Рішення № 141619732, 11.11.2026, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
911/2017/26
Номер документу
141619732
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/2017/26

За позовом фізичної особи-підприємця Лижаченка Олександра Олександровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАТО-НТ»

про стягнення 2 418 659, 24 грн,

Суддя Антонова В.М.

Секретар судових засідань Бойченко С.І.

Представники учасників справи:

від позивача: Олексюк Є. А.;

від відповідача: не з`явився;

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Фізична особа-підприємець Лижаченко Олександр Олександрович (надалі позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАТО-НТ» (надалі відповідач) про стягнення 2 418 659, 24 грн, з яких: 2 134 900, 00 грн основний борг, 163 477, 07 грн пеня, 32 477, 85 грн 3% річних та 87 804, 32 грн інфляційні втрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором поставки №03032023 від 03.03.2023, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

2. Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

3. Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.07.2026 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

13.07.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/2017/26, її розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.08.2026.

13.08.2026 від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні 18.08.2026 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2026 заяву представника позивача про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції 18.08.2026 повернуто без розгляду.

17.08.2026 від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні 18.08.2026 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.08.2026 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено.

У підготовче засідання 18.08.2026 з`явився представник позивача, відповідач у засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Суд протокольними ухвалами продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 21.10.2026 та витребував у позивача пояснення у порядку ст.74 ГПК України.

07.10.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення.

15.10.2026 від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2026 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено.

19.10.2026 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останні просить суд:

- накласти арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КРАТО-НТ», у межах суми позовних вимог у розмірі 2 418 659, 24 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2026 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

У підготовче засідання 21.10.2026 з`явився представник позивача, відповідач у засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2026.

22.10.2026 від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2026 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено.

28.10.2026 від відповідача через електронний суд та через канцелярію суду надійшли клопотання аналогічного змісту, а саме про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, поновлення строку на подання відзиву та встановлення строку на подання відзиву.

У судове засідання 28.10.2026 з`явився представник позивача, відповідач у засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Суд із урахуванням думки представника позивача, протокольною ухвалою відклав судове засідання на 11.11.2026.

06.11.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення та заява про участь у судовому засіданні 11.11.2026 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2026 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено.

10.11.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву та прийняти його відзив до розгляду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання відзиву зазначає, що в зв`язку із звільненням особи відповідальної за роботу кабінету ЄСІТС і початком опалювального сезону відповідач працював в режимі підвищеного навантаження для запуску тепломереж, крім цього, тривалий час зайняв процес аналізу великої кількості документів у справі та процес аналізу його дебіторської заборгованості.

У судове засідання 11.11.2026 з`явився представник позивача, відповідач у засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (п.10. ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України ).

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.2 ст.114 Господарського процесуального кодексу України ).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

У засіданні суд, із урахуванням думки представника позивача, прокольною ухвалою не визнав поважними причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву, відмовив у задоволенні клопотання останнього про поновлення строку на подання відзиву та залишив поданий відповідачем відзив без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до вимог ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Положеннями частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), зокрема, встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження судом встановлено відповідачу строк для подачі відзиву - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження 21.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відтак, останній день строку для подання відзиву є 05.08.2026.

До господарського суду надійшов відзив 10.11.2026, тобто після закінчення строку встановленого судом для його подання понад 3 місяці та за 1 день до призначеного судового засідання.

Судом враховано, що представник відповідача жодного разу не з`явився в призначені судові засідання, провадження в даній справі відкрито ще 20.07.2026, тобто більше 3-ьох місяців тому, відповідачем отримувались усі процесуальні документи в справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками, відповідачу відомо про наявність даного спору ще з 21.07.2026 (дата отримання останнім ухвали про відкриття провадження в справі).

Крім цього, представником відповідача подавалась заява про забезпечення доступу до електронної справи ще 09.10.2026, жодних заява чи клопотань від відповідача до 28.10.2026 не надходило, підготовче провадження закрито протокольною ухвалою ще 21.10.2026.

Суд зазначає, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи.

Так, відсутність особи відповідальної за роботу кабінету ЄСІТС не впливає на можливість реалізації товариством своїх процесуальних прав, пропуск строку через не ознайомлення з отриманими документами в електронному кабінеті юридичної особи є наслідком неправильної організації внутрішньої роботи підприємства.

Посилання відповідача на таку причину пропуску строку на подання відзиву, як початок опалювального сезону є безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими жодними доказами, яким чином початок опалювального сезону вплинув на можливість реалізації права відповідача на подання відзиву, більше того, враховуючи, що провадження в даній справі відкрито ще 20.07.2026.

Відповідачем не обґрунтовано та не доведено поважності причин пропуску строку на подання відзиву, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву та залишає поданий останнім відзив без розгляду.

Суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами

Представник позивача у судовому засіданні 11.11.2026 надав пояснення по суті позовних вимог і просив позов задовольнити повністю

У судовому засіданні 11.11.2026 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

03.03.2023 між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - покупець) укладено договір доставки №03032023 (далі договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах цього договору, постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця товар: лушпиння соняшникове пресоване гранульоване фасоване в біг-беги (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар у строки передбачені договором.

Згідно із п.1.2. договору найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, од. виміру, ціна, умови та строки поставки та оплати товару та інша деталізована інформація про поставку товару узгоджується сторонами та вказується у видаткових накладних та специфікаціях, що є додатками до цього договору та його невід`ємними частинами.

Пунктом 2.3. договору сторони погодили, що право власності на товар та ризик його випадкового знищення або пошкодження переходять до покупця в момент передачі товару покупцеві або перевізнику (експедитору) номінованого покупцем.

Датою поставки та відвантаження товару є дата отримання товару перевізником (експедитором) в пункті поставки (відповідно до п.2.1. цього договору), що підтверджується проставлянням відповідної відмітки в товарно-транспортній накладній (п.2.4. договору).

Відповідно до пп.4.1., 4.2. договору ціна товару, що поставляється за цим договором вказується сторонами у відповідних рахунках-фактурах, видаткових накладних та специфікаціях, укладених сторонами в межах дії договору. Загальна сума договору визначається як сумарна вартість товарів, поставлених на умовах цього договору, відповідно до всіх видаткових накладних.

Згідно із п.4.3. договору покупець здійснює розрахунки за товар в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, відповідно до рахунків наданих постачальником.

У пункті 4.4. договору сторони погодили, що порядок розрахунків за цим договором вказується сторонами у відповідній специфікації, укладеній сторонами на кожну партію товару.

Обов`язок постачальника: своєчасно поставити товар, який відповідає якісним показникам, зазначених у договорі (пп.5.1.2. п.5.1. договору).

Обов`язок покупця: оплатити товар, згідно виставленого рахунку постачальником, шляхом перерахування грошових коті на розрахунковий рахунок постачальника (пп.5.2.1. п.5.2. договору).

Відповідно до п.6.3. договору в разі порушення строків оплати товару, покупець на вимогу постачальника сплачує останньому пеню в розмірі облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який нараховується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2023. Якщо протягом одного місяця до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на тих самих умовах, терміном на кожен наступний календарний рік (п.8.1. договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 2 999 900, 00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень чи заперечень (а. с. 13-23, 28, 38-50).

У вказаних видаткових накладних міститься посилання на виставлені позивачем відповідачу рахунки, у свою чергу в яких міститься посилання на договір (а. с. 24 27, 29-37).

В свою чергу відповідачем частково сплачено отриманий товар у загальній суім 865 000, 00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про зарахування коштів (а. с. 51-59).

Також між сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 16.10.2025 по 25.03.2026, відповідно до якого станом на 26.03.2026 заборгованість відповідача складає 2 134 900, 00 грн.

26.03.2026 позивачем на адресу відповідача направлено претензію за вих.№26/03 від 26.03.2026, у якій вимагав сплатити заборгованість за поставлений товару у розмірі 2 134 900, 00 грн протягом 3 робочих днів з моменту отримання претензії, що підтверджується описом вкладення цінного листа №1660000213105 та чеком поштового відділення.

Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

Доказів оплати решти вартості поставленого товару в розмірі 2 134 900, 00 грн (2 999 900, 00 грн - 865 000, 00 грн) матеріали справи не містять.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за договором, у частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, з огляду на, що позивач просять суд стягнути з відповідача 2 134 900, 00 грн основного боргу, 163 477, 07 грн пені, 32 477, 85 грн 3% річних та 87 804, 32 грн інфляційних втрат.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі укладеного між сторонами договору в позивача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у відповідача прийняти такий товар у обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

Так, на виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 2 999 900, 00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а. с. 13-23, 28, 38-50).

Суд зазначає, що вказані видаткові накладні підписані та скріплені печаткою з боку відповідача без зауважень та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

У пункті 4.4. договору сторони погодили, що порядок розрахунків за цим договором вказується сторонами у відповідній специфікації, укладеній сторонами на кожну партію товару.

Доказів укладання специфікацій до договору матеріали справи не містять.

Згідно із ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.02.2018 у справі N 910/9075/17 та від 10.04.2025 у справі N 927/1187/23, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїй постанові від 19.08.2014 у справі N 925/1332/13, де зазначено, що зі змісту статті 692 Цивільного кодексу України вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак, обов`язок покупця оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття.

Оскільки, як встановлено судом вище, видаткові накладні (а. с. 13-23, 28, 38-50) підписані з боку відповідача без зауважень та заперечень, строк оплати поставленого товару за вказаними вище видатковими накладними є таким, що настав після його прийняття.

Відповідачем частково сплачено отриманий товар у загальній суім 865 000, 00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про зарахування коштів (а. с. 51-59).

Також між сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 16.10.2025 по 25.03.2026, відповідно до якого станом на 26.03.2026 заборгованість відповідача складає 2 134 900, 00 грн.

Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність в нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2018 року в справі № 911/3685/17.

Суд розцінює оплати відповідача та підписання акта звіряння взаємних розрахунків, як визнання ним основного боргу.

Доказів оплати решти вартості поставленого товару в розмірі 2 134 900, 00 грн (2 999 900, 00 грн - 865 000, 00 грн) матеріали справи не містять.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання зі сплати на користь позивача 2 134 900, 00 грн вартості поставленого товару, відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення в порядку передбачено ГПК України суду не надано, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 17.10.2025 по 30.06.2026 в сумі 32 477, 85 грн та 87 804, 32 грн інфляційних втрат за період з листопада 2025 року по травень 2026 року.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період листопада 2025 року по травень 2026 року в розмірі 87 804, 32 грн, визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 17.10.2025 по 30.06.2026, зазначає, що він виконаний невірно, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування 3% річних за видатковими накладними №48 від 19.10.2025 та №8 від 15.01.2026, крім цього, останнім не враховано, що відповідно до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи зазначене судом здійснено власний розрахунок 3% річних за загальний період з 17.10.2025 по 30.06.2026, обмежуючись сумами та періодами визначеними позивачем, а саме наступним чином.

Видаткова накладнаСума боргу (грн)ОплатаСума оплати (грн)Період нарахування 3% річних3% річних (грн)№35 від 16.10.2025130 000,00№911 від 25.11.2025130 000,0017.10.2025 24.11.2025416,71№36 від 20.10.2025130 000,00№920 від 15.12. 2025130 000,0021.10.2025 14.12.2025587,67№37 від 31.10.202565 000,00№951 від 16.01.202665 000,0001.11.2025 15.01.2026406,03№40 від 25.11.202565 000,0026.11.2025 08.02.2026400,68№41 від 27.11.202565 000,0028.11.2025 08.02.2026390,00№42 від 02.12.202570 000,00№968 від 09.02. 2026200 000,0003.12.2025 08.02.2026391,23№43 від 05.12.2025140 000,00№976 від 13.02.2026100 000,0006.12.2025 12.12.2026793,9740 000,0013.02.2026 24.02.202639,45№44 від 09.12.202570 000,00№986 від 25.02. 2026110 000,0010.12.2025 24.02.2026443,01№46 від 14.12.202570 000,00№991 від 02.03.202650 000,0016.12.2025 01.03.2026437,2320 000,0002.03.2026 03.03.20263,29№47 від 17.12.202570 000,00№994 від 04.03.202630 000,0018.12.2025 03.03.2026437,2660 000,00№997 від 06.03.202650 000,0004.03.2026 05.03.20269,8610 000,0006.03.2026 30.06.202696,16№48 від 19.12.202570 000,0020.12.2026 30.06.20261110,41№49 від 22.12.202570 000,0023.12.2026 30.06.20261093,15№50 від 23.12.202570 000,0024.12.2026 30.06.20261087,4№51 від 26.12.202570 000,0027.12.2026 30.06.20261070,14№52 від 27.12.202570 000,0030.12.2025 30.06.20261052,88№53 від 29.12.202570 000,0030.12.2025 30.06.20261052,88№54 від 31.12.202570 000,0001.01.2026 30.06.20261041,37№01 від 03.01.202670 000,0006.01.2026 30.06.20261012,60№02 від 05.01.202670 000,0006.01.2026 30.06.20261012,60№03 від 06.01.202670 000,0007.01.2026 30.06.20261006,85№04 від 08.01.202675 000,0009.01.2026 30.06.20261066,44№05 від 09.01.202675 000,0010.01.2026 30.06.20261060,27№06 від 11.01.202675 000,0013.01.2026 30.06.20261041,78№07 від 12.01.202675 000,0013.01.2026 30.06.20261041,78№08 від 15.01.202675 000,0016.01.2026 30.06.20261023,29№09 від 17.01.202637 500,0020.01.2026 30.06.2026499,32№10 від 18.01.202660 000,0020.01.2026. 30.06.2026798,9№11 від 20.01.202645 000,0021.01.2026 30.06.2026595,48№12 від 23.01.202645 000,0024.01.2026 30.06.2026584,38№13 від 08.02.20280 000,0010.02.2026 30.06.2026927,12№14 від 14.02.202680 000,0017.02.2026 30.06.2026881,10№15 від 16.02.202640 000,0017.02.2026 30.06.2026440,55№16 від 17.02.202648 000,0018.02.2026 30.06.2026524,71№17 від 18.02.202656 000,0019.02.2026 30.06.2026607,56№18 від 19.02.202664 000,0020.02.2026 30.06.2026689,10№19 від 20.02.202640 000,0021.02.2026 30.06.2026427,40№20 від 21.02.202640 000,0024.02.2026 30.06.2026417,53№21 від 22.02.202640 000,0024.02.2026 30.06.2026417,53№22 від 23.02.202648 000,0024.02.2026 30.06.2026501,04№23 від 24.02.202640 000,0025.02.2026 30.06.2026414,25№24 від 25.02.202640 000,0026.02.2026 30.06.2026410,96№25 від 26.02.202664 000,0027.02.2026 30.06.2026652,27№26 від 27.02.202630 400,0028.02.2026 30.06.2026307,33№27 від 01.03.202640 000,0003.03.2026 30.06.2026394,52№28 від 02.03.202640 000,0003.03.2026 30.06.2026394,52№29 від 03.03.202640 000,0004.03.2026 30.06.2026391,23№30 від 04.03.202632 000,0005.03.2026 30.06.2026310,36Всього2 134 900,0032 213,55 За розрахунком суду розмір 3% річних за загальний період з 17.10.2025 по 30.06.2026 складає 32 213, 55 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом.

Також позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 163 477, 07 грн за загальний період з 17.10.2025 по 30.06.2026.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.6.3. договору в разі порушення строків оплати товару, покупець на вимогу постачальника сплачує останньому пеню в розмірі облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який нараховується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 17.10.2025 по 30.06.2026 в розмірі 163 477, 07 грн, суд зазначає, що він виконаний невірно, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування пені за видатковими накладними №48 від 19.10.2025 та №8 від 15.01.2026, крім цього, останнім не враховано, що якщо останній день строку оплати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то він переноситься на перший за ним робочий день.

Враховуючи зазначене, судом здійснено власний розрахунок пені за загальний період з 17.10.2025 по 30.06.2026, обмежуючись сумами та періодами визначеними позивачем, а саме наступним чином.

Видаткова накладнаСума боргу (грн)ОплатаСума оплати (грн)Період нарахування пеніПеня (грн)№35 від 16.10.2025130 000,00№911 від 25.11.2025130 000,0017.10.2025 24.11.20252153.01№36 від 20.10.2025130 000,00№920 від 15.12. 2025130 000,0021.10.2025 14.12.20253036.30№37 від 31.10.202565 000,00№951 від 16.01.202665 000,0001.11.2025 15.01.20262097.81№40 від 25.11.202565 000,0026.11.2025 08.02.20262061.30№41 від 27.11.202565 000,0028.11.2025 08.02.20262006.09№42 від 02.12.202570 000,00№968 від 09.02. 2026200 000,0003.12.2025 08.02.20262011.77№43 від 05.12.2025140 000,00№976 від 13.02.2026100 000,0006.12.2025 12.12.20264075.3440 000,0013.02.2026 24.02.2026197.26№44 від 09.12.202570 000,00№986 від 25.02. 2026110 000,0010.12.2025 24.02.20262263.97№46 від 14.12.202570 000,00№991 від 02.03.202650 000,0016.12.2025 01.03.20262229.4520 000,0002.03.2026 03.03.202616.44№47 від 17.12.202570 000,00№994 від 04.03.202630 000,0018.12.2025 03.03.20262227.5360 000,00№997 від 06.03.202650 000,0004.03.2026 05.03.202649.3210 000,0006.03.2026 30.06.2026480.82№48 від 19.12.202570 000,0020.12.2026 30.06.20265591.36№49 від 22.12.202570 000,0023.12.2026 30.06.20265502.18№50 від 23.12.202570 000,0024.12.2026 30.06.20265472.46№51 від 26.12.202570 000,0027.12.2026 30.06.20265383.28№52 від 27.12.202570 000,0030.12.2025 30.06.20265294.10№53 від 29.12.202570 000,0030.12.2025 30.06.20265294.10№54 від 31.12.202570 000,0001.01.2026 30.06.20265234.65№01 від 03.01.202670 000,0006.01.2026 30.06.20265086.02№02 від 05.01.202670 000,0006.01.2026 30.06.20265086.02№03 від 06.01.202670 000,0007.01.2026 30.06.20265056.30№04 від 08.01.202675 000,0009.01.2026 30.06.20265353.77№05 від 09.01.202675 000,0010.01.2026 30.06.20265321.92№06 від 11.01.202675 000,0013.01.2026 30.06.20265226.37№07 від 12.01.202675 000,0013.01.2026 30.06.20265226.37№08 від 15.01.202675 000,0016.01.2026 30.06.20265130.82№09 від 17.01.202637 500,0020.01.2026 30.06.20262501.72№10 від 18.01.202660 000,0020.01.2026. 30.06.20264002.74№11 від 20.01.202645 000,0021.01.2026 30.06.20262982.95№12 від 23.01.202645 000,0024.01.2026 30.06.20262925.62№13 від 08.02.20280 000,0010.02.2026 30.06.20264635.62№14 від 14.02.202680 000,0017.02.2026 30.06.20264405.48№15 від 16.02.202640 000,0017.02.2026 30.06.20262202.74№16 від 17.02.202648 000,0018.02.2026 30.06.20262623.56№17 від 18.02.202656 000,0019.02.2026 30.06.20263037.81№18 від 19.02.202664 000,0020.02.2026 30.06.20263445.48№19 від 20.02.202640 000,0021.02.2026 30.06.20262136.99№20 від 21.02.202640 000,0024.02.2026 30.06.20262087.67№21 від 22.02.202640 000,0024.02.2026 30.06.20262087.67№22 від 23.02.202648 000,0024.02.2026 30.06.20262505.21№23 від 24.02.202640 000,0025.02.2026 30.06.20262071.23№24 від 25.02.202640 000,0026.02.2026 30.06.20262054.79№25 від 26.02.202664 000,0027.02.2026 30.06.20263261.37№26 від 27.02.202630 400,0028.02.2026 30.06.20261536.66№27 від 01.03.202640 000,0003.03.2026 30.06.20261972.60№28 від 02.03.202640 000,0003.03.2026 30.06.20261972.60№29 від 03.03.202640 000,0004.03.2026 30.06.20261956.16№30 від 04.03.202632 000,0005.03.2026 30.06.20261551.78Всього2 134 900,00162 124,58За розрахунком суду розмір пені за загальний період з 17.10.2025 по 30.06.2026 складає 162 124,58 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку щодо заявлених до стягнення сум не наддав, також відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 2 134 900, 00 грн основного боргу, 162 124, 58 грн пені, 32 213,55 грн 3% річних та 87 804, 32 грн інфляційних втрат

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця Лижаченка Олександра Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАТО-НТ» про стягнення 2 418 659, 24 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАТО-НТ» (07264, Київська обл., Іванківський р-н, с. Соснівка, вул. Центральна, буд. 53-Б, ідентифікаційний код 41001000) на користь фізичної особи-підприємця Лижаченка Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 134 900 (два мільйона сто тридцять чотири тисячі дев`ятсот) грн 00 коп. основного боргу, 87 804 (вісімдесят сім тисяч вісімсот чотири) грн 32 коп. інфляційних страт, 162 124 (сто шістдесят дві тисячі сто двадцять чотири) грн 58 коп. пені, 32 213 (тридцять дві тисячі двісті тринадцять) грн 55 коп. 3% річних та 36 255 (тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн 64 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 19.11.2026.

Суддя В.М. Антонова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141619732 ?

Документ № 141619732 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141619732 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141619732 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141619732 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141619732, Господарський суд Київської області

Судове рішення № 141619732, Господарський суд Київської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141619732 відноситься до справи № 911/2017/26

Це рішення відноситься до справи № 911/2017/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141619729
Наступний документ : 141619736