Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
18.11.2026Справа № 910/14226/26Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОМЕЙЗ УКРАЇНА»
про забезпечення позову
у справі №910/14226/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОМЕЙЗ Україна" (19736, Черкаська обл., с. Вільхи, вул. Гагаріна, буд.3, код 41262444)
доФізичної особи-підприємця Левковської Ірини Вікторівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення 4 934 564,46 грн
Без виклику представників сторін
ВСТАНОВИВ:
05.11.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОМЕЙЗ Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Левковської Ірини Вікторівни про стягнення 4 934 564,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 01.01.2024 по 30.04.2026 позивачем на користь відповідача перераховано грошові кошти в загальному розмірі 4 934 564,46 грн із призначенням платежів за товари та послуги. При цьому позивач зазначає, що між сторонами договірні відносини не оформлювалися, а документальне підтвердження факту поставки товарів чи надання послуг відповідачем відсутнє. На підтвердження наведених обставин позивач посилається на висновок спеціаліста від 03.08.2026 № 03/08-2026-МС.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі № 910/14226/26.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачці та знаходяться на всіх її рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на майно, яке належить відповідачці, у межах суми позову 4 934 564,46 грн.
Заява обґрунтована тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує можливість перерахування відповідачем грошових коштів третім особам, що ускладнить або унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову. Позивач посилається на відкриття кримінального провадження № 12026100010000731 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України, на висновок спеціаліста від 03.08.2026 № 03/08-2026-МС, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «АЛЬТУМ ВЄРО», а також на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20)).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, а вимога надання доказів щодо очевидних речей свідчить про застосування завищеного стандарту доказування.
Водночас заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21, постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Предметом спору у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 4 934 564,46 грн. Отже, між сторонами існує спір, а виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язане з наявністю у відповідача грошових коштів та майна в розмірі, достатньому для стягнення присудженої суми.
Відповідач не обмежена у праві в будь-який момент розпорядитися грошовими коштами, які знаходяться на її рахунках, та відчужити належне їй майно, що у разі задоволення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. За таких обставин суд вважає наявним достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Заявлений позивачем захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача безпосередньо пов`язаний з предметом позову, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та не є тотожним задоволенню позовних вимог.
Водночас з метою дотримання вимоги співмірності та уникнення подвійного забезпечення позовних вимог (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22) суд вважає за необхідне накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача в межах загальної суми позову 4 934 564,46 грн, а не окремо на кошти та окремо на майно в повній сумі позову.
Вжиття такого заходу не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки арешт обмежує лише право розпорядження грошовими коштами та майном у межах ціни позову і не позбавляє відповідача права володіння та користування належним їй майном, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що вирішення питання про забезпечення позову не є вирішенням спору по суті та не свідчить про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, які підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Обставин, за яких застосування зустрічного забезпечення є обов`язковим згідно з частиною 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено, а тому підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не вбачає.
Враховуючи викладене, заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах суми позову 4 934 564,46 грн.
Відповідно до статті 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 141, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОМЕЙЗ УКРАЇНА» про забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Фізичній особі-підприємцю Левковській Ірині Вікторівні ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та знаходяться на рахунках у банківських або інших фінансових установах, а також на майно, що належить Левковській Ірині Вікторівні в межах суми позову 4 934 564 (чотири мільйони дев`ятсот тридцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн 46 коп.
3. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОМЕЙЗ УКРАЇНА» (03680, м. Київ, вул. Героїв Оборони, будинок 10; код 41262444).
4. Боржник: Фізична особа-підприємець Левковська Ірина Вікторівна ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
5. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання складає три роки з моменту її винесення, тобто до 18.11.2029.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (18.11.2026) та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Марія ДЕМИДОВА
Судове рішення № 141619590, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/14226/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: