Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2737/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/2737/26
За позовом: Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області (74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. Героїв України, 233) в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (73025, м.Херсон, пл.Свободи, 1, код ЄДРПОУ 00022645)
до відповідача: Тягинської сільської ради (74330, Херсонська обл., Бериславський р-н, село Тягинка, вул. Вишнева, буд.1Д, код ЄДРПОУ 04401345)
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73003, Україна, Херсонська обл., місто Херсон, Миколаївське шосе, будинок 26, ЄДРПОУ 39766281)
про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та витребування частини земельної ділянки
Представники:
Від прокуратури: Кобзар А.І. посвідчення;
Від позивача: Макаренко М.В. самопредставництво;
Від відповідача: Іщук Н.Р. ордер;
Від третьої особи: не з`явився;
Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Тягинської сільської ради про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельної ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та повернення частини земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.07.2026р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2737/26 в порядку загального позовного провадження.
22.09.2026р. за вх. №32204/26/26 до суду від відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, згідно якої останній просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Ухвалою суду від 29.09.2026р. заява Тягинської сільської ради від 22.09.2026р. за вх. №32204/26 про залучення третьої особи була задоволена, залучено до участі у справі, в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області
25.09.2026р. за вх. №32882/26 до суду від Бериславської окружної прокуратури Херсонської області надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якої прокурор просить суд Витребувати у власність держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Тягинської сільської ради (74330, Херсонська обл., Бериславський район, село Тягинка, вул. Вишнева, будинок 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи: 04401345) частину земельної ділянки площею 4,0381 га (з координатами: X - 1. 5 176 710,663; 2. 5 176 768,383; 3. 5 176 493,200; Y 1. 4 342 265,035; 2. 4 342 607,814; 3. 4 342 37 2,860, яка входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294, площею 4,3913 га та розташована в межах кварталу 29 Токарівського лісництва ДП «Олешківське лісомисливське господарство» (на даний час Херсонське надлісництво філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України»); скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294, площею 4,3913 га.; скасувати рішення державного реєстратора Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Шуліки Є.Г. індексний номер рішення 58874523 від 22.06.2021 про державну реєстрацію права комунальної власності Тягинської сільської ради на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 4,3913 га з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області, з одночасним припиненням права комунальної власності Тягинської сільської ради на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 4,3913 га з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області, номер запису (відомостей) про речове право 42615133, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2390904365206, шляхом скасування державної реєстрації речового права.
У судовому засіданні 29.09.2026р., судом в протокольній формі було прийнято до розгляду заяву позивача від 25.09.2026р. за вх. №32882/26 про зміну предмету.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2026р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
10.07.2026р. за вх. №24190/26 до суду від позивача - Херсонської обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення, згідно яких останній позовні вимоги Херсонської окружної прокуратури підтримує та просить суд їх задовольнити.
07.08.2026р. за вх. №27208/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними у зв`язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити повністю.
09.10.2026р. за вх. №34669/26 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, згідно якої просить суд в задоволенні позову прокурора відмовити за огляду на його безпідставність та недоведеність.
12.10.2026р. за вх. №34815/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву з урахування заяви про зміну предмету позову, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв`язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити повністю.
Судом в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вказує прокурор, за результатами опрацювання стану використання земель лісогосподарського призначення на території Тягинської територіальної громади Бериславського району Херсонської області встановлено порушення вимог законодавства, допущені Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області) при розпорядженні земельними ділянками державної власності, внаслідок чого з державного лісового фонду та постійного користування Токарівського лісництва ДП «Олешківське лісомисливське господарство» (на даний час Херсонське надлісництво філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України») вибула земельна ділянка лісогосподарського призначення.
Згідно інформації з Державного земельного кадастру 11.12.2019 внесено відомості до ДЗК про формування земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294 площею 4,3913 га.
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.06.2021 зареєстровано право власності Тягинської сільської ради на земельну ділянку площею 4,3913 га кадастровий номер 6520687100:02:001:0294, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2390904365206.
Так, державним реєстратором Виконавчого комітету Музиківської сільської ради Білозерського району Шуліка Є.Г. 22.06.2021 прийнято рішення № 58874523 про державну реєстрацію права комунальної власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,3913 га кадастровий номер 6520687100:02:001:0294, власник Тягинська сільська рада та 16.06.2021 проведено державну реєстрацію права комунальної власності.
Підстава для реєстрації права власності - наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 27.11.2020 № 11 та акт-приймання передачі від 08.12.2020.
За посиланнями прокурора, наказом № 11 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Тягинській сільській раді Тягинської територіальної громади Бериславського району Херсонської області у комунальну власність передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4417,2759 га згідно із переліком, у якому зазначені кадастрові номери ділянок, місце їх розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельні ділянки, обмеження у їх використанні.
До цього переліку увійшла і ділянка площею 4,3913 га з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294 (п. 2), частина якої відноситься до земель лісогосподарського призначення.
08.12.2020 року складено Акт приймання-передачі земельних ділянок на підставі наказу № 11 від 08.12.2020, відповідно до якого Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області передало із державної власності, а Тягинська сільська рада Тягинської територіальної громади Бериславського району Херсонської області прийняла у комунальну власність Тягинської сільської ради Тягинської територіальної громади Бериславського району Херсонської області земельні ділянки згідно з додатком.
Як вказує прокурор, відповідно до матеріалів ВО «Укрдержліспроект» спірна земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294 площею 4,3913 га частково накладається на землі кварталу 29 Токарівського лісництва ДП «Олешківське лісомисливське господарство» (на даний час Херсонське надлісництво філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України»), площа накладення становить 3,92 га.
На підставі матеріалів лісовпорядкування ДП «Олешківське лісомисливське господарство» Токарівське лісництво 2016 та 2007 років та п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України дана ділянка відноситься до земель державного лісового фонду. Згода на вилучення цих ділянок із земель лісового фонду та переведення (віднесення) їх до земель сільськогосподарського призначення не надавалась.
Крім того, прокурор зазначає, що вивченням даних Державного земельного кадастру (шари «Лісовий кадастр»/«Ліси») встановлено, що земельна ділянка площею 4,3913 га з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294 перебуває в межах земель лісогосподарського призначення з розміщеними лісовими масивами.
Зазначені картографічні матеріали стосовно спірної земельної ділянки, як зазначає прокурор, також підтверджують її взаємне розміщення із землями лісогосподарського призначення.
Враховуючи зазначене, віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення державної власності відбулося ще до проведення у 2019 році інвентаризації земель сільськогосподарського призначення.
Таким чином, на переконання прокурора, наказом від 27.11.2020 № 11 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області розпорядилося земельною ділянкою лісогосподарського призначення державної власності під виглядом земель сільськогосподарського призначення поза компетенцією, оскільки розпорядження нею мала здійснювати Херсонська обласна державна адміністрація.
Вказане свідчить про те, що внаслідок передачі в комунальну власність Тягинської сільської ради всупереч вимогам земельного законодавства України фактично незаконно вилучено та змінено цільове призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення.
Прокурор вважає, що право комунальної власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано з порушенням вимог законодавства, останнє має бути припинено шляхом скасування державної реєстрації такого права.
Також прокурор просить скасувати у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 4,3913 га кадастровий номер 6520687100:02:001:0294.
Крім того, прокурор зазначає, що внесенням 16.06.2021 запису про право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294 Тягинська сільська рада набула статусу фактичного (проте незаконного) володільця спірного майна. Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області розпорядилося лісовими землями поза межами своєї компетенції, майно вибуло з володіння держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації поза волею власника.
Таким чином, на переконання прокурора належним та ефективним способом захисту права власності держави є віндикаційний позов про витребування частини земельної ділянки площею 4,0381 га з незаконного володіння відповідача.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини Бериславська окружна прокуратура Херсонської області звернулась з відповідним позовом за суду за захистом порушеного права держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки спірна ділянка знаходиться на землях лісогосподарського призначення і є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду (постанова Великої Палати Верховного Суду України від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).
Відповідно до ч.2 ст.1 ЛК України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Згідно зі ст.5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.
Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Статтею 7 ЛК України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування з межах, визначених Конституцією України.
За приписами статті 57 ЗК України земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення - лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Згідно з пунктом 5 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Згідно даних Державного земельного кадастру (шари «Лісовий кадастр»/«Ліси») встановлено, що земельна ділянка площею 4,3913 га з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294 перебуває в межах земель лісогосподарського призначення з розміщеними лісовими масивами.
За інформацією Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, яка викладена у листі від 27.05.2026 №01-11/603, земельна ділянка з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294візуально накладається на земельну ділянку кварталу 29 Токарівського лісництва, яка відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2016 та 2007 років відносяться до земель лісового фонду та перебувають в постійному користуванні ДП «Олешківське лісомисливське господарство» (на даний час Херсонське надлісництво філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України»). Орієнтовна площа накладання становить 3,92 га, визначена за допомогою Геоінформаційної системи управління лісовими ресурсами України.
Як повідомлено Філією «Південний лісовий офіс» Державного спеціалізованого госоподарського підприємства «Ліси України» у листі від 10.06.2026 №1156-33.5-2026, земельна ділянка з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294, частково накладається на землі лісового фонду України, а саме землі лісового кварталу 29 виділи 54,50 Токарського лісництва, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Олешківське лісомисливське господарство» (на даний час Херсонське надлісництво філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України»).
Також, відповідно до повідомлення сертифікованого інженера-землевпорядника Карпенко С.М. 23.06.2026 наданого на запит прокуратури від 191.06.2026р. за №50-157 вих-26, земельна ділянка з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294 загальною площею 4,3913 га частково накладається на землі кварталу 29 Токарівського лісництва ДП «Олешківське лісомисливське господарство» (на даний час Херсонське надлісництво філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України»), площа накладення становить 4,0381 га.
Разом з тим, судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області 27.11.2020 № 11 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 08.12.2020, яким Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області передало із державної власності, а Тягинська сільська рада Тягинської територіальної громади Бериславського району Херсонської області прийняла у комунальну власність, зокрема, земельну ділянку кадастровий номер 6520687100:02:001:0294 та 16.06.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Тягинською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,3913 га із кадастровим номером 6520687100:02:001:0294.
За змістом ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених 8 восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ч.5 ст.122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 3, 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Порядок вилучення земельних ділянок передбачено статтею 149 ЗК України, частиною 1 якої встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Згідно з ч.6 ст.149 ЗК України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою 5, 9 цієї статті.
Відповідно до ч.9 ст.149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб.
Пунктом 5 ст.25 ЛК України передбачено, що Кабінет Міністрів у сфері лісових відносин передає у власність, надає у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності.
Пунктом 4 ст.31 ЛК України встановлено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.
Таким чином, вилучена ГУ Держгеокадастру у Херсонській області спірна земельна ділянка у накладеній частині належить до земель державної власності лісогосподарського призначення, перебуває у постійному користуванні ДП «Олешківське лісомисливське господарство» (на даний час Херсонське надлісництво філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України») та належить до земель державного лісового фонду, розпорядником яких на час виникнення спірних правовідносин була Херсонська обласна державна адміністрація.
При цьому, як встановлено судом, Херсонською обласною державною адміністрацією як розпорядником земель лісового фонду не приймались будь-які рішення щодо відчуження спірної земельної ділянки.
Разом з тим, вилучення для нелісогосподарських потреб частини спірної земельної ділянки державної власності, яка відноситься до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП «Олешківське лісомисливське господарство» (на даний час Херсонське надлісництво філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України»), і передання її в постійне користування для нелісогосподарських потреб належало до повноважень Кабінету Міністрів України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області незаконно, поза межами своїх повноважень та за відсутності волі власника вилучило частину спірної земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення та постійного користування ДП «Олешківське лісомисливське господарство» (на даний час Херсонське надлісництво філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України»).
Відповідно до ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).
Частиною 2 ст.20 ЗК України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч.7 ст.20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 ст.57 ЛК України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області з порушенням встановленого законом порядку неправомірно змінено цільове призначення спірної земельної ділянки, оскільки зазначеним вище наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 27.11.2020 № 11 до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які передано Тягинській сільській раді Тягинської територіальної громади Бериславського району Херсонської області у комунальну власність, включено спірну земельну ділянку, частина якої відноситься до земель лісогосподарського призначення державної власності.
Таким чином, наказом від 27.11.2020 № 11 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області розпорядилося земельною ділянкою лісогосподарського призначення державної власності під виглядом земель сільськогосподарського призначення поза компетенцією, оскільки розпорядження спірною земельною ділянкою мала здійснювати Херсонська обласна державна адміністрація, а відтак вказаний наказ ГУ Держгеокадастру у Херсонській області прийнято з порушенням закону та не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, а способи захисту визначаються законом, зокрема ст. 152 ЗК України, якою власник земельної ділянки або землекористувач наділений правом вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. За ст. 5 ГПК України господарський суд захищає права та інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц зазначила, що суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові.
Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю) (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).
При цьому, позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним. Таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване (Постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).
Отже, належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, є віндикаційний позов.
При цьому, витребувати можна й частину земельної ділянки. Земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та визначеними щодо неї правами (ст. 79 ЗК України), яка ідентифікується насамперед просторовим розташуванням, що описується через межі, зокрема через координати поворотних точок меж (ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 22.01.2025 у справі № 446/478/19, зазначила, що у разі часткового накладання спірної земельної ділянки на земельну ділянку позивача, витребування як належний спосіб захисту не може бути застосовано щодо всієї земельної ділянки, така вимога може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається.
Для вирішення подібних спорів земельна ділянка має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»). Не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору. Таке втручання не може визнаватися законним. Судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається, є підставою для внесення інформації щодо прав на земельні ділянки до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством. Отже, у такому випадку належним (правомірним) способом захисту може бути позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, що накладається на земельну ділянку позивача.
З урахуванням наведеного, позовна вимога Бериславської окружної прокуратури Херсонської області про витребувати у власність держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Тягинської сільської ради частини земельної ділянки площею 4,0381 га (з координатами: X - 1. 5 176 710,663; 2. 5 176 768,383; 3. 5 176 493,200; Y 1. 4 342 265,035; 2. 4 342 607,814; 3. 4 342 37 2,860, яка входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294, площею 4,3913 га та розташована в межах кварталу 29 Токарівського лісництва ДП «Олешківське лісомисливське господарство» (на даний час Херсонське надлісництво філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України») відповідає належному та ефективному способу захисту, є обґрунтованою та такою що підлягає судом задоволенню.
Водночас, прокурор заявив також вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294 площею 4,3913 га в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації права комунальної власності відповідача на цю ділянку.
Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України та ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням усіх речових прав, обтяжень, зареєстрованих щодо неї, і земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав. За ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скасування державної реєстрації права власності має наслідком припинення цього права. Тому задоволення таких вимог означало б позбавлення Відповідача права власності на всю ділянку, включно з частиною, яка не є спірною.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 вказала, що не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору, і що таке втручання не може визнаватися законним (п. 125). У тій справі суд зазначив, що визнання недійсним рішення ради щодо всієї ділянки, коли накладається лише її частина, призвело б до позбавлення права власності і на частину земельної ділянки, яка не є спірною. Таке втручання не може визнаватись законним.
Аналогічно в цій справі скасування державної реєстрації земельної ділянки та права власності Відповідача на неї в цілому порушувало б право Відповідача щодо тієї частини земельної ділянки щодо якої спору немає, і не відповідало б вимогам ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України щодо відповідності способу захисту змісту порушеного права.
Крім того, за усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, яка наведена вище, якщо право власності на нерухоме майно зареєстровано за відповідачем, належному способу захисту відповідає віндикаційний позов, а вимоги про скасування рішень органів, записів про державну реєстрацію права власності та самої державної реєстрації є неналежними, зокрема неефективними, оскільки їх задоволення не відновлює володіння позивача (Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 446/478/19, п. 82, 111, 114). Державна реєстрація права власності за позивачем на підставі рішення суду здійснюється відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається, є підставою для внесення інформації щодо прав на земельні ділянки до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством (п. 127).
Суд зазначає, що оцінка законності Наказу Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області від 27.11.2020 № 11 здійснюється судом у мотивувальній частині рішення незалежно від того, чи заявлено вимогу про його скасування, виходячи з принципу jura novit curia, тому відмова у задоволенні вимог щодо скасування державних реєстрацій земельної ділянки не впливає на висновки щодо незаконності її передачі. Неналежність способу захисту також є самостійною підставою для відмови в позові в цій частині.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що заявлені прокурором вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294 площею 4,3913 га в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації права власності відповідача є неналежним та нефіктивним способом захисту права, що має наслідком відмови в їх задоволенні.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, наявними в матеріалах справи, проте враховуючи обставини встановлені по тексту рішення вище, підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. Позов Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області (74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. Героїв України, 233) в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (73025, м.Херсон, пл.Свободи, 1, код ЄДРПОУ 00022645) до Тягинської сільської ради (74330, Херсонська обл., Бериславський р-н, село Тягинка, вул. Вишнева, буд.1Д, код ЄДРПОУ 04401345) за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73003, Україна, Херсонська обл., місто Херсон, Миколаївське шосе, будинок 26, ЄДРПОУ 39766281)- задовольнити частково.
2. Витребувати у власність держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м. Херсон, площа Свободи, 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 00022645) з незаконного володіння Тягинської сільської ради (74330, Херсонська обл., Бериславський район, село Тягинка, вул. Вишнева, будинок 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи: 04401345) частину земельної ділянки площею 4,0381 га (з координатами: X - 1. 5 176 710,663; 2. 5 176 768,383; 3. 5 176 493,200; Y 1. 4 342 265,035; 2. 4 342 607,814; 3. 4 342 37 2,860, яка входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 6520687100:02:001:0294, площею 4,3913 га та розташована в межах кварталу 29 Токарівського лісництва ДП «Олешківське лісомисливське господарство» (на даний час Херсонське надлісництво філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України»).
3. Стягнути з Тягинської сільської ради (74330, Херсонська обл., Бериславський р-н, село Тягинка, вул. Вишнева, буд.1Д, код ЄДРПОУ 04401345) на користь Херсонської обласної прокуратуру (7300, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят від)грн. 40коп.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Повний текст рішення складено 19 листопада 2026 р.
Суддя К.Ф. Погребна
Судове рішення № 141620181, Господарський суд Одеської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/2737/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: