Єдиний державний реєстр судових рішень номер провадження справи 5/108/26
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2026 Справа № 908/1455/26
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянув справу
За позовом: Заступника керівника Полтавської окружної прокуратури (вул. Антона Грицая, буд. 1, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 02910060) в інтересах держави в особі
Позивача: Полтавської міської ради (вул. Соборності, буд. 36, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 24388285)
До відповідачів:
1 Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-інновації 2025 (вул. Жаботинського Леоніда, буд. 50, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 44256077)
2 Підприємства електромереж зовнішнього освітлення Міськсвітло (вул. Героїв АТО, буд. 73-А, м. Полтава, 36023; код ЄДРПОУ 03338159)
про визнання недійсними додаткових угод та
стягнення коштів
За участю представників сторін:
Від прокуратури: Чекаліна О.С. (в залі суду) - службове посвідчення № 075792 від 01.03.2023;
Від позивача: не з`явився;
Від відповідача-1: Якубовський Я.Р. (в режимі відеоконференції) - довіреність в порядку передоручення від 19.04.2024;
Від відповідача-2: Пошивайло О.М. (в режимі відеоконференції) довіреність від 21.01.2025.
СУТЬ СПОРУ
17.06.2026 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до відповідачів: 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-інновації 2025, 2 Підприємства електромереж зовнішнього освітлення Міськсвітло про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів.
17.06.2026 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1455/26 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/1455/26 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.07.2026 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.
Ухвалою від 14.07.2026 судом задоволено заяву ТОВ Енерго-інновації 2025 від 13.07.2026 про забезпечення проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 20.07.2026 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 10.08.2026 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми Електронний суд ЄСІКС.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.08.2026 № 908/1455/26 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.09.2026 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 28.09.2026 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 14.10.2026 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд.
Ухвалою суду від 14.10.2026 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 28.10.2026 об 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 28.10.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції і фіксувалось з використанням підсистеми Електронний суд ЄСІКС.
В судовому засіданні 28.10.2026р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що додаткові угоди №1 від 11.01.2023, №3 від 19.04.2023 укладені з порушенням вимог п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а № 5 від 31.07.2023, № 6 від 31.08.2023, № 7 від 30.11.2023 укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі (в частині належного обґрунтування існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, доведення та документального підтвердження існування таких обставин), що є підставою для їх скасування. Посилаючись на ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 23, 24 Закону України Про прокуратуру, ст.ст. 13, 203, 216, 655, 669, 670, 712 Закон України Про публічні закупівлі, прокурор просить суд позов задовольнити.
Представник позивача у судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судових засідань повідомлений належним чином шляхом доставлення відповідних ухвал суду до електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Станом на 28.10.2026 письмових заяв по суті справи від Полтавської міської ради до суду не надійшло, лише у досудовому листі вона повідомила прокурора від 15.05.2026 про відсутність у неї підстав для пред`явлення позову до суду.
У відзиві на позовну заяву ТОВ «ЕНЕРГО-ІННОВАЦІЇ 2025» просить суд повністю відмовити в задоволенні позову, вказавши, що спірні правовідносини регулюються спеціальними нормами Особливостей № 1178, чинними на момент вчинення правочинів відповідно до статей 203, 215 ЦК України. Додаткові угоди № 1 та № 3 укладено на підставі підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178 та пункту 5.6 Договору через обов`язкову зміну регульованого тарифу НКРЕКП № 1788 на передачу електроенергії, яка не залежить від волі сторін і не обмежується відсотковими лімітами. Доводи прокурора про обов`язок врахувати новий тариф у ціні тендерної пропозиції спростовуються тим, що пропозицію було подано до оприлюднення постанови регулятора, а механізм усунення невідповідностей імперативно забороняв змінювати ціну. Щодо додаткових угод № 5, 6, 7 відповідач зазначає, що підпункт 2 пункту 19 Особливостей № 1178 у редакції 2023 року не містив обмеження в 10 % і вимагав лише пропорційності коливанню ринку без збільшення загальної суми договору. Крім того, пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» № 922-VIII у редакції Закону № 4888-IX закріпив обмеження до 10 % щодо кожного окремого випадку збільшення ціни без обмеження кількості змін, а пункт 7 розділу XIV Закону № 4888-IX прямо надав цій нормі зворотної дії в часі. Допустимість ретроактивної дії зазначеної норми обґрунтовано рішеннями Конституційного Суду України (№ 1-рп/99, № 6-рп/2012), постановою Верховного Суду у справі № 910/18626/23 та практикою ЄСПЛ у справах «Скоппола проти Італії» і «N.K.M. проти Угорщини». Правові позиції Великої Палати Верховного Суду у справах № 922/2321/22 та № 920/19/24 не підлягають застосуванню, оскільки вони тлумачили попередню редакцію норми до її законодавчої зміни. Коливання цін на ринку «на добу наперед» належно підтверджено довідками Київської торгово-промислової палати та даними ДП «Оператор ринку» відповідно до статті 11 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні». Застосування нових цін з початку розрахункового місяця узгоджується з частиною третьою статті 631 ЦК України, оскільки додаткові угоди підписувалися до оформлення щомісячних актів приймання-передачі та здійснення оплати за відповідний період. Відповідач відхиляє доводи про необхідність застосування статті 652 ЦК України, посилаючись на постанову Верховного Суду у справі № 924/71/24 щодо правомірності зміни договору за взаємною згодою сторін за статтею 651 ЦК України. Вимога про стягнення коштів на користь Полтавської міської ради є безпідставною, оскільки за статтею 216 ЦК України та постановою КГС ВС у справі №924/334/22 реституція застосовується виключно між сторонами договору, якою міська рада не є. Також Постачальник спростовує релевантність практики ВП ВС у справі № 905/1907/21, оскільки замовник ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО» є комерційним підприємством із майном на праві господарського відання (статті 78, 136 ГК України) та частково платив власними коштами, що не є коштами бюджету за статтею 2 Бюджетного кодексу України. Прокурор не довів підстав для представництва за статтею 23 Закону «Про прокуратуру» та постановою ВП ВС у справі № 912/2385/18, адже відмова міської ради від позову свідчить про відсутність порушення інтересів громади, а представляти інтереси самого комерційного підприємства прокурор не має повноважень згідно з постановою ВС у справі № 924/334/22.
Прокурор у відповіді на відзив ТОВ «ЕНЕРГО-ІННОВАЦІЇ 2025» наполягає на задоволенні позову про визнання недійсними додаткових угод № 1, 3, 5, 6, 7 та стягненні 1 952 879,39 грн. Він стверджує, що імперативні норми Закону «Про публічні закупівлі» мають пріоритет над загальними нормами цивільного законодавства та положеннями Особливостей № 1178 (постанови ВС у справах № 916/1491/17, № 922/2595/23). Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 922/2321/22 та № 920/19/24, прокурор вказує, що 10-відсотковий ліміт збільшення ціни є граничним для всього строку дії договору в сукупності за всіма змінами, а коливання ринку за угодами № 5 7 належно не доведено. Недійсність угод № 1 та № 3 мотивовано тим, що регульований тариф НКРЕКП набрав чинності до укладення основного договору, що покладає цінові ризики виключно на постачальника. Зворотну дію Закону № 4888-IX заперечує через припинення зобов`язань виконанням у 2023 році та дію статті 58 Конституції України. Підстави представництва держави в особі Полтавської міської ради обґрунтовано суспільним інтересом у захисті бюджетних коштів, статусом ради як власника майна комунального підприємства та її бездіяльністю (ст. 23 Закону «Про прокуратуру», справи ВП ВС № 912/2385/18, № 905/1907/21). Вимогу про стягнення коштів безпосередньо до бюджету ради прокурор вважає належним способом захисту за статтею 1212 ЦК України, оскільки суму розраховано виключно з видатків місцевого бюджету.
У запереченнях на відповідь на відзив ТОВ «ЕНЕРГО-ІННОВАЦІЇ 2025» наголошує, що аргументи прокурора побудовані на компіляції обставин іншої справи (щодо закупівлі 2022 року в іншій області), які не входять до предмета доказування за статтями 76, 77 ГПК України. Відповідач-1 наполягає на застосуванні чинної редакції пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII, оскільки пункт 7 розділу XIV Закону № 4888-IX містить пряму вказівку на її зворотну дію в часі відповідно до статті 58 Конституції України, статті 59 Закону «Про правотворчу діяльність» та Рішення КСУ від 09.02.1999 № 1-рп/99. Постанова КГС ВС від 09.04.2026 у справі № 914/1671/24 та висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 922/2321/22 і № 920/19/24 тлумачили попередню редакцію Закону № 922-VIII до набрання чинності Законом № 4888-IX, тому їхні підходи щодо сукупного 10-відсоткового ліміту втратили нормативну основу. Зміна ціни відповідає критеріям постанови ВС у справі № 914/1671/24: правочини вчинено за згодою сторін у визначеному договором порядку, коливання цін завчасно підтверджені довідками Київської ТПП і даними ДП «Оператор ринку», а сума договору не збільшилася. Підписання угод замовником було його вільним волевиявленням за наявності права змінити постачальника, а презумпція правомірності правочину за статтею 204 ЦК України не спростована. Додаткові угоди № 1 та № 3 укладено правомірно на підставі підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178 через набрання чинності Постановою НКРЕКП № 1788 після подання тендерної пропозиції, причому цей договірний порядок не обмежується відсотковими лімітами. Рішення КСУ від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 визнало неконституційним саме представництво через «нездійснення захисту органом», що вимагає максимально обмежувального тлумачення повноважень прокурора до 01.01.2027. Полтавська міська рада усвідомлено повідомила про невжиття позовних заходів через відсутність порушень, що не є протиправною бездіяльністю за статтею 23 Закону «Про прокуратуру» (за аналогією зі справою КГС ВС № 924/334/22). Вимога про стягнення коштів на користь міської ради суперечить статтям 216, 1212 ЦК України, оскільки рада не є стороною договору чи платником і не належить до суб`єктів реституції або «потерпілих» (постанови ВП ВС у справах № 922/2321/22, № 905/1907/21, № 125/2157/19). Стягнення коштів виключно на користь сторони договору та неприпустимість представництва прокурором комерційного підприємства імперативно визначено постановою КГС ВС від 04.07.2024 у тотожній справі № 924/334/22. Кошти підприємства є об`єктом його права господарського відання (статті 78, 136 ГК України) та освоєні із зустрічним наданням послуг вуличного освітлення, тоді як стягнення їх на користь ради порушує принцип правової визначеності через загрозу подвійного стягнення. Розрахунок позову є методологічно помилковим, оскільки «переплату» нараховано від ціни з нечинним тарифом на передачу, а поділ неподільного товару на «бюджетну» та «власну» частки виходить за межі заявленого прокурором інтересу держави.
У відзиві на позовну заяву ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО» також проти позову заперечує та зазначає, що відкриті торги проведено в умовах воєнного стану відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII та Особливостей № 1178, а договір укладено з ТОВ «ЕМА» за результатами аукціону без зміни ціни тендерної пропозиції. Завантаження виправлених документів 27.12.2022 було лише усуненням невідповідностей згідно з пунктом 43 Особливостей, що не є поданням нової пропозиції та в силу статей 25, 28 Закону № 922 виключало можливість зміни ціни. Додаткові угоди № 1 та № 3 укладено правомірно на виконання підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178 та пункту 5.6 Договору у зв`язку з обов`язковою зміною регульованого тарифу НКРЕКП № 1788 на послуги з передачі електроенергії. Щодо додаткових угод № 5, 6, 7 відповідач наголошує, що пункт 2 частини 5 статті 41 Закону № 922 у чинній у 2023 році редакції не поширював 90-денне обмеження на ринок електроенергії та не встановлював граничного сукупного відсотка підвищення ціни за умови незмінності загальної суми договору. Такий підхід узгоджувався з роз`ясненням Мінекономіки № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 та судовою практикою Другого апеляційного адміністративного суду (справа № 520/16846/20) і Сьомого апеляційного адміністративного суду (справа № 600/26/21-а), які визнавали правомірним неодноразове підвищення ціни до 10 % щоразу. Підприємство діяло добросовісно, а обмежувальних правових висновків Верховного Суду на момент укладення угод не існувало, тому застосування нових підходів порушує принцип правової визначеності (стаття 8 Конституції України, рішення КСУ № 5-рп/2005, № 17-рп/2010, № 2-р/2017, № 1-р/2018). Крім того, 24.06.2026 набрав чинності Закон № 4888-IX, яким законодавець прямо закріпив, що обмеження 10 % діє щодо кожного окремого випадку збільшення ціни без обмеження кількості змін. Коливання цін на ринку було належно обґрунтовано листами постачальника та експертними висновками Київської торгово-промислової палати (№ Ц-760/3, № Ц-950/2, № Ц-1297/2). Відповідач-2 підкреслює свій статус критично важливого підприємства, яке забезпечує вуличне освітлення та роботу світлофорів громади, а оскільки прокурор не довів протиправності укладених правочинів, у задоволенні позову слід відмовити.
Прокурор у відповіді на відзив ПЕЗО «Міськсвітло» підтримав позовні вимоги та стверджує, що імперативні норми статей 5, 41 Закону України «Про публічні закупівлі» мають безумовний пріоритет над загальними правилами зміни договорів за статтею 651 ЦК України (постанова ВС у справі № 916/1491/17). Посилання постачальника на пріоритетність Особливостей № 1178 спростовується сталою практикою Верховного Суду (справи № 922/2595/23, № 918/779/23, № 918/694/23, № 916/747/24), де зазначено, що підзаконні акти Уряду не нівелюють законодавчого 10-відсоткового ліміту. Спираючись на обов`язкові висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 922/2321/22 та № 920/19/24, позивач наголошує, що встановлене пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону обмеження 10 % є граничним пороговим показником для всього строку дії договору в сукупності за всіма змінами. Коливання цін за угодами № 5, 6, 7 належно не підтверджено, оскільки довідки ТПП не відображають динаміки ринку щодо початкової ціни договору та слугували лише інструментом нівелювання результатів відкритих торгів (постанова ВС у справі № 916/747/24). Недійсність угод № 1 та № 3 обґрунтовано тим, що зміна регульованого тарифу НКРЕКП відбулася до підписання Договору № 05, тому постачальник діяв на власний ризик і не мав права коригувати ціну всупереч своїй тендерній пропозиції, Закону «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ. Зворотну дію Закону № 4888-IX заперечено на підставі статей 57 59 Закону «Про правотворчу діяльність» та статті 58 Конституції України, адже зобов`язання сторін припинилися повним виконанням ще у 2023 році. Представництво інтересів держави обґрунтовано статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону «Про прокуратуру», статтею 53 ГПК України та наявністю беззаперечного суспільного інтересу в збереженні бюджетних коштів громади (справа ВС № 922/1394/21). Правовий статус міської ради як позивача підтверджується статтями 17, 26, 61 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки вона є засновником підприємства, власником майна та джерелом фінансування закупівлі. Відмову ради звертатися до суду самостійно кваліфіковано як бездіяльність компетентного органу за позиціями ВП ВС у справі № 912/2385/18 та ВС у справах № 905/803/18, № 912/898/18. Чинність повноважень прокурора також підтверджено аналізом Рішення КСУ від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025, наведеним у постанові ВС у справі № 160/4161/24, щодо збереження редакції статті 23 Закону до 01.01.2027. Належним способом захисту порушеного права визначено стягнення коштів безпосередньо до місцевого бюджету за статтею 1212 ЦК України відповідно до постанов Великої Палати ВС у справах № 905/1907/21 та № 125/2157/19. Прокурор акцентує, що суму повернення (1 952 879,39 грн) розраховано виключно з витраченої частки бюджетного фінансування (11 893 789,95 грн) без залучення власних коштів підприємства.
У запереченнях на відповідь на відзив ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО» на підставі статей 42, 46, 161, 167 ГПК України просить суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог Полтавської окружної прокуратури. Підприємство наголошує, що додаткові угоди № 1 та № 3 укладено на підставі підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178, пункту 7 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII і пункту 5.6 Договору № 05 у зв`язку зі зміною обов`язкового тарифу НЕК «Укренерго» за Постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788. Зазначена норма є самостійною підставою зміни істотних умов, яка не залежить від волі сторін, не пов`язана з ринковим коливанням та не обмежена жодним відсотковим лімітом. Доводи прокурора про обов`язок врахувати новий тариф у пропозиції спростовуються тим, що тендерну пропозицію було подано 16.12.2022 до прийняття постанови регулятора, а виправлення невідповідностей від 27.12.2022 не було новою пропозицією та імперативно забороняло змінювати ціну. Тарифні етапи з 01.04.2023 та 01.07.2023 за ДУ № 3 настали вже під час дії договору, а ціна за ДУ № 1 фактично застосовувалася без ретроактивності з 01.02.2023, тобто з початку реального постачання. Законодавством чітко розмежовано зміну ціни внаслідок коливання ринку (підпункт 2 пункту 19) та її перегляд через зміну державних регульованих тарифів (підпункт 7 пункту 19 Особливостей). Щодо доводів про перевищення лімітів підвищення цін відповідач зазначає, що 24.06.2026 набрав чинності Закон України № 4888-IX, яким пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII викладено в новій редакції. За цією нормою 10-відсоткове обмеження застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни без обмеження кількості змін, а для електроенергії прямо знято обмеження щодо 90-денного строку. Пунктом 7 розділу XIV Закону № 4888-IX передбачено, що вказані положення мають пряму зворотну дію в часі та застосовуються до правовідносин, які виникли з дня набрання чинності Законом № 922-VIII. Надання нормі ретроактивної дії відповідає статті 59 Закону «Про правотворчу діяльність» № 3354-IX та правовій позиції Конституційного Суду України в Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99, що повністю виключає застосований прокурором «сукупний» підхід до 10-відсоткового ліміту. Оскільки кожне збільшення ціни оформлене за згодою сторін у встановленому договором порядку, обґрунтоване коливаннями ринку та не призвело до збільшення загальної вартості договору, позовні вимоги є безпідставними.
Наявні матеріали справи дозоляють суду розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
09 грудня 2022 року Підприємством електромереж зовнішнього освітлення «МІСЬКСВІТЛО» (замовник закупівлі) в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями за ідентифікатором UA-2022-12-09-019417-a на закупівлю товару за кодом ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія на потребу 2023 року для забезпечення функціонування мереж зовнішнього освітлення та світлофорних об`єктів міста Полтави.
Очікувана вартість предмета закупівлі була визначена у розмірі 27 588 220,00 грн, очікуваний обсяг 5 517 644 кВт·год, кінцевий строк подання тендерних пропозицій до 17 грудня 2022 року.
Процедура закупівлі здійснювалася відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості № 1178).
Для участі у відкритих торгах зареєструвалися та подали тендерні пропозиції п`ять учасників: ТОВ «Фінансово-промислова компанія «Ресурсгруп», ТОВ «Енерджі Маркетс Ассістант», ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», ТОВ «Енерджигазтрейд» та ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС».
16 грудня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Маркетс Ассістант» (код ЄДРПОУ 44256077) подано первинну тендерну пропозицію за вих. № 4519Т-12/2022. Запропонована ціна за 1 кВт·год становила 4,3596 грн з ПДВ, загальна вартість 24 054 720,78 грн з ПДВ (у тому числі: без ПДВ 20 045 600,65 грн, ПДВ 4 009 120,13 грн). До структури ціни входив тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ «НЕК «Укренерго» у розмірі 0,34564 грн/кВт·год без ПДВ, встановлений на дату оголошення закупівлі.
19 грудня 2022 року відбувся електронний аукціон та за результатами автоматичної оцінки електронною системою найбільш економічно вигідною визначено пропозицію ТОВ «ФПК «Ресурсгруп». Проте, Замовник виявив невідповідності в документах пропозиції ТОВ «ФПК «Ресурсгруп» та розмістив в електронній системі вимогу про їх усунення у строк до 22 грудня 2022 року. У зв`язку з неусуненням зазначеним учасником невідповідностей протягом 24 годин його тендерну пропозицію було відхилено.
Перейшовши до розгляду наступної найбільш економічно вигідної пропозиції, Замовник виявив невідповідності у пропозиції ТОВ «Енерджі Маркетс Ассістант» (зокрема, невідповідність оформлення форми документа «Тендерна пропозиція» додатку 3 тендерної документації, неналежне посвідчення банківської довідки, відсутність частини інформаційних довідок) та відповідно до пункту 43 Особливостей № 1178 розмістив в електронній системі повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у строк до 27 грудня 2022 року.
27 грудня 2022 року ТОВ «Енерджі Маркетс Ассістант» на виконання вимоги замовника завантажило до електронної системи закупівель виправлені документи, зокрема документ «Тендерна пропозиція» від 27.12.2022 за вих. № 4750Т-12/2022, оформлений за встановленою замовником формою, у якому ціну за одиницю (4,3596 грн з ПДВ) та загальну ціну пропозиції (24 054 720,78 грн з ПДВ) залишено без змін відповідно до результатів проведеного аукціону та приписів законодавства, що забороняють зміну ціни під час усунення .
29 грудня 2022 року протокольним рішенням уповноваженої особи ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО» № 6 ТОВ «Енерджі Маркетс Ассістант» визнано переможцем відкритих торгів та оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
При цьому, ще 21 грудня 2022 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), прийняла Постанову № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» на 2023 рік» (оприлюднена на офіційному вебпорталі Регулятора 22 грудня 2022 року). Вказаною постановою з 01 січня 2023 року скасовано попередній тариф (0,34564 грн/кВт·год) та запроваджено поетапне підвищення регульованого тарифу на послуги з передачі:
- з 01.01.2023 по 31.03.2023 0,38028 грн/кВтгод (без ПДВ);
- з 01.04.2023 по 30.06.2023 0,43025 грн/кВтгод (без ПДВ);
- з 01.07.2023 по 31.12.2023 0,48510 грн/кВтгод (без ПДВ).
11 січня 2023 року між ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО» (Споживач) та ТОВ «Енерджі Маркетс Ассістант» (Постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 05 (далі Договір № 05) разом із Додатком 1 (Заява-приєднання), Додатком 2 (Графік зняття показників), Додатком 3 (Комерційна пропозиція) та Додатком 4 (Порядок зміни умов договору).
Відповідно до пунктів 3.1, 5.1, 5.2 Договору № 05:
- строк постачання електричної енергії визначено з дати, зазначеної у заяві-приєднанні, до 31 грудня 2023 року включно; згідно з пунктом 13.1 Договір набуває чинності з моменту підписання (11.01.2023) і діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;
- очікуваний обсяг постачання товару узгоджено в кількості 5 517 644 кВтгод;
- ціна за 1 кВтгод становила 4,3596 грн з ПДВ, а загальна ціна Договору визначена у сумі 24 054 720,78 грн з ПДВ;
- пунктом 5.2 Договору сторони закріпили структуру початкової ціни, зазначивши, що ціна за одиницю товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» у розмірі 0,34564 грн/кВтгод без ПДВ (чинний на момент оголошення торгів), та не включає вартість послуг з розподілу електроенергії. Пунктами 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 13.2 Договору сторони передбачили вичерпний порядок зміни ціни за одиницю товару:
- зміна ціни у разі зміни регульованого тарифу НКРЕКП (п. 5.6): підставою є набрання чинності рішенням НКРЕКП про зміну тарифу на послуги з передачі; постачальник протягом 15 днів з дня набрання чинності звертається до споживача з розрахунком ціни за формулою Додатка 3; нова ціна застосовується з дня введення в дію регульованого тарифу згідно з рішенням Регулятора;
- зміна ціни у разі коливання ціни товару на ринку (п. 5.5, 5.7): зміна здійснюється пропорційно коливанню ринкової ціни за умови надання документального підтвердження від уповноваженого органу (Торгово-промислової палати України або її регіональних підрозділів) та письмового обґрунтування, за формулою розрахунку (де індикатором ціни є середньозважена ціна ринку «на добу наперед» РДН), без збільшення загальної суми договору;
- порядок обліку та розрахунків (п. 5.9, 5.13): розрахунковим періодом визначено повний календарний місяць; оплата здійснюється на підставі щомісячного Акта приймання-передачі товару, який складається за результатами фактично спожитої електроенергії після завершення відповідного розрахункового місяця. Фактичне постачання електричної енергії розпочалося з 01 лютого 2023 року.
Судом встановлено, що ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО» є комунальним унітарним комерційним підприємством, засновником якого та власником майна є Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, а закріплене за ним майно та кошти перебувають у його господарському віданні.
Фінансування видатків на оплату електричної енергії за Договором № 05 здійснювалося відповідно до Плану використання бюджетних коштів на 2023 рік, затвердженого директором ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО» та погодженого начальником Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради від 09.01.2023 (зі змінами та уточненнями від 23.05.2023 та від 21.11.2023), за рахунок коштів бюджету Полтавської міської територіальної громади, а також за рахунок власних коштів підприємства, отриманих від його господарської діяльності.
Протягом строку дії Договору сторони уклали одинадцять додаткових угод, п`ять із яких є предметом позову у цій справі.
Додаткова угода № 1 від 11 січня 2023 року (оспорювана):
Підстава укладення: пп. 7 п. 19 Особливостей № 1178, п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII та п. 5.6 Договору № 05 у зв`язку зі зміною тарифу НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії з 01.01.2023 (з 0,34564 до 0,38028 грн/кВтгод без ПДВ) згідно з Постановою НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022;
Зміст змін: ціну за 1 кВтгод збільшено на різницю зростання тарифу з урахуванням ПДВ (на 0,041568 грн) з 4,3596 грн до 4,401168 грн з ПДВ; плановий обсяг товару зменшено до 5 465 531,146 кВтгод; загальна сума Договору залишилася незмінною 24 054 720,78 грн з ПДВ; нова ціна застосовувалася з початку фактичного постачання з 01.02.2023.
Додаткова угода № 2 від 17 лютого 2023 року (не оспорюється): сторони уточнили та змінили порядок виставлення щомісячних рахунків Постачальником.
Додаткова угода № 3 від 19 квітня 2023 року (оспорювана):
Підстава укладення: пп. 7 п. 19 Особливостей № 1178 та п. 5.6 Договору № 05; лист Постачальника від 10.03.2023 № 188-03/2023 про запровадження наступних етапів тарифу на передачу за Постановою НКРЕКП № 1788 (з 01.04.2023 0,43025 грн/кВтгод та з 01.07.2023 0,48510 грн/кВтгод без ПДВ);
Зміст змін: внесено зміни до п. 5.2 Договору та встановлено поетапну ціну: на період з 01.04.2023 по 30.06.2023 4,461132 грн з ПДВ за 1 кВтгод; на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 4,526952 грн з ПДВ за 1 кВтгод; очікуваний обсяг зменшено до 5 334 568,058 кВтгод; сума Договору не змінилася (24 054 720,78 грн); пунктом 3 угоди сторони погодили поширити дію її умов на відносини, що виникли з 01.04.2023 (в межах поточного розрахункового місяця до його закриття актом).
Додаткова угода № 4 від 08 червня 2023 року (не оспорюється): сторони погодили зміну пропорцій та помісячного розподілу витрат фінансування закупівлі.
Додаткова угода № 5 від 31 липня 2023 року (оспорювана):
Підстава укладення: пп. 2 п. 19 Особливостей № 1178; лист Постачальника від 31.07.2023 № 442-07/2023 з економічним обґрунтуванням зростання цін та експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 31.07.2023 № Ц-760/3 щодо коливання середньозваженої ціни електроенергії на РДН;
Зміст змін: ціну за 1 кВтгод збільшено до 4,758 грн з ПДВ; плановий обсяг постачання зменшено до 5 096 204,764 кВтгод; сума Договору не збільшилася (24 054 720,78 грн); погоджено застосування умов з 01.07.2023 (в межах поточного розрахункового періоду до моменту підписання акта приймання-передачі за липень 2023 року).
Додаткова угода № 6 від 31 серпня 2023 року (оспорювана):
Підстава укладення: пп. 2 п. 19 Особливостей № 1178; лист Постачальника від 31.08.2023 № 514-08/2023 та експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 31.08.2023 № Ц-950/2 щодо зростання середньозважених цін на РДН за серпень 2023 року порівняно з липнем 2023 року;
Зміст змін: ціну за 1 кВтгод збільшено до 5,3184 грн з ПДВ (зростання на 22 % від первісної ціни Договору); плановий обсяг постачання зменшено до 4 634 144 кВтгод; загальна сума Договору не змінилася (24 054 720,78 грн); погоджено застосування умов угоди з 01.08.2023 (до підписання підсумкового акта за серпень).
Додаткова угода № 7 від 30 листопада 2023 року (оспорювана):
Підстава укладення: пп. 2 п. 19 Особливостей № 1178; лист Постачальника від 30.11.2023 № 674-11/2023, офіційні дані ДП «Оператор ринку» та експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 30.11.2023 № Ц-1297/2 щодо зростання середньозважених цін на ринку «на добу наперед» за листопад 2023 року порівняно із серпнем 2023 року;
Зміст змін: ціну за 1 кВтгод збільшено до 5,541005 грн з ПДВ (сукупне зростання на 27,1 % від первісної ціни договору); плановий обсяг зменшено до 4 503 428 кВтгод; загальна вартість Договору залишилася незмінною (24 054 720,78 грн); погоджено застосування умов з листопада 2023 року (до закриття періоду щомісячним актом).
Додаткова угода № 8 від 15 грудня 2023 року (не оспорюється): сторони скоригували обсяг товару (4 503 428 кВт·год) та зафіксували ціну Договору у розмірі 24 054 716,55 грн з ПДВ (зменшення на 4,23 грн).
Додаткова угода № 9 від 27 грудня 2023 року (не оспорюється): сторони зменшили загальну суму Договору до 13 493 787,17 грн з ПДВ, виходячи з реальних потреб споживання, та розподілили її за джерелами фінансування: за рахунок коштів місцевого бюджету 11 893 789,95 грн з ПДВ; за рахунок власних коштів підприємства 1 599 997,22 грн з ПДВ; очікуваний обсяг постачання зменшено до 2 597 470 кВт·год.
Додаткова угода № 10 від 29 грудня 2023 року (не оспорюється): на підставі підпункту 4 пункту 19 Особливостей № 1178 строк дії Договору продовжено до 31 січня 2024 року.
Додаткова угода № 11 від 25 січня 2024 року (не оспорюється): за результатами остаточного звіряння фактично спожитої у 2023 році електричної енергії сторони зменшили підсумкову вартість Договору № 05 до 13 206 303,47 грн з ПДВ, а фактичний обсяг постачання зафіксували у кількості 2 545 587 кВт·год. Оплата фактично спожитого обсягу розподілена за джерелами фінансування: за рахунок коштів бюджету Полтавської міської територіальної громади 11 893 789,95 грн з ПДВ (90,1 % від загальної вартості); за рахунок власних коштів ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО» 1 312 513,52 грн з ПДВ (9,9 % від загальної вартості).
З матеріалів справи також вбачається, що протягом усього 2023 року постачання електричної енергії для забезпечення роботи зовнішнього освітлення та світлофорних об`єктів м. Полтави здійснювалося безперервно. Поставлена електрична енергія щомісяця приймалася замовником без заперечень чи претензій щодо якості чи обсягів на підставі двосторонніх актів приймання-передачі.
Розрахунки за поставлену електричну енергію здійснювалися ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО» як покупцем шляхом оплати щомісячних актів приймання-передачі із двох джерел фінансування:
1. За лютий 2023 року: акт № 113223021 від 28.02.2023 на обсяг 36 927 кВтгод на загальну суму 162 521,93 грн з ПДВ; з них за рахунок коштів місцевого бюджету за платіжною інструкцією № 73 від 21.03.2023 сплачено 58 148,23 грн (13 211,999 кВтгод);
2. За березень 2023 року: акт № 11322031 від 31.03.2023 на обсяг 129 186 кВтгод на суму 568 569,29 грн з ПДВ; з них з місцевого бюджету за платіжною інструкцією № 113 від 18.04.2023 сплачено 481 883,88 грн (109 489,999 кВтгод);
3. За квітень 2023 року: акт № 11322041 від 30.04.2023 на обсяг 171 687 кВтгод на суму 765 918,31 грн з ПДВ; з них з місцевого бюджету за платіжною інструкцією № 161 від 15.05.2023 сплачено 667 264,90 грн (149 573,001 кВтгод);
4. За травень 2023 року: акт № 11322051 від 31.05.2023 на обсяг 149 008 кВтгод на суму 664 744,36 грн з ПДВ; з них з місцевого бюджету за платіжною інструкцією № 195 від 14.06.2023 сплачено 568 169,78 грн (127 360,002 кВтгод);
5. За червень 2023 року: акт № 11322061 від 30.06.2023 на обсяг 129 832 кВтгод на суму 579 197,69 грн з ПДВ; з них з місцевого бюджету за платіжною інструкцією № 246 від 13.07.2023 сплачено 484 809,06 грн (108 674,000 кВтгод);
6. За липень 2023 року: акт № 11322071 від 31.07.2023 на обсяг 94 441 кВтгод на суму 449 350,28 грн з ПДВ; з них з місцевого бюджету за платіжною інструкцією № 294 від 15.08.2023 сплачено 332 398,64 грн (69 861,000 кВтгод);
7. За серпень 2023 року: акт № 11322081 від 31.08.2023 на обсяг 154 342 кВтгод на суму 820 852,49 грн з ПДВ; з них з місцевого бюджету за платіжною інструкцією № 347 від 15.09.2023 сплачено 664 746,81 грн (124 989,999 кВтгод);
8. За вересень 2023 року: акт № 11322091 від 30.09.2023 на обсяг 214 893 кВтгод на суму 1 142 886,94 грн з ПДВ; з них з місцевого бюджету за платіжною інструкцією № 378 від 18.10.2023 сплачено 976 484,84 грн (183 605,002 кВтгод);
9. За жовтень 2023 року: акт № 113223101 від 31.10.2023 на обсяг 300 110 кВтгод на суму 1 596 105,02 грн з ПДВ; з них з місцевого бюджету за платіжною інструкцією № 400 від 10.11.2023 сплачено 1 465 330,88 грн (275 520,999 кВтгод);
10. За листопад 2023 року: акт № 113223111 від 30.11.2023 на обсяг 467 114 кВтгод на суму 2 588 278,68 грн з ПДВ; з них з місцевого бюджету за платіжною інструкцією № 442 від 13.12.2023 сплачено 2 455 951,57 грн (443 232,552 кВтгод);
11. За грудень 2023 року: акт № 11322121 від 19.12.2023 на обсяг 696 047 кВтгод на суму 3 856 796,43 грн з ПДВ; з них з місцевого бюджету за платіжною інструкцією № 479 від 25.12.2023 сплачено 3 738 601,36 грн (674 716,001 кВтгод).
Загальний обсяг електричної енергії, оплачений за рахунок коштів бюджету Полтавської міської територіальної громади, склав 2 280 234,554 кВт·год на загальну суму 11 893 789,95 грн з ПДВ. Решта фактично спожитої електроенергії (265 352,446 кВт·год) на суму 1 312 513,52 грн з ПДВ оплачена з поточного рахунку ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО» за рахунок коштів, отриманих від власної господарської діяльності підприємства. Останній платіж за Договором проведено 25.12.2023 (списано банком 26.12.2023).
15 серпня 2025 року рішенням загальних зборів учасників найменування постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Маркетс Ассістант» змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ІННОВАЦІЇ 2025» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44256077 залишився незмінним).
Судом також встановлено, що 05 травня 2026 року Полтавська окружна прокуратура в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» направила на адресу Полтавської міської ради лист-повідомлення за вих. № 55-90-7266вих-26 про виявлення порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні додаткових угод до Договору № 05 від 11.01.2023 та запропонувала вжити заходів судового захисту.
Листом від 15 травня 2026 року за вих. № 01-06-01/12/1535/-вих Полтавська міська рада (в особі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету) повідомила окружну прокуратуру про те, що міська рада не є стороною Договору № 05, не здійснювала безпосередньої оплати, не наділена повноваженнями подавати такий позов та не вживатиме заходів позовного характеру.
Приймаючи рішення у цій справі суд враховує наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першоютретьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Закріплений у Конституції принцип незворотності дії закону в часі гарантує стабільність суспільних відносин та правову визначеність. Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду та рішень Конституційного Суду України (зокрема Рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99) до події чи факту застосовується той закон (нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Відтак оцінка правомірності та дійсності оспорюваних додаткових угод № 1, 3, 5, 6 та 7 здійснюється судом на підставі законодавства, яке діяло безпосередньо в момент їх укладення сторонами у 2023 році, а саме: норм Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (у редакціях, чинних на дати підписання відповідних додаткових угод у 2023 році; далі Особливості № 1178).
Відповідно до ст. 203 ЦК України:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 215 ЦК України визначає:
1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Оцінка доводів відповідачів щодо зворотної дії в часі Закону України від 27.05.2026 № 4888-IX.
Заперечуючи проти позову, відповідачі стверджували, що Закон України від 27.05.2026 № 4888-IX (який набрав чинності 24.06.2026) виклав пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII у новій редакції, згідно з якою 10-відсоткове обмеження застосовується до кожного окремого випадку зміни ціни без обмеження кількості змін (за умови, що загальне підвищення не перевищує 50 % від початкової ціни), а для електроенергії виключено часове обмеження у 90 днів. Відповідачі посилалися на пункт 7 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4888-IX, вказуючи, що законодавець надав цій нормі пряму ретроактивну дію на всі договори, укладені з дня набрання чинності Законом № 922-VIII, що скасовує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо сукупного 10-відсоткового ліміту.
Суд відхиляє зазначені доводи відповідачів як помилкові з огляду на те, що За приписами статей 57 59 Закону України «Про правотворчу діяльність» та статті 58 Конституції України дія нормативно-правового акта в часі визначається моментом набрання ним чинності та моментом втрати чинності, а надання закону зворотної дії в часі має чітко відповідати конституційним гарантіям стабільності договірних зобов`язань.
Як встановлено судом, зобов`язання сторін за Договором № 05 від 11.01.2023 та додатковими угодами до нього повністю припинилися фактичним виконанням (постачанням електричної енергії та остаточними розрахунками) ще у грудні 2023 року січні 2024 року (додаткові угоди № 9 від 27.12.2023 та № 11 від 25.01.2024). Закон № 4888-IX, прийнятий 27.05.2026 та введений у дію 24.06.2026, не може переглядати чи ретроспективно легалізувати правочини, які на момент їх вчинення у 2023 році суперечили тодішньому імперативному регулюванню та договірні зобов`язання за якими на момент прийняття нового закону вже були повністю вичерпані.
2.5. Такий правовий підхід відповідає судовій практиці Верховного Суду (зокрема постанові Верховного Суду від 16.09.2026 у справі № 918/314/25 та ухвалі у справі № 903/280/26), відповідно до якої дійсність чи недійсність правочину оцінюється судом за законодавством, що діяло на момент його укладення.
Отже, зміна нормативної бази у 2026 році не спростовує факту порушення законодавства під час учинення правочинів у 2023 році та не позбавляє юридичної сили правові висновки Великої Палати Верховного Суду, сформовані щодо відповідного правового режиму.
Щодо оцінки правомірності Додаткової угоди № 1 від 11.01.2023.
Звертаючись з позовом, прокурор зазначав, що укладення Додаткової угоди № 1 від 11.01.2023 у день підписання основного Договору № 05 на підставі зміни тарифу НЕК «Укренерго» за Постановою НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022 суперечить частині четвертій статті 41 Закону № 922-VIII та пункту 18 Особливостей № 1178, оскільки тариф набрав чинності до укладення Договору.
Відповідачі проти цього заперечували, стверджуючи, що первинну тендерну пропозицію було подано 16.12.2022 до прийняття постанови Регулятора, а подальше усунення невідповідностей 27.12.2022 відповідно до пункту 43 Особливостей № 1178 імперативно забороняло учаснику змінювати ціну пропозиції, у зв`язку з чим зміна тарифу була правомірно врахована за підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178 та пунктом 5.6 Договору без ретроактивного ефекту (з 01.02.2023).
Суд враховує, що частиною четвертою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII визначено: Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Пункт 18 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 встановлює, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Підпункт 7 пункту 19 Особливостей: Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної влади, органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами розміру податків і зборів (та/або пропорційно зміні розміру таких податків і зборів), зміни регульованих цін (тарифів), нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (та/або пропорційно зміні таких цін (тарифів), нормативів).
З огляду на викладене суд відхиляє заперечення відповідачів та визнає доводи прокурора обґрунтованими, оскільки з огляду на вказані норми, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Зміна регульованих цін (тарифів) як підстава для зміни істотних умов договору стосується виключно тих тарифних змін, які настали після укладення договору про закупівлю.
Як свідчать матеріали справи, Постанова НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022 була офіційно оприлюднена на веб-порталі Регулятора 22.12.2022 та набрала чинності 01 січня 2023 року. Отже, станом на дату підписання Договору № 05 (11 січня 2023 року) вказаний регульований тариф уже діяв як загальнообов`язковий нормативний факт.
Суб`єкт господарювання, беручи участь у торгах та укладаючи публічний договір, діє на власний комерційний ризик. Підписання договору замовником і переможцем за ціною тендерної пропозиції (4,3596 грн/кВт·год) з одночасним укладенням у той самий день Додаткової угоди № 1 про збільшення ціни (до 4,401168 грн/кВт·год) нівелює обов`язковість результатів конкурентних торгів та прямо суперечить імперативній вимозі частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII щодо незмінності умов тендерної пропозиції. Зазначена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2024 у справі № 910/6493/23, від 26.09.2024 у справі № 904/4302/23 та від 16.05.2024 у справі № 910/1715/20.
Також зі змісту пункту 43 Особливостей вбачається: якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідностями в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміються у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником в його тендерній пропозиції). Невідповідностями в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, розглядаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником, після розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Також стаття 25 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації (ч. 1). Тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель (ч. 3). Тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій (ч. 4).
Згідно статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі»: розкриття тендерних пропозицій з основою оцінки (ціна або ціна з урахуванням інших критеріїв оцінки) здійснюється в день і час закінчення строку подання таких пропозицій, зазначені в оголошенні про проведення відкритих торгів, автоматично електронною системою закупівель відразу після проведення електронного аукціону (ч. 1). Замовник та учасники не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції (ч.3).
Крім цього, у статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону (ч. 1). Після оцінки тендерних пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною (ч. 9). Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель (ч. 16).
З наведеного суд дійшов висновку, що заборона зміни ціни під час усунення невідповідностей за пунктом 43 Особливостей № 1178 регулює виключно процедуру розгляду пропозицій, проте не звільняє сторони від дотримання імперативних вимог щодо відповідності змісту підписаного договору положенням тендерної пропозиції та не узаконює одночасну зміну ціни в момент укладення правочину. Так само погодження дати застосування нової ціни з 01.02.2023 не ліквідує первинної невідповідності правочину нормам законодавства на момент його вчинення.
Отже, за таких обставин Додаткова угода № 1 від 11.01.2023 підлягає визнанню недійсною відповідно до статей 203, 215 ЦК України.
Щодо оцінки правомірності Додаткової угоди № 3 від 19.04.2023
Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсною Додаткової угоди № 3 від 19.04.2023, прокурор посилався на те, що зазначену угоду підписано 19.04.2023 із встановленням її дії з 01.04.2023 (тобто ретроактивно), що порушує частину третю статті 632 ЦК України (заборона зміни ціни після виконання договору) та унеможливлює посилання на частину третю статті 631 ЦК України (Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення).
Суд не погоджується із зазначеними доводами прокурора як необґрунтованими з огляду на те, що зміна ціни за Додатковою угодою № 3 від 19.04.2023 відбулася не внаслідок коливання ринку, а на виконання підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178 та пункту 5.6 Договору № 05 у зв`язку з настанням другого етапу підвищення регульованого тарифу НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії (до 0,43025 грн/кВт·год без ПДВ), який набрав чинності 01 квітня 2023 року. Тобто відповідна тарифна зміна настала безпосередньо під час виконання Договору.
Так, пунктом 5.6 Договору сторони узгодили, що нова ціна за одиницю товару застосовується з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що постачальник письмово попередив про це споживача листом від 10.03.2023 № 188-03/2023, дотримавшись установленого договором строку, зі змісту якого вбачається, що ТОВ «Енерджі Маркетс Ассістант» офіційно повідомило замовника ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО» про прийняття Постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788, якою запроваджено поетапне підвищення регульованого тарифу НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії (з 01.04.2023 до 0,43025 грн/кВтгод та з 01.07.2023 до 0,48510 грн/кВтгод без ПДВ).
Посилаючись на пункт 5.6 Договору № 05 та підпункт 7 пункту 19 Особливостей № 1178, постачальник надав розрахунок нової ціни товару (з 01.04.2023 4,461132 грн/кВтгод з ПДВ, а з 01.07.2023 4,526952 грн/кВтгод з ПДВ) та проект додаткової угоди із застосуванням тарифу з дати введення його в дію Регулятором. При цьому пропонувалося зберегти загальну вартість Договору незмінною (24 054 720,78 грн) за рахунок пропорційного зменшення планових обсягів споживання до 5 334 568,058 кВтгод, а також роз`яснювалося передбачене ПРРЕЕ право споживача розірвати договір чи змінити постачальника у разі незгоди з новими умовами.
Також суд враховує, що згідно з пунктами 5.9, 5.13 Договору розрахунковим періодом є повний календарний місяць, а підставою для оплати є щомісячний Акт приймання-передачі, який складається за результатами фактичного споживання після закінчення місяця.
Станом на 19.04.2023 розрахунковий період «квітень 2023 року» не завершився, акт приймання-передачі не підписувався, зобов`язання щодо постачання та оплати товару виконаними не були, тому коригування ціни в межах поточного відкритого розрахункового періоду не порушує вимог частини третьої статті 632 ЦК України, якою визначено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Отже, враховуючи, що зміна регульованого тарифу відбулася під час виконання договору, відповідала фактичній зміні тарифної ставки Регулятора та була вчинена на підставі підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178 (що є самостійною підставою, не пов`язаною з ринковим коливанням та не обмеженою відсотковими лімітами), Додаткова угода № 3 від 19.04.2023 є законною, а в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Щодо оцінки правомірності Додаткових угод № 5 від 31.07.2023, № 6 від 31.08.2023 та № 7 від 30.11.2023.
Прокурор стверджував, що Додаткові угоди № 5, 6, 7 укладено з порушенням підпункту 2 пункту 19 Особливостей № 1178 та пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, оскільки послідовне збільшення ціни призвело до її сукупного зростання на 27,1 % (з 4,3596 грн до 5,541005 грн/кВт·год з ПДВ), що перевищує граничний 10-відсотковий поріг, встановлений законом. Крім того, прокурор зазначав про недостатність довідок Київської ТПП для підтвердження коливань ринку та неправомірне ретроактивне застосування цін за статтею 631 ЦК України.
Відповідачі проти цього заперечували, посилаючись на те, що: підпункт 2 пункту 19 Особливостей № 1178 у редакції 2023 року не містив обмеження в 10 %, вимагаючи лише пропорційності коливанню ринку без збільшення суми договору; на ринку електроенергії норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII дозволяла багаторазове збільшення ціни до 10 % щоразу, що узгоджувалося з листом Мінекономіки № 3302-06/34307-06 та практикою апеляційних адміністративних судів; кожне збільшення ціни було погоджено сторонами добровільно за статтею 651 ЦК України та належно підтверджено довідками Київської ТПП і даними ДП «Оператор ринку» щодо РДН.
Суд враховує, пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (у редакції, чинній на момент укладення правочинів у 2023 році) передбачав: істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
В подальшому в редакції Закону України від 27.05.2026 № 4888-IX, чинній з 24.06.2026, пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII було викладено наступним чином: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).
Підпункт 2 пункту 19 Особливостей (у редакції, чинній на момент укладення правочинів у 2023 році) встановлював: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Таким чином суд відхиляє заперечення відповідачів та погоджується з правовою кваліфікацією прокурора також з огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 сформулювала обов`язковий правовий висновок щодо застосування норм спеціального законодавства про публічні закупівлі:
- обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є пороговим граничним обмеженням для всього строку дії договору в сукупності за всіма послідовно укладеними додатковими угодами, а не для кожного окремого випадку коригування;
- загальне збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати 10 % від початкової ціни, встановленої в договорі за результатами аукціону;
- положення підзаконних актів (у тому числі Особливостей № 1178) не можуть скасовувати чи нівелювати імперативні законодавчі обмеження Закону № 922-VIII.
Крім цього, фактичними обставинами справи підтверджується, що внаслідок укладення Додаткових угод № 5, 6 та 7 ціна електричної енергії зросла з 4,3596 грн до 5,541005 грн за 1 кВт·год з ПДВ, тобто на 27,1 % від первісної договірної ціни, що істотно перевищило імперативний сукупний 10-відсотковий поріг.
При цьому, зменшення загальної суми Договору та зменшення фізичних обсягів поставки товару (за додатковими угодами № 8, 9, 11) не усуває допущеного порушення, оскільки законодавець імперативно обмежив зміну саме ціни за одиницю товару з метою запобігання штучному нівелюванню результатів публічних торгів.
Посилання відповідачів на роз`яснення Мінекономіки чи практику судів апеляційної інстанції попередніх років також відхиляються судом, оскільки в силу частини четвертої статті 236 ГПК України суд зобов`язаний враховувати правові висновки саме Верховного Суду.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що Додаткові угоди № 5 від 31.07.2023, № 6 від 31.08.2023 та № 7 від 30.11.2023 суперечать вимогам публічного законодавства та підлягають визнанню недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.
Щодо представництва прокурора, статусу сторін та позовної вимоги про стягнення 1 952 879,39 грн на користь Полтавської міської ради.
Прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, заявив позовну вимогу про стягнення з ТОВ «ЕНЕРГО-ІННОВАЦІЇ 2025» на користь Полтавської міської ради 1 952 879,39 грн безпідставно сплачених коштів на підставі статті 1212 ЦК України, посилався на суспільний інтерес, фінансування видатків з місцевого бюджету, статус ради як власника майна та відмову ради самостійно звернутися до суду.
Оцінюючи зазначену вимогу, суд виходить із необхідності розмежування процесуальних підстав для представництва інтересів держави та матеріально-правових підстав застосування способу захисту прав за зобов`язаннями.
Щодо підстав представництва інтересів держави (стаття 23 Закону «Про прокуратуру»).
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 ГПК України прокурор здійснює представництво інтересів держави виключно стосовно суб`єктів владних повноважень у разі їх бездіяльності.
Наявність суспільного інтересу у збереженні бюджетних коштів громади та офіційна письмова відмова Полтавської міської ради від самостійного звернення до суду (лист від 15.05.2026 № 01-06-01/12/1535/-вих) свідчать про усвідомлене нездійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів у сфері публічних закупівель, що надало прокурору законне право на звернення до суду з позовом у цій справі щодо перевірки законності оспорюваних додаткових угод.
При цьому суд відхиляє заперечення ТОВ «ЕНЕРГО-ІННОВАЦІЇ 2025» щодо відсутності у прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах держави з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025, оскільки згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 18.12.2025 у справі № 160/4161/24, який, аналізуючи зазначене Рішення Конституційного Суду України, положення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яким визнано неконституційними з відстроченням втрати ними чинності до 01 січня 2027 року, вказав, що згідно з пунктами 3 та 4 резолютивної частини цього Рішення, конституційно-правове регулювання зберігає свою обов`язкову дію, а його наслідки не поширюються на правовідносини щодо представництва інтересів держави, які виникли під час чинності вказаних приписів і тривають. Оскільки позов пред`явлено у 2026 році в межах періоду збереження чинності норм Закону, за наявності встановленого факту бездіяльності уповноваженого органу місцевого самоврядування щодо захисту публічних інтересів у сфері публічних закупівель прокурор наділений процесуальною дієздатністю на подання цього позову.
Водночас Велика Палата Верховного Суду (постанова від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21) та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (постанова від 04.07.2024 у справі № 924/334/22) послідовно наголошували: прокурор позбавлений повноважень представляти в суді комунальні комерційні підприємства, оскільки вони є самостійними юридичними особами, не здійснюють владних управлінських функцій і мають самостійно захищати свої права.
Щодо правового режиму майна та неналежності кредитора за статтею 216 та статтею 1212 ЦК України.
Статтею 1212 ЦК України визначено, що: 1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. 2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. 3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином.
Судом встановлено, що Підприємство електромереж зовнішнього освітлення «МІСЬКСВІТЛО» (Відповідач-2) за своїм організаційно-правовим статусом є комунальним унітарним комерційним підприємством зі статусом окремої юридичної особи та самостійним балансом (статті 78, 136 Господарського кодексу України). Кошти та майно закріплені за підприємством на праві господарського відання.
З моменту перерахування бюджетних коштів на рахунок підприємства за Планом використання бюджетних коштів вони втрачають статус коштів бюджету та набувають режиму майна комерційного підприємства.
Оскільки Договір № 05 від 11.01.2023 та оспорювані додаткові угоди укладені безпосередньо між ТОВ «ЕНЕРГО-ІННОВАЦІЇ 2025» та ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО», то суд дійшов висновку, що Полтавська міська рада стороною Договору не була, зобов`язань за ним не несла і безпосередніх платежів постачальнику не здійснювала. Усі платежі здійснювалися з рахунку самого платника ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО» (зокрема, з частковим залученням власних комерційних доходів у сумі 1,31 млн грн).
За частиною першою статті 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є двостороння реституція, яка застосовується виключно між сторонами правочину.
Отже, орган місцевого самоврядування, який не є стороною договору, не є суб`єктом реституції.
Оскільки за правилами статті 1212 ЦК України повернення безпідставно збереженого майна здійснюється особі, за рахунок якої таке майно збережено (потерпілому), то потерпілим і платником у спірних правовідносинах є виключно ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО», з чиєї майнової сфери вибули спірні кошти.
Посилання прокурора на постанови Великої Палати Верховного Суду у справах № 905/1907/21, № 125/2157/19 та постанову КГС ВС у справі № 924/1283/21 суд відхиляє як необґрунтовані:
- у справах № 905/1907/21 та № 924/1283/21 замовниками виступали комунальні заклади (школи/установи) некомерційні бюджетні установи, які утримувалися за кошторисом та володіли майном на праві оперативного управління (стаття 137 ГК України), на відміну від ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО», що діє як комерційне підприємство на праві господарського відання;
- у справі № 905/1907/21 позовні вимоги було заявлено та присуджено на користь самого комунального закладу (сторони договору), а не на користь обласної ради;
- за змістом п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 можливість застосування «іншого ефективного способу захисту» замість реституції виникає лише тоді, коли повернення майна безпосередній стороні угоди не відновлює прав позивача. Водночас укладення правочину комерційним підприємством означає, що належним суб`єктом повернення коштів є сам платник, повернення якому коштів повністю відновлює стан розрахунків.
Натомість у постанові від 04.07.2024 у справі № 924/334/22 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виснував, що прокурор не може звертатись в інтересах держави в особі комунального підприємства; застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати інший ефективний спосіб захисту....
У цій же постанові Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду наголосив, що ключовим елементом принципу верховенства права та правової визначеності є передбачуваність правозастосування.
Можливе стягнення коштів на користь Полтавської міської ради за наявності самостійного комерційного платника залишило б за ПЕЗО «МІСЬКСВІТЛО» формальне право вимоги до постачальника, створюючи для нього загрозу подвійного стягнення та прямо порушуючи принцип правової визначеності.
Враховуючи, що Полтавська міська рада є неналежним кредитором (одержувачем) щодо вимоги про стягнення коштів за договором, стороною якого вона не була, а прокурор позбавлений повноважень вимагати стягнення коштів на користь комерційного підприємства, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з ТОВ Енерго-інновації 2025 на користь Полтавської міської ради 1 952 879,39 грн.
Крім цього, суд погоджується з доводами ТОВ Енерго-інновації 2025 відносно методологічної необґрунтованості структури розрахунку суми, заявленої прокурором до стягнення у розмірі 1 952 879,39 грн.
Так, визначаючи зазначену різницю як безпідставно сплачені кошти, прокурор здійснив порівняння з первинною ціною договору (4,3596 грн/кВт·год), яка включала регульований тариф НЕК «Укренерго» на послуги з передачі електричної енергії у розмірі 0,34564 грн/кВт·год, чинний лише до 31 грудня 2022 року. До розрахунку переплати прокурором автоматично зараховано суми зростання обов`язкового тарифу на передачу, запровадженого Постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788, який діяв безпосередньо в період споживання товару і підлягав безумовній оплаті оператору системи передачі, не утворюючи доходу постачальника.
Отже, оскільки поставлена електрична енергія є родовим і технологічно неподільним товаром, вибіркове виокремлення прокурором лише тієї її частини, яка фінансувалася з місцевого бюджету, з одночасним невизнанням дії додаткових угод щодо решти обсягу, оплаченого власними коштами комунального підприємства, свідчить про безпідставність обраного математичного підходу та виключає можливість задоволення вимоги про стягнення коштів у заявленому розмірі.
Також суд відхиляє твердження прокурора про наявність підстав для стягнення коштів із посиланням на норми статей 669, 670 ЦК України як наслідок отримання покупцем меншої кількості товару за сплачену суму, якими визначено: кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні; якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Судом встановлено, що за змістом наявних у справі первинних документів (щомісячних актів приймання-передачі та платіжних інструкцій) уся кількість електричної енергії, що була предметом виставлених до оплати рахунків, фактично надійшла у мережу споживача, прийнята ним без жодних зауважень щодо обсягів чи якості та повністю використана для живлення світлофорних об`єктів і вуличного освітлення міста. Матеріали справи не містять доказів виникнення фізичного дефіциту чи порушення умов договору щодо кількості переданого товару, а наявний між сторонами спір стосується виключно правомірності визначення ціни за одиницю товару в додаткових угодах. За таких обставин правовідносини сторін не підпадають під регулювання статті 670 ЦК України, оскільки факт недопоставки товару відсутній.
Інші доводи сторін судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують зазначених висновків суду.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20, наголосив на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам. Враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги у відповідній частині є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на прокурора та відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 11.01.2023 до договору № 05 про постачання електричної енергії споживачу від 11.01.2023, укладену між Підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» (вул. Героїв АТО, буд. 73-А, м. Полтава, 36023; код ЄДРПОУ 03338159) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Маркетс Ассістант» (найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ІННОВАЦІЇ 2025») (вул. Жаботинського Леоніда, буд. 50, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 44256077).
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 31.07.2023 до договору № 05 про постачання електричної енергії споживачу від 11.01.2023, укладену між Підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» (вул. Героїв АТО, буд. 73-А, м. Полтава, 36023; код ЄДРПОУ 03338159) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Маркетс Ассістант» (найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ІННОВАЦІЇ 2025») (вул. Жаботинського Леоніда, буд. 50, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 44256077).
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 31.08.2023 до договору № 05 про постачання електричної енергії споживачу від 11.01.2023, укладену між Підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» (вул. Героїв АТО, буд. 73-А, м. Полтава, 36023; код ЄДРПОУ 03338159) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Маркетс Ассістант» (найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ІННОВАЦІЇ 2025») (вул. Жаботинського Леоніда, буд. 50, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 44256077).
5. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 30.11.2023 до договору № 05 про постачання електричної енергії споживачу від 11.01.2023, укладену між Підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» (вул. Героїв АТО, буд. 73-А, м. Полтава, 36023; код ЄДРПОУ 03338159) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Маркетс Ассістант» (найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ІННОВАЦІЇ 2025») (вул. Жаботинського Леоніда, буд. 50, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 44256077).
6. У задоволенні позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 19.04.2023 до договору № 05 від 11.01.2023 та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ІННОВАЦІЇ 2025» на користь Полтавської міської ради безпідставно сплачених коштів у сумі 1 952 879 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят дві тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) грн 39 коп. відмовити.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ІННОВАЦІЇ 2025» (вул. Жаботинського Леоніда, буд. 50, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 44256077) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, буд. 7, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 02910060, р/р UA118201720343130001000006160 в ДКСУ м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп.
8. Стягнути з Підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» (вул. Героїв АТО, буд. 73-А, м. Полтава, 36023; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 03338159) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, буд. 7, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 02910060, р/р UA118201720343130001000006160 в ДКСУ м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп.
9. Судовий збір за розгляд позовної вимоги майнового характеру та відмовленої вимоги немайнового характеру у загальному розмірі 26 096 (двадцять шість тисяч дев`яносто шість) грн 95 коп. покласти на платника Полтавську обласну прокуратуру.
10. Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.
У зв`язку із запровадженням графіків обмеження електропостачання у м.Запоріжжі та тривалих повітряних тривог повне судове рішення складено та підписано 16.11.2026р.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення № 141618465, Господарський суд Запорізької області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/1455/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: