Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №751/7825/26
Провадження №2/751/3065/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,
секретаря судового засідання Островської А.С.,
учасники справи:
позивач ТОВ «ФАКТОР П»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача.
ТОВ «ФАКТОР П» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 030/01741/03/20 від 19 березня 2020 року у розмірі 17 491 гривня 54 копійки, а також понесених судових витрат на сплату судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок та 7100 гривень витрат на професійну правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 березня 2020 року між ТОВ «Просто Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 030/01741/03/20, підписанням якого позичальник підтвердила факт ознайомлення з умовами кредитного договору та повністю погодилась з ними. Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 10 000 гривень, реальна річна процентна ставка становить 254,04%.
01 вересня 2020 року між ТОВ «Просто Позика» та ТОВ «ФАКТОР П» укладено договір факторингу № 14-ФП-ПП-202009, відповідно до умов якого ТОВ «Просто Позика» відступило на користь ТОВ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема і за кредитним договором № 030/01741/03/20 від 19 березня 2020 року.
Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує. Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 030/01741/03/20 від 19 березня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 становить 17 491 гривень 54 копійки, яка складається з: залишку суми кредиту 9805 гривень; залишку процентів за користування кредитом 7686 гривень 54 копійки.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 05 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
19 березня 2020 року між ТОВ «Просто Позика» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 030/01741/03/20 (а.с. 11-12).
Відповідно до п. 2.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит в кредит грошові кошти (кредит) в сумі 10 000 гривень, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.
Згідно з пунктом 2.4. Договору кредит повертається позичальником кредитодавцю шляхом виплат кожні 15 календарних днів у національній валюті України.
Загальна вартість кредиту (в грошовому виразі) становить 19 446 гривень. Реальна річна процентна ставка по кредиту становить 254,04% (п. 4.1.7 Договору).
Пунктом 4.1.6 Договору передбачено, що дата платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається Графіком платежів, що є невід`ємною частиною даного договору. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту та проценти нараховані за користування кредитом частинами у сумі та строки визначені у Графіку платежів.
Позичальником особисто підписано Графік платежів, відповідно до якого сума платежу складає 1389 гривень, дата першого платежу 03 квітня 2020 року, строк кредиту 210 днів.
Підписанням паспорта споживчого кредиту ОСОБА_2 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних нею умов кредитування.
Відповідно до видаткового касового ордеру ТОВ «Просто Позика» від 19 березня 2020 року ОСОБА_1 видано кошти у сумі 10 000 гривень за кредитним договором № 030/01741/03/20 від 19 березня 2020 року (а.с. 13).
01 вересня 2020 року між ТОВ «Просто Позика» та ТОВ «ФАКТОР П» укладено договір факторингу № 14-ФП-ПП-202009, відповідно до умов якого ТОВ «Просто Позика» відступило ТОВ «ФАКТОР П» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 30-32).
Відповідно до додатку № 2 до Договору факторингу № 14-ФП-ПП-202009 від 01 вересня 2020 року ТОВ «ФАКТОР П» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 030/01741/03/20 від
19 березня 2020 року (а.с. 35-41).
Згідно з детальним розрахунком за Договором про надання кредиту № 030/01741/03/20 від 19 березня 2020 року станом на 19 травня 2026 року загальна сума заборгованості складає 17 491 гривня 54 копійки, з яких залишок суми кредиту 9805 гривень, нараховані проценти за користування кредитом 7686 гривень 54 копійки (а.с. 18).
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту ст. 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.
Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг».
Згідно з частинами 1, 2 ст. 5 Закону України «Про факторинг» предметом договору факторингу є право грошової вимоги. Договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги. За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Отже, ТОВ «ФАКТОР П», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 ЦК України регламентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Тобто, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (терміни), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів. Доказів погашення кредитної заборгованості матеріали справи не містять.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 порушила зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України, тому позовні вимоги ТОВ «ФАКТОР П» підлягають задоволенню у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7100 гривень.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня
2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Правова допомога надавалась позивачу на підставі укладеного Договору про надання правничої допомоги № 180425 від 26 травня 2025 року, укладений між ТОВ «ФАКТОР П» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ КУРС» (а.с. 48-51).
Представником позивача надано суду на підтвердження витрат акт № 48 приймання передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 180425 від 26 травня 2026 року, відповідно до якого вартість наданої правничої дороги за складання проекту позовної заяви складає 7100 гривень, копію платіжної інструкції №295 від 27 травня
2026 року на суму 7100 гривень (а.с. 58,59).
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» заборгованість за Договором № 030/01741/03/20 від 19 березня 2020 у розмірі 17 491 гривня 54 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» (місцезнаходження юридичної особи: 01042, м. Київ, вул. Дмитра Дорошенка, буд. 18, код ЄДРПОУ 41921531, НОМЕР_1 ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Р.М. Топіха
Судове рішення № 141615238, Новозаводський районний суд м. Чернігова було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 751/7825/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: