Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 692/1409/26
Провадження № 2/692/1061/26
17.11.26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 10.02.2026 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2875512, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 50000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки визначені договором. Кредитний договір укладено в електронній формі, шляхом накладення електронного підпису. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Строк кредиту 360 днів, періодичність сплати процентів кожні 30 днів. Кредит було надано в безготівковій формі на рахунок клієнта з використанням реквізитів платіжної картки. Однак відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.
В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 117689,23 грн., з яких:
-41940,62 грн. заборгованість за тілом кредиту;
-50748,61,00 грн. заборгованість за процентами;
-25000,00 грн. сума штрафних санкцій.
Позивачем відповідачу було направлено письмову претензію про погашення кредитної заборгованості.
Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 07.09.2026 року.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.
22.09.2026 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечив факту отримання кредитних коштів. Водночас не погодився із заявленим розміром заборгованості в зв`язку з відсутністю в матеріалах справи анкети-заяви, а тому не можливо визначити які умови договору він погоджував. Вказав, що ним здійснювалося погашення заборгованості за кредитом, однак відповідач не направив йому скоригований графік платежів. Вважає, що розрахунок процентів потребує перевірки. Також зазначив, що на момент звернення до суду 30-ти денний строк для виконання вимоги про дострокове повернення кредиту не сплив, таким чином позивач не має правових підстав вимагати дострокового повернення всього залишку кредиту, строк повернення якого не настав. Окрім того, вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 25000,00 грн. не підлягає задоволенню.
25.09.2026 року представник позивача надав відповідь на відзив, в якому вказав, що твердження відповідача у відзиві не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Відповідач є постійним клієнтом позивача, у разі якби його не влаштовували умови договору він мав можливість відмовитися від договору, проте не здійснив дії з відмови. Посилання відповідача на те, що умови щодо процентної ставки потребують тлумачення є безпідставними. Позивачем здійснювався розподіл коштів, які надійшли від відповідача у послідовності яка передбачена ЗУ «Про споживче кредитування». Вважає наданий розрахунок заборгованості належним та повним. Щодо дострокового повернення кредиту зазначив, що скористався своїм правом та зупинив нарахування процентів з 06.08.2026 року, а відповідача було неодноразово повідомлено про підготовку досудової вимоги, проте ним не було вчинено жодних дій щодо добровільного врегулювання спору.
30.09.2026 року від відповідача надійшли заперечення в яких він не заперечив факту отримання кредитних коштів та укладення договору. Його заперечення стосуються правильності визначення позивачем розміру заборгованості, умов застосування процентної ставки. Зазначив, що з урахуванням оновлених графіків платежів, станом на подачу позову до суду строк повернення всієї суми тіла кредиту ще не настав. Окрім того вказав, що не ухилявся від отримання поштового відправлення від позивача, а саме досудової вимоги. Відповідач звертався до позивача з питанням врегулювання заборгованості та реструктизацію.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.
Як вбачається з копії договору №2875512 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» 10 лютого 2026 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту. Відповідно до п.1.1. на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користуванням ним та виконати інші обов`язки передбачені договором.
Порядок укладення договору та створення електронних підписів сторін передбачено розділом 7 договору, згідно якого договір укладається за допомогою ІКС Товариства з використанням особистого кабінету, доступ до якого забезпечується споживачу через Веб-сайт/мобільний застосунок «Selfie Credit». Електронна ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію. Перед укладенням договору товариством була здійснена віддалена ідентифікація та верифікація споживача з метою надання фінансових послуг шляхом отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних.
До кредитного договору додано додаток №1 графік платежів та додаток №2 інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, законодавство прямо передбачає можливість укладення електронного правочину шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором, а такий спосіб підписання є належним способом волевиявлення сторони електронного правочину.
Згідно постанов Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, якщо договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами то підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачкою не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Відповідно до Розділу 10 кредитного договору «Реквізити та підписи сторін» вбачається, що даний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором В698 10.02.2026 15:51:28 ОСОБА_1 , вказані паспортні дані, дата народження, РНОКПП, особисті телефони, електронна пошта. Також, позивачем додано фотознімок паспорта громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_1 , фотокопію картки фізичної особи платника податків на ім`я ОСОБА_1 та Log-файл укладення кредитного договору №2875512. Окрім того, з довідки про ідентифікацію вбачаються дані позичальника, його ПІБ, адреса проживання, документ, що посвідчує особу, дата укладення договору, номер договору, надана сума кредиту, строк кредитування, електронна адреса та фінансовий номер телефону, який ідентичний номеру мобільного телефону, який вказаний самим відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву та запереченнях.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі та підписаний позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Отже, сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, а позичальник належним чином виразив своє волевиявлення на укладення кредитного договору, підстав вважати, що зазначений правочин не був укладений або що він не створив для сторін відповідних цивільних прав та обов`язків, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не заперечує та не оспорює укладення кредитного договору, суд вважає укладеним кредитний договір, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатора.
Щодо виконання договору кредиту в частині перерахування кредитних коштів відповідачу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1.2., 1.3., 2.2., 2.4. кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 50000,00 грн., тип кредиту кредит, строк кредиту 360 дні. Згідно п.2.1. кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 10.02.2026 року або 11.02.2026 року. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. договору.
01.04.2024 року між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «Селфі кредит» укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 , відповідно до умов якого за цим договором Фінансова компанія (ТОВ «Пейтек Україна»), за дорученням клієнта (Платника) (ТОВ «Селфі кредит») на підставі окремо укладеного договору між клієнтом та Споживачем (Отримувачем), за допомогою сервісу Фінансової компанії ініціює переказ коштів в національній валюті України на платіжні картки отримувачів.
Як вбачається з листа ТОВ «Пейтек Україна» №20260806-69 від 06.08.2026 на адресу ТОВ «Селфі кредит» відповідно до Договору №01042024-2 від 01.04.2024 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 50000.00 грн. на електронний платіжний засіб НОМЕР_3 , дата і час створення - 2026-02-10 12:53:11, призначення платежу: Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2875512 від 2026-02-10.
Таким чином, судом встановлено, що кредитодавцем виконані умови договору щодо надання суми кредиту, що підтверджується матеріалами справи. Окрім того, відповідач не заперечує отримання кредитних коштів за даним договором, тому суд вважає дані обставини доведеними.
Щодо розміру заборгованості за нарахованими відсотками, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1.3., 1.4 договору кредит надається строком на 360 днів, з періодичністю сплати процентів кожні 30 днів. Згідно п.1.5. за користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,15 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 12.03.2026 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в початковому Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
На підтвердження нарахування суми відсотків, позивач надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, з якого вбачається, що відповідачу здійснювалося нарахування відсотків за період з 10.02.2026 по 11.03.2026 року включно за зниженою процентною ставкою (0,15% в день) оскільки відповідач здійснив часткове дострокове повернення кредиту та отримав індивідуальну знижку та позивачем відповідно до умов договору до дати 12.03.2026 року було перераховано за зниженою процентною ставкою.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо невірного розрахунку заборгованості в частині не врахування дати 12.03.2026 в пільговий період, оскільки умовами договору чітко передбачено, що проценти буде перераховано за зниженою процентною ставкою до вказаної вище дати, а саме до 12.03.2026 року. (не включно).
Суд також відхиляє заперечення відповідача щодо не отримання ним оновлених графіків платежів в зв`язку зі внесенням ним двох платежів, оскільки позивачем було надано скриншоти з облікового запису відповідача, які розміщені в ІКС Товариства, та скріншот направлення оновлених графіків платежів на електронну пошту відповідача з яких вбачається, що 08.03.2026 року ОСОБА_1 на виконання п.5.2. договору було направлено оновлений графік платежів. Надані стороною позивача докази суд вважає належними та такими, що підтверджують виконання умов кредитного договору щодо доведення до відповідача оновленого графіку платежів.
Як вбачається з п.1.3., 1.4 договору кредит надається строком на 360 днів, з періодичністю сплати процентів кожні 30 днів. Відповідачем відповідно до графіку платежів 06.05.2026 року не було здійснено періодичний платіж у розмірі 12582,30 грн., а тому починаючи з 07.05.2026 року було прострочено сплату заборгованості по кредитному договору. Внаслідок прострочення сплати чергових платежів за кредитним договором, позивачем була підготовлена досудового вимога за вих. №2875512 від 06.08.2026, в якій повідомлено ОСОБА_1 про порушення ним умов кредитного договору та утворення заборгованості станом на 06.08.2026 року у розмірі 117689,23 грн., оплату якої просили здійснити протягом 30-ти календарних днів з дня отримання вимоги. Дана досудова вимога була направлена ОСОБА_1 11.08.2026 року на адресу його зареєстрованого місця проживання через оператора поштового зв`язку Укрпошта, яке не було вручено адресату в зв`язку «з закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.п. 9 п.4.1. товариство має право вимагати дострокового повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав в повному обсязі у порядку та випадках, передбачених в п.5.4 Договору, відповідно до якого у разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу споживача, зазначену в договорі (або окремо надану Споживачем Товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контактні дані Споживача, вказані в цьому Договорі (або окремо повідомлені Споживачем), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). Моментом отримання Споживачем повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення. В даному випадку споживач повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня отримання від Товариства повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду Споживач усуне порушення умов цього Договору, така вимога Товариства втрачає чинність. При цьому, в даному випадку вважається, що Споживач усунув порушення умов Договору, якщо на 31-й день, з дня отримання від Товариства вищезазначеної вимоги, у Споживача буде відсутня будь-яка прострочена заборгованість за Договором, в тому числі заборгованість, що зумовила направлення Споживачу вимоги та/або заборгованість, що виникла після направлення такої вимоги. В іншому разі, вимога залишається дійсною, а Споживач зобов`язаний не пізніше 30-го дня, з дня одержання вимоги, повернути в повному обсязі кредит, сплатити проценти та інші платежі передбачені Договором.
Згідно ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Судом встановлено, що договір укладений між сторонами є договором про надання споживчого кредиту, а тому відносини, що виникли між ними регулюються Законом України «Про споживче кредитування». Відповідно, як встановлено договором та передбачено вищевказаним законом, між сторонами було узгоджено можливість кредитодавця у разі затримання сплати відповідачем кредиту або процентів на один календарний місяць, права вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець має право вимагати здійснення платежів, строк сплати яких не настав протягом 30 календарних днів дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Однак, як вбачається з матеріалів справи, досудова вимога у письмовій формі про повідомлення споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені направлена відповідачу 11.08.2026 року, а позовну заяву про стягнення заборгованості подано позивачем до суду 28.08.2026 року. Тобто, навіть якщо не враховувати не отримання відповідачем даної вимоги, 30 днів передбачених кредитним договором та ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» станом на 28.08.2026 року не минуло. А тому суд вважає, що позивачем не дотримано вимоги, за якої він мав право вимагати повернення заборгованості строк виплати якої не настав. Повідомлення в електронний кабінет про необхідність сплатити заборгованість суд не розцінює як направлення досудової вимоги, так як їх зміст не відповідав вимогам Законом України «Про споживче кредитування».
Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту суд зазначає, що кінцевий строк повернення кредиту, визначений умовами договору, станом на дату звернення до суду не настав. При цьому, позивачем не дотримано передбаченого ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» порядку дострокової вимоги про повернення споживчого кредиту, оскільки з моменту направлення відповідачу та отримання ним відповідного повідомлення до моменту звернення з позовом не минуло 30 календарних днів. За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту заявлена передчасно, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.
Водночас, як вбачається з оновленого графіку платежів станом на 06.04.2026 року до договору про надання споживчого кредиту №2875512 від 10.02.2026 року, станом на дату звернення позивача до суду 28.08.2026 року настав строк виконання зобов`язань за чотирма платежами, а саме за дати: 06.05.2026 у розмірі 12582,30 грн., 05.06.2026 у розмірі 12582,30 грн., 05.07.2026 у розмірі 12582,30 грн. та 04.08.2026 у розмірі 12582,30 грн., загальна сума яких складає 50329,20 грн. Зазначені платежі відповідно до графіка визначені як проценти за користування кредитом, строк сплати яких на момент звернення до суду вже настав.
За таких обставин, суд доходить висновку, що недотримання позивачем передбаченого ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» порядку дострокового повернення кредиту не свідчить про відсутність у нього права вимагати виконання відповідачем грошових зобов`язань, строк виконання яких настав відповідно до умов кредитного договору та графіка платежів.
В постанові Верховного суду від 22.10.2025 року справа №766/2926/23 (провадження №61-2757св25) зазначено, що у позичальника не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що банк завчасно направив лист-вимогу про дострокове повернення кредиту, а позичальник таку вимогу одержав. Враховуючи викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про часткове задоволення позову банку та стягнення з відповідачів поточної заборгованості за кредитом та процентами, розмір якої відповідачами не оспорювався. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 755/11307/17 (провадження № 61-14700св21) щодо застосування статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.
Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом, суд зазначає, що відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Суд вважає, що саме ця норма закону підлягає застосуванню до правовідносин між сторонами, так як вона вказує на конкретну дату і обставину у державі з якими пов`язані обмеження на період воєнних дій, а тому стосується всіх інших законів, які не передбачають прямої вказівки не те, що воєнний стан не перешкоджає нараховувати відповідні санкції. Таким чином заборгованість за штрафом в розмірі 25000,00 грн. стягненню не підлягає.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання по кредитному договору, а тому заборгованість за простроченими відсотками підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а в задоволенні вимог про стягнення тіла кредиту та відсотків строк сплати яких не настав та стягнення штрафу слід відмовити з вищенаведених підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір потрібно стягнути з відповідача пропорційно задоволеним вимогам. Позов задоволено на 42,76%.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273,280, 354 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №2875512 від 10.02.2026 року в розмірі 50329 гривень 20 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» судовий збір у сумі 1138 гривень 44 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий
Судове рішення № 141612156, Драбівський районний суд Черкаської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 692/1409/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: