Єдиний державний реєстр судових рішень
МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
У Х В А Л А
23 вересня 2026 року Справа №370/2670/21
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Косенко А.В.,
із секретарем судового засідання Зозулею Я.А.,
за участю:
представника позивача Ілюшенко К.В.,
представника відповідачки Навроцького Д.М.,
представника відповідачки Ковальчук А.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в селищі Макарів Київської області справу за позовною заявою
Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Державне підприємство «Макарівське лісове господарство», про усунення перешкод користування майном, шляхом скасування розпорядження, рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельної ділянки,
в с т а н о в и в :
У провадженні Макарівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Державне підприємство «Макарівське лісове господарство», про усунення перешкод користування майном, шляхом скасування розпорядження, рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельної ділянки.
15.12.2025 року від представника відповідачки ОСОБА_3 адвоката Навроцького Д.М. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання вказав, що Бучанська окружна прокуратура Київської області не має повноважень на представництво інтересів Київської обласної державної адміністрації в суді з огляду на те, що прокурором не були дотримані вимоги Закону України «Про прокуратуру». Заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області звертаючись до суду з посиланнями на ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтовував необхідність звернення до суду вказуючи на те, що Київська обласна державна адміністрація жодних заходів не вчинила та станом на момент звернення із позовом пояснень не надала, що на думку позивача є достатнім. До позовної заяви було додано лист від 09.08.2021 року за вих. №55/1-613 вих-21, яким прокуратурою проінформовано Київську обласну державну адміністрацію про необхідність у наданні інформації щодо вжитих заходів спрямованих на повернення земельних ділянок на користь територіальної громади. Київська обласна державна адміністрація листом від 07.09.2021 року повідомила Києво-Святошинську окружну прокуратуру Київської області про відсутність повноважень щодо захисту інтересів держави в суді з питань вилучення земельних ділянок лісового фонду в незаконний спосіб, при цьому, не заперечуючи щодо звернення прокуратурою до суду із відповідним позовом.
На думку представника, із листа-відповіді Київської обласної державної адміністрації від 07.09.2021 року слідує, що остання повідомила прокуратуру про те, що надана лише заява не дозволяє встановити відповідні порушення та звернутися до суду, бо для цього потрібна інформація про об`єкти та про фізичних осіб їх паспортні та інші дані, з метою підготовки позовної заяви та звернення до суду у спосіб визначений процесуальним законодавством. Тому, КОДА висловила бажання щодо захисту інтересів держави, не відмовлялася від цього і не зазначала про відсутність повноважень, а стверджувала про необхідність в отриманні додаткової інформації для підготовки позову. Відтак, після отримання відповіді, органи прокуратури проігнорували вказану інформацію та самостійно звернулися до суду, вважаючи що заходи щодо захисту інтересів держави не здійснюються, що є помилковим. У свою чергу, органи прокуратури, мали би направити повторного листа із необхідними документами та інформацією, а також надати розумний строк для подання позовної заяви. Якщо б у визначений строк позову подано не було, то органи прокуратури мали б усі повноваження на вжиття цих заходів замість органу, який здійснює цей захист у неналежний спосіб. У даному випадку прокурор формально дотримався процедури, направив листа, але не перевірив інформацію, яка була надана у відповіді.
В підготовчому засіданні представник відповідачки, адвокат Навроцький Д.М. клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Представник позивача, прокурор Ілюшенко К.В. у підготовчому засіданні заперечила щодо залишення позовної заяви без розгляду (письмові заперечення містяться в матеріалах справи), вказуючи, що Києво-Святошинською окружною прокуратурою на адресу Київської обласної державної адміністрації Київської області 09.08.2021 року було скеровано лист за №55/1-613 вих-21, в якому викладено виявлені порушення вимог законодавства щодо незаконності відведення земельної ділянки лісового фонду та запитано про вжиті заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідної земельної ділянки у розпорядження держави або повідомлення про неможливість звернення до суду з метою захисту інтересів держави в судовому порядку. Крім цього, в ході опрацювання даних Єдиного державного реєстру судових рішень відомості про пред?явлення позовної заяви про повернення спірної земельної ділянки державі в особі Київської обласної державної адміністрації відсутні, що в свою чергу додатково підтверджує неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженим суб?єктом владних повноважень. Таким чином, Київською обласною державною адміністрацією тривалий час не вживалися належні заходи щодо захисту порушених інтересів держави та остання не заперечує щодо вжиття таких заходів органами прокуратури. Отже, уповноваженим органом своєчасних заходів щодо повернення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення на користь держави тривалий час не вжито, що і було підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави. Сам факт не звернення до суду Київської обласної державної адміністрації з позовом в інтересах держави, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний уповноважений державою орган неналежно виконує свої повноваження щодо усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями лісового фонду, у зв?язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави в особі Київської обласної державної адміністрації та для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Також прокурор зазначила, що у відповідності до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України та п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення для лісогосподарських потреб за межами населеного пункту на даний час покладено на Київську обласну державну адміністрацію.
Присутня в судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Ковальчук А.С. підтримала позицію адвоката Навроцького Д.М. та просила вказане клопотання задовольнити.
Інші учасники справи у підготовче засідання 23.09.2026 року не з`явилися, представників не направили, про день та час слухання справи повідомлялись належним чином, що відповідно до ст.ст. 198, 223 ЦПК України, неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Заслухавши думку присутніх учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи в частині заявленого клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи і особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17 та від 08.02.2019 №915/20/18).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести, крім наведеного, підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.
Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19).
Разом з тим, прокурор зазначила, що відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Крім того, згідно п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук). Отже, розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення для лісогосподарських потреб за межами населеного пункту на даний час покладено на Київську обласну державну адміністрацію.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Києво-Святошинська окружна прокуратура 09.08.2021 року на адресу Київської обласної державної адміністрації направила лист від за №55/1-613 вих-21, в якому викладено виявлені порушення вимог законодавства щодо незаконності відведення земельної ділянки лісового фонду та запитано про вжиті заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідної земельної ділянки у розпорядження держави або повідомлення про неможливість звернення до суду з метою захисту інтересів держави в судовому порядку.
Листом від 07.09.2021 року за вих. №01.1-14/1871 Київська обласна державна адміністрація повідомила Києво-Святошинську окружну прокуратуру Київської області про те, що її юридичний департамент не володіє інформацією та підтверджуючими документами щодо незаконної передачі спірних земельних ділянок, їх подальшого відчуження на підставі ряду цивільно-правових угод, а також іншими доказами, що підтверджують обставини, які стосуються спірних правовідносин і необхідні для підготовки позовної заяви відповідно до вимог процесуального законодавства України, у зв?язку з чим і заходи спрямовані на повернення спірних земельних ділянок у власність держави юридичним департаментом Київської обласної державної адміністрації не вживались.
Повідомленням в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» за №55/1-2064 вих-21 Київській обласній державній адміністрації було повідомлено, що Києво-Святошинська окружна прокуратура Київської області звертається до Макарівського районного суду Київської області із позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод користування майном, шляхом скасування розпорядження, рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельної ділянки. У разі незгоди з прийнятим рішенням, Київська обласна державна адміністрація вправі його оскаржити відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для залишення даного позову без розгляду, оскільки в даній справі прокурор в позовній заяві обґрунтовував підстави для представництва інтересів держави в суді і такі доводи прокурора враховувались та оцінювались судом при вирішення питання про відкриття провадження у справі. Також суд вважає, що Києво-Святошинська окружна прокуратура здійснила всі необхідні дії, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 198, 257, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
У задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_3 адвоката Навроцького Д.М. про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а у судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, чи розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 25.09.2026 року.
Суддя А.В. Косенко
Судове рішення № 141609597, Макарівський районний суд Київської області було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 370/2670/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: