Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3532/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження
справу № 916/3532/26
за позовом Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830211)
до відповідача - Фізичної особи-підприємця Мельніченко Олександра Євгеновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 5 217,06 грн., -
ВСТАНОВИВ:
27.08.2026 Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця Мельніченко Олександра Євгеновича, в якій просить суд стягнути з відповідача 5 217,06 грн. заборгованості, з у тому числі: 4194,03 грн. - основної заборгованості, 1 023,03 грн. пені та витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 24.06.2024 № 3186-о, від 22.08.2024 № 2546-од в частині повної та своєчасної сплати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.09.2026 року (суддя Цісельський О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3532/26 за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст. 247-252 ГПК України без виклику сторін.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала Господарського суду Одеської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 916/3532/26 від 01.09.2026 була надіслана відповідачу на його юридичну адресу: 65123, м. Одеса, вул. Палія Семена, буд. 83, кв. 68, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованої судом, відповідь з якого отримано на запит суду № 3236865.
Розпорядженням керівника апарату суду Господарського суду Одеської області №428 від 03.09.2026, у зв`язку з відрахуванням наказом голови суду №16-к від 02.09.2026 судді Цісельського О.В. зі штату суду, відповідно до Указу Президента України №848/2026 від 01.09.2026 "Про призначення судді", статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України та на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №916-1/2025 (зі змінами від 06.07.2026 №916-3/2026), - призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/3532/26.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 матеріали справи №916/3532/26 розподілено судді Мостепаненко Ю.І.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2026 (суддя Мостепаненко Ю.І.) прийнято справу №916/3532/26 до свого провадження; розгляд справи № 916/3532/26 вирішено здійснювати спочатку без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала Господарського суду Одеської області про прийняття справи №916/3532/26 до свого провадження від 08.09.2026 була надіслана позивачу до його електронного кабінету та доставлена 08.09.2026, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа.
Відповідачу ФОП Мельніченко О.Є. ухвала суду від 08.09.2026 була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: АДРЕСА_1 , яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованої судом, відповідь з якого отримано на запит суду № 3236865.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслані відповідачу рекомендованими листами з позначкою Судова повістка ухвали від 01.09.2026 та від 08.09.2026 у справі були повернуті поштовою установою на адресу суду з відбитком календарного штемпелю на конвертах та відмітками адресат відсутній за вказаною адресою, про що свідчить наявні в матеріалах справи поштові конверти з рекомендованими повідомленнями від 21.09.2026.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Оскільки ухвали суду від 01.09.2026 та 08.09.2026 по справі №916/3532/26 направлені судом за належною адресою відповідача і повернуті поштою, суд доходить до висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття справи №916/3532/26 до провадження судді Мостепаненко Ю.І.
Додатково, з метою повідомлення відповідача про прийняття справи №916/3532/26 до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, судом було розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України ухвали суду від 08.09.2026 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/139590072.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до п., п. 3 та 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
24.06.2024 між Комунальною установою Одесреклама Одеської міської ради (установа) та Фізичною особою-підприємцем Мельніченко Олександром Євгеновичем (користувач) було укладено договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 3186-о, відповідно до п. 2.1 якого установа надає користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.
Згідно п. 2.2 договору, місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього договору.
У п. 2.3 договору сторони погодили, що користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором.
За умовами пп. 4.2.4 п. 4.2 договору, користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим договором.
Відповідно до п. 5.1 договору, плата за цим договором визначається на підставі п. 14.6 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі у новій редакції.
Згідно п. 5.2 договору, користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому договорі.
За умовами п. 6.2 договору, у випадку прострочення платежів, передбачених пп. 5.1, 5.2 цього договору, користувач сплачує на користь установи пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано. Позовна давність щодо стягнення плати за цим договором та пені, передбачених пп. 5.1, 6.1 договору, встановлюється строком в 4 (чотири) роки (п. 6.3, 6.4 договору).
Договір набирає чинності з моменту його укладання (п. 8.1 договору).
Договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (п. 8.2 договору).
Договір укладений з 24.06.2024 по 23.09.2024 (п. 8.3 договору).
Усі зміни, доповнення та додатки до цього договору мають однакову з ним юридичну силу, якщо вони підписані сторонами, і є невід`ємною частиною договору (п. 9.4 договору).
Так, додатком №1 від 24.06.2026 до договору № 3186-о від 24.06.2026 сторонами узгоджено перелік рекламних засобів, адресу місця розташування, назву та розмір рекламного засобу, а саме: Люсторфська дорога,162; банер на огорожі; 1,9 м*4,57м*1ст.
Також, додатком №1 від 24.06.2026 до договору № 3186-о від 24.06.2026 є узгоджений сторонами бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, які прийняв у тимчасове платне користування Мельніченко О.Є., за яким загальний розмір щомісячної плати за користування місцями для розташування рекламних засобів становить 130,25 грн.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, позивачем, на виконання умов договору № 3186-о від 24.06.2026 (в період з червня 2024 по серпень 2024) було надано відповідачу послуги з тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, затверджених в додатку №1 до вказаного договору на загальну суму 248,87 грн. При цьому, відповідачем за тимчасове користування місцем для розташування рекламного засобу було сплачено 130,25 грн. Решта суми в розмірі 118,62 грн залишилась не сплаченою.
22.08.2024 між Комунальною установою Одесреклама Одеської міської ради (установа) та Фізичною особою-підприємцем Мельніченко Олександром Євгеновичем (користувач) було укладено договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 2546-од, відповідно до п. 2.1 якого установа надає користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.
Згідно п. 2.2 договору, місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього договору.
У п. 2.3 договору сторони погодили, що користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором.
За умовами пп. 4.2.4 п. 4.2 договору, користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим договором.
Відповідно до п. 5.1 договору, плата за цим договором визначається на підставі п. 14.6 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі у новій редакції.
Згідно п. 5.2 договору, користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому договорі.
За умовами п. 6.2 договору, у випадку прострочення платежів, передбачених пп. 5.1, 5.2 цього договору, користувач сплачує на користь установи пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано. Позовна давність щодо стягнення плати за цим договором та пені, передбачених пп. 5.1, 6.1 договору, встановлюється строком в 4 (чотири) роки (п. 6.3, 6.4 договору).
Договір набирає чинності з моменту його укладання (п. 8.1 договору).
Договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (п. 8.2 договору).
Договір укладений з 22.08.2024 по 21.08.2029 (п. 8.3 договору).
Усі зміни, доповнення та додатки до цього договору мають однакову з ним юридичну силу, якщо вони підписані сторонами, і є невід`ємною частиною договору (п. 9.4 договору).
Так, додатком №1 від 22.08.2024 до договору №2546-од від 22.08.2026 сторонами узгоджено: адресу місця розташування, назву та розмір рекламного засобу, а саме: Люсторфська дорога,162; банер на огорожі; 1,9 м*4,57м*1ст.
Також, додатком №1 від 22.08.2024 до договору №2546-од від 22.08.2026 є узгоджений сторонами бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, які прийняв у тимчасове платне користування Мельніченко О.Є., за яким загальний розмір щомісячної плати за користування місцями для розташування рекламних засобів становить 520,98 грн.
08.01.2026 позивачем на адресу відповідача було скеровано претензію №49/01-27 від 08.01.2026 з вимогою погасити існуючу заборгованість (яка станом на дату складання претензії становила 3 412,56 грн.) за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів перед бюджетом Одеської міської територіальної громади.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, позивачем, на виконання умов договору №2546-о від 22.08.2026 (в період з серпня 2024 по березень 2026) було надано відповідачу послуги з тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, затверджених в додатку №1 до вказаного договору на загальну суму 10 066,68 грн.
При цьому, відповідачем за тимчасове користування місцем для розташування рекламного засобу за договором №2546-о від 22.08.2026 було сплачено 5 991,27 грн. Решта суми в розмірі 4 075,41 грн залишилась не сплаченою.
З огляду на зазначене, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Мельніченко Олександра Євгеновича 4 194,03 грн. основної заборгованості (за договором № 3186-о від 24.06.2024 в сумі 118,62 грн та за договором №2546-од в сумі 4 075,41 грн) та 1 023,03 грн. пені (за договором №3186-о від 24.06.2024 в сумі 2,40 грн та за договором №2546-од в сумі 1 020,40 грн).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, 24.06.2024 та 22.08.2024 між КУ Одесреклама Одеської міської ради (установа) та ФОП Мельніченко Олександром Євгеновичем (користувач) було укладено договору на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів №3186-о та №2456-од, відповідно до п. 2.1 яких установа надає користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.
Так, укладені між сторонами договори №3186-о від 24.06.2024 та №2456-од від 22.08.2024 є підставою для виникнення у сторін договору зобов`язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України та згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ст. 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до п. 2.3 договору, користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього.
Так, додатком №1 від 24.06.2026 до договору № 3186-о від 24.06.2026 та додатком №1 від 22.08.2024 до договору №2546-од від 22.08.2026 сторони узгодили адресу місця розташування, назву та розмір рекламного засобу.
Також, сторонами узгоджено розмір щомісячної плати за користування місцями для розташування рекламних засобів, а саме: за додатком №1 від 24.06.2026 до договору № 3186-о від 24.06.2026 в розмірі 130,25 грн та додатком №1 від 22.08.2024 до договору №2546-од від 22.08.2026 в розмірі 520,98 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням норм Господарського процесуального кодексу України щодо достовірності, належності та вірогідності доказів, суд вважає доведеною обставину забезпечення позивачем відповідачу можливості тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, узгоджених: додатком №1 від 24.06.2026 до договору № 3186-о від 24.06.2026 (в період з червня 2024 по серпень 2024) та додатком №1 від 22.08.2024 до договору №2546-од від 22.08.2026 (в період з серпня 2024 по березень 2026)
В силу статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
В пункті 5.2 договорів № 3186-о та №2546-од сторони погодили, що користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому договорі.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, користування відповідачем місцями для розміщення рекламних засобів є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вартість такого користування відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Як встановлено судом КУ Одесреклама Одеської міської ради було надано відповідачу послуги з тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів:
- за договором №3186-о від 24.06.2024 (за період з червня 2024 по серпень 2024) в сумі 558,52 грн;
- за договором №2546-од від 22.08.2024 (за період з серпня 2024 по березень 2024) в сумі 10 066,68 грн.
При цьому, як встановлено судом відповідачем було лише частково сплачено кошти за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів, а саме: за договором №3186-о від 24.06.2024 в сумі 130,25 грн; за договором №2546-од від 22.08.2024 в сумі 5 991,27 грн, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 30-33).
Отже, заборгованість ФОП Мельніченко О.Є. перед КУ Одесреклама, як уповноваженою особою власника місць розміщення рекламних засобів комунальної власності територіальної громади м. Одеси за надані послуги: за договором № 3186-о від 24.06.2024 становить - 118,62 грн та за договором №2546-од становить - 4 075,41 грн.
Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, доказів, які б підтверджували факт сплати всієї суми отриманих послуг за договорами № 3186-о та №2546-од тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 4 194,03 грн. підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Положеннями ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.2, 6.3 договору, у випадку прострочення платежів, передбачених пп. 5.1, 5.2 цього договору, користувач сплачує на користь установи пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано.
Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені за договором №3186-о від 24.06.2024 (за період з 01.08.2024 по 21.08.2024) в сумі 2,40 грн та за договором №2546-од (за період з 28.08.2024 по 28.03.2026) в сумі 1 020,40 грн. вважає їх вірними, обґрунтованими та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги зі стягненням з відповідача на користь позивача 4 194,03 грн. основної заборгованості (за договором № 3186-о від 24.06.2024 в сумі 118,62 грн та за договором №2546-од в сумі 4 075,41 грн) та 1 023,03 грн. пені (за договором №3186-о від 24.06.2024 в сумі 2,40 грн та за договором №2546-од в сумі 1 020,40 грн).
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мельніченко Олександра Євгеновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830211) 4 194 (чотири тисячі сто дев`яносто чотири) грн 03 коп. основної заборгованості, 1 023 (одну тисячу двадцять три) грн 03 коп. пені та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно - західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.І. Мостепаненко
Повне рішення складено 19 листопада 2026 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко
Судове рішення № 141620211, Господарський суд Одеської області було прийнято 19.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/3532/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: