Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 132/3034/25
2/152/142/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
10 листопада 2026 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Роздорожної А.Г.
за участі секретаря судового засідання Бабиної І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження по суті цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Орган опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Орган опіки та піклування Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області,
вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав,
учасники справи:
позивачка ОСОБА_1 ,
представник позивачки адвокат Цвєтков О.В.,
відповідач ОСОБА_2 ,
представник відповідача адвокат Славінська Н.Л.,
після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивачки, відповідача та третіх осіб.
1. Позивачка звернулася до суду з цим позовом та в обгрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона є його матір`ю, а відповідач ОСОБА_2 (раніше ОСОБА_4 ) зазначений його батьком. Позивачка вказує, що ще до народження сина вона з відповідачем припинили спільне проживання, а в подальшому розірвали шлюб. Після розірвання шлюбу відповідач змінив прізвище на дошлюбне ОСОБА_5 . З моменту народження сина відповідач не цікавився його життям, не брав участі у його вихованні, не спілкувався з ним, не підтримував матеріально, не цікавився станом здоров`я, навчанням та потребами дитини, ухилявся від виконання покладених на нього законом батьківських обов`язків та не сплачував аліменти на утримання сина. Усі питання, пов`язані з вихованням, утриманням, навчанням та розвитком дитини, вирішувала виключно позивачка. ОСОБА_3 проживав разом із позивачкою, перебував на її утриманні та вихованні. Відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків протягом усього періоду дитинства сина. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини. Після його смерті відповідач, який за життя сина не брав участі в його вихованні та утриманні, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою та необхідними документами для отримання одноразової грошової допомоги як батько загиблого військовослужбовця. Позивачка вважає таку поведінку відповідача такою, що суперечить моральним засадам суспільства, оскільки останній, не виконуючи протягом тривалого часу своїх батьківських обов`язків, після загибелі сина вирішив скористатися правами, які пов`язуються зі статусом батька загиблого військовослужбовця. У зв`язку із цим позивачка вважає позбавлення відповідача батьківських прав єдиним законним способом захисту порушених прав та інтересів її загиблого сина. Хоча син досяг повноліття, а згодом помер, це, на думку позивачки, не є перешкодою для розгляду справи про позбавлення батьківських прав. На підтвердження своєї позиції позивачка посилається на правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21, відповідно до якого положення законодавства не містять заборони на позбавлення батьківських прав стосовно повнолітньої дитини, а смерть дитини також не унеможливлює вирішення такого спору. На підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, позивачка посилається на довідку про реєстрацію місця проживання, довідки Іванівської сільської ради про склад сім`ї та проживання сина разом із матір`ю до досягнення повноліття, довідки з навчальних закладів та характеристики, відповідно до яких саме мати займалася вихованням сина, цікавилася його навчанням, відвідувала батьківські збори, тоді як відповідач участі в навчальному та виховному процесі не брав, навчальними досягненнями сина не цікавився, матеріальної допомоги не надавав. З огляду на викладене, позивачка просила позбавити відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 та стягнути з відповідача документально підтверджені судові витрати (а.с.2-4 т.1).
2. На підтвердження позовних вимог позивачка надала копію паспорта, копію свідоцтва про народження, копії довідок, копію витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії свідоцтв про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про одруження, копію повідомлення, копію свідоцтва про смерть, копію лікарського свідоцтва про смерть, копію атестату, копію характеристики, копію диплому, а також представила в судовому засіанні свідків.
3. 17 грудня 2025 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Славінською Н.Л. подано відзив на позовну заяву, у якому остання проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_2 позовних вимог ОСОБА_1 не визнає. При цьому представник відповідача вказує, що 23 вересня 1993 року відповідач одружився з ОСОБА_6 , у шлюбі з якою народилися двоє дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Шлюб між сторонами було розірвано, після чого відповідачу присвоєно дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». При цьому відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 відповідач зазначений його батьком, а позивачка матір`ю, відомості про батька внесені до актового запису відповідно до вимог статті 133 СК України. Так, відповідач категорично заперечує твердження позивачки про те, що з моменту народження сина ОСОБА_3 він не цікавився його життям, ухилявся від виконання батьківських обов`язків, не брав участі у вихованні та не надавав матеріальної допомоги. Відповідач після розірвання шлюбу з позивачкою намагався спілкуватися з обома дітьми як із ОСОБА_8 , так і з ОСОБА_9 , надавав позивачці кошти на їх утримання та іншу допомогу, однак між ним і колишньою дружиною склалися неприязні стосунки ще до народження сина ОСОБА_9 . Зокрема, ОСОБА_2 стверджує, що регулярно сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_8 , які стягувалися з нього за рішенням суду, при цьому заборгованості зі сплати аліментів не допускав. Водночас позивачка не зверталася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_9 , а доказів такого звернення або ухилення відповідача від сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина не надала. У зв`язку з цим відповідач вважає безпідставними твердження позивачки про його ухилення від матеріального забезпечення дитини. Також, через неприязні стосунки з позивачкою та заборону останньої спілкуватися з дітьми він не мав можливості відвідувати сина за місцем проживання матері та за місцем його навчання. Водночас спілкування між батьком та сином відбувалося у будинку сестри позивачки ОСОБА_10 , яка, усвідомлюючи прагнення батька спілкуватися із сином та небажання позивачки допускати такі зустрічі у себе вдома, дозволяла їм спілкуватися у своєму будинку. За твердженнями відповідача, він із сином охоче та часто спілкувався, син ділився з ним інформацією про своє повсякденне життя, розповідав про досягнення у навчанні, стан здоров`я, цікавився життям батька, а також охоче отримував від нього поради щодо навчання та підготовки до дорослого життя. Таке спілкування, за словами відповідача, відбувалося як під час особистих зустрічей, так і в телефонному режимі та тривало до загибелі сина. Крім того, представник відповідача заперечує достовірність та належність довідки Іванівської сільської ради від 8 квітня 2025 року №01-29/91, на яку позивачка посилається як на доказ відсутності його участі у вихованні сина під час навчання останнього у загальноосвітній школі. Звертає увагу, що вказана довідка не містить відомостей про джерела отримання відповідної інформації, а також не підтверджує, що відповідач не відвідував сина під час занять та не цікавився його навчальними досягненнями. Крім того, навчання ОСОБА_3 у школі закінчилося ще у 2010 році, тобто за п`ятнадцять років до видачі цієї довідки, у зв`язку з чим представник відповідача вважає її формальним доказом, який не відповідає вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності доказів. Також, відсутність відомостей про надання відповідачем матеріальної допомоги під час шкільного навчання сина сама по собі не свідчить про невиконання батьківських обов`язків, оскільки здобуття освіти в Україні є безоплатним. Крім того, представник відповідача зазначає, що після досягнення сином повноліття їхнє спілкування не припинилося, а тривало аж до його загибелі. Так, ОСОБА_3 у період із 10 серпня 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи у Донецькій області, де ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів із національної безпеки й оборони держави. Відповідач після загибелі сина набув статусу члена сім`ї загиблого Захисника України, що підтверджується відповідним посвідченням, а також рішенням комісії Міністерства оборони України від 7 лютого 2025 року йому призначено та виплачено одноразову грошову допомогу як батькові загиблого військовослужбовця. На думку сторони відповідача, саме отримання ним зазначеної грошової допомоги, а не факти невиконання ним батьківських обов`язків, стало справжньою причиною звернення позивачки до суду з цим позовом. Позивачка намагається шляхом позбавлення відповідача батьківських прав усунути його від прав, пов`язаних зі статусом батька загиблого Захисника України. Щодо правового обґрунтування заперечень представник відповідача зазначає, що предметом позову є саме позбавлення батьківських прав, а не оспорювання батьківства. При цьому посилається на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов`язків, та може застосовуватися лише після повного, всебічного й об`єктивного з`ясування обставин справи. Також, представник відповідача звертає увагу, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто задовго до звернення позивачки до суду у вересні 2025 року. Позивачка обрала неналежний спосіб судового захисту, оскільки на момент звернення до суду син уже був повнолітнім, а позивачка не надала доказів звернення до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав до досягнення сином повноліття. Також представник відповідача заперечує можливість застосування до спірних правовідносин правового висновку, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі №185/9339/21. Фактичні обставини справи, на яку посилається позивачка, є відмінними від обставин цієї справи, оскільки у справі №185/9339/21 на момент пред`явлення позову дитина була неповнолітньою, а повноліття досягла вже під час розгляду справи судом. Натомість у цій справі позов пред`явлено щодо сина, який на той час уже досяг 30-річного віку та помер. Крім того, позивачка не є належним суб`єктом звернення до суду з вимогою про позбавлення відповідача батьківських прав щодо повнолітнього сина, оскільки не довела, які саме її права та інтереси були порушені відповідачем, а також не обґрунтувала, яким чином задоволення позову відновить такі права. Чинним законодавством не передбачено можливості позбавлення батьківських прав щодо померлої повнолітньої особи, оскільки з її смертю припинилися особисті немайнові права та обов`язки, пов`язані з батьківством, а право на самостійне звернення до суду з відповідними вимогами не могло перейти до інших осіб у порядку спадкування. Позивачкою не доведено факту винної поведінки та свідомого ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, а надані нею докази не підтверджують наявності передбачених законом підстав для позбавлення його батьківських прав. З огляду на викладене, представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав у повному обсязі, стягнути з позивачки на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу згідно з розрахунком витрат, який буде подано відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, а судові витрати, зазначені в позові, залишити за позивачкою (а.с.84-90 т.1).
4. 10 березня 2026 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшли письмові пояснення щодо позову, у яких представник зазначив про те, що комплексний аналіз чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що позбавлення батьківських прав виняткова міра сімейно-правової відповідальності, що застосовується в інтересах дитини. Це захід упливу на батьків з метою захисту прав дитини, що є можливим за умови, коли існує дитина, права якої потребують захисту. В таких випадках суд має оцінити поведінку батьків у контексті найкращих інтересів дитини. У даній справі, коли дитина померла, її інтереси більше не можуть бути предметом судового захисту, отже відсутній об`єкт правовідносин та предмет спору (а.с.157-158 т.1).
5. 12 березня 2026 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство оборони України подало письмові пояснення щодо позову. У своїх поясненнях Міністерство оборони України зазначає, що відповідно до статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав виключно з підстав, передбачених цією статтею. При цьому перелік таких підстав є вичерпним, а позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на недобросовісних батьків, який повинен застосовуватися після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Посилаючись на статтю 165 СК України, Міністерство звертає увагу на визначене законом коло осіб, які мають право звертатися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, а також на положення пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», відповідно до яких позбавлення батьківських прав допускається лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років. Крім того, Міністерство посилається на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року у справі № 142/218/23, у якій викладено аналогічні правові висновки щодо неможливості позбавлення батьківських прав стосовно повнолітньої особи. Щодо мети звернення позивачки до суду зазначає, що, згідно з позовною заявою, такою метою є усунення відповідача від отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина. При цьому представник третьої особи зазначає, що одноразова грошова допомога у разі загибелі військовослужбовця є гарантованою державою виплатою особам, які відповідно до закону мають право на її отримання. Право на призначення та отримання такої допомоги членами сім`ї, батьками та утриманцями загиблого військовослужбовця передбачено статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».Положеннями статті 16-4 зазначеного Закону визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються або в її призначенні може бути відмовлено. Зокрема, посилається на зміни, внесені Законом України від 9 грудня 2023 року № 3515-IX, відповідно до яких одноразова грошова допомога не призначається особам, які умисно позбавили життя загиблу (померлу) особу, притягалися до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої особи або за рішенням суду, яке набрало законної сили, було встановлено факт ухилення від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя. На підтвердження своєї позиції Міністерство посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц, у якій зазначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги обумовлене наявністю правового статусу батька або матері, який ґрунтується на факті спорідненості з дитиною, а перелік підстав для непризначення такої допомоги є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Так, позивачкою та відповідачем визнаються обставини призначення Міністерством оборони України одноразової грошової допомоги батькові загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_3 . При цьому відповідачем надано витяг із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 7 лютого 2025 року № 21/168 про призначення зазначеної допомоги. Таким чином, станом на 7 лютого 2025 року, тобто на дату прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, було відсутнє судове рішення, яким установлено факт ухилення відповідача від виконання обов`язку щодо утримання загиблого військовослужбовця за його життя, що відповідно до закону могло б бути підставою для непризначення такої допомоги. З огляду на викладене, Міністерство оборони України просить суд врахувати наведені пояснення під час вирішення справи та здійснювати судовий розгляд за відсутності представника Міністерства оборони України (а.с.168-169 т.1).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
6. Одночасно з позовною заявою позивачка подала клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи (а.с.5-7, т.1).
7. 23 вересня 2025 року позивачкою до Калинівського районного суду Вінницької області подано заяву про виправлення недоліків (а.с.41, т.1).
8. 9 грудня 2025 року представником відповідача подано заяву про внесення даних РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи (а.с.77, т. 1).
9. 17 грудня 2026 року представником відповідача адвокатом Славінскьою Н.Л. подано відзив на позовну заяву, а також заперечення на клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи (а.с.84-90, т.1 ).
10. 17 грудня 2026 року одночасно з відзивом представником відповідача подано до суду клопотання про виклик свідків (а.с.94-95, т. 1).
11. 26 грудня 2026 року представником третьої особи Калинівської міської ради подано заяву про виконання ухвали суду, у якому зазначено про те, що територія Іванівської сільської територіальної громади, в тому числі і село Іванів
Хмільницького району Вінницької області, не входить до складу Калинівської міської
територіальної громади, тому надання висновку щодо доцільності/недоцільності
позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав органом опіки та
піклування Калинівської міської ради Вінницької області не входить до його
компетенції (а.с.143, 147, т. 1).
12. 16 лютого 2026 року від представника позивачки адвоката Цвєткова О.В. надійшла до суду заява про відкладення підготовчого судового засідання (а.с .152, т.1).
13. 9 березня 2026 року від представника позивачки надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (а.с.154, т.1).
14. 9 березня 2026 року, 15 травня 2026 року, 8 липня 2026 року, 9 жовтня 2026 року та 4 листопада 2026 року представником позивачки подано клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції (а.с.155, 243, т. 1, а.с.36, 63, 81, т.2).
15. 10 березня 2026 року представником третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_8 подано до суду письмові пояснення щодо позову (а.с.157-158 , т. 1).
16. 12 березня 2026 року представником позивачки подано клопотання про виклик та допит свідків (а.с. 166-167, т. 1).
17. 12 березня 2026 року представником третьої особи Міністерства оборони України подано до суду письмові пояснення щодо позову (а.с.168-169, т. 1).
18. 31 березня 2026 року, 10 квітня 2026 року, 4 травня 2026 року, 21 травня 2026 року, 17 червня 2026 року, 13 липня 2026 року, 3 вересня 2026 року, 15 жовтня 2026 року представником третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_8 подано заяви про розгляд справи без участі представника (а.с.180, 212, 240, 248, т. 1, а.с.32, 49, 59, 75 , т. 2).
19. 7 квітня 2026 року від представника позивачки адвоката Цвєткова О.В. надійшла заява про забезпечення доказів, у якій останній просив призначити в справі судову молекулярно-генетичну експертизу (а.с.184-186, т.1).
20. 7 квітня 2026 року представником відповідача адвокатом Славінською Н.Л. подано заперечення на заяву про забезпечення доказів (а.с.196-199, т. 1).
21. 8 квітня 2026 року третьою особою Органом опіки та піклування Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області подано до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав (а.с.207-208, 231-232, т. 1).
22. Представником позивачки подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про відмову в призначенні експертизи (а.с.218-221, т.1).
23. 27 квітня 2026 року представником відповідача подано заяву про видачу копії судового рішення (ухвали) (а.с.238, т. 1).
24. 11 серпня 2026 року від представника позивачки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.53, т. 2).
25. 11 серпня 2026 року надійшла заява від керівника Жмеринської окружної прокуратури про вступ прокурора в справу (а.с.54-55, т. 2).
26. 9 жовтня 2026 року адвокатом Цвєтковим О.В. подано до суду клопотання про забезпечення допиту свідків в режимі відеоконференції (а.с.64, т. 2).
27. 12 жовтня 2026 року позивачкою подано до суду клопотання про долучення письмових пояснень свідків (а.с.65, т. 2).
28. 12 жовтня 2026 року прокурором Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури Чадом А.П. подано заяву про розгляд справи без його участі, оскільки заява стосується позбавлення батьківських прав щодо повнолітньої особи (а.с.69, т. 2).
29. 2 листопада 2026 року прокурором Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області Гірілл І.Ю. подано заяву про надання доступу до справи в підсистемі «Електронний суд» (а.с.79 т. 2).
30. 6 листопада 2026 року від представника позивачки адвоката Цвєткова О.В. надійшло клопотання про виступ представника у судових дебатах (а.с.87-90, т. 2).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
31. Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2025 року позовну заяву залишено бех руху (а.с.34-36, т. 1).
32. Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2025 року позовну заяву передано для розгляду за підсудністю до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області (а.с.63, т. 1).
33. Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30 жовтня 2025 року матеріали цивільної справи передано за підсудністю до Шаргородського районного суду Вінницької області (а.с.69, т. 1).
34. Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Вказаною ухвалою відповідачу запропоновано надати в строк до 23 грудня 2025 року відзив на позовну заяву, а третім особам пояснення щодо позову; зобов`язано Орган опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області в строк до 23 грудня 2025 року надати Шаргородському районному суду Вінницької області висновок щодо доцільності/недоцільності позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьківських прав відносно померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.75, т. 1).
35. Копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу за зареєстрованою адресою проживання. За наданою Державною міграційною службою України інформацією, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.32 т.1 ). Відповідно до поштового повідомлення відповідач особисто отримав вказані документи 9 грудня 2025 року (а.с.83, т. 1).
36. Ухвалою суду від 9 березня 2026 року допущено участь представника позивачки адвоката Цвєткова Олексія Володимировича в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 12 березня 2026 року на 13-30 год в режимі відеоконференції (а.с.156, т. 1).
37. Ухвалою суду від 12 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачки про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у справі (а.с.175, т. 1).
38. Ухвалою суду від 12 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивачки про залучення до розгляду у справі третьої особи та витребування документів: залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та зобов`язано надати Шаргородському районному суду Вінницької області висновок щодо доцільності/недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав відносно померлого ОСОБА_3 (а.с.176, т. 1).
39. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 6 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 березня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у справі повернуто останній (а.с.227-228, т. 1).
40. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2026 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Цвєткова О.В. про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області; Міністерство оборони України; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про позбавлення батьківських прав (а.с.236-237, т. 1).
41. Ухвалою суду від 18 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду; викликано в судове засідання свідків (а.с.246, т.1).
42. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 5 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження в справі за скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Цвєткова О.В. на ухвалу Шаргородського районного суду від 27 квітня 2026 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення доказів у цивільній справі (а.с.10, т. 2).
43. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 червня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Цвєткова О.В. залишено без задоволення, а ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2026 року щодо відмови в задоволенні заяви про забезпечення доказів залишено без змін.
44. Ухвалою Шаргородського районного суду від 8 липня 2026 року задоволено усне клопотання адвоката Цвєткова О.В. та допущено участь свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судовому засіданні, призначеному на 11 серпня 2026 року о 10-00 год, в режимі відеоконференції (а.с.48, т. 2).
45. Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року задоволено заяву керівника Жмеринської окружної прокуратури про вступ прокурора у справу та допущено до участі у цивільній справі прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури Чада А.П. (а.с.58, т. 2).
ІV. Пояснення учасників справи.
46. Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити з обставин, викладених у ньому. Зазначила, що відповідач жодної участі в житті загиблого сина не приймав та не є його біологічним батьком. Представник позивачки адвокат Цвєтков О.В. у судових дебатах підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі. У виступі зазначив, що досліджені письмові докази та показання свідків підтверджують фактичне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків щодо виховання, утримання та забезпечення сина ОСОБА_9 протягом його неповноліття. Наголосив, що основний тягар виховання, навчання, матеріального та побутового забезпечення дитини несла мати, тоді як участь відповідача була епізодичною та не мала систематичного характеру. Зазначив, що конфлікт між батьками, окреме проживання та окремі випадки спілкування чи надання допомоги не спростовують тривалого невиконання батьківських обов`язків. Також просив врахувати висновок органу опіки та піклування, показання свідків і письмові докази в їх сукупності, надати правову оцінку поведінці відповідача протягом неповноліття сина, незважаючи на те, що на час звернення до суду останній уже досяг повноліття та помер, і задовольнити позов у повному обсязі.
47. Відповідач та його представник адвокат Славінська Н.Л. в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову. Відповідач наголосив, що позивачка забороняла йому спілкуватися з синами, проте син ОСОБА_9 з ним таємно підтримував спілкування. Представник відповідача також заперечувала наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, посилаючись на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів свідомого й умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків. Показання свідків ґрунтуються переважно на їхніх особистих припущеннях, суб`єктивних оцінках та відомостях, отриманих від інших осіб, а тому самі по собі не підтверджують винної поведінки відповідача. Крім того, представник відповідача звертала увагу на те, що висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав підписаний членами відповідної комісії, а не органом опіки та піклування, у зв`язку з чим є сумніви щодо належності та допустимості такого документа як висновку органу опіки та піклування у розумінні статті 19 СК України.
V. Фактичні обставини, встановлені Судом.
48. Відповідно до копії паспорта позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 у с. Іванів Калинівського району Вінницької області (а.с. 9, т. 1).
49. Згідно з копією свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Іванів Калинівського району Вінницької області. Його батьком зазначений ОСОБА_14 , матір`ю ОСОБА_6 (а.с.9 на звороті, т. 1).
50. Згідно з довідкою Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області за №304 від 4 квітня 2025 року, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , був зареєстрований та проживав у період з 1995 року по 4 серпня 2005 року на території Іванівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10, 45, т. 1).
51. Згідно копією з довідки, виданої ліцеєм с. Іванів Іванівської сільської ради Вінницької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчався у загальноосвітній школі ІІІІ ступенів № 1 с. Іванів у період з 1 вересня 2001 року по 19 червня 2010 року та отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту (а.с.10 на звороті, т. 1).
52. Відповідно до копії витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища та розірвання шлюбу, сформованих Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за параметрами запиту щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян містяться відомості про державну реєстрацію шлюбу, зокрема, 23 вересня 1993 року виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області складено актовий запис про шлюб № 27, зареєстрований у Реєстрі 19 листопада 2012 року. Згідно з відомостями про чоловіка, до реєстрації шлюбу його прізвищем було ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 , ім`я та по батькові ОСОБА_16 . Згідно з відомостями про дружину, її прізвищем до розірвання шлюбу було ОСОБА_4 , власне ім`я та по батькові ОСОБА_17 . Крім того, 7 червня 1995 року шлюб між останніми розірвано Калинівським районнм відділом ДРАЦСу ГТУЮ у Вінницькій області, про що складено актовий запис №97, прізвище чоловіка після розірвання шлюбу ОСОБА_5 , прізвище дружини після розірвання шлюбу ОСОБА_4 (а.с.11-12, т.1).
53. Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано 7 червня 1995 року, про що Калинівським відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької області зроблено відповідний актовий запис № 97. Після розірвання шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 , чоловіку ОСОБА_5 (а.с.13, т.1).
54. Відповідно до копії свідоцтва про одруження, ОСОБА_18 та ОСОБА_6 уклали шлюб 1 листопада 2002 року, про що Іванівською сільською радою Калинівського району Вінницької області складено актовий запис № 17. Після одруження чоловікові та дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_19 » (а.с.13 на звороті, т.1).
55. Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_18 та ОСОБА_20 розірвано 16 грудня 2014 року, про що складено відповідний актовий запис № 45. Свідоцтво видано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області (а.с.14, т.1).
56. Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_21 та ОСОБА_20 зареєстрували шлюб 5 січня 2015 року, про що складено актовий запис № 1. Після державної реєстрації шлюбу чоловікові та дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_22 » (а.с.14 на звороті, т. 1).
57. Згідно з копією повідомлення, виданого ІНФОРМАЦІЯ_12 , позивачку ОСОБА_1 повідомлено про загибель її сина, старшого солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Опитне Бахмутського району Донецької області, під час виконання бойового завдання щодо виявлення та знищення сил противника, отримав поранення, несумісне з життям (а.с.15, т. 1).
58. Згідно з копією свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 27 років. Датою смерті зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата державної реєстрації смерті ІНФОРМАЦІЯ_13 , про що складено актовий запис № 157. Місце смерті с. Опитне Покровського району Донецької області (а.с.15, на звороті, 124 т. 1).
59. Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть №4295 КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», складеного щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , датою смерті зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті ушкодження, отимані внаслідок військових дій від вибухів та уламків. Також у розділі щодо обставин смерті вказано, що ушкодження отримані внаслідок військових дій (а.с.16, 107, т. 1).
60. Згідно з копією довідки, виданою військовою частиною НОМЕР_2 , старший солдат ОСОБА_3 у період з 10 серпня 2022 року по 17 серпня 2022 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на території Донецької області. Підставою для видачі довідки зазначено наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » від 1 жовтня 2022 року № 63, бойове розпорядження оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » від 12 серпня 2022 року № 116/1/612т/пкп та бойове розпорядження оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_14 » від 14 серпня 2022 року № БР-166т/УО. У довідці зазначено, що вона є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (а.с.17, т.1).
61. Згідно з листом відповіддю на адвокатський запит від 26 травня 2025 року № 26.05.25-04, ІНФОРМАЦІЯ_16 повідомлено, що до зазначеного центру надійшов перелік документів від ОСОБА_2 , у тому числі заява, для виплати одноразової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 . Вказані документи були опрацьовані та направлені на розгляд Комісії Міністерства оборони України для прийняття рішення (а.с.17 на звороті, т.1).
62. Відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання, виданої Іванівською сільською радою Вінницької області від 27 вересня 2021 року № 2212, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.18, т. 1).
63. Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області №1416 від 21 вересня 2023 року, у зв`язку з проведенням інвентаризації нумерації будівель житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_3 , змінено номер із НОМЕР_3 на АДРЕСА_3 (а.с.18 на звороті, т. 1).
64. Відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання Іванівської сільської ради №428 від 21 лютого 2022 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , починаючи з 23 березня 1995 року по час надання довідки (а.с.19, т. 1).
65. Згідно з копією довідки Іванівської сільської ради про склад сім`ї та реєстрацію місця проживання від 4 квітня 2025 року № 302, до складу сімї позивачки ОСОБА_1 , яка проживає по АДРЕСА_3 в період часу з 23 березня 1995 року по 23 березня 2013 року входили вона та двоє її синів: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19, на звороті).
66. Відповідно до копії довідки, виданої виконавчим комітетом Іванівської сільської ради 4 квітня 2025 року за № 303, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , проживала разом зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ним повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.20, т. 1).
67. Згідно відомостей з реєстру територіальної громади про місце проживання особи станом на 4 квітня 2025 року, ОСОБА_3 в період часу з 23 березня 1995 року по 30 серпня 2022 року був зареєстрований по АДРЕСА_3 (а.с. 20 на звороті, т. 1).
68. Згідно з копією довідки, виданої ліцеєм с. Іванів Іванівської сільської ради Вінницької області, батько ОСОБА_23 , у період навчання сина ОСОБА_3 з 1 вересня 2001 року по 19 червня 2010 року не відвідував сина, не цікавився навчальними досягненнями та класними дорученнями. Випадків матеріальної допомоги дитині під час уроків не зафіксовано. На батьківські збори завжди приходила мама (а.с.21, т. 1).
69. Відповідно до копії довідки, виданої ліцеєм с. Іванів Іванівської сільської ради Вінницької області 8 квітня 2025 року № 01-29/90, позивачка ОСОБА_24 , у період навчання її сина ОСОБА_3 з 1 вересня 2001 року по 19 червня 2010 року була активним учасником навчально-виховного процесу, систематично цікавилася громадськими справами та дорученнями сина, брала участь у позакласних заходах, спілкувалася з батьківським колективом, спілкувалася з учителями-предметниками та працівниками школи, а також однолітками сина (а.с.21 на звороті, т. 1).
70. Згідно з наданою копією атестату про повну загальну середню освіту, ОСОБА_3 закінчив у 2010 році загальноосвітню школу ІІІІ ступенів № 1 с. Іванів Калинівського району Вінницької області (а.с.22, т. 1).
71. Відповідно до копії довідки, виданої Державним навчальним закладом «Гущинецьке вище професійне училище» 10 квітня 2025 року №02-245, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчався у зазначеному навчальному закладі за професіями «Машиніст крана автомобільного» у період з 1 вересня 2010 року по 1 березня 2013 року з отриманням повної загальної середньої освіти (а.с.22 на звороті, т. 1).
72. Згідно з характеристикою, виданою Державним навчальним закладом «Гущинецьке вище професійне училище», ОСОБА_3 під час навчання за професіями «Машиніст крана автомобільного», «Водій автотранспортних засобів» (категорії С) та «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування» у період з 1 вересня 2010 року по 30 червня 2013 року зарекомендував себе здібним учнем, сумлінно ставився до навчання, особливу увагу приділяв вивченню предметів професійного спрямування. Брав активну участь у громадському житті групи та училища, заняттях спортом, предметних тижнях і конкурсах, характеризувався як самостійний, чесний, справедливий, вимогливий до себе та товаришів. Стосунки в родині, в якій виховувався, охарактеризовано, як нормальні. Мати ОСОБА_24 постійно цікавилася поведінкою та навчанням сина в училищі, регулярно відвідувала батьківські збори (а.с.23 т. 1).
73. Згідно з наданими копіями документів, ОСОБА_3 здобув повну загальну середню освіту у 2013 році, що підтверджується свідоцтвом про базову загальну середню освіту та атестатом про повну загальну середню освіту. Також надано диплом кваліфікованого робітника про присвоєння професійної кваліфікації машиніста крана автомобільного за результатами навчання у ДНЗ «Гущинецьке ВПУ» (а.с.23 на звороті -24, т. 1).
74. Згідно з копією довідки, виданою виконавчим комітетом Іванівської сільської ради 15 квітня 2015 року № 1027, ОСОБА_3 проживає у с. Іванів Вінницької області. До складу його сім`ї входять: мати ОСОБА_1 , вітчим ОСОБА_21 , брат ОСОБА_7 та сестра ОСОБА_25 (а.с.24 на звороті, т. 1).
75. Відповідно до копії витягу, сформованого 18 вересня 2025 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, в останньому містяться відомості про державну реєстрацію розірвання шлюбу між ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Зокрема, зазначено, що актовий запис про розірвання шлюбу № 97 складено 7 червня 1995 року, підставою для реєстрації розірвання шлюбу стало рішення суду від 17 лютого 1995 року. У відомостях про актовий запис зазначено наявність двох спільних неповнолітніх дітей. Прізвище чоловіка після розірвання шлюбу змінено на « ОСОБА_5 » (а.с.42-44, т. 1).
76. Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, сформованого 3 листопада 2022 року, містяться відомості про державну реєстрацію шлюбу відповідача ОСОБА_2 , зокрема, зазначено, що актовий запис про шлюб № 27 складено 23 вересня 1993 року виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області. При реєстрації шлюбу чоловікові було присвоєно прізвище ОСОБА_4 замість дошлюбного прізвища ОСОБА_5 (а.с.96, т. 1).
77. Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, сформованим 27 липня 2024 року, щодо ОСОБА_2 , містяться відомості про реєстрацію шлюбу, актовий запис № 27 від 23 березня 1993 року. Зокрема, зазначено, що до реєстрації шлюбу прізвищем чоловіка було « ОСОБА_5 », після реєстрації « ОСОБА_4 », дружиною зазначена ОСОБА_6 . Також, у ньому наявні відомості про розірвання шлюбу між сторонами, актовий запис № 97 від 7 червня 1995 року, складений Калинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану (а.с.97, т. 1).
78. Згідно копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, сформованим 28 листопада 2025 року, у ньому містяться відомості про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Актовий запис про народження № 22 складено 13 червня 1995 року виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області. У відомостях про батька дитини зазначено ОСОБА_14 , про матір ОСОБА_6 . При цьому у витягу вказано, що відомості про батька записані відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України (а.с.98, т. 1).
79. Згідно з копією витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2024 року, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості та перебування в розшуку відсутні (а.с.99, т.1).
80. Згідно копії Витягу з наказу командира війської частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23 липня 2022 року №139, старшого солдата ОСОБА_3 , військовослужбовця військової служби по мобілізації на особливий період, зараховано до списків особового складу частини з 23 липня 2022 року і поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду оператора протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , підставою є наказ командувача Сухопутних військ ЗСУ №187-ре від 18 липня 2022 року (а.с.100, т. 1).
81. Згідно копії витягу з протоколу №79 від 9 січня 2023 року засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, травма та причина смерті старшого солдата ОСОБА_3 пов`язана з захистом Батьківщини (а.с.101, т. 1).
82. Відповідно до копії витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 7 лютого 2025 року № 21/168, комісією розглянуто подані документи та прийнято рішення про призначення батьку загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого солдата ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 у розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, що становить 7 500 000 грн (а.с.102, т.1).
83. Згідно копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17 жовтня 2022 року № 227 по стройовій частині, старшого солдата ОСОБА_3 , оператора протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону, виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 у зв`язку зі смертю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання обов`язків військової служби. Також зазначено про виплату належних сум грошового забезпечення та інших виплат, пов`язаних із проходженням військової служби (а.с.103, т.1).
84. Згідно з копією витягу з реєстру територіальної громади, що сформований 28 серпня 2024 року Шаргородською територіальною громадою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.104, т. 1).
85. Відповідно до копії грошового атестата, виданого військовою частиною НОМЕР_2 25 жовтня 2022 року на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді оператора, мав військове звання старшого солдата. Також, наведено відомості про складові його грошового забезпечення, зокрема посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію та інші додаткові виплати. Зазначено відомості про виплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, а також про інші належні виплати (а.с.105, т. 1).
86. Згідно копії довідки військової частини НОМЕР_2 від 20 жовтня 2022 року про безпосередню участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданої старшому солдату ОСОБА_3 , він у період з 10 серпня по 17 серпня 2022 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області. Зазначена довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (а.с.106, т.1).
87. Згідно з копією посвідчення Всеукраїнського об`єднання «КРАЇНА», ОСОБА_2 нагороджений орденом «Єдність та воля» № 1910 на підставі наказу № 32 від 5 грудня 2017 року (а.с.108, т. 1).
88. Відповідно до копії письмових та усних показань свідка ОСОБА_26 , остання зазначила, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 15 липня 1997 року. Повідомила, що під час перебування у шлюбі неодноразово чула від ОСОБА_2 про заборону ОСОБА_27 спілкуватися з синами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також про те, що ОСОБА_2 прагнув підтримувати стосунки із сином ОСОБА_9 . Зазначила, що особисто була присутня під час спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_28 , яке відбувалося у с. Іванів, за місцем проживання ОСОБА_29 , та що між ними склалися теплі відносини. Також повідомила, що вони продовжували спілкуватися і після досягнення ОСОБА_9 повноліття, зокрема телефонували один одному та зустрічалися (а.с.111, т. 1).
89. Згідно з письмовими та усними показаннями свідка ОСОБА_10 , остання зазначила, що проживає у с. Іванів Хмільницького району Вінницької області та є сестрою ОСОБА_1 . Повідомила, що знає ОСОБА_2 з 1990 року, а у 1993 році він одружився з її сестрою. Зазначила, що у шлюбі у них народилися діти ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Також свідок вказала, що ОСОБА_2 піклувався про утримання та виховання дітей, сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_8 до досягнення ним повноліття, а щодо утримання сина ОСОБА_9 її сестра до суду з позовом про стягнення аліментів не зверталася через неприязні відносини, які склалися між нею та ОСОБА_2 .. Свідок повідомила, що ОСОБА_1 забороняла дітям ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спілкуватися з батьком. Крім того, зазначила, що ОСОБА_3 спілкувався з батьком, приїжджав до неї у гості, а після досягнення повноліття продовжував підтримувати з ним стосунки (а.с.113, т.1).
90. Згідно з копією посвідчення, відповідач ОСОБА_2 має статус волонтера Всеукраїнського об`єднання учасників бойових дій та волонтерського руху «Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерського руху» у Шаргородському районі (а.с.116, т.1).
91. Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_4 , відповідач ОСОБА_2 має право на пільги членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (а.с.117, т. 1).
92. Згідно з копією рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 17 лютого 1995 року розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано. Зазначено, що рішення набрало законної сили 27 лютого 1995 року (а.с.118, т.1).
93. Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_18 в с. Іванів Калинівського району Вінницької області. Його батьками зазначені ОСОБА_30 та ОСОБА_31 . Державну реєстрацію народження проведено 6 червня 1973 року, складено актовий запис № 50 (а.с.120, т. 1).
94. Відповідно до копії свідоцтва про одруження, відповідаач ОСОБА_2 15 липня 1997 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_32 (а.с.121, т. 1).
95. Відповідно до копії характеристики, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживає у АДРЕСА_1 , має середню спеціальну освіту, одружений, проживає разом із дружиною ОСОБА_26 та сином ОСОБА_33 . Працює водієм у КД «Вацак». Скарг від сусідів та інших жителів села на нього не надходило. Іншими даними щодо нього виконавчий комітет Шаргородської міської ради не володіє (а.с.125, т. 1).
96. Згідно з характеристикою громадської організації «Шаргород Оперативний», відповідач ОСОБА_2 з 2015 року систематично займається волонтерською діяльністю, спрямованою на підтримку українських військовослужбовців. У період з 2015 року він був волонтером Шаргородського відділення Всеукраїнського об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО, здійснював доставку матеріальної допомоги у зону АТО, зокрема до району Дебальцевого, міста Куп`янська та інших населених пунктів у зоні бойових дій, а з початком повномасштабного вторгнення продовжив волонтерську діяльність у складі громадської організації «Шаргород Оперативний», здійснював поїздки з матеріальною допомогою на Донеччину, брав участь у передачі автомобілів для потреб військових підрозділів та координував діяльність з іншими волонтерами. За активну громадянську позицію та значний внесок у волонтерську діяльність у 2017 році був нагороджений орденом «Єдність та Воля», має подяки та почесні грамоти від органів місцевої влади. За час співпраці зарекомендував себе як відповідальна, надійна та принципова людина (а.с.126, т.1).
97. 8 квітня 2026 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Іванівської сільської ради щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно померлого ОСОБА_3 , у якоиму зазначено, що матір`ю ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , а батьком, відповідно до свідоцтва про народження, зазначений ОСОБА_2 . Шлюб між батьками було розірвано 7 червня 1995 року, після чого неповнолітній син залишився проживати разом із матір`ю. ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини. Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання та довідки про склад сім`ї, мати та син були зареєстровані за однією адресою у с. Іванів Хмільницького району Вінницької області. Також, вказано, що до народження ОСОБА_3 його батьки проживали окремо, а після розірвання шлюбу ОСОБА_14 змінив прізвище на ОСОБА_5 . Батько не виявляв бажання займатися вихованням сина, не цікавився його долею та не підтримував матеріально. За результатами розгляду комісія дійшла висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно померлого ОСОБА_3 (а.с.207-208, 210, т. 1).
98. Згідно з копією рішення виконавчого комітету Іванівської сільської ради затверджено висновок № 1 від 2 квітня 2026 року комісії з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування), про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно померлого ОСОБА_3 (а.с.211, т. 1).
99. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 суду показав, що він є сусідом позивачки, проживає навпроти, а його дружина є хрещеною матір`ю сина сторін ОСОБА_8 . Він бачив що до позивачки приходив чоловік на імя « ОСОБА_35 », проте ніхто в селі не знав про вагітність останньої. Зі слів свідка, всі знали, що ОСОБА_9 не є сином відповідача ОСОБА_2 , крім того сам ОСОБА_9 , який дружив із його дочкою, розповідав, що його батьком є ОСОБА_36 . Сім`я позивачки жила бідно, проте остання намагалася влаштовувати своїм дітям свята, натомість відповідач після того, як вони розійшлися, в житті сина ОСОБА_9 участі не брав.
100. Допитана в судовому засіданні сідок ОСОБА_37 суду показала, що знайома із сім`єю сторін, оскільки проживала із ними по сусідству. Зазначила, що позивачка проживала з мамою та синами. Її син ОСОБА_9 дружив із їх дочкою. Свідок повідомила, що відповідач не відвідував ОСОБА_3 за час його неповноліття, не цікавився його життям та не брав участі у вихованні. Також зазначила, що ОСОБА_9 не сприймав відповідача як батька.
101. Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою сторін, знає їх тривалий час, зокрема з 1993 року. Повідомила, що після припинення спільного проживання сторін відповідач не підтримував стосунків із ОСОБА_9 , не відвідував його та не надавав допомоги. Зазначила, що вихованням дитини займалася мати, яка самостійно дбала про сина. Також свідку було відомо, що ОСОБА_2 не є біологічним батьком ОСОБА_9 . Коли розпочалася війна, син позивачки ОСОБА_9 пішов добровольцем до ЗСУ.
102. Свідок ОСОБА_7 в суді пояснив, що є старшим сином позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .. Памятає, що останній раз він бачився з батьком відповідачем ОСОБА_2 , коли йому було 13 років. Його молодший брат ОСОБА_9 з останнім не спілкувався, не бачився та ніколи не зустрічався після розлучення батьків. ОСОБА_9 знав, що ОСОБА_2 не є його біологічним батьком. Відповідач ніякої допомоги ніколи не надавав та не брав участі у їх житті. Їх повністю утримувала мати. Після закінчення школи він поступив у професійно-иехнічне училище, до якого потім вступив і його брат ОСОБА_9 .
103. Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні зазначив, що проживав неподалік від родини на одній вулиці та знав ОСОБА_9 , зокрема, останній навчався в одній школі з його сином. Хлопці дружили між собою, разом грали у футбол, ОСОБА_9 приходив до них додому. Сім' позивачки не була заможною. Також, зазначив, що він ніколи не бачив відповідача на святкуваннях у школі, а також не чув, щоб останній цікавився сином ОСОБА_9 .
104. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 пояснив, що є сусідом позивачки, знає родину та дітей. Також зазначив, що із відовідачем позивачка розійшлася ще до народження сина і коли ОСОБА_2 виїхав з села, то він його більше там ніколи не бачив. Діти свідка та діти позивачки гралися разом. Свідок повідомив, що не бачив, щоб ОСОБА_2 піклувався про ОСОБА_9 , та зазначив, що останній знав, хто є його батьком. Також, свідок повідомив, що він їздив до м. Дніпро для отримання тіла загиблого ОСОБА_9 . Відповідач не був присутній під час поховання ОСОБА_9 .
105. Свідок ОСОБА_12 в суді пояснила, що є дочкою свідка ОСОБА_41 .. Вона дружила з сином позивачки ОСОБА_9 з дитинства, він до них завжди приходив, вони разом гралися, усім ділилися. Після її заміжжя, він дружив і з її чоловіком. Її батько був хрещеним ОСОБА_9 . Також, зазначила, що ОСОБА_9 знав, хто є його батьком. Натомість, відповідача вона ніколи не бачила, знає, що він приїздив лише до ОСОБА_8 . Мати ОСОБА_9 позивачка ОСОБА_1 та бабка забезпечували дітей усім необхідним та «поставили на ноги». Також, родина свідка зберала кошти ОСОБА_9 на фронт та передавали йому передачі. Брат ОСОБА_9 ОСОБА_8 їздив на впізнання тіла ОСОБА_42 . На похороні ОСОБА_9 відповідача також не було.
106. Свідок ОСОБА_11 повідомив, що знав ОСОБА_9 зі шкільних років, зокрема приблизно з 56 класу, спілкувався з ним та був обізнаний із певними обставинами його життя. Так, як ОСОБА_9 жив неподалік нього, то вони щодня спілкувалися, дружили, разом ходили займатися на турніки, на річку, на футбол. Оскільки він теж ріс без батька, то вони з ОСОБА_9 розмовляли на цю тему, останній розказував, що якийсь батько є, проте йому до ОСОБА_9 байдуже. Свідок зазначив, що ОСОБА_9 не підтримував стосунків із відповідачем, не сприймав його як батька, а останній не цікавився його життям. ОСОБА_9 пішов добровольцем на війну, в тому числі і через фінансове становище. Свідок ніколи не чув від ОСОБА_3 , щоб відповідач ОСОБА_2 чимось йому допомагав. Також, свідок був присутнім на похованні ОСОБА_9 , тому йому достеменно відомо, що відповідача там не було.
107. Свідок ОСОБА_13 суду повідомила, що вона працює директором ліцею в с. Іванів Хмільницького району Вінницької області. Свідку відомо, що в їхньому селі з 1994 року проживав відповідач ОСОБА_2 , однак свідку не було відомо, що він був одружений з позивачкою. Про це свідок дізналась вже під час поховання ОСОБА_3 .. З покійним ОСОБА_3 свідок познайомилась, коли той поступив у їхній навчальний заклад у перший клас. ОСОБА_3 в дитинстві займалась лише мати, а відповідач ніколи до сина в школу не приходив та батьківські збори не відвідував. Навчальний заклад за час навчання ОСОБА_3 підтримував зв`язок лише з його матір`ю.
VІ. Оцінка Суду.
108. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
109. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
110. Згідно з частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
111. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
112. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
113. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
114. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення відповідачем в підготовчому судовому засіданні проти позову про позбавлення її батьківських прав, свідчить про її інтерес до дітей.
115. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19.
116. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
117. Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.
118. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
119. За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
120. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Водночас не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі De Geouffre de la Pradelle v. France від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
121. Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
122. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
123. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.
124. Під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
125. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
126. Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
127. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
128. Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
129. Згідно з частинами першою - четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
130. Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
131. Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
132. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (частина перша статті 6 СК України).
133. Дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше (стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
134. Приписи СК України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина/дочки після досягнення ними повноліття за умови подання відповідного позову до досягнення такою дитиною повноліття.
135. При досягненні повноліття особа втрачає правовий статус дитини в розумінні закону, проте сімейні відносини між батьком/матір`ю та сином/дочкою після досягнення дитиною повноліття не припиняються, між ними зберігається правовий зв`язок як батьків та дитини. Це відповідно означає й існування між ними взаємних особистих немайнових та майнових прав і обов`язків, які є чинними впродовж усього життя, а окремі з них - навіть після смерті одного з них. Тож навіть після досягнення дитиною повноліття батьки, які не позбавлені батьківських прав стосовно такої дитини, зберігають певні права та обов`язки відносно неї, які ґрунтуються на факті їх кровного кровному спорідненні. Із повноліттям дитини «з`являються» права батьків на утримання і піклування з боку повнолітніх сина/дочки та виникають відповідні кореспондуючі їм обов`язки. Батьки, не позбавлені батьківських прав, є спадкоємцями за законом своєї дитини.
136. Таке нормативне регулювання сімейних відносин між батьками та повнолітніми сином/дочкою є втіленням моральних засад суспільства, за яких батько та матір, які належно виконували свої обов`язки щодо власної дитини протягом тривалого часу (від народження і до досягнення дитиною повноліття, а в певних випадках навіть після досягнення повноліття), мають право на утримання від повнолітніх сина/дочки, а також на спадкування за законом.
137. Відповідно, позбавлення матері чи батька батьківських прав стосовно їхньої дитини, за умови доведеності факту невиконання ними своїх батьківських обов`язків, унеможливлює існування, зокрема, права на утримання та спадкування, в майбутньому.
138. У разі подання позову про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітньої дитини суд не може відмовити у такому позові з тієї підстави, що під час розгляду цивільної справи і вирішення спору по суті дитина досягла повноліття.
139. До таких висновків дійшовВерховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 січня 2024 рокуу справі № 185/9339/21(провадження № 61-8918сво23).
140. Разом із тим, подання позову про позбавлення батьківських прав щодо дитини, яка досягла повноліття на час звернення з таким позовом, законом не передбачено, як і не передбачено право на подання такого позову особами, передбаченими статтею 165 СК України, після смерті такої дитини.
141. Судом встановлено, що син сторін у справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_6 , а загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто із позовом про позбавлення відповідача батьківських прав позивачка звернулася вже після його смерті. Сам ОСОБА_3 за житття не звертався до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав відносно нього.
142. За таких обставин, незважаючи на наведені позивачкою доводи, надані нею належні та допустимі докази щодо фактичного невиконання відповідачем батьківських обов`язків за час неповноліття ОСОБА_3 , суд доходить висновку про відсутність передбачених законом правових підстав для задоволення позову.
143. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 15 жовтня 2024 року у справі № 142/218/23 (провадження № 61-13667ск24).
144. Окрім цього, суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27 травня 2026 року у справі № 339/204/25 (провадження № 61-3696св26), відповідно до якого приписи Сімейного кодексу України не передбачають можливості подання позову про позбавлення батьківських прав щодо особи, яка на час звернення до суду вже досягла повноліття, так само як і права на подання такого позову після смерті повнолітньої дитини.
145. Водночас, у постанові Верховний Суд окремо зазначив, що позивачка як особа, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», з метою застосування наслідків, визначених частиною другою статті 16-4 вказаного Закону, не позбавлена можливості звернутися до суду для встановлення факту ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя, якщо це необхідно для застосування відповідних наслідків, передбачених законом.
З цих підстав,
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу, на підставі статей 7, 164, 165, 166 СК України Суд, -
у х в а л и в :
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Орган опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Орган опіки та піклування Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області) про позбавлення батьківських прав - відмовити.
2. Призначити судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат на 16 листопада 2026 року на 13-30 год.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 19 листопада 2026 року.
Ім`я (найменування) сторін :
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , громадянка України, паспорт № НОМЕР_5 , ід.№ НОМЕР_6 , зареєстрована мешканка АДРЕСА_3 .
Представник позивачки: адвокат Цвєтков Олексій Володимирович, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №726, видане не підставі рішення Вінницької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 червня 2011 року №5, діє на підставі ордеру серії АВ №1217145 від 23 грудня 2025 року.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянин України, паспорт № НОМЕР_7 , ід.№ НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: адвокат Славінська Наталія Леонтіївна, що знаходиться за адресою вул. Лесі Українки, 5а, м. Шаргород Вінницької області, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №001209 від 29 серпня 2025 року, діє на підставі ордеру серії АВ №1257429 від 9 грудня 2025 року.
Треті особи:
- Орган опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області, що знаходиться по вул. Нестерчука, 19, в м. Калинівка Хмільницького району Вінницької області, 22400, код ЄДРПОУ 04326106;
- Міністерство оборони України, що знаходиться по вул. Повітряних сил, 6 в м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022;
- ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться по АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 .
- Орган опіки та піклування Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, що знаходиться по вул. Свинаря, буд. 17, в с. Іванів Хмільницького району Вінницької області, 22432, код ЄДРПОУ 44019199.
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА
Судове рішення № 141619216, Шаргородський районний суд Вінницької області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 132/3034/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: