Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" листопада 2026 р.
м. Київ
Справа № 911/2550/26
Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами
за позовом Київського обласного центру зайнятості (02100, місто Київ, провулок Будівельників, будинок 5-А, код 03491085)
до Фізичної особи-підприємця Савостіна Геннадія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення 249500 грн,
ВСТАНОВИВ:
Історія розгляду справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київського обласного центру зайнятості до Фізичної особи-підприємця Савостіна Геннадія Анатолійовича про стягнення 249500 грн.
Ухвалою суду від 01.09.2026 було відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Означена ухвала отримана відповідачем у його електронний кабінет 01.09.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Суд встановив, що у визначений судом строк для подання відзиву на позов відповідач своїм процесуальним правом не скористався. Відповідач не подавав жодних письмових клопотань, пов`язаних з розглядом спору, не надав заперечень та доказів на спростування вимог позивача. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виявляв наміру ознайомлюватися з матеріалами справи, а також не подавав заяв про визнання чи заперечення будь-яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не реалізував надане йому законом право на участь у судовому процесі та доступ до правосуддя, що не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Обставини спірних правовідносин.
Київський обласний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Савостіна Геннадія Анатолійовича (далі - відповідач) про стягнення коштів мікрогранту в розмірі 249500 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано обов`язкової умови договору про надання мікрогранту щодо створення двох робочих місць та працевлаштування на них працівників протягом шести місяців із дня зарахування коштів мікрогранту на його рахунок в уповноваженому банку.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що надання державної підтримки суб`єктам малого і середнього підприємництва передбачено Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від 22.03.2012 № 4618-VI.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі Порядок), яким визначено умови, критерії та механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам і суб`єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Позивач вказує, що відповідно до пункту 20 Порядку отримувач мікрогранту укладає договір про надання мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. Такий договір повинен містити, зокрема, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, та умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отриманих коштів.
Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969 затверджено форму договору про надання мікрогранту.
Відповідно до преамбули договору він є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України та укладається шляхом приєднання отримувача до всіх його умов у цілому на підставі заяви про приєднання, поданої уповноваженому банку. Договір вважається укладеним із дати проставлення уповноваженим банком відповідної відмітки на заяві про приєднання.
Позивач також посилається на положення договору, відповідно до яких його умови можуть змінюватися в односторонньому порядку шляхом оприлюднення Державним центром зайнятості нової редакції договору на офіційному вебсайті не пізніше ніж за сім днів до набрання змінами чинності, а сам договір діє з дня його укладення до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
05.11.2023 відповідач через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» подав до АТ «Ощадбанк» заяву № 426RTL на отримання гранту на власну справу разом із бізнес-планом, розробленим на 36 місяців реалізації проєкту.
Наказом Державного центру зайнятості від 22.12.2023 № 224 «Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу» ухвалено рішення про надання мікрогрантів 2249 отримувачам на загальну суму 535622316 грн. У додатку № 1 до зазначеного наказу заява відповідача № 426RTL від 05.11.2023 зазначена за порядковим номером 982 із підсумковим скоринговим балом 186 та сумою проєкту 249500 грн.
Рішення про надання відповідачу мікрогранту за заявою №426RTL від 05.11.2023 прийнято Державним центром зайнятості на підставі інформації уповноваженого банку, яка включала результати перевірки ділової репутації заявника, відомості, зазначені ним у заяві, та результати проведеної співбесіди.
05.01.2024 відповідач подав до АТ «Ощадбанк» заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969, у редакції наказу від 24.05.2023 № 4021, зі змінами.
Відповідно до заяви про приєднання відповідачу надавався мікрогрант у розмірі 249500 грн з обов`язковою умовою створення протягом шести місяців із дня зарахування коштів на рахунок в уповноваженому банку двох робочих місць та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці.
25.01.2024 уповноваженим банком на рахунок відповідача зараховано кошти мікрогранту в розмірі 249500 грн.
Зазначені кошти надано за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Посилаючись на пункт 1 розділу V договору та абзац третій пункту 20 Порядку в редакціях, чинних на момент укладення договору, позивач зазначає, що відповідач був зобов`язаний протягом шести місяців із дня зарахування коштів мікрогранту створити два робочі місця та працевлаштувати на них осіб на строк не менш як 24 місяці. При цьому, з урахуванням положень статей 253, 254 Цивільного кодексу України, зазначений строк, за розрахунком позивача, тривав із 26.01.2024 до 26.07.2024 включно.
Позивач зазначає, що відповідно до пункту 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні та інші центри зайнятості здійснює моніторинг і контроль за виконанням умов договору про надання мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років із дня зарахування коштів або до повного виконання обов`язкової умови договору.
За результатами перевірки дотримання відповідачем умов договору Ірпінським управлінням Бучанської філії Київського обласного центру зайнятості 03.08.2024 встановлено факт невиконання обов`язкової умови договору щодо створення двох нових робочих місць та працевлаштування на них працівників. Зазначені обставини зафіксовано в акті перевірки від 05.08.2024 № 164.
Як зазначає позивач, у письмових поясненнях до акта перевірки відповідач пов`язав невиконання відповідної умови договору зі складною ситуацією на ринку праці.
Водночас позивач вказує, що кошти мікрогранту використано відповідачем за цільовим призначенням відповідно до бізнес-плану. Згідно з випискою з банківського рахунку відповідача в АТ «Ощадбанк» за період із 25.01.2024 до 03.02.2025, кошти мікрогранту витрачено в повному обсязі - 249500 грн.
Позивач зазначає, що використання коштів за цільовим призначенням не звільняє відповідача від виконання обов`язкової умови договору щодо створення двох робочих місць та працевлаштування на них працівників у встановлений шестимісячний строк.
Позивач посилається на абзац восьмий пункту 20 Порядку в редакції, чинній на момент укладення договору, відповідно до якого в разі невиконання обов`язкової умови договору, зокрема нестворення робочих місць протягом шести місяців із дня зарахування коштів та непрацевлаштування на них осіб, отримувач зобов`язаний повернути суму мікрогранту в повному обсязі протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду на рахунок уповноваженого банку, з якого здійснювалося перерахування коштів.
Крім того, відповідно до пункту 8 розділу VII договору, у разі несвоєчасного та/або неповного виконання вимог пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.
Позивач також зазначає, що згідно з абзацом п`ятнадцятим пункту 20 Порядку рішення про повернення коштів мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості, а підпунктом 17 пункту 3.2 розділу 3 Положення про Київський обласний центр зайнятості, затвердженого наказом Державного центру зайнятості від 02.11.2023 № 172, до предмета діяльності регіонального центру зайнятості віднесено стягнення коштів у випадках, передбачених законодавством.
06.03.2025 на засіданні комісії з питань повернення коштів мікрогрантів, отриманих на створення або розвиток власного бізнесу, Київським обласним центром зайнятості прийнято рішення про повернення відповідачем коштів мікрогранту в розмірі 249500 грн. Зазначене рішення затверджено наказом директора Київського обласного центру зайнятості від 14.03.2025 № 79/01-28.01 «Про повернення мікрогранту».
На адресу відповідача позивачем направлено копію зазначеного наказу та лист-претензію від 17.03.2025 №784/07.02/01-36 із вимогою повернути кошти мікрогранту. Вказане поштове відправлення №0210000041933 не було вручено адресату та повернулося позивачу у зв`язку із закінченням установленого строку зберігання.
Повторно копію наказу від 14. 03.2025 №79/01-28.01 та лист-претензію від 23.06.2025 №1983/07.02/01-36 із вимогою про повернення коштів мікрогранту направлено на юридичну адресу відповідача. Поштове відправлення №00210000109597 також не було вручено адресату та повернулося позивачу у зв`язку із закінченням строку зберігання.
За твердженням позивача, станом на дату звернення до суду відповідач кошти мікрогранту не повернув, а вимоги, викладені в листах-претензіях, залишив без реагування.
У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язкової умови договору про надання мікрогранту та неповерненням отриманих коштів у встановленому порядку Київський обласний центр зайнятості звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Савостіна Геннадія Анатолійовича 249500 грн коштів мікрогранту на рахунок АТ «Державний ощадний банк України», а також стягнути з відповідача на користь Київського обласного центру зайнятості судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3742,50 грн.
Висновки господарського суду
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 20 Порядку отримувач укладає договір мікрогранту шляхом підписання заяви про приєднання. Обов`язковою умовою такого договору є створення протягом шести місяців із дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць у кількості, визначеній відповідно до розміру мікрогранту, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці.
Згідно з пунктом 20 Порядку в редакції, чинній на момент укладення договору, у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення робочих місць протягом шести місяців із дня зарахування коштів та непрацевлаштування на них осіб, сума мікрогранту повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснювалося перерахування коштів.
Відповідно до пункту 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні та інші центри зайнятості здійснює моніторинг і контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років із дня зарахування коштів на рахунок отримувача або до повного виконання обов`язкової умови договору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що 05.01.2024 між ФОП Савостіним Г.А. та АТ «Ощадбанк» укладено договір про надання мікрогранту шляхом приєднання відповідача до умов договору, відповідно до якого останньому надано мікрогрант у розмірі 249500 грн на створення або розвиток власного бізнесу.
25.01.2024 на рахунок відповідача зараховано кошти мікрогранту в повному обсязі. Водночас обов`язковою умовою договору було створення протягом шести місяців із дня зарахування коштів двох робочих місць та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці.
Однак за результатами перевірки, проведеної 03.08.2024, встановлено, що відповідач не створив двох нових робочих місць та не працевлаштував на них працівників у встановлений договором строк, про що складено акт перевірки від 05.08.2024 № 164. У письмових поясненнях відповідач пов`язав невиконання зазначеної умови зі складною ситуацією на ринку праці.
Відповідно до пункту 20 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738, у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту щодо створення робочих місць та працевлаштування на них осіб отримувач зобов`язаний повернути суму мікрогранту в повному обсязі у встановлений цим Порядком строк.
Згідно з пунктом 8 розділу VII договору про надання мікрогранту в разі несвоєчасного та/або неповного виконання вимог пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.
При цьому використання відповідачем коштів мікрогранту за цільовим призначенням не звільняє його від обов`язку виконати інші обов`язкові умови договору, зокрема щодо створення робочих місць та працевлаштування працівників.
Як убачається з матеріалів справи, рішення про повернення відповідачем коштів мікрогранту в сумі 249500 грн прийнято комісією Київського обласного центру зайнятості 06.03.2025 та затверджено наказом директора від 14.03.2025 №79/01-28.01. Позивач направляв відповідачу вимоги про повернення коштів мікрогранту, проте кошти повернуті не були.
Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язкової умови договору про надання мікрогранту та неповерненням отриманих коштів у добровільному порядку у відповідача виник обов`язок повернути суму мікрогранту в повному обсязі.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київського обласного центру зайнятості про стягнення з ФОП Савостіна Г.А. коштів мікрогранту в розмірі 249500 грн на рахунок АТ «Ощадбанк» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доводів позивача щодо невиконання обов`язкових умов договору про надання мікрогранту та неповернення отриманих коштів не спростував, доказів повернення коштів мікрогранту в розмірі 249500 грн або належного виконання зобов`язань за договором суду не надав.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Вирішення питання щодо судових витрат.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Савостіна Геннадія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 249500 грн мікрогранту на рахунок Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (отримувач: АТ «Ощадбанк», код отримувача 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: АТ «Ощадбанк», рахунок отримувача: НОМЕР_2 ).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Савостіна Геннадія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Київського обласного центру зайнятості (02100, місто Київ, провулок Будівельників, будинок 5-А, код 03491085) 3742,50 грн витрат зі плати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 19.11.2026.
Суддя А.Ф. Черногуз
Судове рішення № 141619942, Господарський суд Київської області було прийнято 19.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/2550/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: