Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" жовтня 2026 р.
м. Київ
Справа № 911/1388/26
Суддя Черногуз А.Ф., у судовому засіданні з розгляду справи по суті
за позовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області Комаровського Євгена Вікторовича Броварської окружної прокуратури Київської області
в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Київська буд. 137, код ЄДРПОУ 26376375)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС НОВОБУД» (07405, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Київська, будинок 245, офіс 52, код ЄДРПОУ 35326295)
про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі в розмірі 9442279,42 грн,
представники, які брали участь у судовому засіданні з розгляду справи по суті 13.10.2026: прокурор: Постемський Андрій Валентинович; позивач: Буйваленко Яна Сергіївна; відповідач: Чернюк Олександр Олександрович.
фактичне оголошення вступної та резолютивної частини прийнятого судом станом на 20.10.2026 судового рішення відбулось 27.10.2026 за участі представників: прокурор: Івашин Олександр Євгенович; позивач: не з`явився; відповідач: Чернюк Олександр Олександрович.
ВСТАНОВИВ:
Історія розгляду справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області Комаровського Євгена Вікторовича Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС НОВОБУД» про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі в розмірі 9442279,42 грн.
Ухвалою суду від 19.05.2026, зокрема, відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Призначено проведення підготовчого засідання на 08.06.2026.
Через систему «Електронний суд» 02.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 08.06.2026 відкладено розгляд справи на 06.07.2026.
Через систему «Електронний суд» 18.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечував проти доводів викладених у відзиві на позов, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Через систему «Електронний суд» 18.06.2026 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор заперечував проти доводів викладених у відзиві на позов, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Через систему «Електронний суд» 26.06.2026 та 30.06.2026 від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив), у яких відповідач заперечує проти обставин викладених у відповіді на відзив, просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Через систему «Електронний суд» 03.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у задоволенні якого було відмовлено.
Ухвалою суду від 06.07.2026 відкладено розгляд справи на 03.08.2026.
Через систему «Електронний суд» 24.07.2026 від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
Через систему «Електронний суд» 31.07.2026 від відповідача надійшли заперечення.
Ухвалою суду від 03.08.2026 суд, вирішив, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 25.08.2026.
Крім того, судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки наявні у матеріалах справи докази дають можливість суду самостійно вирішити питання щодо наявності чи відсутності обставин, на які посилається заявник у поданому клопотанні, в частині будівництва об`єктів соціальної інфраструктури.
Ухвалою суду від 25.08.2026 відкладено розгляд справи по суті спору до 08.09.2026.
Судове засідання 08.09.2026 не відбулось з підстав оголошення у м. Києві сигналів "Повітряна тривога". Ухвалою суду від 08.09.2026 повідомлено учасників процесу, що наступне судове засідання відбудеться 22.09.2026.
Через систему «Електронний суд» 04.09.2026 від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи, яке залишено судом без розгляду, оскільки подано вже після призначення справи по суті.
Через систему «Електронний суд» 21.09.2026 від прокуратури надійшли заперечення проти клопотання про призначення експертизи.
Через систему «Електронний суд» 22.09.2026 від відповідача надійшли додаткові докази по справі.
У судовому засіданні 22.09.2026 було оголошено переву з підстав оголошення у м. Києві сигналів "Повітряна тривога". Ухвалою суду від 22.09.2026 повідомлено учасників процесу, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 28.09.2026.
Через систему «Електронний суд» 28.09.2026 від прокуратури надійшли додаткові пояснення.
Судове засідання 28.09.2026 не відбулось з підстав оголошення у м. Києві сигналів "Повітряна тривога"
Ухвалою суду від 28.09.2026 повідомлено учасників процесу, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 13.10.2026.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 13.10.2026 судом заслухано виступи представників сторін, завершено судовий розгляд у справі по суті та здійснено перехід до стадії ухвалення судового рішення. Суд повідомив сторони, що що вступна та резолютивна частини рішення у справі будуть проголошені 20.10.2026, про що додатково постановлено відповідну ухвалу суду.
Однак, оголошення вступної та резолютивної частини, прийнятого судом станом на 20.10.2026, судового рішення у судовому засіданні 20.10.2026 о 17:00 не відбулось з підстав оголошення у м. Києві сигналів "Повітряна тривога". Судом на вступній та резолюливній частині рішення від 20.10.2026 вчинено відповідний запис про неможливість оголошення прийнятого судом рішення з підстав оголошення у м. Києві сигналів "Повітряна тривога".
З цих підстав, суд ухвалою суду від 20.10.2026 повідомив учасників справи, що вступна та резолютивна частини рішення у справі будуть проголошені 27.10.2026.
У судове засіданні 27.10.2026 зявились представники: прокурор: Івашин Олександр Євгенович; позивач: не з`явився; відповідач: Чернюк Олександр Олександрович. Судом було оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого судом станом на 20.10.2026, судового рішення у справі.
Фактичні обставини справи та узагальнена позиція сторін.
Броварська окружна прокуратура, посилаючись на положення статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», звернулася до суду в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС НОВОБУД» про стягнення коштів пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що під час опрацювання відомостей Реєстру дозвільних документів на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва встановлено, що ТОВ «АЛЬЯНС НОВОБУД» є замовником будівництва об`єкта «Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об`єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу. вул. Київська на території 3 мікрорайону IV житлового району м. Бровари» (ІІІ черга будівництва), розташованого за адресою: Київська область, Броварський район, Броварська територіальна громада, м. Бровари, вул. Симоненка Василя, 32.
Згідно з дозволом на виконання будівельних робіт № ІУ113201141180 від 23.04.2020, виданим Державною інспекцією архітектури та містобудування України, будівництво зазначеного об`єкта розпочато у квітні 2020 року.
Відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації з реєстраційним номером в ЄДЕССБ AC01:9395-7676-5212-3750 будівельні роботи виконано у період з квітня 2020 року по квітень 2023 року. Об`єкт віднесено до класу наслідків СС3.
Прокурор зазначає, що до складу вказаного об`єкта будівництва увійшли, зокрема, багатоквартирний житловий будинок №6 загальною площею 6462,8 кв.м та багатоквартирний житловий будинок № 7 загальною площею 10 697,7 кв. м.
12.05.2023 Державною інспекцією архітектури та містобудування України ТОВ «АЛЬЯНС НОВОБУД» видано сертифікат № ІУ123230504298, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
За твердженням прокурора, з урахуванням того, що будівництво об`єкта розпочато у 2020 році, на відповідача поширювалися положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» щодо обов`язку замовника будівництва брати участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту.
Посилаючись на положення зазначеного Закону, прокурор вказує, що замовник будівництва протягом 10 робочих днів після початку будівництва мав звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі, а пайова участь мала бути сплачена виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.
Як зазначає прокурор, відповідно до листа Броварської міської ради Броварського району Київської області від 29.04.2026 №1.12.4-15/01/7549 ТОВ «АЛЬЯНС НОВОБУД» із заявою щодо визначення розміру пайової участі за результатами будівництва зазначеного об`єкта до Броварської міської ради не зверталося, а кошти пайової участі не сплачувало.
Прокурор також зазначає, що відсутність укладеного договору про пайову участь не звільняє замовника будівництва від обов`язку сплатити відповідні кошти. У зв`язку з невиконанням відповідачем такого обов`язку прокурор вважає належним способом захисту стягнення безпідставно збережених коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Окремо прокурор зазначає, що відображена в акті готовності об`єкта до експлуатації та сертифікаті від 12.05.2023 позиція ТОВ «АЛЬЯНС НОВОБУД» щодо звільнення від сплати пайової участі у зв`язку з виключенням статті 40 із Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не відповідає положенням перехідних положень Закону № 132-IX, оскільки будівництво спірного об`єкта було розпочато саме у 2020 році.
Щодо визначення розміру пайової участі прокурор зазначає, що розрахунок здійснено виходячи із загальної площі житлових будинків № 6 та № 7, показника опосередкованої вартості спорудження житла у Київській області та встановленого законодавством розміру пайової участі для житлових будинків.
Зокрема, відповідно до сертифіката №ІУ123230504298 від 12.05.2023 загальна площа будинку № 6 становить 6462,8 кв. м, а будинку №7 - 10697,7 кв. м.
Прокурор вказує, що відповідно до показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №139 від 09.03.2023, станом на 12.05.2023 опосередкована вартість спорудження одного квадратного метра житла у Київській області становила 20234 грн.
З огляду на наведене розмір пайової участі визначено за формулою: (6462,8 кв. м +10697,7 кв. м) * 20234 грн * 2%, що, за розрахунком прокурора, становить 6944511,14 грн.
Прокурор також заявляє вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на частину другу статті 625 Цивільного кодексу України.
За твердженням прокурора, обов`язок відповідача зі сплати пайової участі виник до прийняття об`єкта в експлуатацію, а прострочення виконання грошового зобов`язання розпочалося з 13.05.2023, тобто з наступного дня після видачі сертифіката №ІУ123230504298 від 12.05.2023.
За визначений прокурором період прострочення тривалістю 1057 днів на суму основного боргу 6944511,14 грн ним нараховано 1894992,77 грн інфляційних втрат та 602745,51 грн 3% річних.
Таким чином, загальний розмір заявлених до стягнення коштів, за розрахунком прокурора, становить 9442249,42 грн, з яких 6944511,14 грн - сума пайової участі, 1894992,77 грн - інфляційні втрати та 602745,51 грн 3% річних.
Прокурор просить стягнути зазначені кошти з ТОВ «АЛЬЯНС НОВОБУД» на користь Броварської міської ради Броварського району Київської області до місцевого бюджету.
Підставою для його звернення до суду є порушення інтересів держави у бюджетній сфері, яке полягає у несплаті ТОВ «АЛЬЯНС НОВОБУД» коштів пайової участі до місцевого бюджету та, відповідно, ненадходженні коштів, призначених для створення і розвитку інфраструктури м. Бровари.
Прокурор вказує, що представництво інтересів держави в суді має винятковий та субсидіарний характер, а у спірних правовідносинах уповноваженим органом щодо захисту відповідних інтересів є Броварська міська рада Броварського району Київської області, до місцевого бюджету якої підлягають зарахуванню кошти пайової участі.
На обґрунтування порушення інтересів держави прокурор посилається на те, що кошти пайової участі є складовою доходів місцевого бюджету та мають цільове призначення створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. У зв`язку з їх ненадходженням, на думку прокурора, порушуються економічні інтереси територіальної громади та держави в цілому.
Щодо бездіяльності уповноваженого органу прокурор зазначає, що Броварську міську раду було повідомлено листом від 03.03.2026 №52-942Вих-26 про встановлене порушення. У листі від 29.04.2026 № 1.12.4-15/01/7549 міська рада повідомила, що заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення коштів пайової участі не вживала та вживати не буде у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів для сплати судового збору, оскільки пріоритетним напрямом фінансування є заходи, пов`язані з протидією військовій агресії. При цьому міська рада просила прокуратуру вжити відповідних заходів та звернутися до суду.
Прокурор зазначає, що за таких обставин ним дотримано передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядку та наявні підстави для представництва інтересів держави в суді.
Також прокурор вказує, що до пред`явлення позову листом від 06.05.2026 №52-2447Вих-26 повідомив Броварську міську раду про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З огляду на викладене прокурор вважає, що наявні виключні підстави для здійснення ним представництва інтересів держави в особі Броварської міської ради у цій справі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що будівництво ІІІ черги об`єкта «Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об`єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу. вул. Київська на території 3 мікрорайону IV житлового району в м. Бровари» здійснювалося в рамках комплексної забудови території.
Відповідач вказує, що на підставі договорів суборенди земельних ділянок від 29.11.2019 ТОВ «АЛЬЯНС НОВОБУД» є землекористувачем земельних ділянок площею 4,5206 га та 4,5205 га за відповідними кадастровими номерами. Містобудівними умовами та обмеженнями від 23.05.2018 №44-М на зазначених земельних ділянках передбачалося, зокрема, будівництво житлової забудови, загальноосвітньої школи, дитячого дошкільного закладу, амбулаторії загальної практики сімейної медицини та паркінгів.
Також відповідач зазначає, що 24.07.2018 Виконавчим комітетом Броварської міської ради прийнято рішення №497 про організацію комплексної забудови відповідної території, а у 2018 році отримано експертні звіти щодо проектної документації та дозвіл на виконання будівельних робіт. 23.04.2020 ДАБІ України надала ТОВ «АЛЬЯНС НОВОБУД» дозвіл №ІУ113201141180 на виконання будівельних робіт щодо ІІІ черги будівництва.
За твердженням відповідача, у подальшому земельні ділянки були поділені, до містобудівних умов та обмежень внесено зміни, а проектну документацію скориговано, у тому числі з урахуванням будівництва об`єктів соціальної інфраструктури. 14.04.2023 отримано позитивний експертний звіт щодо скоригованої проектної документації.
Відповідач вказує, що 02.05.2023 будівництво об`єкта було завершено та підписано акт готовності об`єкта до експлуатації, а 12.05.2023 ДІАМ України видала сертифікат №ІУ123230504298, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та його готовність до експлуатації. При цьому відповідач наголошує, що в межах комплексної забудови передбачено будівництво об`єкта соціальної інфраструктури - вбудованої амбулаторії загальної практики сімейної медицини.
Відповідач зазначає, що станом на дату подання позову він не отримував від Броварської міської ради або прокуратури претензії чи розрахунку пайової участі, а в матеріалах справи відсутні докази їх отримання відповідачем. У зв`язку з цим відповідач вважає звернення прокурора до суду передчасним.
По суті позовних вимог відповідач посилається на положення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка, за його твердженням, передбачала випадки незалучення замовників будівництва до пайової участі, зокрема у разі спорудження на земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури.
Відповідач також зазначає, що після виключення статті 40 із Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з 01.01.2020 відповідні правовідносини регулювалися пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 20.09.2019 №132-ІХ, яким, серед іншого, передбачалося звільнення від сплати пайової участі у разі будівництва об`єктів за умови спорудження на відповідній земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури.
Відповідач вказує, що аналогічне положення міститься у Положенні про порядок залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари, затвердженому рішенням Броварської міської ради від 10.05.2018 №924-40-07.
За твердженням відповідача, зазначене Положення було чинним на момент набрання чинності Законом №132-ІХ та залишається чинним.
Посилаючись на пункт 1.2 зазначеного Положення, відповідач зазначає, що до об`єктів соціальної інфраструктури належать, зокрема, об`єкти охорони здоров`я. При цьому пунктом 1.4 Положення передбачено незалучення до пайової участі замовників будівництва за умови спорудження на відповідній земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури.
За твердженням відповідача, оскільки на земельній ділянці в межах комплексної забудови передбачено та здійснюється будівництво вбудованої амбулаторії загальної практики сімейної медицини, ТОВ «АЛЬЯНС НОВОБУД» не підлягає залученню до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Відповідач наголошує, що земельні ділянки були передані йому вільними від забудови та інженерних мереж, у зв`язку з чим ним здійснювалися витрати на облаштування зовнішніх інженерних мереж, а також продовжується будівництво об`єктів соціальної інфраструктури.
Водночас відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів звернення Броварської міської ради до відповідача після введення ІІІ черги будівництва в експлуатацію у травні 2023 року з вимогою щодо сплати пайової участі, а позов було подано лише у травні 2026 року.
З огляду на викладене відповідач вважає, що у нього відсутній обов`язок зі сплати коштів пайової участі, а позовні вимоги про стягнення 6944511,14 грн пайової участі, 1894992,77 грн інфляційних втрат та 602745,51 грн 3% річних є необґрунтованими.
У зв`язку з цим відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач у відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що останній помилково вважає себе звільненим від обов`язку зі сплати коштів пайової участі у зв`язку з передбаченим проектною документацією будівництвом об`єкта соціальної інфраструктури вбудованої амбулаторії загальної практики сімейної медицини.
Позивач вказує, що згідно з експертним звітом та додатком до нього від 31.10.2023 №4/22 у проектну документацію вносилися зміни, якими замість громадського будинку з амбулаторією передбачено будівництво житлового будинку №5. Таким чином, за твердженням позивача, після коригування проекту передбачалося будівництво житлових будинків №3, №4 та №5.
Позивач зазначає, що будівництво об`єкта соціальної інфраструктури на відповідній земельній ділянці відповідачем не здійснювалося, а такий об`єкт у комунальну власність Броварської міської ради не передавався.
У зв`язку з цим позивач вважає, що відповідач без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а тому, на думку позивача, такі кошти підлягають стягненню на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Також позивач зазначає, що сплата пайової участі є обов`язком замовника будівництва, який виникає на підставі закону, а ухилення від її сплати призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету та, за твердженням позивача, впливає на фінансування розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури територіальної громади.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором позивач зазначає, що в умовах воєнного стану видатки місцевого бюджету Броварської міської ради спрямовуються на першочергові заходи, пов`язані з відсіччю збройної агресії, забезпеченням національної безпеки та підтримкою цивільного населення. У зв`язку з недостатністю коштів для самостійного звернення до суду позивач вважає наявними підстави для представництва його інтересів прокурором.
Позивач також зазначає, що у спірних правовідносинах Броварська міська рада є органом місцевого самоврядування, до бюджету якого підлягають зарахуванню кошти пайової участі, та стороною позадоговірного зобов`язання.
З огляду на викладене позивач просить не враховувати доводи відповідача, викладені у відзиві, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Прокурор у відповіді на відзив зазначає, що відповідач обґрунтовує відсутність обов`язку зі сплати пайової участі передбаченим на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:01:063:0968 будівництвом об`єкта соціальної інфраструктури вбудованої амбулаторії загальної практики сімейної медицини.
Прокурор вказує, що згідно з експертним звітом від 31.10.2023 №4/22 до проектної документації внесено зміни, якими передбачено проектування житлового будинку №5 замість громадського будинку з амбулаторією. Після відповідного коригування проектом ІІ черги будівництва передбачено зведення виключно житлових будинків №3, №4 та №5.
Крім того, прокурор зазначає, що техніко-економічними показниками проектної документації І, ІІ та IV черг будівництва, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:01:063:0968, будівництво об`єктів соціальної інфраструктури не передбачено. Амбулаторію загальної практики сімейної медицини площею 240,13 кв. м передбачено розмістити у житловому будинку №16, який належить до VII черги будівництва та розташований на іншій земельній ділянці.
Прокурор вважає, що посилання відповідача на можливість розміщення об`єкта соціальної інфраструктури у складі житлового будинку не відповідає судовій практиці.
Прокурор також зазначає, що відповідачем не надано доказів передбачення проектною документацією будівництва об`єкта соціальної інфраструктури саме на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:01:063:0968, на якій збудовано об`єкти ІІІ черги.
Крім того, прокурор звертає увагу, що в акті готовності об`єкта до експлуатації відповідач зазначив про звільнення замовника від сплати пайової участі на підставі пункту 13 розділу І Закону України від 20.09.2019 №132-IX, яким виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а не на підставі положень розділу ІІ цього Закону щодо звільнення у зв`язку з будівництвом об`єктів соціальної інфраструктури.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурор зазначає, що кошти пайової участі є джерелом формування місцевого бюджету, а їх несплата порушує інтереси територіальної громади. При цьому Броварська міська рада, будучи уповноваженим органом, з 2023 року не вживала заходів щодо стягнення коштів пайової участі.
Прокурор посилається на лист Броварської міської ради від 29.04.2026 №1.12.4-15/01/7549, відповідно до якого міська рада не вживала заходів цивільно-правового характеру та не планує самостійно звертатися до суду у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів для сплати судового збору, а також просила прокуратуру вжити відповідних заходів прокурорського реагування.
З урахуванням зазначеного прокурор вважає, що невжиття міською радою заходів щодо захисту інтересів територіальної громади свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді. На виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор повідомив міську раду про намір звернутися до суду з відповідним позовом.
Щодо ненадсилання відповідачу претензії прокурор зазначає, що законодавством не встановлено обов`язку попереднього направлення претензії у спірних правовідносинах. Посилаючись на практику Верховного Суду, прокурор вказує, що у разі несплати замовником коштів пайової участі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію належним способом захисту є звернення органу місцевого самоврядування з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів на підставі статті 1212 ЦК України.
За таких обставин прокурор зазначає, що відсутність претензії з боку Броварської міської ради не звільняє відповідача від обов`язку зі сплати пайової участі та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив не погоджується з доводами позивача та зазначає, що будівництво об`єктів соціальної інфраструктури було передбачено містобудівною та проектною документацією.
Відповідач вказує, що у 2018 році містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва №44-М передбачалося здійснення комплексної забудови двох земельних ділянок, зокрема будівництво житлової забудови, загальноосвітньої школи, дитячого дошкільного закладу, громадського будинку з амбулаторією загальної практики сімейної медицини, паркінгів та фітнес-центру.
Зазначає, що після поділу земельної ділянки у 2022 році проектування загальноосвітньої школи та дитячого дошкільного закладу було передбачено на окремих земельних ділянках. При цьому змінами до містобудівних умов та обмежень від 12.04.2023 №1.5-22/148 замість громадського будинку з амбулаторією передбачено вбудовану амбулаторію загальної практики сімейної медицини.
За твердженням відповідача, вбудована амбулаторія є складовою частиною житлового будинку №5 та розміщується у його нежитловій частині. Будівництво амбулаторії не здійснюється окремою чергою чи пусковим комплексом, а її будівництво та введення в експлуатацію здійснюється у складі житлового будинку №5. У зв`язку з цим відповідач заперечує проти твердження позивача про те, що після коригування проекту передбачено будівництво лише житлових будинків №3, №4 та №5 без об`єкта соціальної інфраструктури.
Крім того, відповідач заперечує проти твердження позивача про те, що будівництво об`єкта соціальної інфраструктури на відповідній земельній ділянці не здійснювалося. Зазначає, що Броварською міською радою погоджено будівництво вбудованої амбулаторії, що підтверджується змінами до містобудівних умов та обмежень від 12.04.2023 №1.5-22/148.
З огляду на викладене відповідач вважає, що здійснення ним будівництва об`єкта соціальної інфраструктури на відповідній земельній ділянці є підставою для незалучення до сплати пайової участі та звільнення від сплати відповідних коштів.
У зв`язку з цим відповідач просить прийняти заперечення, врахувати додані до них докази та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив не погоджується з доводами прокуратури та зазначає, що проектною та містобудівною документацією передбачено будівництво об`єктів соціальної інфраструктури.
Відповідач вказує, що містобудівними умовами та обмеженнями №44-М від 23.05.2018 передбачалося комплексне освоєння території, зокрема будівництво житлової забудови, загальноосвітньої школи, дитячого дошкільного закладу, громадського будинку з амбулаторією загальної практики сімейної медицини, паркінгів та фітнес-центру.
Зазначає, що після поділу земельної ділянки у 2022 році будівництво школи та дитячого дошкільного закладу передбачено на окремих земельних ділянках, а змінами до містобудівних умов та обмежень від 12.04.2023 №1.5-22/148 громадський будинок з амбулаторією замінено на вбудовану амбулаторію загальної практики сімейної медицини.
За твердженням відповідача, вбудована амбулаторія є складовою частиною житлового будинку №5 та розміщується у його нежитловій частині, у зв`язку з чим її будівництво та введення в експлуатацію здійснюються у складі відповідного житлового будинку, а не як окремої черги чи пускового комплексу. У зв`язку з цим відповідач заперечує проти доводів позивача про те, що відповідна черга будівництва складається виключно з житлових будинків №3, №4 та №5.
Також відповідач зазначає, що позивачем погоджено будівництво вбудованої амбулаторії, що, на його думку, підтверджується змінами до містобудівних умов та обмежень від 12.04.2023 №1.5-22/148.
З огляду на викладене відповідач вважає, що будівництво ним об`єкта соціальної інфраструктури на відповідній земельній ділянці є підставою для незалучення до сплати пайової участі, та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Висновки господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Як встановлено судом, предметом спору у цій справі є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС НОВОБУД» коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які, за доводами прокуратури та позивача, відповідач був зобов`язаний сплатити у зв`язку із здійсненням будівництва об`єкта нерухомості, однак не сплатив.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є замовником будівництва об`єкта «Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об`єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу. вул. Київська на території 3 мікрорайону IV житлового району м. Бровари», ІІІ черга будівництва, за адресою: Київська область, Броварський район, Броварська територіальна громада, м. Бровари, вул. Василя Симоненка, 32.
Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113201141180 виданий 23.04.2020. Відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації №АС01:9395-7676-5212-3750 будівельні роботи виконувалися у період з квітня 2020 року по квітень 2023 року. До складу об`єкта будівництва, зокрема, увійшли багатоквартирний житловий будинок №6 загальною площею 6462,8 кв. м та багатоквартирний житловий будинок №7 загальною площею 10697,7 кв. м.
Сертифікатом №ІУ123230504298 від 12.05.2023 підтверджено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації та його готовність до експлуатації.
Отже, будівництво спірного об`єкта розпочато у 2020 році, тобто після набрання чинності Законом України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено.
Разом з тим припинення дії статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не означало припинення обов`язку замовників будівництва зі сплати пайової участі щодо об`єктів, будівництво яких здійснювалося у перехідний період. Відповідне правове регулювання було встановлено пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX.
За змістом підпунктів 2-4 пункту 2 розділу ІІ Закону №132-IX замовник будівництва був зобов`язаний звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі, а пайова участь підлягала сплаті до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.
Таким чином, обов`язок відповідача щодо участі у розвитку інфраструктури населеного пункту виникав безпосередньо із закону та не залежав від укладення між сторонами окремого договору пайової участі.
Водночас матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «АЛЬЯНС НОВОБУД» із заявою про визначення розміру пайової участі до Броварської міської ради не зверталося, відповідний розмір пайової участі не визначався та кошти пайової участі до місцевого бюджету відповідачем не сплачувалися.
Відсутність договору про пайову участь за таких обставин не свідчить про відсутність самого обов`язку щодо сплати відповідних коштів, оскільки такий обов`язок встановлено безпосередньо законодавством. Верховний Суд також виходить із того, що у разі невиконання замовником обов`язку зі сплати пайової участі кошти можуть бути стягнуті на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно збережені. Такий підхід сформульовано, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19.
Щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів пайової участі суд зазначає таке.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру коштів пайової участі, які відповідач мав сплатити у зв`язку з будівництвом спірного об`єкта, суд враховує правові висновки, викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2026 у справі №922/2047/25.
У зазначеній постанові Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо визначення моменту, станом на який має обчислюватися розмір пайової участі у випадках, коли замовник будівництва не виконав передбаченого законом обов`язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування для визначення її розміру та не сплатив відповідні кошти до прийняття об`єкта в експлуатацію.
Зокрема, у пункті 8.17 цієї постанови Верховний Суд зазначив, що для об`єктів, будівництво яких розпочато у 2020 році, розмір пайової участі визначається станом на дату початку будівництва. Натомість для об`єктів, будівництво яких розпочато до 01.01.2020, однак які станом на цю дату не були прийняті в експлуатацію та щодо яких до цієї дати не було укладено договору про пайову участь, відповідний розмір визначається станом на 01.01.2020.
При цьому Об`єднана палата звернула увагу, що визначення розміру пайової участі не може залежати від тривалості будівництва та зміни показників опосередкованої вартості спорудження житла протягом такого періоду. Розмір коштів, які підлягають сплаті замовником будівництва, має відповідати сумі, яку він повинен був сплатити відповідно до встановленої законом процедури.
У пункті 8.22 постанови Об`єднана палата також відступила від протилежних правових висновків Верховного Суду щодо визначення розміру пайової участі за показником опосередкованої вартості спорудження житла, чинним на дату введення об`єкта будівництва в експлуатацію або самостійного розрахунку відповідної суми, та підтвердила підхід, викладений у постанові Верховного Суду у справі №914/169/25, з уточненнями, наведеними у пунктах 8.17 та 8.18 постанови від 02.10.2026 у справі №922/2047/25.
Отже, з урахуванням наведеного правового висновку суд виходить із того, що у цій справі, оскільки будівництво спірного об`єкта розпочато у 2020 році, розмір пайової участі має визначатися станом на дату початку будівництва, а не станом на дату прийняття об`єкта в експлуатацію чи дату проведення розрахунку позивачем.
Як установлено судом, будівництво спірного об`єкта розпочато на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ113201141180 від 23.04.2020.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.06.2020 №151 визначено показник опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України станом на 01.04.2020. Для Київської області такий показник становить 12943,00 грн за 1 кв. м.
Загальна площа житлового будинку №6 становить 6462,8 кв. м, житлового будинку №7 - 10697,7 кв. м. Таким чином, загальна площа зазначених житлових будинків, що входять до складу спірної ІІІ черги будівництва, становить 17160,5 кв. м.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX розмір пайової участі для житлових об`єктів становить 2 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва, визначеної відповідно до опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України.
Отже, розмір коштів пайової участі, які відповідач мав сплатити у зв`язку з будівництвом зазначених житлових будинків, становить:
17160,5 кв. м * 12943,00 грн * 2% = 4442167,03 грн.
Таким чином, з урахуванням правового висновку Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/2047/25 суд визначає розмір безпідставно збережених відповідачем коштів пайової участі в сумі 4442167,03 грн.
Суд відхиляє доводи відповідача про звільнення від сплати пайової участі у зв`язку з будівництвом об`єкта соціальної інфраструктури з огляду на таке.
Відповідач посилається на містобудівні умови та обмеження №44-М від 23.05.2018, якими передбачалося комплексне освоєння території, у тому числі будівництво житлової забудови, школи, дитячого дошкільного закладу та громадського будинку з амбулаторією загальної практики сімейної медицини. Також відповідач посилається на зміни до містобудівних умов та обмежень від 12.04.2023 №1.5-22/148, якими передбачено будівництво вбудованої амбулаторії.
Разом із тим сам факт наявності у містобудівній документації положень про можливість будівництва об`єкта соціальної інфраструктури не є достатнім для висновку про фактичне спорудження такого об`єкта саме у складі тієї черги будівництва, щодо якої визначається обов`язок зі сплати пайової участі. Доводи відповідача в цій частині суд визнає маніпулятивними.
У цій справі предметом оцінки є обов`язок відповідача щодо ІІІ черги будівництва, до складу якої відповідно до акта готовності та сертифіката увійшли житлові будинки №6 та №7.
Натомість доводи відповідача щодо вбудованої амбулаторії стосуються житлового будинку №5, який, за твердженнями самого відповідача, належить до іншої частини комплексної забудови та не є об`єктом ІІІ черги будівництва, за якою заявлено позов у цій справі.
Отже, відповідач фактично посилається на об`єкт, будівництво якого здійснюється або передбачалося в межах іншої частини комплексної забудови, для обґрунтування звільнення від пайової участі за житловими будинками №6 та №7.
Зміна проєктного рішення щодо громадського будинку з амбулаторією на вбудовану амбулаторію також сама по собі не підтверджує факту завершення будівництва такого об`єкта одночасно із житловими будинками №6 та №7 та в межах ІІІ черги будівництва.
Суд констатує, що відповідач маніпулює доводами про формальну наявність записів щодо вбудованого об`єкту соціальної інфраструтури в проектній документації з метою уникнення обов`язку зі сплати пайової участі в той час як з моменту початку забудови відповідної території неодноразово змінював проектну частину забудови, зокрема в чатині саме будівництва обєктів соціальної інфраструктури у зв`язку з чим починаючи з 2020 року жоден з об`єктів соціальної інфраструктури так і не був збудований та введений в експлуатацію незважаючи на визначену черговість забудови, зокрема, як встановлено судом у судовому засіданні, будівництво таких обєктів, як школа та дитячий садок навіть не розпочиналось.
Крім того, посилання відповідача на призначення експертизи у справі №911/745/26 не підтверджує факту спорудження вбудованої амбулаторії у складі саме спірної ІІІ черги. Навпаки, із наведених відповідачем обставин убачається, що питання щодо будівництва вбудованої амбулаторії у складі пускового комплексу №3 житлового будинку №5 на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:01:063:0968 є предметом окремого дослідження в іншій справі.
Саме по собі призначення експертизи в іншому судовому провадженні не встановлює факту будівництва відповідного об`єкта, його належності до ІІІ черги будівництва чи наявності передбачених законом підстав для звільнення відповідача від пайової участі у цій справі щодо будівництва введених в експлуатацію житлових будинків №6 та №7.
Не приймає суд і доводи відповідача про те, що вбудована амбулаторія є складовою частиною житлового будинку №5, а тому її не слід розглядати як окремий об`єкт будівництва.
Дійсно, Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 у справі №910/9641/19 виходив із того, що законодавство не ставить звільнення від пайової участі у залежність від передачі об`єктів соціальної інфраструктури до комунальної власності чи від відповідності вартості їх будівництва розміру пайової участі.
Водночас наведений правовий висновок підлягає застосуванню з урахуванням фактичних обставин конкретної справи. У справі №910/9641/19 Верховний Суд виходив із встановленої судами обставини, що замовник здійснював спорудження на відповідній земельній ділянці об`єкта основного призначення одночасно з об`єктом соціальної інфраструктури.
Отже, визначальним для застосування відповідного виключення є встановлення самого факту спорудження об`єкта соціальної інфраструктури у зв`язку з відповідним будівництвом та з дотриманням інших передбачених законом умов, а не лише наявність такого об`єкта у попередній або скоригованій містобудівній документації.
Не може бути прийняте судом і посилання відповідача на те, що Броварська міська рада погодила будівництво вбудованої амбулаторії шляхом затвердження змін до містобудівних умов та обмежень. Зазначене погодження свідчить про передбачення відповідного об`єкта містобудівною документацією, проте не підтверджує його фактичного спорудження у складі житлових будинків №6 та №7, які є предметом спору у цій справі.
Так само не спростовують обов`язку відповідача зі сплати пайової участі посилання на комплексний характер забудови території та на те, що різні об`єкти передбачені єдиною містобудівною документацією. Обов`язок зі сплати пайової участі визначається щодо конкретного об`єкта будівництва та відповідно до встановлених законом умов його будівництва, а тому наявність інших запланованих або таких, що будуються в межах комплексної забудови, об`єктів не може автоматично поширювати підстави звільнення на інший об`єкт будівництва.
Щодо доводів відповідача про те, що у зв`язку з будівництвом соціальної інфраструктури він не повинен сплачувати пайову участь взагалі, суд також зазначає, що сам відповідач у своїх запереченнях пов`язує відповідну обставину із вбудованою амбулаторією у житловому будинку №5. Водночас спірні житлові будинки №6 та №7 є іншими об`єктами, включеними до ІІІ черги будівництва, що підтверджується документами про готовність об`єкта до експлуатації.
Таким чином, відповідачем не доведено наявності саме у означених будинках чи факту одночасного будівництва самостійного об`єкта соціальної інфраструктури (як то мало бути за первинним проектом) з одночасним його введенням в експлуатацію, спорудження якого створювало б передбачену законом підставу для незалучення замовника до пайової участі.
Посилання відповідача на те, що містобудівними умовами та обмеженнями передбачено школу, дитячий дошкільний заклад та амбулаторію, також не змінює наведеного висновку, оскільки такі положення характеризують загальне планування території та комплексну забудову, але не підтверджують виконання відповідного обов`язку у межах спірного об`єкта, оскільки жоден з означених обєктів так і не було введено в експлуатацію.
Суд також враховує, що відповідач не заперечує факту отримання сертифіката готовності ІІІ черги будівництва та введення її в експлуатацію, однак не надав доказів сплати коштів пайової участі до відповідного місцевого бюджету.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відтак, посилаючись на наявність підстав для звільнення від пайової участі, саме відповідач мав довести наявність передбачених законом умов такого звільнення щодо спірного об`єкта будівництва.
При цьому суд не приймає як належне підтвердження такого звільнення саму по собі наявність проєктних рішень щодо будівництва соціального об`єкта в іншій частині комплексної забудови, оскільки це не підтверджує спорудження такого об`єкта у складі ІІІ черги будівництва. Крім того, суд враховує маніпулятивність дій відповідача, зокрема щодо постійних змін проектних рішень в частині, що стосується будівництва ймовірних об`єктів соціальної інфраструктури.
Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не було визначено розмір пайової участі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №132-IX замовник будівництва був зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, що підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування, у свою чергу, протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів мав надати замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.
Як роз`яснила Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 02.10.2026 у справі №922/2047/25, зазначені строки утворюють передбачену законом послідовність дій, необхідних для визначення розміру пайової участі. При цьому первинний обов`язок звернутися до органу місцевого самоврядування із відповідною заявою покладено саме на замовника будівництва.
У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що невиконання замовником обов`язку щодо звернення із заявою не припиняє його обов`язку зі сплати пайової участі. Невиконання такого обов`язку не може створювати для замовника правових переваг порівняно із замовником, який дотримався встановленої законом процедури.
Як встановлено судом, відповідач у передбачений законом строк із заявою про визначення розміру пайової участі до Броварської міської ради не звертався, документів для здійснення відповідного розрахунку не подавав та коштів пайової участі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію не сплатив.
При цьому відсутність розрахунку пайової участі, наданого відповідачу Броварською міською радою, зумовлена, зокрема, невиконанням самим відповідачем передбаченого законом первинного обов`язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування із відповідною заявою.
Водночас у постанові від 02.10.2026 у справі №922/2047/25 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надала правову оцінку і наслідкам невиконання замовником такого обов`язку, зокрема щодо визначення розміру пайової участі та моменту виникнення права органу місцевого самоврядування вимагати її стягнення.
Зокрема, Верховний Суд виходив із того, що передбачений законом обов`язок замовника зі сплати пайової участі виникає після спливу встановленого строку для вчинення необхідних дій щодо її визначення. Такий обов`язок існує до прийняття об`єкта в експлуатацію, а невиконання його у цей строк набуває характеру порушення з моменту прийняття об`єкта в експлуатацію. У такому разі орган місцевого самоврядування вправі вимагати повернення безпідставно збережених коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Отже, доводи відповідача про те, що відсутність попереднього розрахунку пайової участі органом місцевого самоврядування є підставою для відмови у позові, не спростовують встановленого законом обов`язку відповідача щодо сплати пайової участі та не перешкоджають стягненню її розміру у порядку, передбаченому статтею 1212 Цивільного кодексу України.
При цьому суд звертає увагу, що правовий висновок щодо визначення розміру пайової участі у цій справі застосовується з урахуванням саме постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2026 у справі №922/2047/25, відповідно до якої для об`єктів, будівництво яких розпочато у 2020 році, розрахунок здійснюється із застосуванням показника опосередкованої вартості спорудження житла, чинного на дату початку будівництва.
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула або зберегла майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. У спірних правовідносинах таким майном є кошти пайової участі, які відповідач повинен був перерахувати до місцевого бюджету, але не перерахував.
Верховний Суд у постанові Великої Палати від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 зазначив, що у зв`язку з порушенням замовником будівництва обов`язку щодо пайової участі в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення відповідних коштів на підставі статті 1212 ЦК України.
Таким чином, за встановлених у справі обставин відповідач без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти пайової участі у сумі 4442167,03 грн, які підлягали сплаті до місцевого бюджету, а тому позовна вимога про їх стягнення є обґрунтованою в зазначеному розмірі.
Щодо заявлених позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові від 02.10.2026 у справі №922/2047/25 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернула увагу на необхідність розмежування моменту виникнення обов`язку зі сплати пайової участі та моменту порушення цього обов`язку.
Так, обов`язок замовника будівництва щодо сплати пайової участі виникає після спливу встановленого законом строку для вчинення дій, необхідних для визначення її розміру. Водночас невиконання такого обов`язку набуває характеру порушення з моменту прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, оскільки саме до цього моменту замовник повинен був сплатити відповідні кошти.
У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку, що інфляційні втрати та три проценти річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України підлягають нарахуванню з дня, наступного за днем прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.
Як встановлено судом, спірний об`єкт будівництва прийнято в експлуатацію 12.05.2023 на підставі сертифіката №ІУ123230504298. Отже, першим днем прострочення виконання грошового зобов`язання є 13.05.2023.
З урахуванням визначеного судом розміру основного боргу - 4442167,03 грн - інфляційні втрати за період з травня 2023 року по березень 2026 року становлять 1212162,27 грн, а 3% річних за період з 13.05.2023 по 03.04.2026 - 385555,76 грн.
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд виходить із визначеного розміру основного зобов`язання та встановленого періоду прострочення і доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 1212162,27 грн та 3% річних у сумі 385555,76 грн, в іншій частині суд відмовляє.
Таким чином, загальна сума коштів, що підлягає стягненню з відповідача, становить 6039885,06 грн, з яких: 4442167,03 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі; 1212162,27 грн - інфляційні втрати; 385555,76 грн 3% річних.
З огляду на встановлені обставини справи, відсутність доказів сплати відповідачем коштів пайової участі, недоведеність обставин, які відповідно до закону могли б бути підставою для звільнення від такої сплати, а також з урахуванням положень статей 625, 1212 Цивільного кодексу України, пункту 2 розділу ІІ Закону №132-IX та правового висновку Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2026 у справі №922/2047/25, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ТОВ «АЛЬЯНС НОВОБУД» на користь Броварської міської ради Броварського району Київської області 6039885,06 грн.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки заявлений прокурором до стягнення розмір основної суми коштів пайової участі та, відповідно, похідних вимог про стягнення інфляційних втрат і 3% річних перевищує розмір, визначений судом із застосуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02.10.2026 у справі №922/2047/25.
В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, оскільки не покладаються в його основу. При цьому Європейський суд з прав людини у своїй усталеній практиці зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», рішення від 10.02.2010, § 58; справа «Трофимчук проти України»).
Враховуючи вищенаведене, а також те, що пунктом 3 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом у межах наданих повноважень створено належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо подання доказів та доводів.
Вирішення питання щодо судових витрат.
Судові витрати по сплаті судового збору, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягає сума судового збору у розмірі 72428,62 грн.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС НОВОБУД» (07405, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Київська, будинок 245, офіс 52, код ЄДРПОУ 35326295) на користь Броварської міської ради Броварського району Київської області (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Київська буд. 137, код ЄДРПОУ 26376375) безпідставно збережені кошти пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Бровари у розмірі 4442167,03 грн, 1212162,27 грн втрат від інфляції та 385555,76 грн 3% річних.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС НОВОБУД» (07405, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Київська, будинок 245, офіс 52, код ЄДРПОУ 35326295) на користь Київської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909996) 72428,62 грн витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.11.2026.
Суддя А.Ф. Черногуз
Судове рішення № 141619760, Господарський суд Київської області було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/1388/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: