівлі та порушувати права інших осіб.

За таких обставин накладення арешту на спірну будівлю як всеохоплююча заборона не є необхідним для досягнення мети забезпечення позову та може призвести до невиправданого обмеження прав відповідача й осіб, які не є учасниками справи. Для забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову достатнім і співмірним є застосування заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного об`єкта, яка унеможливлює його відчуження, обтяження, поділ, об`єднання чи зміну відомостей про нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але не позбавляє відповідача права володіти та користуватися майном і здійснювати господарську діяльність.

Забезпечення позову шляхом встановлення заборони проведення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є належним та ефективним способом захисту майнових прав позивача у спорах про визнання права власності (постанова Верховного Суду від 10.07.2025 у справі № 917/2313/24). Такий захід охоплюється вимогами заяви прокурора, оскільки прокурор просить, зокрема, заборонити суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо спірного об`єкта.

З огляду на наведене, у частині накладення арешту на спірну будівлю заява задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про заборону відповідачу та будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи, реконструкцію, перебудову, добудову, демонтаж та інші роботи щодо спірного об`єкта суд зазначає, що спірна будівля є закінченим будівництвом об`єктом: декларацію про готовність до експлуатації зареєстровано 13.08.2025, відомості про об`єкт площею 862,6 кв.м внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.08.2025, а за даними акта обстеження від 18.08.2026 та протоколу огляду місця події від 01.10.2026 будівля використовується як маркет. Доказів того, що на час звернення до суду відповідач здійснює або готується здійснювати будівельні роботи щодо спірної будівлі, прокурором не надано. Посилання прокурора на попередню поведінку відповідача стосується робіт, які вже завершено, і саме по собі не свідчить про реальну загрозу зміни фактичного стану предмета спору до вирішення справи по суті.

Крім того, запропоноване прокурором формулювання заходу («та інші роботи, спрямовані на зміну фактичного стану», заборона «будь-яким іншим особам») не дозволяє чітко визначити коло зобов`язаних осіб та обсяг забороненої поведінки і охоплює роботи з поточного утримання будівлі, необхідні для її безпечної експлуатації, що може призвести до невиправданого обмеження прав відповідача та осіб, які провадять господарську діяльність у спірній будівлі. За таких обставин у цій частині заява про забезпечення позову також задоволенню не підлягає.

Оцінюючи захід забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного об`єкта на відповідність критеріям, визначеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, суд виходить з такого.

По-перше, цей захід безпосередньо пов`язаний з предметом позову та спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Прокурор просить визнати право власності територіальної громади саме на той об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 576978363242), щодо якого встановлюється заборона. Рішення про визнання права власності виконується шляхом державної реєстрації права за позивачем. Якщо до ухвалення рішення право власності на будівлю буде зареєстроване за іншою особою, об`єкт буде поділено, об`єднано з іншим, змінено його опис чи передано в іпотеку, таке рішення не можна буде виконати без зміни предмета позову, заміни відповідача або нових звернень до суду до нових набувачів чи іпотекодержателів. Заборона реєстраційних дій унеможливлює саме такі наслідки і зберігає правовий статус предмета спору в тому вигляді, в якому він існував на дату звернення до суду.

По-друге, захід є співмірним із заявленими вимогами та забезпечує збалансованість інтересів сторін. Заборона не позбавляє відповідача права власності та не обмежує його у володінні та користуванні будівлею: відповідач може й надалі використовувати її у своїй діяльності та отримувати від цього дохід. Тимчасово обмежується лише можливість змінити правовий статус об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Негативні наслідки такого обмеження для відповідача є істотно меншими, ніж наслідки, які можуть настати для територіальної громади в разі відчуження чи обтяження спірного майна під час розгляду справи. Захід має тимчасовий характер і діє лише до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

По-третє, захід відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності. Він прямо передбачений пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України (заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору) та є найменш обтяжливим із заходів, здатних досягти мети забезпечення позову: на відміну від арешту він має вибірковий і цілеспрямований характер.

Обґрунтованість заходу в даному випадку підтверджується тим, що право власності на спірну будівлю зареєстроване за відповідачем без будь-яких обмежень, тож він може розпорядитися нею в будь-який момент. За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.07.2025 у справі № 917/2313/24, заборона проведення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомості є належним та ефективним способом захисту у спорах про визнання права власності.

По-четверте, захід не є тотожним задоволенню позовних вимог і не зумовлює вирішення спору по суті. Він не вирішує питання про право власності на будівлю, не тягне його переходу до територіальної громади та не впливає на дію договору оренди землі, а лише зберігає існуюче становище до вирішення справи по суті.

По-п`яте, захід не порушує прав осіб, які не є учасниками справи. Суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у спірній будівлі, можуть продовжувати неї, оскільки заборона не стосується користування приміщеннями та не перешкоджає використанню будівлі за призначенням.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що заява прокурора про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного об`єкта нерухомого майна.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 141, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву заступника керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області про забезпечення позову (вх. № 3955/26 від 16.11.2026) задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно закінченого будівництвом об`єкта, будівлі площею 862,6 кв.м, розташованої за адресою: площа Кооперативна, 1-Б, селище Нова Водолага Харківського району Харківської області, на земельній ділянці з кадастровим номером 6324255100:01:011:0215 (об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 576978363242).

3. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Стягувач: Харківська окружна прокуратура Харківської області (61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52; код ЄДРПОУ 0291010827) в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області (63202, Харківська обл., Харківський р-н, селище Нова Водолага, вул. Донця Григорія, 14; код ЄДРПОУ 04397997).

5. Боржник: фізична особа-підприємець Парамонов Денис Юсупович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

6. Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову набирає законної сили негайно з 19.11.2026.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складення в порядку, передбаченому статтями 255257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвалу підписано 19.11.2026 року.

Справа №922/3955/26

Суддя Рильова В.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141620539 ?

Документ № 141620539 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141620539 ?

Дата ухвалення - 19.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141620539 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141620539 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141620539, Господарський суд Харківської області

Судове рішення № 141620539, Господарський суд Харківської області було прийнято 19.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141620539 відноситься до справи № 922/3955/26

Це рішення відноситься до справи № 922/3955/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141620538
Наступний документ : 141620541