Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19.11.2026Справа № 910/9877/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі"
про ухвалення додаткового рішення
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чінечітта БК/СХ" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 6, ідентифікаційний код 45972066)
про стягнення 27 409, 29 грн.
Представники сторін: не викликались
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чінечітта БК/СХ" (далі - відповідач) про стягнення 27 409, 29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Чінечітта БК/СХ" вважається приєднаним до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312, на підставі заяви-приєднання, підписаної відповідачем 21.01.2026 року. Як вказує позивач, на підставі отриманих показників приладу обліку позивачем було сформовано рахунки за період лютий - березень 2026 року на оплату наданих послуг з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на загальну суму 26 091, 37 грн. Однак, за доводами позивача, зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Чінечітта БК/СХ" порушено договірні зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 06.08.2026 за надання послуг з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії складає 26 091, 37 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 26 091, 37 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 005, 98 грн. та 3% річних у розмірі 311, 94 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9877/26, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2026 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чінечітта БК/СХ" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" заборгованість у розмірі 26 091 грн 37 коп., 3% річних у розмірі 311 грн 94 коп., інфляційні втрати в сумі 1 005 грн 98 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662 грн 40 коп.
02.11.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просить суд стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
17.11.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" подано заяву про зміну організаційно-правової форми позивача, у якій зазначено, що з 01.10.2026 змінено організаційно-правову форму позивача з Приватного акціонерного товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю, відтепер повне найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2026 здійснено заміну позивача у справі № 910/9877/26 з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код 41946011) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код 41946011).
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" про ухвалення додаткового рішення суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правничої допомоги №311-КЕМ-РП від 01.01.2026, укладеного між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі", код ЄДРПОУ 41946011, далі іменоване "клієнт", від імені якого діє Генеральний директор Бондар Денис Вікторович, на підставі статуту, з однієї сторони, та Адвокатським об`єднанням «ПЕРШИЙ РАДНИК» (далі - «адвокатське об`єднання»), код ЄДРПОУ 42712786, від імені якого діє Директор Геза Аліна Вікторівна на підставі статуту, з іншої сторони.
Відповідно до пункту 1.1. договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту відповідно до умов цього договору платну професійну правничу допомогу, визначену у пункті 1.2. цього договору (надалі - «правнича допомога»), а клієнт зобов`язується прийняти правничу допомогу та оплатити її у порядку та у строки, погоджені сторонами у цьому договорі.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що для цілей цього договору видами правничої допомоги, що може надаватись адвокатським об`єднанням є зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань; юридичний аналіз та розробка загальної стратегії по справі; вивчення матеріалів справи; підготовка позовної заяви, заяв по суті справи згідно з Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України та інших процесуальних документів; підготовка та подання клопотання про залучення доказів; підготовка та подання письмових пояснень по справі; підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру при розгляді справи судом, у тому числі у суді апеляційної та касаційної інстанції (в тому числі, але не обмежуючись апеляційної, касаційної скарги, відзиву на апеляційну та касаційну скарги); проведення аналізу судової практики; збір доказів шляхом направлення адвокатських запитів; підготовка до судового розгляду справи; участь у судових засіданнях; ознайомлення з матеріалами судової справи за поданим позовом; підготовка та подання заяви про надання доказів понесених судових витрат; підготовка та подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат по справі, клопотання про залучення доказів понесених судових витрат; виконання інших дій, що випливають зі змісту договору.
Відповідно до пункту 3.1 договору адвокатське об`єднання звітує за результатами виконання доручення клієнта і надання правничої допомоги, надаючи на погодження клієнту звіт про надання правничої допомоги (надалі - «звіт»).
Згідно з пунктом 3.2 договору звіт складається та підписується адвокатським об`єднанням за результатом надання правничої допомоги, але в будь-якому випадку не пізніше першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому було надано правничу допомогу та/або припинено її надання та/або змінено умови надання правничої допомоги.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що звіт має містити детальний опис наданої правничої допомоги та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатським об`єднанням на надання правничої допомоги, вартість наданої правничої допомоги.
Відповідно до пункту 4.1. договору розмір винагороди адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги за дорученням клієнта, визначається сторонами окремо за кожним дорученням клієнта та зазначається у звітах про надання правничої допомоги.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що загальна вартість правничої допомоги за цим договором складається із вартості наданої правничої допомоги за кожним дорученням клієнта та орієнтовно не повинна перевищувати 900 000,00 грн, крім того ПДВ 20% 180 000,00 грн., всього - 1 080 000,00 грн.
З доданого до клопотання звіту про надання правничої допомоги №192 за договором про надання правничої допомоги №311-КЕМ-РП від 01.01.2026 вбачається, що адвокатом Кирищук В.П. надано:
- визначення засобів доказування, роз`яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом;
- підготовка, формування та подача позовної заяви;
- підготовка та подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з пунктом 1 звіту загальний розмір винагороди адвокатського об`єднання за надану правничу допомогу на підставі цього звіту про надання правничої допомоги становить 10 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 1 666,67 грн.
Судом встановлено, що Кирищук В.П. є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Здійснивши аналіз співмірності заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатським об`єднанням обсягом послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат з огляду на таке.
Як вбачається зі звіту про надання правничої допомоги №192 за договором про надання правничої допомоги №311-КЕМ-РП від 01.01.2026, адвокатом надано таку послугу, як визначення засобів доказування, роз`яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом.
Суд вважає, що самі по собі послуги з підготовка, формування та подача позовної заяви, охоплюють вчинення наведених вище дій, тому не вбачає підстав для здійснення окремої оплати цих послуг.
У цьому аспекті суд приймає до уваги правові висновки Верховного суду, наведені у додатковій постанові від 08.04.2021 у справі №922/2321/20.
Крім того, у позовній заяві позивачем заявлено орієнтовний попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн, але фактично за результатами розгляду справи в суді першої інстанції витрати склали 10 000,00 грн.
За приписами частини 6 статті 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат, в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Щодо послуги з підготовки та подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає про те, що така заява позивача є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на це, подання стороною клопотання щодо вирішення питання про стягнення судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є фактично заявою, поданою на виконання приписів частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому витрати на підготовку та подання такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
Також суд взяв до уваги, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (пункт 2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, приймаючи до уваги малозначність справи, в розумінні приписів частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, та виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, а також результати розгляду даної справи - задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у загальному розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись статтями 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чінечітта БК/СХ" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 6, ідентифікаційний код 45972066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 19.11.2026
Суддя Л.Г. Пукшин
Судове рішення № 141618638, Господарський суд м. Києва було прийнято 19.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/9877/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: