Рішення № 141619790, 19.11.2026, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення
19.11.2026
Номер справи
911/3054/25 (911/1660/26)
Номер документу
141619790
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/3054/25 (911/1660/26)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишенькові Сади» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, буд. 3а, оф. 3; код ЄДРПОУ 43760385)

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: розпорядника майна ТОВ «Вишенькові Сади» арбітражної керуючої Данчук Ірини Олексіївни (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, 315/2-В)

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Уповноваженої особи засновників (учасників) Боржника ТОВ «Вишенькові Сади» адвоката Сорокопуда Миколи Анатолійовича ( АДРЕСА_2 )

про визнання договору недійсним

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/3054/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергія-Капітал» (04060, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 35, оф. 35; код ЄДРПОУ 33886613)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишенькові Сади» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, буд. 3а, оф. 3; код ЄДРПОУ 43760385)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/3054/25 за заявою ТОВ «КУА «Енергія-Капітал» про банкрутство ТОВ «Вишенькові Сади», прийнята до розгляду ухвалою суду від 13.10.2025.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2025 відкрито провадження у даній справі про банкрутство; введено процедуру розпорядження майном ТОВ «Вишенькові Сади» та призначено розпорядником майна Боржника арбітражну керуючу Данчук І.О.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2026 введено процедуру санації Боржника та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Гамана О.М.

На даний час у справі триває процедура санації Боржника.

До суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Вишенькові Сади» від 02.06.2026 № 1-02/06 (вх. № 10495) до Гуменної М.В. про визнання договору недійсним.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано судді Наріжному С.Ю. для розгляду в межах провадження у справі № 911/3054/25 про банкрутство ТОВ «Вишенькові Сади», присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 911/3054/25 (911/1660/26).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2026 відкрито провадження у справі № 911/3054/25 (911/1660/26) за вказаною вище позовною заявою; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін; встановлено учасникам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень та пояснень; залучено розпорядника майна ТОВ «Вишенькові Сади» арбітражну керуючу Данчук І.О. до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача.

До суду в підсистемі «Електронний суд» надійшло клопотання Позивача від 09.07.2026 № 1-09/07 (вх. № 12046/26) про витребування доказів.

Крім того, до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшло клопотання Позивача від 09.07.2026 № 2-09/07 (вх. № 12049/26) про зобов`язання Відповідача виконати вимоги ст. 90 ГПК України.

В подальшому, 02.10.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» від Позивача надійшли письмові доповнення від 01.10.2026 № 5-01-10/26 (вх. № 17891/26) до клопотання про витребування доказів.

02.10.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява Уповноваженої особи засновників (учасників) Боржника ТОВ «Вишенькові Сади» Сорокопуда М.А. від 01.10.2026 б/№ (вх. № 17876/26) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2026 залучено Уповноважену особу засновників (учасників) Боржника ТОВ «Вишенькові Сади» адвоката Сорокопуда М.А. до участі у справі № 911/3054/25 (911/1660/26) в якості Третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача.

22.10.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшли письмові пояснення Третьої особи 2 від 21.10.2026 № 1-21/10 (вх. № 19356/26) по суті спору.

22.10.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшло клопотання Третьої особи 2 від 22.10.2026 № 1-22/10 (вх. № 19433/26) про підтримання та розгляд клопотань Позивача про витребування доказів і зобов`язання надати відповіді на запитання в порядку ст. 90 ГПК України.

02.11.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшли письмові доповнення Третьої особи 2 від 30.10.2026 № 1-30/10 (вх. № 20128/26) до раніше поданого клопотання про підтримання та розгляд клопотань Позивача про витребування доказів і зобов`язання надати відповіді на запитання в порядку ст. 90 ГПК України.

10.11.2026 до Господарського суду Київської області в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява Третьої особи 2 - Уповноваженої особи засновників (учасників) Боржника ТОВ «Вишенькові Сади» адвоката Сорокопуда М.А. від 09.11.2026 № 2-09/11 (вх. № 20796/26) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/3054/25 (911/1660/26).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.11.2026 визнано необґрунтованою заяву Третьої особи 2 від 09.11.2026 № 2-09/11 (вх. № 20796/26) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/3054/25 (911/1660/26); заяву про відвід судді передано до відділу автоматизованого документообігу для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2026 відмовлено у задоволенні заяви Третьої особи 2 про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/3054/25 (911/1660/26).

Щодо клопотання Позивача від 09.07.2026 про витребування доказів (яке підтримане клопотаннями Третьої особи 2 від 22.10.2026 та від 30.10.2026) суд зазначає наступне.

Позивач просить суд витребувати у Відповідача оригінал Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 24.05.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Вишенькові Сади» для огляду в судовому засіданні та дослідження судом.

В обґрунтування клопотання Позивач зазначає, що ним до позовної заяви додано копію запитуваного Договору, який отримано з матеріалів справи № 911/3054/25, та який був наданий іншим учасником справи; проте оригінал Договору у Позивача відсутній.

Необхідність витребування саме оригіналу письмового доказу Позивач обґрунтовує метою повного, всебічного дослідження обставин справи, проведення судових експертиз (за необхідності) та недобросовісністю Відповідача.

Позивач звертався до Відповідача з вимогою від 18.11.2025 про повернення оригіналів документів діяльності та управління Товариством, проте вимога залишена без реагування.

Таким чином Позивач вважає наявними підстави для витребування зазначеного доказу судом.

Статтею 81 ГПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Позивачем до позовної заяви додано копію оскаржуваного Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 24.05.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Вишенькові Сади»; враховуючи зміст позовних вимог і підстави позову копії Договору достатньо для повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи; водночас заявлене клопотання про витребування доказу не містить обґрунтування обставин які може підтвердити цей доказ (саме - оригінал Договору), або аргументи, які він може спростувати в контексті підстав позову.

Таким чином суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Позивача (а також відповідних клопотань Третьої особи 2 про підтримання вказаного клопотання) про витребування оригіналу Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 24.05.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Вишенькові Сади».

Щодо клопотання Позивача про зобов`язання Відповідача надати відповіді на питання Позивача, поставлені в порядку ст. 90 ГПК України (яке підтримане клопотаннями Третьої особи 2 від 22.10.2026 та від 30.10.2026) суд зазначає наступне.

Позивач стверджує, що при зверненні з позовом у даній справі ним в позовній заяві було поставлено Відповідачу 10 запитань в порядку ст. 90 КУзПБ. Проте Відповідачем не було надано відповідь на запитання.

Згідно ст. 90 ГПК України, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Розглянувши подане клопотання Позивача та матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання Відповідача надати відповідь на питання Позивача, отже вказане клопотання Позивача залишається судом без задоволення.

Щодо клопотання Третьої особи 2 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (заявленого в письмових поясненнях по суті справи), суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання Третя особа 2 зазначає, що загальний розмір спірного Договору складає 350000,00 грн; розмір майнової шкоди, нанесений Позивачу спірним Договором становить 347811,19 грн; характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання для повного встановлення обставин справи.

Статтею 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору; при цьому характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судового засідання з повідомленням сторін, отже відповідне клопотання Третьої особи 2 залишається без задоволення.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

В позовній заяві Позивач просить суд визнати недійсним Договір про надання поворотної фінансової допомоги від 24.05.2021, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Вишенькові Сади».

В обґрунтування позову Позивач зазначає, що спірний договір укладено від імені ТОВ «Вишенькові Сади» керівником ОСОБА_1 без достатніх повноважень; договір укладено з порушенням ч. 3 ст. 238 ЦК України, оскільки Відповідач фактично уклала договір сама з собою, діючи на свою користь.

Позивач посилається на ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положення Статуту Товариства і зазначає, що відповідно до затвердженої звітності Товариства за 2021 рік, всі правочини, які укладались Боржником у 2022 році підлягали попередньому погодженню загальними зборами учасників товариства.

Крім того Позивач посилається на ст. 45 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положення Статуту Товариства і зазначає, що спірний правочин є правочином, щодо якого є заінтересованість, позаяк укладений з посадовою особою Товариства (директором), отже для укладення правочину була необхідна згода загальних зборів Товариства.

Водночас Позивач стверджує, що колишній керівник - ОСОБА_1 не повідомляла учасника ТОВ «Вишенькові Сади» ОСОБА_2 , який володіє 80% частки в статутному капіталі Товариства, про укладений спірний Договір.

Загальні збори учасників Товариства не надавали згоди на вчинення цього правочину та уповноваження колишнього директора ОСОБА_1 на його вчинення, а також на його подальше схвалення.

Отже колишній керівник - ОСОБА_1 при укладенні спірного Договору діяла з перевищенням повноважень, що відповідно до ст. 203, 215, 238, 241 ЦК України є підставою для визнання такого Договору недійсним.

Позивач зазначає, що оскільки в Договорі містить застереження щодо того, що ОСОБА_1 діє на підставі Статуту, вказаний факт підтверджує обізнаність Відповідача щодо наявних обмежень керівника ТОВ «Вишенькові Сади» за Статутом.

Таким чином Позивач вважає наявними підстави для визнання оспорюваного Договору недійсним.

Відповідач протягом встановленого судом строку не скористалась правом подачі відзиву на позов.

Детально дослідивши позовну заяву Позивача, а також матеріали справи № 911/3054/25, суд зазначає наступне.

24.05.2021 між фізичною особою ОСОБА_1 (позикодавець) і ТОВ «Вишенькові Сади» в особі директора Гуменної Марини Володимирівни, що діє на підставі Статуту (позичальник) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого (п. 1.1.) Позикодавець зобов`язується передати на строк Позичальнику грошові кошти в розмірі, установленому цим Договором, а Позичальник зобов`язується у строк, встановлений цим Договором, повернути Позикодавцю таку ж суму грошових коштів.

Згідно п. 2.1. Договору, загальна орієнтовна сума даного Договору становить 350000,00 грн без ПДВ. Сума договору складається з сум усіх наданих Позичальнику траншів.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Позикодавець надає кошти впродовж трьох календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення від Позичальника про перерахування необхідної йому суми грошових коштів в межах загальної суми Договору, передбаченої п. 2.1. цього Договору. Загальна сума цього Договору може бути змінена за домовленістю сторін, шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що строк повернення коштів в термін до 27.05.2026 року (включно).

Згідно п. 7.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 27.05.2026 (включно), а в частині виконання сторонами взятих на себе зобов`язань - до їх повного виконання.

Матеріали справи не містять доказів виконання Позикодавцем зобов`язань щодо перерахування на користь Позичальника грошових коштів в рамках Договору.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що 31.10.2025 між фізичною особою ОСОБА_1 (Сторона №1), ТОВ «Вишенькові Сади» (Сторона №2) та ТОВ «Глобал Еквіпмент» (Сторона №3) укладена Угода про припинення зобов`язань шляхом зарахування та взаєморозрахунків з метою взаємного погашення зустрічних однорідних грошових вимог на загальну суму 347811,19 грн за кожним із зобов`язань (за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 24.05.2021, Договором поставки № Г/Пд0-1 від 08.09.2025 та Договором поставки № Г01/25-пО від 01.07.2025).

У результаті проведеного зарахування припинені зобов`язання:

1) ТОВ «Вишенькові Сади» перед фізичною особою ОСОБА_1 за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 24.05.2021 на суму 347811,19 грн;

2) ТОВ «Глобал Еквіпмент» перед ТОВ «Вишенькові Сади» за Договором поставки №Г01/25-ПО від 01.07.2025 на суму 347811,19 грн;

3) фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Глобал Еквіпмент» за Договором поставки № Г/Пд0-1 від 08.09.2025 на суму 347811,19 грн.

Відповідно до ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України, юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю. При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Стаття 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє (частина 1 статті 237 ЦК України).

Згідно частин 1, 3 статті 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до викладеної позиції в постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 915/1153/20, юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що, з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідносини представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, у тому числі вступаючи у правовідносини з третіми особами.

Представництво характеризується такими ознаками: цивільні права та обов`язки належати одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою; представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє (висновок Верховного Суду наведень у постанові від 17.03.2021 у справі № 360/1742/18).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.02.2023 у справі № 569/19674/19 словосполучення «у своїх інтересах» слід розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочину щодо себе особисто (тобто бути стороною цієї правочину) або іншим шляхом включаючи і тих, представником яких він одночасно є. Отже, якщо представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а в своїх власних, то це є підставою для визнання такого правочину недійсним (аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах від 25 вересня 2019 року у справі № 727/3501/16-ц, 910/12791/19, від 19 травня 2021 року у справі № 642/7417/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 757/50762/18-ц).

У свою чергу, в пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 зазначено, що представник має завжди діяти в найкращих інтересах довірителя і, відповідно до частини третьої статті 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), якщо він укладається з посадовою особою товариства або її афілійованою особою.

Згідно з абзацом 1 пункту 11.5 розділу 11 Статуту Товариства (ТОВ «Вишенькові Сади»), передбачено, що правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з посадовою особою товариства або її афілійованою особою.

08 квітня 2021 року загальними зборами учасників ТОВ «Ваяр Хортус» код ЄДРПОУ 43760385, в особі ОСОБА_2 та ПАТ «ЗНВКІФ «Вега Сістем», від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «КУА «Енергія-Капітал», змінено назву ТОВ «Ваяр Хортус», код ЄДРПОУ 43760385, на ТОВ «Вишенькові Сади», код ЄДРПОУ 43760385, затверджено його статут в новій редакції, призначено нового директора ОСОБА_1 , протокол №01-08/04-21 від 08.04.2021.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Відповідно до підпункту 14 пункту 10.2.4 Статуту Товариства, до компетенції загальних зборів учасників належить прийняття інших рішень, віднесених до компетенції загальних зборів учасників.

Таким чином, за результатом аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що спірний Договір є правочином, щодо якого є заінтересованість, оскільки він укладений Товариством з його з посадовою особою (директором).

Згідно статті 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.

Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства з моменту вчинення цього правочину. До відносин щодо схвалення значного правочину застосовується також правило абзацу другого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України.

Пункт 11.6 розділу 11 Статуту товариства передбачає, що значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину Товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.

Пункт 11.7 розділу 11 Статуту товариства передбачає, що подальше схвалення правочину Товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства з моменту вчинення цього правочину.

Для встановлення обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення (постанова Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 910/2030/18).

З матеріалів справи вбачається, та Відповідачем протягом розгляду справи не спростовано, що про укладений спірний Договір колишнім директором товариства ОСОБА_1 не повідомлялося учаснику товариства ОСОБА_2 , який володіє 80% статутного капіталу Товариства. Загальні збори Товариства не надавали згоди на вчинення цього Договору та уповноваження колишнього директора Товариства ОСОБА_1 на його вчинення, а також на його подальше схвалення.

Відповідно до статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Таким чином, спірний Договір для Товариства є правочином із заінтересованістю, який вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення та в подальшому не схвалений загальними зборами учасників Товариства.

Тому, спірний Договір не створює для Товариства цивільних прав та обов`язків.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Водночас, питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Разом з тим, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 року у справі № 910/2030/18.

Відповідач, укладаючи спірний Договір достеменно знала про передбачені Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статутом обмеження її повноважень, як директора Товариства.

Відповідно до статті 3 ЦК України, принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Однак, Відповідач укладаючи спірний Договір діяла недобросовісно та нерозумно, так як достеменно знала про відсутність у неї, як директора товариства необхідного обсягу повноважень щодо представництва Товариства при укладенні спірного Договору.

Нормами статті 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вже зазначено вище, частинами 1, 3 статті 238 ЦК України передбачено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Таким чином, оскільки Відповідач - ОСОБА_1 була представником юридичної особи ТОВ «Вишенькові Сади» (директор) та уклала оспорюваний Договір з собою особисто, при цьому діяла в своїх інтересах та на свою користь, тому спірний Договір укладений з порушенням частини третьої статті 238 ЦК України.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи викладене вище, в ході розгляду справи судом встановлено наявність передбачених ст. 203, 215, 238 ЦК України підстав для визнання недійсним оспорюваного Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 24.05.2021.

Згідно ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що важливим елементом змагальності господарського процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 30.06.2022 у справі № 927/774/20.

У ст. 79 ГПК України закріплюється стандарт доказування «вірогідності доказів», який підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто із введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами, тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ «Вишенькові Сади» до ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 24.05.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Вишенькові Сади».

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого Позивачем за подання позовної заяви покладаються на ОСОБА_1 і підлягають стягненню з Відповідача на користь ТОВ «Вишенькові Сади».

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем сплачено 3328,00 грн судового збору.

Частиною 2-1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви немайнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зазначена в ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» норма є імперативною.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня - 3328,00 грн.

Отже, враховуючи, що позовна заява у даній справі сформована Позивачем в підсистемі «Електронний суд», в даному випадку підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у зв`язку з чим підлягав сплаті судовий збір в розмірі 2662,40 грн (3328,00 *2 * 0,8).

Таким чином судовий збір за подання позовної заяви ТОВ «Вишенькові Сади» у справі № 911/3054/25 (911/1660/26) покладається на Відповідача ОСОБА_1 в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ТОВ «Вишенькові Сади» від 02.06.2026 № 1-02/06 до ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 24.05.2021 задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір про надання поворотної фінансової допомоги від 24.05.2021, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Вишенькові Сади».

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишенькові Сади» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, буд. 3а, оф. 3; код ЄДРПОУ 43760385) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

Дата виготовлення і підписання рішення 19.11.2026.

Суддя С.Ю. Наріжний

Часті запитання

Який тип судового документу № 141619790 ?

Документ № 141619790 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141619790 ?

Дата ухвалення - 19.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141619790 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141619790 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141619790, Господарський суд Київської області

Судове рішення № 141619790, Господарський суд Київської області було прийнято 19.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141619790 відноситься до справи № 911/3054/25 (911/1660/26)

Це рішення відноситься до справи № 911/3054/25 (911/1660/26). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141619785
Наступний документ : 141619793