Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21,
E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2026 р. Справа № 917/1178/19(917/842/24)
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали
за позовною заявою Ліквідатора Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс", вул. Соборності, 54, оф. 407, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код 31174870 арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича, м. Полтава, вул. Шевченка, 52
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича база "Левадник", вул. Олени Пчілки, 25, м. Полтава, 36007
про стягнення грошових коштів
в межах справи про банкрутство
за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 43142831
до Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс", вул. Жовтнева, 54, оф. 407, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код 31174870
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду Полтавської області знаходиться справа за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (ініціюючий кредитор) про банкрутство Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс".
21.05.2024 року на адресу господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява від 20.05.2024 року (вхід. № 901/24) ліквідатора Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича база "Левадник" про стягнення 1 600 000,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеного складу суду від 21.05.2024 року справу № 917/1178/19(917/842/24) розподілено судді Білоусову С.М.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі в межах справи про банкрутство Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.07.2024 року:
- клопотання ліквідатора Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича про витребування оригіналу доказу задоволено;
- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича база "Левадник" надати до суду оригінали договору про відступлення права вимоги № 10/05-16 від 10.05.2016 року та протоколу припинення взаємних зобов`язань від 10.05.2016 року, копії яких долучені до відзиву на позовну заяву;
- клопотання ліквідатора Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича б/н від 22.06.2024 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - задоволено;
- ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 06.08.2024 року на 10:15.
Від ліквідатора Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" до суду надійшло клопотання від 23.09.2024 року (вх. № 12568 від 24.09.2024 року) про повторне витребування оригіналів документів та про відкладення розгляду справи.
24.09.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича база "Левадник" до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи оригіналів договору про відступлення права вимоги № 10/05-16 від 10.05.2016 року та протоколу припинення взаємних зобов`язань від 10.05.2016 року.
Від ліквідатора Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" до суду надійшло клопотання від 14.10.2024 року (вх. № 13635 від 15.10.2024 року) про призначення судової-технічної експертизи документів.
15.10.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича база "Левадник" до суду надійшло клопотання (вх. № 13649) про відкладення розгляду справи, для надання часу подати заперечення на клопотання ліквідатора про призначення судової-технічної експертизи документів.
Суд, ухвалою від 15.10.2024 року:
- зобов`язав арбітражного керуючого Макового О.В. здійснити реєстрацію електронного кабінету Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс";
- надав можливість Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича база "Левадник" подати свої міркування щодо клопотання про призначення судової-технічної експертизи документів;
- відклав розгляд справи на 12.11.2024 року на 11:15.
08.11.2024 року від відповідача надійшло заперечення на клопотання про призначення судово-технічної експертизи (вх. № 15047), у яких останній посилається на недостатність підстав для проведення експертизи.
11.11.2024 року від відповідача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи (вх. № 15095).
12.11.2024 року від Ліквідатора Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" -арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича надійшли пояснення на заперечення відповідача (вх. 15157), у яких останній підтримує клопотання про призначення експертизи в повному обсязі.
Ухвалою суду від 12.11.2024 року задоволено клопотання ліквідатора Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" Макового Олександра Віталійовича про призначення судової-технічної експертизи документів та призначено по справі № 917/1178/19(917/842/24) судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вулиця Сім`ї Бродських, 6, Київ, 03057).
Супровідним листом від 24.09.2025 року (вх. № 12561 від 01.10.2025 року) матеріали справи № 917/1178/19(917/842/24) разом з висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної комісійної судово-технічної експертизи документів від 19.09.2025 року № 12212/24-34 повернулися до господарського суду Полтавської області.
В висновку експерта зазначено: 1) виконання підпису від імені директора ТОВ "ВИРОБНИЧА БАЗА "ЛЕВАДНИК" Соломки Ю.С. у Договорі № 10/05-16 про відступлення права вимоги , датованому 10.05.2016 року, в дату, вказану в досліджуваному документі (10.05.2016), не виключається; 2) Виконання підпису від імені директора ТОВ "ВИРОБНИЧА БАЗА "ЛЕВАДНИК" Соломки Ю.С. у Протоколі припинення взаємних зобов`язань, датованому 10.05.2016, в дату, вказану в досліджуваному документі (10.05.2016) не виключається.
Ухвалою від 03.09.2026 року провадження у справі № 917/1178/19(917/842/24) поновлене та призначено підготовче засідання суду на 13.10.2025 р.
13.10.2026 року ухвалою суду закрите підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 17.11.2026 року.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Після вивчення всіх виписок по рахункам банкрута в банках ліквідатором було проведено аналіз сумнівних (на його думку) фінансових операцій за поточними рахунками банкрута на користь інших контрагентів протягом періоду з 01.01.2013 до 08.10.2019.
Так ліквідатором було з`ясовано, що в період з 26.04.2016 по 13.07.2016 з поточного рахунку ПБП "ТЕХНІКС" в банку в АТ "УКРЕКСІМБАНК" № 26005016412271 (980) було перераховано на корись ТОВ "ВИРОБНИЧА БАЗА "ЛЕВАДНИК" (код ЄДРПОУ 38194427) (надалі - Відповідач) грошові кошти в загальній сумі 16 659 200,00 грн. з призначенням платежу «Надання поворотне· фун. допомоги № 25/04 ФД вуд 25.04.16», а саме: 26.04.2016 - 7 258 000,00 грн., 27.04.2016 - 8 801 200,00 грн., 13.07.2016 - 100 000,00 грн., 13.07.2016 - 500 000,00 грн.
Однак, загальна сума, яка була сплачена Відповідачем на користь Банкрута з призначенням платежу «Повернення поворотне фув.допомоги по доr.№ 25/04 ФД вуд 25.04.16 р. Без ПДВ.» склала лише 1 078 500,00 грн.
Тобто сума в розмірі 15 580 700,00 грн. Відповідачем Банкруту не поверталась. Враховуючи вищевикладене ліквідатором на адресу Відповідача була надіслана вимога від 10.02.2023 про повернення спірних коштів.
Вимогу від 10.02.2023 про повернення спірних коштів надіслана на адресу ТОВ "ВИРОБНИЧА БАЗА "ЛЕВАДНИК" (трек-номер 3603934864104), категорія відправлення листа «Цінне з описом», було повернуто із відміткою «за закінченням терміну зберігання» Відповіді станом на сьогоднішній день не отримувалось.
На підставі наведеного ліквідатор ПБП "ТЕХНІКС" прийшов до висновку, що Договір поворотне-фінансової допомоги № 25/04 ФД від 25.04.2016 між Банкрутом та Відповідачем не укладався, а вищевказані грошові перекази були способом виведення активів Банкрута.
Виходячи з наведених обставин позивач вважає, що підлягають стягненню частина безпідставно отриманих відповідачем коштів в сумі 1 600 000,00 грн.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексом України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
Відповідно до частини 1 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна.
Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 1 ст. 3 ГПК України).
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Підставою для стягнення грошових коштів позивач зазначає те, що Договір поворотне-фінансової допомоги № 25/04 ФД від 25.04.2016 між Банкрутом та Відповідачем не укладався, а вищевказані грошові перекази були способом виведення активів Банкрута.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.01.2026 року в справі № 917/1178/19(917/2046/25) встановлено наступне.
Ліквідатор Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" - арбітражний керуючий Маковий Олександр Віталійович звернувся до суду з позов про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 10/05-16 від 10.05.2016 року укладений між ТОВ "ВИРОБНИЧА БАЗА "ЛЕВАДНИК", ПБП "ТЕХНІКС" та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСАЛТ МЕНЕДЖМЕНТ УКРАЇНА" та визнання недійним протоколу припинення взаємних зобов`язань від 10.05.2016 року укладеного між ТОВ "ВИРОБНИЧА БАЗА "ЛЕВАДНИК" та ПБП "ТЕХНІКС".
Обґрунтовуючи позовну заяву останній посилається на те, що відповідно до Договору про відступлення права вимоги Первісний кредитор передає ТОВ "ВИРОБНИЧА БАЗА "ЛЕВАДНИК", а останній приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором ПБП "ТЕХНІКС" за Договором № 30/08-14 від 30.08.2014 року на суму 15 819 200 (П`ятнадцять мільйонів вісімсот дев`ятнадцять тисяч двісті) грн., 00 коп. (п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги).
Після цього 10.05.2016 року між Банкрутом та Відповідачем було підписано Протокол припинення взаємних зобов`язань (надалі - Протокол). Відповідно до даного Протоколу, ТОВ "ВИРОБНИЧА БАЗА "ЛЕВАДНИК" має заборгованість перед ПБП "ТЕХНІКС" за № 25/04ФД від 25.04.2016 року в сумі 16 059 200 (Шістнадцять мільйонів п`ятдесят дев`ять тисяч двісті) грн. 00 коп., а ПБП "ТЕХНІКС" має заборгованість перед ТОВ "ВИРОБНИЧА БАЗА "ЛЕВАДНИК" за Договором про відступлення права вимоги в розмірі 15 819 200 (П`ятнадцять мільйонів вісімсот дев`ятнадцять тисяч двісті) грн. У зв`язку з вищевикладеним Позикодавець та Відповідач дійшли згоди припинити взаємні зобов`язання в сумі 15 819 200 (П`ятнадцять мільйонів вісімсот дев`ятнадцять тисяч двісті) грн. та залишити заборгованість Відповідача перед Банкрутом за договором у сумі 240 000 (двісті сорок тисяч) грн. 00 коп.
Суд відмовив в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Рішення суду залишено в силі апеляційною та касаційною інстанцією.
З наведеного слідує, що доводи позивача що Договір поворотне-фінансової допомоги № 25/04 ФД від 25.04.2016 між Банкрутом та Відповідачем не укладався, ґрунтуються переважно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
За викладених обставин, враховуючи набрання рішенням у справі № 917/1178/19(917/2046/25) від 29.01.2026 року законної сили, суд дійшов висновку про відсутність підстав у задоволенні стягнення грошових коштів, так як дана вимога є похідною.
Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони, однак не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню у спосіб, який дозволить дотриматись переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної стороною обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (п. 81 зазначеної постанови) вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона, якщо інша сторона не надала доказів протилежного. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18 (п. 41). Тобто "концепція негативного доказу", закріплена у ч. 10 ст. 81 ГПК, не може тлумачитися так, що певна обставина вважається доведеною, допоки інша сторона її не спростувала, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Про це зазначено у п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18. За загальним правилом, тягар доведення обставин, які є підставою позову, покладається на позивача.
Господарський суд звертає увагу на те, що необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 05.02.2019 року у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 року у справі №914/385/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем у справі не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують недійсність оспорюваного правочину, а заявлені позивачем вимоги про стягнення грошових коштів є похідною вимогою.
Щодо судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. У позові відмовити повністю.
2. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено та підписано 19.11.2026 року.
Суддя Білоусов С. М.
Судове рішення № 141620242, Господарський суд Полтавської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 917/1178/19(917/842/24). Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: