Рішення № 141618672, 18.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
18.11.2026
Номер справи
910/6768/26
Номер документу
141618672
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2026Справа № 910/6768/26Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Приватного акціонерного товариства "Агенство "Інфокон"

про стягнення 278 829,45 грн

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Комунальне підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Агенство "Інфокон" (далі - ПрАТ "Агенство "Інфокон") 278 829,45 грн, з яких:

1) 49 106,09 грн - заборгованість за постачання теплової енергії за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року;

2) 4 915,14 грн - заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з травня 2018 року по вересень 2021 року;

3) 66 865,67 грн - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року;

4) 54 109,10 грн - заборгованість за надання послуг з постачання гарячої води з листопада 2021 року по жовтень 2023 року;

5) 22 841,48 грн - інфляційна складова боргу;

6) 6 367,91 грн - 3% річних;

7) 683,42 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року;

8) 337,70 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитих комунальних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2026 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з неправильним зазначенням ціни позову та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків.

16.06.2026 через загальний відділ діловодства суду Позивач подав заву про усунення недоліків шляхом подання позовної заяви у новій редакції, в якій Комунальне підприємство просило стягнути з ПрАТ "Агенство "Інфокон" 278 829,45 грн, з яких:

1) 49 106,09 грн - заборгованість за постачання теплової енергії за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року;

2) 4 915,14 грн - заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з травня 2018 року по вересень 2021 року;

3) 66 865,67 грн - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року;

4) 54 109,10 грн - заборгованість за надання послуг з постачання гарячої води з листопада 2021 року по жовтень 2023 року;

5) 80 010,15 грн - інфляційна складова боргу;

6) 22 802,18 грн - 3% річних;

7) 683,42 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року;

8) 337,70 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

06.07.2026 через систему "Електронний суд" ПрАТ "Агенство "Інфокон" подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю факту надання послуг через технічну неможливість їх отримання, що офіційно зафіксовано в Акті №311-1017 від 09.11.2017, а також у зв`язку з недотриманням Позивачем досудового врегулювання спору.

Крім цього, Відповідачем зроблено заяву про застосування наслідків спливу позовної давності відносно вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на заборгованість за періоди, що виходять за межі трирічного строку, який передував дню подання позову (з червня 2023 року по червень 2026 року).

Жодних інших заяв по суті справі, заяв чи клопотань сторонами не надано.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства обґрунтованими.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", Комунальне підприємство визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 Комунальному підприємству видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює Комунальне підприємство.

22.01.1999 між Товариством з обмеженою відповідальністю розвитку міжнародних зв`язків "Центр народної дипломатії" (за текстом договору - Продавець) та Закритим акціонерним товариством "Агенство "Інфокон" (за текстом договору - Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, зареєстрований за реєстровим номером 254, відповідно до якого останнє набуло у приватну власність нежитлове приміщення загальною площею 100,6 кв.м, що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Анрі Барбюса, будинок 47.

25.01.1999 між Товариством з обмеженою відповідальністю розвитку міжнародних зв`язків "Центр народної дипломатії" та Закритим акціонерним товариством "Агенство "Інфокон" було підписано Акт прийому-передачі, за яким Продавець передав, а Покупець прийняв нежитлове приміщення загальною площею 100,6 кв.м, що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Анрі Барбюса, будинок 47.

Відповідно до Технічного паспортну на групу нежитлових приміщень та Довідки про показники об`єкта нерухомого майна №НЖ-9033 від 08.09.2023, виконаних ТОВ "Бюро технічної інвентаризації" за результатами технічної інвентаризації від 08.09.2023, нежитлове приміщення літ. "А" за адресою: місто Київ, вулиця Василя Тютюнника (колишня назва Анрі Барбюса), будинок 47, має такі показники: загальна площа - 97,2 кв.м, основна площа - 82,5 кв.м.

17.10.2023 ПрАТ "Агенство "Інфокон" відчужило Товариству з обмеженою відповідальністю "Благодійна фундація Ci-Ел-Чаріті" нежитлове приміщення загальною площею 97,2 кв.м, яке розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Василя Тютюнника (колишня назва Анрі Барбюса), будинок 47, що підтверджується укладеним між вказаними юридичними осоьами Догвоору купівлі-продужу нежитлового приміщення від 17.10.2023 та зареєстрований в реєстрі за №802.

За час перебування вказаного нерухомого майна у власності ПрАТ "Агенство "Інфокон" останнє не звертались до Комунального підприємства для укладення Договору про надання житлово-комунальних послуг.

Водночас 12.08.2025 між Комунальним підприємством (за текстом договору - Теплопостачальна організація) та ПрАТ "Агенство "Інфокон" (за текстом договору - Абонент) було укладено Договір на постачання теплової енергії №530027-03, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим правочином (пункт 1.1.).

Відповідно до пункту 8.1. Договору цей правочин набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.01.2021. Керуючись статтею 631 ЦК України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між Сторонами з 01.05.2018.

Відповідно до пункту 2.1. договору при виконанні умов цього правочину, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - Правил), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.2. договору визначено обов`язки Теплопостачальної організації, зокрема:

постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та обсягах згідно з Додатком №1 до цього правочину (підпункт 2.2.1.);

підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською державною адміністрацією (Додаток №2) (підпункт 2.2.2. договору);

при зміні тарифів (додаток №3 до договору) забезпечувати розміщення інформації про їх змінення на сайті Комунального підприємства: https://www.kte.kiev.ua.tarufu/ (підпункт 2.2.3. договору).

Пунктом 2.3. договору визначено обов`язки Абонента, зокрема:

додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (підпункт 2.3.1.);

виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до Договору (підпункт 2.3.2.);

у Додатках №8 та №9 до договору зазначити всі об`єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж Абонента (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання, займана площа орендарів тощо) (підпункт 2.3.4.).

Відповідно до пункту 5.1. договору облік споживання Абонентом теплової енергії здійснюється згідно із Законом України "Про комерційний облік".

Абонент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає Теплопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії в терміни, передбачені у Додатку №1 до договору (пункт 5.2. договору).

Пунктами 6.3.6., 6.3.7. договору передбачено, що відповідач несе відповідальність за виконання порядку розрахунків за теплову енергію, викладених в додатку №4 до цього договору; за виконання Правил, нормативних актів з питань користування, взаєморозрахунків за енергоносії та чинного законодавства України.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 8.4. договору).

Пунктом 2 додатку №1 до договору (Обсяги постачання теплової енергії "Абоненту") передбачено, що орієнтована вартість теплової енергії, відпущеної Абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору становить 34 647,58 грн (разом із ПДВ).

Пунктом 1 додатку №3 до договору "Тарифи на теплову енергію" визначено, що розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію Теплопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у встановленому законодавством порядку, для Комунального підприємства (без урахування ПДВ), зокрема для опалення - 2 154,70 грн/Гкал.

Пунктами 3, 4 додатку №3 до договору "Тарифи на теплову енергію" сторони погоджуються з можливим зміненням тарифів в період дії договору. Розмір податку на додану вартість визначається чинним законодавством України.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 додатку №4 до договору Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий рахунок з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця або оформлює договір про заставу майна згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Відповідно до абзацу 9 пункту 2 додатку №4 до договору оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

Положеннями пункту 3 додатку №4 передбачено, що Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: вулиця Волоська, будинок 42: - акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в ЦОК); - акт приймання-передавання товарної продукції; рахунок-фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Зі змісту додатку №8 до договору випливає, що опалення подавалося до нежитлового приміщення, яке розташоване у Голосіївському районі міста Києва по вулиці вулиця Тютюнника Василя, будинок 47, особовий рахунок №530027-03, площа госпрозрахункових організацій 100,6 кв.м.

01.05.2021 набрав чинності Закон України №1060-IX від 03.12.2020 "Про внесення змін деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг", внесене зміни до організації моделі договірних відноси з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору шляхом приєднання.

Вказаним законом внесено зміни до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово комунальні послуги", відповідно до якої у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

У силу вимог абзацу 2 частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово комунальні послуги" такий договір вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

30.09.2021 Комунальним підприємством на своєму вебсайті (https://kte.kmda.gov.ua/) було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022.

Оскільки відповідач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з Комунальним підприємством відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, вважається, що з відповідачем було укладено публічний договір приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення

споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги (пункт 4 договору).

Відповідно до пункту 5 договору Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:

обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

За умовами пункту 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі - Методика розподілу).

Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.

Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу (пункт 12 договору).

Пунктом 20 договору визначено у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

Розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" здійснює виконавець (пункт 22 договору).

Відповідно до пункту 23 договору Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.

Виконавець періодично, не менш як один раз на рік, проводить контрольне зняття показань засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку/приладіврозподілювачів теплової енергії у присутності споживача або його представника. Результати контрольного зняття показань засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії є підставою для здійснення перерозподілу обсягу спожитої послуги та проведення перерахунку із споживачем.

За умовами пункту 24 договору зняття виконавцем показань вузлів обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії за допомогою систем дистанційного зняття показань може здійснюватися без присутності споживача або його представника.

Згідно з пунктом 25 договору у разі ненадання споживачем виконавцю у визначений сторонами строк показань вузла (вузлів) розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання зобов`язаний знімати споживач, для цілей визначення обсягу теплової енергії, спожитої споживачем, протягом трьох місяців визначається середній обсяг споживання споживачем теплової енергії у попередньому опалювальному періоді, а за відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.

Пунктом 30 договору встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (Офіційний вісник України, 2019, №71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://kte.kmda.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/Zminy-do-Nakazu-360.pdf.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

У відповідності до пункту 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця: https://kte.kmda.gov.ua/wp-content/uploads/2021/10/Taryfy-dlyaKP-KYYIVTEPLOENERGO-vstanovleni-rozporyadzhennyam-KMDA-vid-19-zhovtnya-2021- roku-2176-.pdf?x56614.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

За умовами положень пункту 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з пунктом 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У відповідності до пункту 36 Договору під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.

У разі коли споживач вніс плату виконавцю за розрахунковий період не в повному обсязі або більшому, ніж зазначено в рахунку, обсязі, виконавець здійснює зарахування коштів згідно з призначенням платежу. За відсутності призначення платежу - у такому порядку: в першу чергу - в рахунок плати за послугу; в другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування (пункт 37 договору).

Відповідно до пункту 45 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Як встановлено пунктами 51, 52 договору цей правочин набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Постачання теплової енергії у період з жовтня 2018 poку по жовтень 2021 року, а також надання послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року до об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення, загальною площею 100,6 кв.м, яке розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Василя Тютюнника (колишня назва Анрі Барбюса), будинок 47, підтверджується:

корінцями нарядів: від 19.10.2018 №1862 (включення), від 05.04.2019 №1672 (відключення), від 25.10.2019 №1917 (включення), від 05.04.2020 №1141 (відключення), від 16.10.2020 №1218 (включення), від 12.04.2021 №1600 (відключення), від 23.10.2021 №1796 (включення), від 20.10.2022 №721 (включення), від 08.04.2023 №612 (відключення), від 16.10.2023 №721 (включення), від 28.03.2024 №644 (відключення), від 30.10.2024 №647 (включення), від 24.03.2025 №603 (відключення), від 29.10.2025 №633 (включення);

актом прийняття теплового вузла обліку №2-7456 від 03.11.2015;

актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи: №305-0119 від 29.05.2018, №2/2-305-0129 від 03.07.2018, №2/2-3/01-429 від 09.01.2024, №2/2-3/05-760 від 03.05.2024, №24 015145 від 13.06.2025;

актами перевірки стану вузла обліку теплової енергії споживача: №2/23/11-1951 від 19.11.2020, №16841 від 24.03.2023;

зведеними відомостями спожитої теплової енергії за спірний період;

Споживання теплової енергії за договорами підтверджується: обліковими картками, довідками про нарахування за теплову енергію, актами наданих послуг з постачання теплової енергії, актами приймання-передавання товарної продукції, копії яких містяться в матеріалах даної справи.

Надання послуг з обслуговування будинкового вузла комерційного обліку та послуг з абонентського обслуговування за послугу з постачання теплової енергії підтверджується відповідними актами, копії яких також наявні у матеріалах справи.

За доводами Комунального підприємства, заборгованість Товариства 1) за теплову енергію за період з жовтня 2018 по жовтень 2021 року становить 49 106,09 грн; 2) за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по жовтень 2023 року - 66 865,67 грн, 3) з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року - 683,42 грн.

Крім цього, 12.08.2025 між Комунальним підприємством (далі за текстом договору - Виконавець) та ПрАТ "Агенство "Інфокон" (далі за текстом договору - Споживач) було укладено Договір про надання послуги з постачання гарячої води до нежитлових приміщень та/або службових квартир №053002701730100, відповідно до пункту 5 якого Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування в внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі - Методика розподілу).

Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Відповідно до 12 вказаного правочину обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг гарячої води, спожитої в будинку, за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу.

Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрІшньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розраховується відповідно до Методики розподілу.

Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку гарячої води відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання",

обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої гарячої води здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.

Одиницею вимірювання обсягу спожитої споживачем гарячої води є куб. метр. Одиницею вимірювання обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є гігакалорія (Гкал).

Згідно з пунктом 30 Договору Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., №14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, Інформація про яку розміщується па офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця httns-y/kte.kmcia.fiov.ua/wp-conlent/uDloads/202l/09/Zminy-do-Kakazij-360,pdf,

Виконавець може надавати споживачу окремі рахунки для внесення плати за надану послугу та внесення плати за абонентське обслуговування. У разі надання виконавцем окремих рахунків для внесення плати за надану послугу та внесення плати за абонентське обслуговування, Споживач вносить плату відповідно до наданих рахунків.

За умовами пункту 31 Договору вартістю послуг з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії с встановлені відповідно до законодавства тарифи.

Розмір зазначених тарифів зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця httns://kte, kmda.gov.ua/tanifu/

-У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу иа послугу з постачання гарячої води та/або на послугу з постачання теплової енергії виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення ц/його у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

У відповідності до пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа' місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 Договору).

За умовами пункту 51 Договору цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і дає протягом одного року з дати набрання чинності. Відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України Сторони погодили, що умови Договору застосовуються до відносин, які існувала з 01.21.2021.

З 01.11.2021 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №1182 від 11.12.2019 та постанови Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 року Позивачем здійснюється надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Наявними у матеріалах справи доказами, зокрема актами надання послуг з постачання гарячої води з відображенням здійсненого перерахунку, актами звіряння взаєморозрахунків, актами виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води, а також рахунками на оплату, підтверджується, що заборгованість ПрАТ "Агенство "Інфокон" перед Комунальним підприємством за надані послуги з централізованого постачання гарячої води з травня 2018 року по вересень 2021 року становить 4 915,14 грн, заборгованість за надання послуг з постачання гарячої води з листопада 2021 року по жовтень 2023 року становить 54 109,10 грн, а заборгованість плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року - 337,70 грн.

Водночас жодних доказів погашення вказаних розмірів заборгованостей ПрАТ "Агенство "Інфокон" не було надано.

У зв`язку з неналежним виконанням Товариством зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг, Комунальне підприємство звернулося з даним позовом до суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору (пункт 13 частини 1 статті 1 Закону України "Про теплопостачання").

Гаряча вода - вода, призначена для задоволення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб споживачів, якісні та температурні характеристики якої відповідають нормативним вимогам (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Одним з основних обов`язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (абзац 1 частини 3 статті 24 Закону України "Про теплопостачання").

Згідно з частинами 1-3 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання вказаних договорів, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договорами постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу, за яким, відповідно до статті 714 ЦК України, одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Таким чином, укладення Комунальним підприємством та ПрАТ "Агенство "Інфокон" вказаних договорів було спрямоване на надання останньому послуг з постачання теплової енергії та гарячої води та одночасного обов`язку по здійсненню оплати їх вартості.

Водночас судом встановлено, що у період з травня 2018 року по вересень 2021 року Відповідачем не було укладено договору щодо надання послуги з централізованого постачання гарячої води.

Проте споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц, від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, 25.09.2019 у справі №522/401/15-ц та 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 26.04.2018 у справі №904/6293/17.

Судом встановлено, що у спірні період Відповідачем споживалися послуги з централізованого постачання гарячої води.

Отже, у період з травня 2018 року по вересень 2021 року між сторонами існували фактичні договірні відносини, а тому відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

У той же час, заперечуючи проти задоволення позову, Відповідач вказує, що Позивачем здійснювалося нарахування за послуги, отримання яких було технічно неможливим для об`єкта Відповідача протягом усього вказаного часу, що підтверджується Актом №311-1017 від 09.11.2017.

Так, між уповноваженими представниками правопопередника Позивача та Відповідача було складено Акт №311-1017 від 09.11.2017, в якому зафіксовано:

- щодо приміщення площею 43,3 кв.м: "точки водорозбору ГВП відсутні";

- щодо приміщення площею 82,8 кв.м: "опалювальні пристрої демонтовано", а "інженерні комунікації заглушено".

Разом із цим, як було раніше зазначено судом, предметом даного позову є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, які надавалися до нежитлового приміщення, яке розташоване у Голосіївському районі міста Києва по вулиці вулиця Тютюнника Василя, будинок 47, особовий рахунок №530027-03, площа госпрозрахункових організацій 100,6 кв.м.

Отже, суд відхиляє доводи Відповідача про технічну неможливість отримання житлово-комунальних послуг, як такі, що не відносяться до предмета спору, оскільки Позивачем не заявлено вимоги про стягнення житлово-комунальних послуг щодо приміщення площею 43,3 кв.м та приміщення площею 82,8 кв.м. Більше того, у вищезазначеному Акті також зафіксовано, що у приміщенні площею 100,6 кв.м містяться прилади водорозбору ГВП: "2 крани ГВП рукомийник 8/5 год/днів".

Також, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов`язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.

За положеннями пункту 11 частини 1 статті 1, частини 5 статті 13 Закону України Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" споживачем щомісяця однією сумою вноситься виконавцю комунальної послуги плата за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, і яка є платежем, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов`язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).

Плата за абонентське обслуговування розраховується Комунальним підприємством на одного абонента (один особовий рахунок) на місяць з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг".

Крім вищезазначених заперечень, Відповідач також наголошував на недотримані Позивачем досудового врегулюванні спору, передбаченим договором.

Відповідно до частини 4 статті 124 Конституції України законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

За статтею 19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Тобто, якщо на час звернення з позовом не було будь-яких обмежень для такого звернення, то з набранням чинності змін до Конституції України від 02.06.2016, можливість звернення до суду пов`язується з дотриманням позивачем досудового порядку врегулювання спору, якщо такий порядок визначений законом як обов`язковий.

Однак Відповідачем не доведено та судом не встановлено на законодавчому рівні обов`язкового досудового врегулювання щодо спірних правовідносин.

Крім цього, Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2002 у справі №1-2/2002 зазначив, що встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Враховуючи викладене, доводи Відповідача про недотримання Позивачем досудового врегулювання спору, що зумовлює відмову у задоволенні позову, відхиляються судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Отже, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх обов`язків щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, розмір яких підтверджений належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, строк оплати яких настав, суд дійшов висновку про наявність в останнього:

1) основної заборгованості за постачання теплової енергії за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року у розмірі 49 106,09 грн;

2) основної заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з травня 2018 року по вересень 2021 року у розмірі 4 915,14 грн;

3) основної заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року у розмірі 66 865,67 грн;

4) основної заборгованості за надання послуг з постачання гарячої води з листопада 2021 року по жовтень 2023 року у розмірі 54 109,10 грн.

5) заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року у розмірі 683,42 грн;

6) заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року у розмірі 337,70 грн.

Також, у зв`язку із неналежним виконанням ПрАТ "Агенство "Інфокон" грошових зобов`язань в частині оплати вартості житлово-комунальних послуг Комунальним підприємством нараховано до стягнення 80 010,15 грн інфляційних втрат та 22 802,18 грн 3% річних, нарахованих за загальний період з 01.06.2018 по 28.02.2026.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на прострочення Відповідачем виконання грошового зобов`язання, перевіривши надані Позивачем розрахунки компенсаційних нарахувань за відповідні періоди, суд вважає їх обґрунтованими, а тому з ПрАТ "Агенство "Інфокон" на користь Комунального підприємства підлягають стягненню 80 010,15 грн інфляційних втрат та 22802,18 грн 3% річних.

Водночас Відповідачем зроблено заяву про застосування наслідків спливу позовної давності відносно вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на заборгованість за періоди, що виходять за межі трирічного строку, який передував дню подання позову (з червня 2023 року по червень 2026 року).

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частинами 4, 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 (11-609апп18) визначено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 ЦК України).

До вимог про стягнення 3% річних застосовується загальна позовна давність тривалістю 3 роки (стаття 257 ЦК України).

Оскільки прострочення виконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, право на стягнення 3% річних від простроченої суми та індексації боргу обмежується останніми трьома роками до подання позову (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17).

При цьому, судом також враховано, що Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ "Прикінцеві положення" ГК України доповнено пунктом 7, за яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Проаналізувавши приписи статті 232 ГК України з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України, суд констатує, що приписи пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання більше ніж за шість місяців.

Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин, а згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 останній був відмінений з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Також згідно з пунктом 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 (у редакції Закону №3450-IX від 08.11.2023).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який наразі триває.

Разом із тим, пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України було виключено на підставі Закону №4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.

Отже, з 04.09.2025 було відновлено перебіг позовної давності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24 зазначено: "в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану. Отже, оскільки в цій справі станом на 02 квітня 2020 року позовна давність щодо визнаних судами обґрунтованими позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних не спливла, то перебіг цього строку є зупиненим і дотепер (внаслідок продовження на строк дії карантину та воєнного стану й подальшого зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану). За таких обставин звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих за період з 02 квітня 2017 року по 01 квітня 2024 року, тобто без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим".

За таких обставин звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих за загальний період з 01.06.2018 по 28.02.2026, без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову 04.06.2026, є обґрунтованим. Строк позовної давності щодо звернення до суду з позовом у цій частині Позивачами не пропущено.

Отже, клопотання Відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності не підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Отже, позов Комунального підприємства підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агенство "Інфокон" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 27; ідентифікаційний код: 01193840) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код: 40538421) 49 106 (сорок дев`ять тисяч сто шість) грн 09 коп. основної заборгованості за постачання теплової енергії за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року, 4 915 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятнадцять) грн 14 коп. основної заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з травня 2018 року по вересень 2021 року, 66 865 (шістдесят шість тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн 67 коп. основної заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року, 54 109 (п`ятдесят чотири тисячі сто дев`ять) грн 10 коп. основної заборгованості за надання послуг з постачання гарячої води з листопада 2021 року по жовтень 2023 року у розмірі, 683 (шістсот вісімдесят три) грн 42 коп. заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року, 337 (триста тридцять сім) грн 70 коп. заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року, 80 010 (вісімдесят тисяч десять) грн 15 коп. інфляційних втрат, 22 802 (двадцять дві тисячі вісімсот дві) грн 18 коп. 3% річних та 4 182 (чотири тисячі сто вісімдесят дві) грн 43 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ

Часті запитання

Який тип судового документу № 141618672 ?

Документ № 141618672 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141618672 ?

Дата ухвалення - 18.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141618672 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141618672 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141618672, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141618672, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141618672 відноситься до справи № 910/6768/26

Це рішення відноситься до справи № 910/6768/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141618671
Наступний документ : 141618673