Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 р.Справа № 906/1305/26
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.
секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача: Сіра А.В. - адвокат, ордер серії АМ №1241563 від 19.10.2026,
від відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного
позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олді-Житомир"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Комфорт-Буд"
про стягнення 167 945,26грн.
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олді-Житомир" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Комфорт-Буд" (далі - відповідач) про стягнення 167 945,26грн, з яких: 147 340,00грн основного боргу, 1 501,66грн 3% річних, 3 630,88грн інфляційних втрат, 15 472,72грн пені, а також судових витрат.
Ухвалою від 22.10.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/1305/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.11.2026.
Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, про дату і час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 22.10.2026 до його електронного кабінету (а.с.18).
Враховуючи наведене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи для забезпечення явки останнього у судове засідання та реалізації ним права на судовий захист.
Відповідно до частини 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею
З огляду на те, що явка учасників справи у дане судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, господарський суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності останнього, згідно статті 202 ГПК України.
У судовому засіданні 17.11.2026 представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позові та повідомила про наміри подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
У судовому засіданні 17.11.2026 судом оголошено скорочене рішення (вступна та резолютивна частини).
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги ТОВ "Олді-Житомир" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №ВП-77 від 03.06.2026, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 147 340,00грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення з ТОВ "Управляюча компанія "Комфорт-Буд": 1 501,66грн 3% річних, 3 630,88грн інфляційних втрат, 15 472,72грн пені, а також судові витрати (а.с.1-4).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
03.06.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олді-Житомир" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Комфорт-Буд" (покупець) укладено договір поставки №ВП-77 (а.с.7).
За умовами п.1.1 постачальник на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується передати у власність покупця будівельні матеріали (товар в асортименті), у кількості та за цінами вказаними у видаткових накладних та рахунках-фактурах, разом із усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.
Відповідно до п.2.1 договору, оплата товару за цим договором здійснюється в національній валюті України шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника в кредит з відстроченням платежу на 10 (десять) банківських днів з моменту поставки товару. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору.
За умовами п.2.2 договору, розмір кредиту на одну партію товару складає 150 000,00грн, у т.ч. ПДВ.
Сума договору складається з суми вартості партій товарів, проданих постачальником протягом строку дії цього договору (п.2.3 договору).
Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що за порушення покупцем строків виконання зобов`язань, визначених п.2.1 договору, останній сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у відповідний період за кожен день прострочення.
Пунктом 10.1 договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2026, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Договір підписаний представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками товариств.
На виконання зобов`язань за договором поставки №ВП-77 від 03.06.2026, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 147 340,00грн, що підтверджується видатковою накладною №ЖТВ00002263 від 03.06.2026, яка підписана обома сторонами (а.с.8).
Відповідач зобов`язань з оплати отриманого товару не виконав, заборгованість у розмірі 147 340,00грн не погасив.
ТОВ "Управляюча компанія "Комфорт-Буд" гарантійним листом №63 від 12.08.2026 гарантувало оплату заборгованості в сумі 147 340,00грн у строк до 15.09.2026 включно (на звороті а.с.8).
У зв`язку неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача: 147 340,00грн основного боргу, 1 501,66грн 3% річних, 3 630,88грн інфляційних втрат, 15 472,72грн пені, а також судові витрати.
Норми права та мотиви, якими керувався суд при ухваленні рішення.
Згідно з пунктом 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина 1 ст.626 ЦК України, передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №ВП-77 від 03.06.2026, за умовами п.1.1 якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача будівельні матеріали (товар в асортименті), у кількості та за цінами вказаними у видаткових накладних та рахунках-фактурах, разом із усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару, а відповідач зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору (а.с.7).
Згідно з частиною 1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 ст.712 ЦК України).
За приписами статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина 1 ст.662 ЦК України).
Відповідно до п.4.1 договору, фактичною датою поставки вважається дата підписання обома сторонами видаткової накладної та отримання товару уповноваженим представником покупця.
Згідно ст.664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №ВП-77 від 03.06.2026, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 147 340,00грн, що підтверджується видатковою накладною №ЖТВ00002263 від 03.06.2026, яка підписана обома сторонами (а.с.8).
Частиною 1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до частини 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Сторони у пункті 2.1 договору погодили, що оплата товару здійснюється в національній валюті України шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника в кредит з відстроченням платежу на 10 (десять) банківських днів з моменту поставки товару. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору.
З урахуванням встановленого у п.2.1 договору строку, кінцевим строком оплати поставленого товару є 17.06.2026.
Однак, у визначений договором строк, а також станом на час ухвалення даного судового рішення, відповідач зобов`язання з оплати отриманого товару не виконав, заборгованість у розмірі 147 340,00грн не погасив.
Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 147 340,00грн.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України, невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що за порушення покупцем строків виконання зобов`язань, визначених п.2.1 договору, останній сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у відповідний період за кожен день прострочення.
За прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховано пеню у розмірі 15 472,72грн за період з 18.06.2026 по 19.10.2026 на суму заборгованості в розмірі 147 340,00грн.
Перевіривши наведений розрахунок пені, господарський суд встановив, що проведені позивачем нарахування у розмірі 15 472,72грн пені здійснені відповідно до умов договору, приписів чинного законодавства та є арифметично вірними. Відповідно, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.
Розглядаючи вимоги в частині стягнення з відповідача 1 501,66грн 3% річних та 3 630,88грн інфляційних втрат, суд враховує таке.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 ст.625 ЦК України).
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 1 501,66грн, нарахованих за період з 18.06.2026 по 19.10.2026 на заборгованість в сумі 147 340,00грн та інфляційних втрат у розмірі 3 630,88грн, нарахованих за період з 18.06.2026 по 30.09.2026 на заборгованість в сумі 147 340,00грн, господарський суд вважає його обґрунтованим та арифметично правильним.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 501,66грн та інфляційних втрат у розмірі 3 630,88грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Як визначає стаття 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 147 340,00грн основного боргу, 1 501,66грн 3% річних, 3 630,88грн інфляційних втрат та 15 472,72грн пені.
Судові витрати за результатом розгляду справи.
Згідно з частинами 1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено 2 663,00грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №2087258813106 від 12.10.2026 (а.с.6).
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, на відповідача покладається 2 662,40грн (3 328,00 х 0,8) витрат по сплаті судового збору, враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, оскільки позовна заява подана до суду в електронній формі через систему "Електронний суд".
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Комфорт-Буд" (10019, Житомирська область, вул.Комерційна, буд. 4, офіс 219, код ЄДРПОУ 40223320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олді-Житомир" (10025, Житомирська область, м.Житомир, вул.Вітрука, буд.9, код ЄДРПОУ 35238424, р/р НОМЕР_1 в ПрАТ "ОТП БАНК", МФО 300528):
- 147 340,00грн основного боргу,
- 1 501,66грн 3% річних,
- 3 630,88грн інфляційних втрат,
- 15 472,72грн пені,
- 2 662,40грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 19.11.26
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - позивачу та представнику - електронний кабінет,
2 - відповідачу - електронний кабінет.
Судове рішення № 141618395, Господарський суд Житомирської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 906/1305/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: