Рішення № 141613794, 17.11.2026, Київський районний суд м. Одеси

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
947/42271/26
Номер документу
141613794
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

______________________

Справа № 947/42271/26

Провадження № 2-а/947/295/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Петрової А.М.,

представника позивача Глазова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача звернувся з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 542 від 20.03.2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 20.03.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було винесено постанову № 542, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Вважає постанову № 542 від 20.03.2026 незаконною та такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку, з наступних правових підстав.

Зазначає, що під час складання протоколу № 542 від 13.03.2026 року позивач надав свої заперечення, пояснення та зауваження щодо його змісту, повідомивши про наявність у нього підстав на надання відстрочки від мобілізації. Стверджує, що будь-яких викликів до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач ніколи не отримував, у самому протоколі не вказується, коли саме був здійснений виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та чим це підтверджується. Зазначає, що повістка про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 йому не вручалась та не надсилалась. Стверджує, що оскаржувана Постанова позивачу не вручалась та не надсилалась ІНФОРМАЦІЯ_4 у встановленому законом порядку.

20.03.2026 року позивач через Центр надання адміністративних послуг подав заяву про оформлення відстрочки від мобілізації у зв`язку із наявністю на його утриманні трьох неповнолітніх дітей на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Чим одночасно уточнив свої військово-облікові дані. 25.03.2026 року за результатами подання позивачем необхідних документів ІНФОРМАЦІЯ_4 йому було оформлено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На його думку, відповідні обставини свідчать про повну незаконність та необґрунтованість постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 542 від 20.03.2026 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

Зазначає, що 02.10.2026 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білашем Євгенієм Геннадійовичем було відкрито виконавче провадження № 82088906 з примусового виконання постанови № 542 від 20.03.2026 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000 грн. Також 02.10.2026, у межах виконавчого провадження № 82088906 з примусового виконання постанови № 542 від 20.03.2026 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000 грн., винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти та електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках та електронних гаманцях позивача, а також на кошти та електронні гроші на рахунках і електронних гаманцях, які можуть бути відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів та електронних грошей, що містяться на рахунках та електронних гаманцях зі спеціальним режимом використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. На виконання зазначеної постанови, грошові кошти на рахунках позивача були арештовані.

Зазначену постанову позивач вважає протиправною, складеною за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, за відсутності та без надання відповідних доказів його вини, такою, що підлягає скасуванню в повному обсязі.

Ухвалою судді від 12.10.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін на 17.11.2026 року на 14:00 год.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 Глазов Олексій Олегович у судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Ухвала про відкриття провадження по справі та судова повістка по справі доставлені до електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд» 13.10.2026 року (а.с. 21).

Ухвала про відкриття провадження по справі та судова повістка по справі були отримані представником відповідача засобами поштового зв`язку 16.10.2026 року (а.с. 22).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.03.2026 року відповідальним виконавцем групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол № 542 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 .

Згідно із зазначеним протоколом, ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, оскільки не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних.

Під час складання протоколу № 542 від 13.03.2026 року ОСОБА_1 надав свої заперечення, пояснення та зауваження щодо його змісту, повідомивши про наявність у нього підстав на надання відстрочки від мобілізації.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 № 542 від 20.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього штраф у сумі 17000 грн. У постанові зазначено наступне: ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, оскільки не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних.

20.03.2026 року ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг подав заяву про оформлення відстрочки від мобілізації у зв`язку із наявності на його утриманні трьох неповнолітніх дітей на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим одночасно уточнив свої військово-облікові дані.

25.03.2026 року за результатами подання ОСОБА_1 необхідних документів ІНФОРМАЦІЯ_4 йому було оформлено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

02.10.2026 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білашем Євгенієм Геннадійовичем було відкрито виконавче провадження № 82088906 з примусового виконання постанови № 542 від 20.03.2026 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000 грн.

02.10.2026 року у межах виконавчого провадження № 82088906 з примусового виконання постанови № 542 від 20.03.2026 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000 грн., винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти та електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках та електронних гаманцях ОСОБА_1 , а також на кошти та електронні гроші на рахунках і електронних гаманцях, які можуть бути відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів та електронних грошей, що містяться на рахунках та електронних гаманцях зі спеціальним режимом використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Позивач дізнався про існування постанови № 542 від 20.03.2026 року 02.10.2026 після вчинення державним виконавцем виконавчих дій у межах виконавчого провадження № 82088906, відображення відповідної інформації в застосунку Дія та блокування коштів на його рахунках.

Копія постанови № 542 від 20.03.2026 року була отримана позивачем 12.10.2026 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Постановою головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білаша Євгенія Геннадійовича від 06.10.2026 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання Постанови № 542 від 20.03.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період та тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до абз.1 ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до п. 15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та Севастопольського міського) з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних: здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов`язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські.

Відповідно до підпункту 1 п. 41 Постанови № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Суд вважає, що відповідачем не доведено, що позивачу було відомо про необхідність з`явитися на виклик до ТЦК та СП громадян у зазначеній у повістці місце та строк, і він незважаючи на це в приміщення ТЦК не з`явився.

Крім цього у оскаржуваній постанові № 542 від 20.03.2026 року неналежним чином викладно об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, а саме взагалі не вказано коли саме мав з`явитись позивач згідно з повісткою, вид повістки тощо.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У справі Barbera, Messequeand Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 06 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п.21 рішення).

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а).

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (постанова ВС від 27.06.2019 у справі №560/751/17).

Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного суду від 14.05.2020, №240/12/17).

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №127/163/17-а).

У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, відповідач не надав до суду жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ст. 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно ч. 6 т. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву та не надано доказів на спростування позиції позивача.

З огляду на викладене, суд доходить переконання, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та не спростовано належними та допустимими доказами позиції позивача.

Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду викладених у Постанові від 13.12.2016 (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

У зазначеній Постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, судом установлено, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 08.10.2026, у той час як при подачі позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір», що складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становить 665,60 грн.

За приписами частини 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» сума судового збору у даній справі повинна становити 532,48 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням положень ч. 1 ст.139 КАС України та фактичних обставин справи № 947/42271/26, зокрема, задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 532,48 грн., а надлишково сплачену частину судового збору в розмірі 798,72 грн. повернути позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. ст. 210-1, 235, 245, 251, 252, 254, 256, 277, 277-2, 278, 280, 283, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 241, 242, 244, 245, 246, 255, 268-272, 286, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 № 542 від 20.03.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Закрити провадження в адміністративній справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за частиною 3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення по обставинами викладеним у постанові № 542 від 20.03.2026 року.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923, адреса: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , надлишково сплачену частину судового збору в розмірі 798,72 грн., який було сплачено на рахунок Київського районного суду м. Одеси згідно платіжної інструкції №2.880931387.1 від 08.10.2026 року.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. М. Куриленко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141613794 ?

Документ № 141613794 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141613794 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141613794 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141613794 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141613794, Київський районний суд м. Одеси

Судове рішення № 141613794, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141613794 відноситься до справи № 947/42271/26

Це рішення відноситься до справи № 947/42271/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141613789
Наступний документ : 141613799