Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19.11.2026Справа № 910/11047/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П`ять ліхтарів» (77423, Івано-Франківська обл, Івано-Франківський р-н, с. Угринів, вул. Помаранчева, буд. 31; ідентифікаційний код: 40205893)
до Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код: 43068454)
про стягнення 1.620.019,48 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
01.09.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «П`ять ліхтарів» з вимогами до Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про стягнення 1.620.019,48 грн, з яких 1.452.217,66 грн основного боргу, 50.443,00 грн 3% річних та 117.358,82 грн інфляційних втрат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024 не у повному обсязі оплатив вартість купленої електричної енергії, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1.452.217,66 грн. Крім того, позивач нарахував та заявляє до стягнення з відповідача 50.443,00 грн 3% річних та 117.358,82 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2026 відкрито провадження у справі №910/11047/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
22.09.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що заборгованість НЕК «Укренерго» перед ним за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел становить 15607258236,62 грн, тоді як Порядком №641 передбачено, що відповідач виконує свої зобов`язання перед виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом у випадку 100% виконання НЕТ «Укренерго» своїх зобов`язань перед відповідачем. Крім того, відповідач вказав на існування обставин форс-мажору.
22.09.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
29.09.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які су долучив до матеріалів справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «П`ять ліхтарів», що діє на підставі ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2281 від 05.12.2023, веде господарську діяльність з виробництва електричної енергії.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №135 від 16.01.2024, установлено позивачу «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року.
04.03.2024 між позивачем та відповідачем укладено Договір №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії, відпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок).
Згідно з п. 2.1 Договору №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024 сторони визнають свої зобов`язання згідно з законами України «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 308, договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця та керуються їх положеннями і положеннями чинного законодавства України при виконанні цього Договору.
Відповідно до п. 2.3 Договору №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024 продавець здійснює продаж електричної енергії гарантованому покупцю за встановленим Регулятором для кожної генеруючої одиниці «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, та іншими цінами, у випадках, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» та Порядком, у національній валюті України.
Згідно з п. 2.4 Договору №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024 вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця у розрахунковому місяці, визначається відповідно Порядку.
У п. 3.1 Договору №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024 визначено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається на підставі даних комерційного обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до Порядку.
Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до Порядку (п. 3.3 Договору №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024).
Відповідно до п. 4.1 Договору №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024 продавець має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.
У п. 4.4 Договору №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024 визначено, що гарантований покупець зобов`язаний здійснювати купівлю та продаж електричної енергії в обсязі, визначеному відповідно до Порядку.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024 не у повному обсязі оплатив вартість купленої електричної енергії, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1.452.217,66 грн. Крім того, позивач нарахував та заявляє до стягнення з відповідача 50.443,00 грн 3% річних та 117.358,82 грн інфляційних втрат.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач повідомив, що заборгованість НЕК «Укренерго» перед ним за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел становить 15607258236,62 грн, тоді як Порядком №641 передбачено, що відповідач виконує свої зобов`язання перед виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом у випадку 100% виконання НЕТ «Укренерго» своїх зобов`язань перед відповідачем. Крім того, відповідач вказав на існування обставин форс-мажору.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.
У ч. 3 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено, що відповідний двосторонній договір має встановлювати: 1) предмет договору; 2) ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування); 3) обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; 4) строки та порядок постачання електричної енергії; 5) порядок повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; 6) порядок та форму розрахунків; 7) строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; 8) права, обов`язки та відповідальність сторін; 9) строк дії договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який має намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого Регулятором після проведення консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, на строк дії «зеленого» тарифу, встановленого Законом України «Про альтернативні джерела енергії».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) - суб`єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
Відповідно до п. 1.3 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, виробник за «зеленим» тарифом - суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво електричної енергії із використанням альтернативних джерел енергії та продаж електричної енергії гарантованому покупцю за «зеленим» тарифом відповідно до укладеного між ними договору.
Як зазначено у ч. 2 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу.
Згідно з главою 7 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, адміністратор комерційного обліку на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею виробників за «зеленим» тарифом, у яких гарантований покупець купує електричну енергію. Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг відбору генеруючими одиницями виробників за «зеленим» тарифом у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці виробників за «зеленим» тарифом, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку. При цьому обсяг відпуску електричної енергії за розрахунковий місяць визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Відповідно до п. 8.3. глави 8 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, фактичний обсяг відпущеної/відібраної виробником за «зеленим» тарифом електричної енергії визначається в кожному розрахунковому періоді, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.
У п. 8.4 глави 8 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, зазначено, що у кожному розрахунковому місяці обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг купівлі виробником за «зеленим» тарифом у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці виробника за «зеленим» тарифом, визначаються за алгоритмом:
1) на основі даних, що надаються гарантованому покупцю відповідно до пункту 8.3 цієї глави, визначається значення сальдо перетоків електричної енергії для генеруючої одиниці виробника за «зеленим» тарифом за розрахунковий місяць;
2) якщо сальдо перетоків електричної енергії має додатне значення, то обсяг відпуску електричної енергії генеруючою одиницею виробника за «зеленим» тарифом та, відповідно, її продажу гарантованому покупцю за цей розрахунковий місяць приймається рівним абсолютному значенню відповідного сальдо перетоків електричної енергії, а обсяг купівлі виробником за «зеленим» тарифом у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби генеруючої одиниці, за цей розрахунковий місяць приймається рівним нулю;
3) якщо сальдо перетоків електричної енергії має від`ємне значення, то обсяг відпуску електричної енергії генеруючою одиницею виробника за «зеленим» тарифом, та, відповідно, її продажу гарантованому покупцю за цей розрахунковий місяць приймається рівним нулю, а обсяг купівлі виробником за «зеленим» тарифом у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби генеруючої одиниці виробника за «зеленим» тарифом, за цей розрахунковий місяць приймається рівним абсолютному значенню відповідного сальдо перетоків електричної енергії.
Судом встановлено, що позивач за період часу з березня 2024 року по грудень 2024 року включно поставив відповідачу на умовах Договору №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024 електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 13876111,64 грн., що підтверджується підписаними сторонами (із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису) актами купівлі-продажу електроенергії: - за березень 2024 року від 31.03.2024 на суму 754224,56 грн.; - за квітень 2024 року від 30.04.2024 на суму 1786607,10 грн.; - за травень 2024 року від 31.05.2024 на суму 2428928,10 грн.; - за червень 2024 року від 30.06.2024 на суму 2293373,77 грн.; - за серпень 2024 року від 31.08.2024 на суму 2503635,74 грн.; - за вересень 2024 року від 30.09.2024 на суму 1763694,81 грн.; - за жовтень 2024 року від 31.10.2024 на суму 1276168,74 грн.; - за листопад 2024 року від 30.11.2024 на суму 774977,06 грн.; - за грудень 2024 року від 31.12.2024 на суму 294506,73 грн. та підписаним сторонами актом коригування до акту купівлі-продажу електроенергії: - за червень 2024 року від 18.12.2024 на суму -4,97 грн.
Крім того,позивач у період часу лютий 2025 року, березень 2025 року, липень 2025 року - грудень 2025 року включно поставив відповідачу на умовах Договору №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024 електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 11879778,57 грн., що підтверджується підписаними сторонами (із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису) актами купівлі-продажу електроенергії: - за лютий 2025 року від 28.02.2025 на суму 1087130,78 грн.; - за березень 2025 року від 31.03.2025 на суму 1616684,50 грн.; - за липень 2025 року від 31.07.2025 на суму 2589519,00 грн.; - за серпень 2025 року від 31.08.2025 на суму 2683135,62 грн.; - за вересень 2025 року від 30.09.2025 на суму 1868103,58 грн.; - за жовтень 2025 року від 31.10.2025 на суму 1137029,54 грн.; - за листопад 2025 року від 30.11.2025 на суму 542184,12 грн.; - за грудень 2025 року від 31.12.2025 на суму 355993,13 грн. та підписаним сторонами актом коригування до акту купівлі-продажу електроенергії: - за вересень 2025 року від 30.09.2025 на суму -1,70 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Відповідно до п. 11.4 Порядку №641 (в редакції з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 06.11.2026 у справі №910/11540/25 сформував висновок, що перебіг строку остаточного розрахунку, встановленого абзацом першим пункту 11.4 Порядку №641 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.01.2024 №178), відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України починається з дня, наступного за днем оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги; день оприлюднення до цього строку не включається.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 18.12.2024 №2146 (оприлюднено: 20.12.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої АТ «Гарантований покупець» у лютому 2024 року та у березні 2024 року.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у лютому - березні 2024 року - у строк до 27.12.2024 року (включно).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 30.12.2024 №2418 (оприлюднено: 30.12.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої АТ «Гарантований покупець» у вересні 2024 року.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у вересні 2024 року у строк до 06.01.2025 року (включно).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 11.02.2025 №193 (оприлюднено: 13.02.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої АТ «Гарантований покупець» у квітні 2024 року та у серпні 2024 року.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у квітні та серпні 2024 року у строк до 20.02.2025 року (включно).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 18.02.2025 №247 (оприлюднено: 19.02.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої АТ «Гарантований покупець» у жовтні 2024 року та у листопаді 2024 року.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у жовтні та листопаді 2024 року у строк до 26.02.2025 року (включно).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 25.02.2025 №285 (оприлюднено: 26.02.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої АТ «Гарантований покупець» у грудні 2024 року.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у грудні 2024 року у строк до 05.03.2025 року (включно).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 08.04.2025 №529 (оприлюднено: 10.04.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої АТ «Гарантований покупець» у січні 2024 року, у травні 2024 року, у червні 2024 року та у лютому 2025 року.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у січні 2024, травні 2024 року, червні 2024 року, лютому 2025 року у строк до 17.04.2025 року (включно).
Однак, відповідач оплатив поставлену позивачем за період з березня 2024 року по грудень 2024 року електричну енергію за «зеленим тарифом» частково на загальну суму 12673960,92 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких долучені позивачем до позовної заяви (а саме: за березень 2024 року - 740057,17 грн.; за квітень 2024 року - 1760930,98 грн.; за травень 2024 року - 2141932,07 грн.; за червень 2024 року - 1568342,59 грн.; за серпень 2024 року - 2476579,93 грн.; за вересень 2024 року - 1741373,61 грн.; за жовтень 2024 року - 1244973, 63 грн.; за листопад 2024 року - 719806,75 грн.; за грудень 2024 року - 279964,19 грн.).
Таким чином, заборгованість відповідача за вказаний період становить 1202150,72 грн., а саме: - за березень 2024 року у розмірі 14167,39 грн.; - за квітень 2024 року у розмірі 25676,12 грн.; - за травень 2024 року у розмірі 286996,03 грн.; - за червень 2024 року у розмірі 725026,21 грн.; - за серпень 2024 року у розмірі 27055,81 грн.; - за вересень 2024 року у розмірі 22321,20 грн.; - за жовтень 2024 року у розмірі 31195,11 грн.; - за листопад 2024 року у розмірі 55170,31 грн.; - за грудень 2024 року у розмірі 14542,54 грн.
Судом встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 08.04.2025 №529 (оприлюднено: 10.04.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої АТ «Гарантований покупець» у лютому 2025 року.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у лютому 2025 року у строк до 17.04.2025 року (включно).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 20.05.2025 №753 (оприлюднено: 21.05.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої АТ «Гарантований покупець» у березні 2025 року.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у березні 2025 року у строк до 28.05.2025 року (включно).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 02.09.2025 №1398 (оприлюднено: 03.09.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої АТ «Гарантований покупець» у липні 2025 року.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у липні 2025 року у строк до 10.09.2025 року (включно).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 14.10.2025 №1648 (оприлюднено: 15.10.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої АТ «Гарантований покупець» у серпні 2025 року.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у серпні 2025 року у строк до 22.10.2025 року (включно).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 11.11.2025 №1850 (оприлюднено: 12.11.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої АТ «Гарантований покупець» у вересні 2025 року.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у вересні 2025 року у строк до 19.11.2025 року (включно).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 16.12.2025 №2141 (оприлюднено: 18.12.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої АТ «Гарантований покупець» у жовтні 2025 року.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у жовтні 2025 року у строк до 25.12.2025 року (включно).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 16.06.2026 №886 (оприлюднено: 16.06.2026) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої АТ «Гарантований покупець»: у листопаді 2025 року та у грудні 2025 року.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у листопаді та грудні 2025 року у строк до 23.06.2026 року (включно).
Однак, відповідач оплатив поставлену позивачем у період лютий 2025 року, березень 2025 року, липень 2025 року - грудень 2025 року електричну енергію за «зеленим тарифом» частково на загальну суму 11629711,63 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких долучені позивачем до позовної заяви (а саме: за лютий 2025 року - 1045569,26 грн.; за березень 2025 року - 1578829,09 грн.; за липень 2025 року - 2571546,35 грн.; за серпень 2025 року - 2669746,28 грн.; за вересень 2025 року - 1856995,49 грн.; за жовтень 2025 року - 1122473,21 грн.; за листопад 2025 року - 523388,76 грн.; за грудень 2025 року - 261163,19 грн.).
Таким чином, заборгованість відповідача за вказаний період становить 250066,94 грн., а саме за періодами: - за лютий 2025 року у розмірі 41561,52 грн.; - за березень 2025 року у розмірі 37855,41 грн.; - за липень 2025 року у розмірі 17972,65 грн.; - за серпень 2025 року у розмірі 13389,34 грн.; - за вересень 2025 року у розмірі 11106,39 грн.; - за жовтень 2025 року у розмірі 14556,33 грн.; - за листопад 2025 року у розмірі 18795,36 грн.; - за грудень 2025 року у розмірі 94829,94 грн.
Доказів сплати заборгованості за Договором №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024 у сумі 1452217,66 грн (1202150,72 грн + 250066,94 грн) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Наявність та розмір заборгованості Акціонерного товариства «Гарантований покупець» за Договором №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024 у сумі 1452217,66 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «П`ять ліхтарів» в частині стягнення з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» суми основного боргу у розмірі 1452217,66 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується доводів відповідача, що зобов`язання Гарантованого покупця перед позивачем згідно алгоритму розрахунків, який встановлений п. 11.4. Порядку №641, за спірні розрахункові періоди не виникли, оскільки на даний момент відповідач недоотримує кошти від НЕК «Укренерго» в якості оплати послуги, суд відхиляє з наступних підстав.
Згідно із ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правовідносини, які виникають за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, та правовідносини, які виникають за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов`язаність, є самостійним зобов`язаннями, з самостійними предметами та суб`єктами.
Ні Договір №2182/07/24 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.03.2024, ні Порядок №641 не містять умов та правил, які визначали б стан виконання гарантованим покупцем обов`язків за договором в залежності від виконання Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» обов`язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Крім того, як умовами договору, які погоджені сторонами в добровільному порядку та є обов`язковими для виконання, так і положеннями чинного законодавства не передбачено можливість зміни строку виконання відповідачем зобов`язань по оплаті товару через зміну обставин, зокрема через те, що відповідач не має можливості забезпечити повну оплату електричної енергії за «зеленим» тарифом, оскільки даний момент відповідач недоотримує кошти від НЕК «Укренерго» в якості оплати послуги.
У постанові від 06.11.2026 у справі №910/11540/25 об`єднана палата Верховного Суду надала оцінку вказаним вище запереченням Акціонерного товариства «Гарантований покупець» та зазначила таке:
«Щодо доводів скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування абз.2 п.11.4. Глави 11 Порядку № 641 в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.01.2024 №178, згідно з яким при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема, враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, Об`єднана палата зазначає наступне.
Так у постанові Об`єднаної палати від 21.06.2024 у справі №910/4439/23 викладено правовий висновок про те, що для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100% оплати за поставлену електричну енергію виробника за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках ДП "Гарантований покупець" коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено Порядку № 641.
Також, у постановах Верховного Суду від 14.08.2025 у справі №910/6904/24, від 23.09.2025 у справі №910/7880/24, від висновків у яких просив відступити скаржник, зазначено про те, що права відповідача зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення не звільняють відповідача від обов`язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за договорами, крім того, матеріали справи не містять доказів реалізації зазначеного відповідачем права.
З наведеного вбачається, що Верховним Судом вже викладалися висновки щодо обов`язку гарантованого покупця здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за "зеленим" тарифом на виконання відповідних договорів.
Разом з тим, Об`єднана палата зазначає, що абзац другий пункту 11.4 Порядку №641 визначає складові розрахунку суми остаточного місячного платежу (врахування авансових платежів і коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП), але не встановлює, що строк виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця перед продавцем за «зеленим» тарифом настає лише після отримання коштів від ОСП або що розмір цього зобов`язання зменшується пропорційно заборгованості ОСП. Строк остаточного розрахунку визначений абзацом першим пункту 11.4 Порядку № 641 і пов`язаний з оприлюдненням рішення Регулятора, а не з надходженням коштів від ОСП.
Відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника та відсутність у боржника необхідних коштів. Отже, неналежне виконання ОСП зобов`язань перед гарантованим покупцем за договором про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел не звільняє гарантованого покупця від обов`язку оплатити придбану електричну енергію у повному обсязі та у встановлений строк. Такий підхід узгоджується з наведеними вище висновками Верховного Суду».
Що стосується посилань відповідача на існування форс-мажорних обставин, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої, другої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Згідно з нормами статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Разом з тим, форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов`язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»).
У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» зазначив, що:
- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;
- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.
ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.
У постанові від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки: - лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин; - форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання; - наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Також, у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 Верховний Суд зазначив, що: - ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили); - вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні; - лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Отже лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абзац 3 частини третьої статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Згідно з частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.
Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором.
Втім, відповідачем у даній справі не надано жодного доказу на підтвердження існування форс-мажорних обставин у спірних зобов`язаннях.
Також позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 50.443,00 грн 3% річних та 117.358,82 грн інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «П`ять ліхтарів» в частині стягнення з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» 50.443,00 грн 3% річних та 117.358,82 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код: 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П`ять ліхтарів» (77423, Івано-Франківська обл, Івано-Франківський р-н, с. Угринів, вул. Помаранчева, буд. 31; ідентифікаційний код: 40205893) суму основного боргу у розмірі 1452217 (один мільйон чотириста п`ятдесят дві тисячі двісті сімнадцять) грн 66 коп., 3% річних у розмірі 50443 (п`ятдесят тисяч чотириста сорок три) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 117358 (сто сімнадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн 82 коп. та судовий збір у розмірі 19440 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок) грн 23 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак
Судове рішення № 141619498, Господарський суд м. Києва було прийнято 19.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/11047/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: