Рішення № 141612358, 04.11.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Дата ухвалення
04.11.2026
Номер справи
711/3123/26
Номер документу
141612358
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3123/26

Номер провадження2/711/2151/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.,

при секретарі - Буйновській А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.02.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1975443, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредит у розмірі 4950 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Означений кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі.

Як зазначено, Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. У свою чергу, відповідач, не виконав належним чином умов кредитного договору.

Позивач також вказує, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим, станом на дату звернення до суду з позовною заявою, заборгованість відповідача перед Товариством становить 6375 грн. 60 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4950 грн. 00 коп.; заборгованість за процентами - 1425 грн. 60 коп.

Крім того, зазначено, що 11.09.2020 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, за умовами якого, та відповідно до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1975443 від 14.02.2020.

Враховуючи зазначене вище, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1975443 від 14.02.2020 у розмірі 6375грн. 60 коп., сплачений судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. У позовній заяві (п. 3, 4 прохальної частини) позивачем заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника Товариства. Також зазначено, що позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідач не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, повідомлявся під розписку про судові засідання, а також в електронному кабінеті системи «Електронний суд».

Відповідачем подано відзив на позов, за яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначено, що позивачем не доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів; позивачем не доведено обставин щодо належного укладання кредитного договору із відповідачем; відсутні докази повідомлення відповідача про відступлення права вимоги та отримання останнім такого повідомлення; витрати на правничу допомогу вважає явно завищеними і неспівмірними. Крім того, просить покласти на позивача судові витрати.

Позивачем, через представника, подано відповідь на відзив на позов. Зазначено, що кредитний договір підписаний електронним цифровим підписом відповідача; ним отримані кредитні кошти у вказаному розмірі; відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору та не вносив платежі, а тому утворилася заборгованість. Станом на дату подання позову загальна заборгованість становила 6 375,60 грн., включаючи 4950,00 грн. за тілом кредиту, 1425,60 грн. за процентами. Довідка про ідентифікацію чітко вказує, що ОСОБА_1 , з РНОКПП НОМЕР_1 , акцептував договір №1975443 від 14.02.2020 о 14:03:57 за допомогою одноразового ідентифікатора С997807, надісланого на номер НОМЕР_2 , що підтверджує волевиявлення відповідача та належне укладення договору.

Також позивач зауважує, що відповідачу було надіслано досудову вимогу, у якій повідомляється про укладення Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020 від 11.09.2020 між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА». ОСОБА_1 свідомо звернувсь до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» з метою отримання кредитних коштів та згідно умов договору підтвердив, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов`язки за договором і погоджується з ними та прийняв на себе зобов`язання сплатити отримані кошти згідно умов кредитного договору.

Зазначено, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесено витрати в сумі 8000,00 грн. на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, що підтверджується детальним описом наданих послуг, актом наданих послуг, а тому такі витрати повинен позивачу відшкодувати відповідач. Витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, розумними та доведеними. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, за якими просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи відзиву.

Враховуючи думку представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.02.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1975443 про надання споживчого кредиту.

Укладення цього Договору здійснено Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 9.2 договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним.

Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору (п. 9.6 кредитного договору).

Відповідно до п. 9.8 кредитного договору підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Вебсайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом № 53-ОД від 16.01.2020, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися; дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього Договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Споживач погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних, не впливають на зобов`язання Споживача, передбачені цим Договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, у цьому випадку мало місце укладення Кредитного договору в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання споживчого кредиту, що підписаний електронним підписом та акцептований відповідачем 14.02.2020, шляхом введення одноразового ідентифікатора у вигляді коду - С997807, який відправлено йому 14.02.2020 на номер телефону НОМЕР_2 та введено ним 14.02.2020 о 14:03:57, що і є його безпосереднім підписом.

Одночасно з підписанням даного договору позичальником підписано Паспорт споживчого кредиту, Графік платежів.

Таким чином, скріпивши договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Слід зазначити, що доводи відповідача про недоведеність позивачем факту укладання між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 кредитного договору від 14.02.2020 №1974553, є необгрунтованими та спростовуються дослідженими по справі доказами.

Відповідно до укладеного Договору сума кредиту складає - 4950 грн. 00 коп.; строк кредиту - 16 днів; тип процентної ставки - фіксована; знижена процентна ставка 1,71 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, стандартна процента ставка 1,90% в день від суми кредиту; мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 625,86 % річних, за стандартною ставкою 658,80% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 6304,32 грн., за стандартною ставкою 6375,60 грн. (п. 1.3.-1.8. договору).

Тобто, з огляду на умови договору, дата повернення кредиту - 01.03.2020.

Відповідно до п. 2.1. договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Пунктом 3.1. договору визначено, що нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом в межах строку кредитування, визначеного у п.1.4 договору, та в межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до розжд.4 цього договору, за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, а у випадку якщо відбулося продовження строку користування кредиту, не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається споживачу в Особистому кабінеті (п. 6.1. договору).

Кредит вважається погашеним у день отримання Товариством коштів у погашення заборгованості за кредитом (п. 2.5. договору).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору, строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначених у п.1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п.4.2-4.5 договору.

Встановлено, що 14.02.2020 ТОВ «Авентус Україна» ініціювало переказ коштів позичальнику, згідно з угодою на переказ коштів № ВП-200417-1 від 20.04.2017, через ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків.

За інформацією ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 6543-ВП від 02.02.2026 було успішно проведено операцію: 14.02.2020 на суму 4950грн., маска картки НОМЕР_4 код авторизації 382741, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus 5532028.

Суд звертає увагу, що навіть з інформації Українське бюро кредитних історій, станом на 27.05.2026, яка надана відповідачем до суду 27.05.2026, - вбачається (а.с.113), що ним із ТОВ «Авентус Україна» 14.02.2020 був укладений кредитний договір 1975443 на суму кредиту 4950грн. із датою повернення 01.03.2020, право вимоги продане 11.09.2020. Дані про закриття кредиту відсутні.

Крім того, на виконання ухвали суду від 06.04.2026, від 01.07.2026, AT КБ «ПРИВАТБАНК» надано до суду інформацію за № 20.1.0.0.0/7-260724/51376-БТ від 27.07.2026 про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 . Клієнт ОСОБА_1 верифікований, шляхом підписання Анкети-заяви по ідентифікації клієнта від 14-08-2017. Крім того, повідомлено, що по рахунку(ах) НОМЕР_5 було зарахування коштів на суму 4950 UAH за період 14.02.2020-19.02.2020: - від 14.02.2020.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення 14.02.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Договору №1975443 про надання споживчого кредиту, а також отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 4950 грн. 00 коп. на підставі вказаного вище договору.

Таким чином, ТОВ «Авентус Україна» в повному обсязі виконало свої зобов`язання перед позичальником за Договором №1975443 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020, та надало йому кредит в сумі 4950 грн. 00 коп., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_5 , однак свої зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів за користування кредитними коштами останній не виконав у повному обсязі.

Слід зазначити, що зі всіма умовами кредитування ОСОБА_1 був ознайомлений і прийняв умови Договору №1975443 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020. Навіть, після отримання кредитних коштів, він не відмовився від договору і не повернув у повному обсязі отримані у кредит грошові кошти.

Відповідно до розрахунку заборгованості, що наданий позивачем, - відповідачем жодного платежу на виконання умов договору протягом строку кредитування та станом на час звернення із позовом до суду, здійснено не було: тіло кредиту 4950грн. 00коп. не погашене і проценти за користування кредитними коштами - 1425грн. 60коп., які нараховані в межах строку кредитування за стандартною процентною ставкою, не сплачені.

До того ж, як вбачається з умов Договору №1975443 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020 Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача (п.п. 3 п. 5.1 Договору).

Судом також встановлено, що 11.09.2020 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна».

На виконання умов договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплатив ТОВ «Авентус Україна» кошти у розмірі 1066538грн. 91 коп., що підтверджується платіжним документом № 19683 від 11.09.2020.

Як вбачається з Витягу із Реєстру боржників, який є додатком № 1 до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020, відбулося відступлення ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги за Договором №1975443 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020, укладеним із ОСОБА_1 , на загальну суму 6375грн. 60 коп. (порядковий номер у реєстрі боржників - 2944).

Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (ст. 1082 ЦК України).

Водночас, при умові, якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані у кредитному договорі і таке виконання було б належним, відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, що узгоджується з позицією Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15.

Частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином договір факторингу є одним з різновидів правочинів з відступлення права вимоги.

Відступлення права вимоги може здійснюватися на виконання різних зобов`язальних договорів. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (постанова від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18, провадження № 12-1гс21, пункт 57). Відповідно до статті 1077 ЦК України відступлення права вимоги може відбуватись і на підставі договору факторингу. Правова природа відповідного договору незалежно від його назви визначається виходячи зі змісту прав та обов`язків сторін договору. Вказана позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/16579/20 від 07.09.2022 (п. 9.5).

Слід також зазначити, що метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату. Вказані правові висновки висвітлені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 909/968/16 від 11.09.2018 (п. 59, 60).

Отже, враховуючи зазначені вище обставини, до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», відповідно до укладеного договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором №1975443 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020, укладеним із відповідачем, на загальну суму 6375 грн. 60 коп.

Як уже зазначалось вище, всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ні на рахунки первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна».

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Договором №1975443 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020 складає 6375 грн. 60 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4950 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками - 1425 грн. 60 коп.

Судом встановлено, що позивачем, який набув права грошової вимоги, на поштову адресу ОСОБА_1 направлялася досудова вимога за вих. № 19988178 від 12.03.2026 про погашення заборгованості за Договором №1975443 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020, у вказаному розмірі, яка залишена останнім без реагування.

Доводи відповідача про те, що підставою для відмови у задоволенні позову ТОВ «Фінансова «Кредит-Капітал» є те, що він не був повідомлений про відступлення права вимоги за кредитним договором №1975443, є безпідставними, оскільки ним не доведені обставини про те, що він погасив виниклу заборгованість безпосередньо на рахунок первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» і кредитний договір з цих підстав є припиненим.

На теперішній час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

Таким чином, між сторонами існує спір з приводу належності виконання зобов`язань за кредитним договором, який регулюється нормами Цивільного Кодексу України та положеннями укладеного кредитного договору.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського Кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст. 1056-1 ЦК України).

До того ж, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На час розгляду справи Договір №1975443 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020 та Договір відступлення права вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 недійсними, розірваними чи припиненими не визнані.

Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язані вказаний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (постанова Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-223цс16).

Суд звертає увагу, що Договір №1975443 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020 є споживчим. Таким чином, судом установлено, що кредитні правовідносини, які виникли між сторонами, мають споживчий характер, а тому на них поширюються норми законодавства про захист прав споживачів.

Так, матеріали справи свідчать про те, що грошові кошти в розмірі 4950 грн. 00 коп. надавалися і отримані відповідачем 14.02.2020 зі сплатою процентів за користування кредитом. При укладенні договору позичальник був ознайомлений з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договір, відповідач усвідомлював та підтвердив що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Також, він підтвердив, що отримав від позикодавця до укладення договору усю необхідну інформацію, яка визначена Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Законом України «Про споживче кредитування» тощо.

Установивши, що Договір №1975443 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020 підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та був ознайомлений з сукупною вартістю кредиту.

Судом встановлено, що при укладенні договору первісний кредитор ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», надав відповідачу в повному обсязі інформацію стосовно умов кредитування, зауважень при його укладенні останній не висловив. Також відповідач не відмовився від укладення договору в спосіб та порядку, які передбачені законодавством.

Крім того, суд звертає увагу, що діючи добросовісно, та виконуючи в строк зобов`язання, відповідач не мав би наслідком виникнення заборгованості. До того ж, і на час розгляду цієї справи відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження повернення ним заборгованості за Договором №1975443 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначаючи обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором №1975443 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020 у розмірі 6375 грн. 60 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4950 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками - 1425 грн. 60 коп.

Слід зазначити, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушених майнових прав.

Також, суд зауважує на тому, що нарахування відсотків здійснювалось в межах строку користування кредитними коштами. Крім того, сам по собі факт того, що ОСОБА_1 з 12.03.2026 є мобілізованим і проходить військову службу, що підтверджується даними довідки від 14.05.2026 №1352/10535, виданої командиром ВЧ ОСОБА_2 , не свідчить про наявність підстав для звільнення відповідача від сплати відсотків за користування кредитними коштами, оскільки заборгованість нарахована станом на 01.03.2020.

Вказаний розрахунок є повним, чітким, об`єктивним, він узгоджується з умовами договору позики. Тому, суд вважає вказаний документ належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення. Доводи відповідача, які викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на позов, спростовуються дослідженими по справі доказами і є безпідставними.

З урахуванням викладеного вище та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за Договором №1975443 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020, укладеного між ним та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у межах заявлених вимог, підлягають до задоволення, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним вище договором у розмірі 6375грн. 60 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4950грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками - 1425 грн. 60 коп.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 15622 від 10.03.2026.

Таким чином, оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі - 2662 грн. 40 коп.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то суд керується нормами ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Так, правнича допомога ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надавалася на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного з адвокатом Адвокатським об`єднанням «Апологет».

Позивачем заявлено вимогу про компенсацію йому за рахунок відповідача витрат з оплати правової допомоги адвоката в сумі 8 000 грн. 00 коп.

Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, зокрема акт № 362 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 09.03.2026 та детальний опис наданих послуг від 09.03.2026, свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій:

-усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв.

-ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год. 00 хв.;

-погодження правової позиції Клієнта у справі 0 год. 30 хв.;

-складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта - 3 год. 30 хв.;

-подання заяви до суду від імені Клієнта - 1 шт.

Разом - 6 год. 30 хв.

Сума наданих послуг відповідно до договору складає 8 000 грн. 00 коп.

Слід зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у додатковій постанові у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження № 61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Слід також звернути увагу на те, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 137 ЦПК України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24).

За приписами статті 13 ЦПК України суд як арбітр, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, не може діяти на користь будь-якої із сторін, оскільки це не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що зменшення розміру витрат на правову допомогу, отриману позивачем у заявленому та доведеному обсязі, без відповідної заяви іншої сторони у спорі - відповідача, є порушення вимог статті 13, частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень ст.ст. 13, 137 ЦПК України викладений в постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 361/10208/23 (провадження № 61-12269св24), що судом застосовується з метою виконання положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Як встановлено судом із матеріалів справи, відповідач у відзиві на позов зазначив про те, що розмір таких витрат є неспівмірним та завищеним, також просив відмовити у задоволенні позову.

Таким чином, як на думку суду, знайшли своє підтвердження доводи сторони позивача про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду цієї цивільної справи. Крім того, суд враховує позицію сторони відповідача і той факт, що розмір витрат можливо зменшити до 4000грн. 00коп., що є справедливим. В іншій частині слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_6 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором №1975443 від 14.02.2020: 4950грн. 00коп. - заборгованість за сумою кредиту, 1425грн. 60коп. - заборгованість за відсотками, а також судовий збір у розмірі 2662грн. 40коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 4000грн. 00коп., а всього - 13038грн. 00коп.

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 10.11.2026.

Головуючий суддя С.М. Позарецька

Часті запитання

Який тип судового документу № 141612358 ?

Документ № 141612358 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141612358 ?

Дата ухвалення - 04.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141612358 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141612358 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141612358, Придніпровський районний суд м. Черкас

Судове рішення № 141612358, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141612358 відноситься до справи № 711/3123/26

Це рішення відноситься до справи № 711/3123/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141612357
Наступний документ : 141612360