Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 405/6683/26
провадження № 1-кс/405/3557/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2026м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026120000000268, відомості про яке внесені 17.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лаврентіївка, Топчихінського району, Алтайського Краю, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, -
встановив:
11.11.2026 до Подільського районного суду м. Кропивницького від заступника начальника ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України; існуванням ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливістю запобігти їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 підтримав за обставин, які в ньому зазначені, на задоволенні наполягав. Просив визначити заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та в разі її внесення покласти на підозрюваного обов`язки прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.
Необхідність визначення застави понад межу, передбачену п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, прокурор обґрунтовував тим, що ОСОБА_4 після повідомлення йому 03.11.2026 підозри в іншому кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України, застосування ухвалою слідчого судді від 04.11.2026 тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та звільнення після її внесення, за доводами сторони обвинувачення, продовжив протиправну діяльність у сфері незаконного обігу психотропних речовин.
Захисник висловила заперечення щодо задоволення клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що стороною захисту не оспорюється, що вилучена психотропна речовина належить ОСОБА_4 , однак мети збуту він не мав. Просила застосувати домашній арешт із цілодобовою забороною покидати житло, а в разі застосування тримання під вартою визначити заставу в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Підозрюваний підтримав позицію захисника та додав, що розлучений, не має утриманців, працює неофіційно та має середній заробіток приблизно 1520 тис. грн на місяць, на обліках не перебуває. Також пояснив, що після внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді від 04.11.2026 в іншому кримінальному провадженні, його звільнено з-під варти приблизно за три дні до затримання 10.11.2026.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного і захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026120000000268, відомості про яке внесені 17.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, о 08 год. 08 хв. 10.11.2026 затримано ОСОБА_4 на підставі ст. 208 КПК України.
10.11.2026, у порядку та у строки, передбачені ст.ст. 277, 278 КПК України, слідчим повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до якої:
ОСОБА_4 , в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, не бажаючи займатися суспільно корисною працею, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок вчинення умисного, протиправного діяння у сфері обігу психотропних речовин, обрав предметом своєї незаконної діяльності психотропної речовини метамфетаміну, обіг якої обмежено, яка згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 (Таблиця 2, Список 2) віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонений.
Під час проведення досудового розслідування за матеріалами вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 , у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 10.11.2026, за невстановлених слідством обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, придбав з метою подальшого збуту прозорий поліетиленовий пакетик на зіп-застібці з речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта від 10.11.2026 № СЕ-19/112-26/14661-НЗПРАП, містить психотропну речовину метамфетамін, обіг якого обмежено, масою 13,55 г.
Таким чином, отримавши у володіння психотропну речовину - метамфетамін, обіг якого обмежено, ОСОБА_4 , переслідуючи злочинний умисел, вчинив придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено, з метою збуту.
В подальшому, ОСОБА_4 , психотропну речовину метамфетамін, обіг якого обмежено, у невстановлений під час досудового розслідування час, але з моменту придбання і до моменту збуту, тобто, не пізніше 10.11.2026, за невстановлених обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, з метою подальшого збуту, зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , прозорий поліетиленовий пакетик на зіп-застібці з речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта від 10.11.2026 № СЕ-19/112-26/14661-НЗПРАП, містить психотропну речовину метамфетамін, обіг якого обмежено, масою 13,55 г.
Таким чином, зберігаючи до моменту збуту психотропної речовини метамфетамін, обіг якої обмежено, ОСОБА_4 , переслідуючи злочинний умисел, вчинив зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено, з метою збуту.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою для застосування запобіжного заходу є одночасна наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та одного чи декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому обов`язок доведення як існування відповідних ризиків, так і недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів покладається на сторону обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання відповідному ризику або ризикам.
Поняття «обґрунтована підозра» не передбачає на цій стадії кримінального провадження наявності доказів, достатніх для висновку про винуватість особи. Для вирішення питання про застосування запобіжного заходу достатнім є встановлення фактів та відомостей, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри стороною обвинувачення надано, зокрема, протокол обшуку від 10.11.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 , висновок експерта від 10.11.2026 № СЕ-19/112-26-14661-НЗПРАП за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів.
Згідно з протоколом обшуку за місцем проживання підозрюваного вилучено один зіп-пакет із речовиною, яка за висновком експерта містить психотропну речовину метамфетамін, обіг якого обмежено, масою 13,55 г, а також порожні зіп-пакети, одинадцять зіп-пакетів із кристалічною речовиною та дев`ять зіп-пакетів із пігулками.
Експертне дослідження вмісту зазначених одинадцяти пакетів із кристалічною речовиною та дев`яти пакетів із пігулками на час розгляду клопотання не проведено. Тому слідчий суддя не виходить із того, що вони містять наркотичні засоби або психотропні речовини, та не враховує їх як установлену додаткову кількість таких речовин.
Місце виявлення метамфетаміну пов`язує його з підозрюваним. При цьому сторона захисту не заперечує належності йому вилученої психотропної речовини, проте оспорює мету збуту. Оцінюючи це заперечення, слідчий суддя враховує масу підтвердженого експертним дослідженням метамфетаміну 13,55 г у сукупності з виявленням порожніх зіп-пакетів, придатних для його фасування. Ці обставини дають підстави для припущення про підготовку речовини до подальшого розподілу та збуту, достатнього на цій стадії для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри. Водночас вони не є остаточним доказом мети збуту та підлягають подальшій перевірці під час досудового розслідування.
На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не оцінює зазначені докази з точки зору їх достатності для постановлення обвинувального вироку, не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_4 та правильність остаточної кримінально-правової кваліфікації його дій. Разом із тим сукупність наданих матеріалів є достатньою для висновку про існування обґрунтованої підозри у розумінні ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із того, що ризик не може ґрунтуватися виключно на припущеннях або формальному посиланні на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення. Його наявність має випливати із сукупності конкретних обставин кримінального провадження та відомостей про особу підозрюваного. Водночас від сторони обвинувачення не вимагається доведення того, що підозрюваний неодмінно вчинить відповідні дії; достатнім є встановлення реальної, а не абстрактної можливості такої поведінки.
Сторона обвинувачення посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Тяжкість можливого покарання сама по собі не може бути достатньою підставою для висновку про наявність ризику переховування, однак відповідно до ст. 178 КПК України підлягає оцінці у сукупності з іншими обставинами.
Слідчим суддею враховується наявність у підозрюваного постійного місця проживання. За його поясненнями, він розлучений, не має утриманців, неофіційно працює та отримує приблизно 1520 тис. грн на місяць. Документального підтвердження цих пояснень не надано, однак сама відсутність відповідних документів не свідчить про відсутність у підозрюваного роботи, доходу чи сімейних зв`язків.
Наявність житла та наведені відомості про зайнятість враховуються як обставини, що зменшують ступінь ризику переховування. Розірвання шлюбу й відсутність утриманців самі собою не дають підстав для висновку про відсутність соціальних зв`язків.
Водночас 03.11.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в іншому кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України. Ухвалою слідчого судді від 04.11.2026 до нього застосовано тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Наявність повідомлення про підозру в іншому кримінальному правопорушенні відповідно до ст. 178 КПК України підлягає врахуванню при вирішенні питання про запобіжний захід.
Поєднання кількох повідомлених підозр, одна з яких стосується особливо тяжкого злочину, та нової обґрунтованої підозри за ч. 2 ст. 307 КК України посилює спонукання підозрюваного до ухилення від органу досудового розслідування та суду з огляду на можливі наслідки засудження. Наведені сприятливі відомості про його особу враховуються, проте в сукупності з указаними обставинами не усувають ризику переховування.
За сукупністю наведених обставин слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обставини виявлення метамфетаміну 10.11.2026 у взаємозв`язку із застосуванням до ОСОБА_4 запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні.
За поясненнями підозрюваного, після внесення застави, визначеної ухвалою від 04.11.2026, його звільнено приблизно за три дні до нового затримання. Отже, за наведеними ним відомостями, обшук 10.11.2026 проведено вже після звільнення з-під варти. Під час цього обшуку за місцем його проживання виявлено метамфетамін масою 13,55 г та порожні зіп-пакети. Належності вилученої психотропної речовини ОСОБА_4 сторона захисту не заперечує.
Ці дані в сукупності дають підстави підозрювати зберігання ним психотропної речовини з метою збуту після звільнення під заставу. Невстановлення точної дати придбання речовини саме собою не спростовує такого висновку щодо її подальшого зберігання. При цьому слідчий суддя не встановлює, що речовину було придбано саме після звільнення, оскільки відповідних даних не наведено.
Таким чином, оцінюється не лише факт наявності іншої підозри, а й конкретні обставини зберігання речовини, виявлені невдовзі після застосування застави. Вони свідчать про реальний ризик продовження діяльності у сфері незаконного обігу психотропних речовин. Висновок про цей ризик не означає встановлення винуватості ОСОБА_4 в будь-якому з кримінальних проваджень.
За сукупністю наведених обставин слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення не навела конкретних обставин, які б свідчили про можливість перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином. Посилання на можливу неявку за викликами без зазначення даних, які підтверджують таку можливість, є припущенням. Доводи про можливе ухилення від органу досудового розслідування та суду за своїм змістом уже охоплені оцінкою ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому ризик, передбачений п. 4 цієї норми, слідчий суддя вважає недоведеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Таким чином, саме на стороні обвинувачення лежить обов`язок довести не лише наявність ризиків, а й недостатність більш м`яких запобіжних заходів для запобігання їм. Обов`язку сторони захисту доводити достатність певного запобіжного заходу процесуальним законом не передбачено.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, раніше не судимий, а тому з урахуванням положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою законом є можливим.
При вирішенні питання про вид запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, вік, наявність постійного місця проживання, наведені ним відомості про неофіційну роботу та дохід 1520 тис. грн на місяць, сімейний стан, відсутність утриманців і судимостей, повідомлення про підозру в іншому кримінальному провадженні та обставини застосування в ньому застави.
Перевіряючи можливість застосування особистого зобов`язання та особистої поруки, слідчий суддя враховує, що після звільнення під заставу в іншому кримінальному провадженні за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено речовину, щодо зберігання якої з метою збуту існує обґрунтована підозра. За таких обставин покладення обов`язків без майнового забезпечення їх виконання не створюватиме достатнього стримувального впливу для запобігання встановленим ризикам.
Щодо доводів захисту про застосування цілодобового домашнього арешту слідчий суддя враховує, що зберігання психотропної речовини, у якому підозрюється ОСОБА_4 , здійснювалося саме за місцем його проживання. Заборона залишати житло обмежує можливість пересування, однак сама собою не перешкоджає зберіганню речовини всередині нього. Передбачений законом контроль за виконанням домашнього арешту не є постійним контролем за всіма діями особи в житлі.
Ці обставини оцінюються разом із виявленням метамфетаміну та порожніх пакетиків невдовзі після звільнення підозрюваного під заставу. Саме їх сукупність, а не лише місце проведення обшуку, дає підстави вважати цілодобовий домашній арешт недостатнім для запобігання ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Саму відсутність документів про зайнятість чи доходи слідчий суддя не розглядає як підставу для відмови в застосуванні домашнього арешту.
Оцінюючи наведені обставини у сукупності, а не ізольовано, слідчий суддя доходить висновку, що сторона обвинувачення довела недостатність особистого зобов`язання, особистої поруки та запропонованого захистом цілодобового домашнього арешту для запобігання встановленим ризикам.
За таких обставин на даному етапі кримінального провадження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним та співмірним меті, визначеній ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання. З урахуванням затримання ОСОБА_4 о 08 год. 08 хв. 10.11.2026 строк тримання під вартою слід визначити на 60 днів до 08.01.2027 включно, у межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України та правову позицію, викладену у Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(II)/2026 у справі № 3-176/2025(355/25), відповідно до якої розмір застави повинен бути індивідуалізованим, не бути завідомо непомірним та забезпечувати реальну, а не формальну можливість заміни тримання під вартою заставою.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Прокурор просив визначити заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499200 грн. Захисник заперечувала проти перевищення меж, установлених для тяжкого злочину.
Оцінюючи наявність виключного випадку, слідчий суддя враховує, що в іншому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 вже застосовано заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб 332800 грн. Після її внесення підозрюваного звільнено з-під варти, за його поясненнями, приблизно за три дні до нового затримання. Проте 10.11.2026 за місцем його проживання виявлено метамфетамін масою 13,55 г та порожні пакети, що в сукупності з іншими наведеними даними стало підставою для обґрунтованої підозри у зберіганні психотропної речовини з метою збуту.
Отже, є достатні підстави вважати, що вже застосоване майнове забезпечення не мало належного стримувального впливу щодо поведінки, на запобігання якій спрямований установлений ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. З огляду на ці конкретні обставини слідчий суддя вважає недостатньою заставу в межах від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб та встановлює наявність виключного випадку, передбаченого ч. 5 ст. 182 КПК України.
Такий висновок не ґрунтується лише на тяжкості підозри або кількості кримінальних проваджень. Вирішальне значення має обґрунтована підозра у зберіганні психотропної речовини з метою збуту після звільнення під заставу, визначену за попередньою ухвалою. Вміст пакетів, щодо яких експертне дослідження не проведене, не враховується як додаткова кількість наркотичних засобів чи психотропних речовин.
Сторонами не надано документів, які б достовірно підтверджували розмір доходів, наявність у власності ОСОБА_4 нерухомого чи іншого цінного майна або його інший майновий стан. За поясненнями підозрюваного, він неофіційно працює, отримує приблизно 1520 тис. грн на місяць, не має утриманців, розлучений. Ці пояснення враховуються при визначенні конкретного розміру застави. Відсутність документального підтвердження майнового стану не дає підстав припускати наявність у нього додаткових доходів або заощаджень.
Факт внесення попередньої застави також не ототожнюється з наявністю в особистому розпорядженні підозрюваного такої самої суми коштів на час цього розгляду. Відомостей про те, хто саме вніс попередню заставу та за рахунок яких коштів, у наведених матеріалах немає. Слідчий суддя враховує попередню заставу насамперед при оцінці її стримувального впливу, а не як доказ наявності в ОСОБА_4 певного обсягу майна.
Запропонована прокурором сума 499200 грн становить приблизно від 25 до 33 названих підозрюваним місячних доходів. Даних про майновий стан, які б обґрунтовували визначення застави саме в такому розмірі, сторона обвинувачення не навела. Встановлення виключного випадку для перевищення межі у 80 прожиткових мінімумів саме собою не означає обґрунтованості будь-якого запропонованого понад цю межу розміру.
Визначаючи конкретну суму, слідчий суддя враховує масу підтвердженого експертним дослідженням метамфетаміну, ступінь установлених ризиків, обставини виявлення речовини після звільнення під заставу, а також відсутність судимостей, постійне місце проживання та наведені відомості про дохід підозрюваного. Врахуванню підлягає і те, що застава вже внесена в іншому кримінальному провадженні, а нова сума становитиме додаткове майнове забезпечення.
За сукупністю цих обставин слідчий суддя визначає заставу у розмірі 110 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 366080 грн. Цей розмір перевищує визначені законом звичайні межі з наведених вище причин, однак є меншим за запропонований прокурором. Збільшення суми до 150 прожиткових мінімумів за відсутності додаткових даних про майновий стан підозрюваного слідчий суддя вважає необґрунтованим.
Визначена сума становить приблизно від 18 до 24 названих підозрюваним місячних доходів та є істотним майновим забезпеченням виконання обов`язків. При цьому можливість її втрати оцінюється разом із характером установлених ризиків, а не як самостійне обґрунтування розміру застави.
Застава в зазначеному розмірі застосовуватиметься разом з обов`язками, які забезпечують можливість виклику підозрюваного, контроль за зміною його місця проживання та обмежують пересування за межі міста. Саме сукупність майнового забезпечення й цих обов`язків слідчий суддя вважає достатньою альтернативою подальшому триманню під вартою в разі внесення застави.
У разі внесення підозрюваним або заставодавцем визначеної суми застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Водночас необхідність покладення обов`язку утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належно не обґрунтовано. Не наведено конкретних відомостей про те, яким чином спілкування ОСОБА_4 із цими особами може перешкоджати кримінальному провадженню та чому для запобігання встановленим ризикам потрібне саме таке обмеження. Самого посилання на їхній статус інших підозрюваних недостатньо для його покладення.
Строк виконання додаткових обов`язків у разі внесення застави слід визначити до 08.01.2027, що не перевищує строку, передбаченого ч. 7 ст. 194 КПК України.
Таким чином, надані матеріали підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність особистого зобов`язання, особистої поруки й цілодобового домашнього арешту для запобігання цим ризикам. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведено.
За таких обставин клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню із застосуванням до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 110 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 366080 грн.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 199, 309, 369-372 КПК України, -
постановив:
клопотання заступника начальника ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 08 год. 08 хв. 10.11.2026 до 08.01.2027 включно, в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 110 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 366080 (триста шістдесят шість тисяч вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Кіровоградській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA768201720355219001015002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду від 12.11.2026 по справі № 12026120000000268 від 17.07.2026.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_4 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 08.01.2027 наступні обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_9
Судове рішення № 141607222, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 405/6683/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: