Ухвала суду № 141607216, 12.11.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
405/6683/26
Номер документу
141607216
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 405/6683/26

провадження № 1-кс/405/3556/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2026м. Кропивницький

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026120000000268, відомості про яке внесені 17.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград Кіровоградської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживав до затримання за адресою АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, -

встановив:

11.11.2026 до Подільського районного суду м. Кропивницького від заступника начальника ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України; існуванням ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливістю запобігти їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 підтримав за обставин, які в ньому зазначені, на задоволенні наполягав. Просив визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 грн, та в разі її внесення покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, заборонити змінювати місце проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду та не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду.

Захисник висловила заперечення щодо задоволення клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що психотропна речовина, яка виявлена за місцем проживання ОСОБА_4 , йому не належить; мати ОСОБА_4 потребує догляду, а сам підозрюваний проживає разом з нею; сам підозрюваний також має проблеми зі здоров`ям, які перелічені в епікризі, та перебуває на обліку. За наведених обставин просила застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту із цілодобовою забороною покидати житло за місцем проживання матері, яка потребує стороннього догляду. Заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб вважала непомірною для нього, а достатнім її розміром 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний підтримав позицію захисника та додав, що проживає разом із цивільною дружиною, не має утриманців, на обліках не перебуває, працює неофіційно та має середній заробіток приблизно 1015 тис. грн, раніше засуджений за ч. 1 ст. 307 КК України та на даний час перебуває на іспитовому строку.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного і захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026120000000268, відомості про яке внесені 17.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, о 12 год. 09 хв. 10.11.2026 затримано ОСОБА_4 на підставі ст. 208 КПК України.

10.11.2026, у порядку та у строки, передбачені ст.ст. 277, 278 КПК України, слідчим повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до якої:

ОСОБА_4 , в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, не бажаючи займатися суспільно корисною працею, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок вчинення умисного, протиправного діяння у сфері обігу психотропних речовин, обрав предметом своєї незаконної діяльності особливо небезпечну психотропну речовину 4-ММС(4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, яка згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 (Таблиця 1, Список 2) віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонений.

Під час проведення досудового розслідування за матеріалами вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 , у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 10.11.2026, за невстановлених слідством обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, придбав з метою подальшого збуту дев`ять прозорих поліетиленових пакетиків на зіп-застібці з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта від 10.11.2026 № СЕ-19/112-26-14705-НЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину 4-ММС(4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, масою 0,166 г.

Таким чином, отримавши у володіння особливо небезпечну психотропну речовину - 4-ММС(4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, ОСОБА_4 переслідуючи злочинний умисел, вчинив придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, з метою збуту.

В подальшому, ОСОБА_4 , особливо небезпечну психотропну речовину 4-ММС(4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, у невстановлений під час досудового розслідування час, але з моменту придбання і до моменту збуту, тобто, не пізніше 10.11.2026, за невстановлених обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, з метою подальшого збуту, зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , дев`ять прозорих поліетиленових пакетиків на зіп-застібці з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта від 10.11.2026 № СЕ-19/112-26-14705-НЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину 4-ММС(4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, масою 0,166 г.

Таким чином, зберігаючи до моменту збуту особливо небезпечну психотропну речовину 4-ММС(4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, ОСОБА_4 , переслідуючи злочинний умисел, вчинив зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, з метою збуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою для застосування запобіжного заходу є одночасна наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та одного чи декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому обов`язок доведення як існування відповідних ризиків, так і недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів покладається на сторону обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання відповідному ризику або ризикам.

Поняття «обґрунтована підозра» не передбачає на цій стадії кримінального провадження наявності доказів, достатніх для висновку про винуватість особи. Для вирішення питання про застосування запобіжного заходу достатнім є встановлення фактів та відомостей, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри стороною обвинувачення надано, зокрема, протокол обшуку від 10.11.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 , висновок експерта від 10.11.2026 № СЕ-19/112-26-14705-НЗПРАП за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів.

Згідно з протоколом обшуку за місцем проживання підозрюваного вилучено дев`ять поліетиленових пакетиків із речовиною, яка за висновком експерта містить особливо небезпечну психотропну речовину 4-ММС (4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, масою 0,166 г. Місце виявлення речовини пов`язує її з підозрюваним, а розфасування в дев`ять окремих пакетиків є обставиною, яка в сукупності з іншими наведеними даними дає підстави для підозри у зберіганні речовини з метою збуту.

Слідчий суддя враховує заперечення захисника про те, що вилучена речовина підозрюваному не належить. Водночас таке заперечення не усуває доказового значення факту її виявлення за місцем його проживання. Ця обставина у поєднанні зі способом пакування речовини та результатами її експертного дослідження дає підстави для висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту. Питання про належність речовини, обізнаність підозрюваного щодо її зберігання та мету такого зберігання підлягають подальшій перевірці під час досудового розслідування.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не оцінює зазначені докази з точки зору їх достатності для постановлення обвинувального вироку, не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_4 та правильність остаточної кримінально-правової кваліфікації його дій. Разом із тим сукупність наданих матеріалів є достатньою для висновку про існування обґрунтованої підозри у розумінні ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із того, що ризик не може ґрунтуватися виключно на припущеннях або формальному посиланні на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення. Його наявність має випливати із сукупності конкретних обставин кримінального провадження та відомостей про особу підозрюваного. Водночас від сторони обвинувачення не вимагається доведення того, що підозрюваний неодмінно вчинить відповідні дії; достатнім є встановлення реальної, а не абстрактної можливості такої поведінки.

Сторона обвинувачення посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Тяжкість можливого покарання сама по собі не може бути достатньою підставою для висновку про наявність ризику переховування, однак відповідно до ст. 178 КПК України підлягає оцінці у сукупності з іншими обставинами.

Вироком суду від 17.11.2025 ОСОБА_4 визнано винним за ч. 1 ст. 307 КК України та призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки з 17.11.2025 до 17.11.2027. Отже, підозру в цьому кримінальному провадженні повідомлено особі, яка перебуває на іспитовому строку за попереднім вироком за злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Усвідомлення можливих наслідків нового засудження, зокрема необхідності реального відбування покарання, посилює спонукання до ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Водночас слідчий суддя враховує відомості органу пробації про те, що ОСОБА_4 не порушував покладених на нього обов`язків, наявність у нього постійного місця проживання, а також пояснення про проживання зі співмешканкою, неофіційну роботу та заробіток приблизно 1015 тис. грн на місяць. Відсутність документального підтвердження зайнятості й доходу сама собою не свідчить про відсутність роботи чи соціальних зв`язків. Ці дані зменшують ступінь ризику переховування, проте в сукупності з наведеними обставинами попереднього засудження та нової підозри не усувають його.

За сукупністю наведених обставин слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено та вилучено дев`ять окремих зіп-пакетиків із психотропною речовиною 4-ММС (4-метилметкатинон).

Наявність попередньої судимості за ч. 1 ст. 307 КК України оцінюється у взаємозв`язку з обґрунтованою підозрою у новому придбанні та зберіганні психотропної речовини з метою збуту під час іспитового строку. Поєднання цих обставин дає підстави вважати ризик вчинення іншого кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин реальним. При цьому розфасування вилученої речовини в окремі пакетики враховується як обставина, що підтримує підозру щодо мети збуту, а не як самостійний доказ майбутньої протиправної поведінки.

Належне виконання обов`язків перед органом пробації враховується на користь підозрюваного, однак не спростовує зазначеного ризику, оскільки нова підозра підтверджується окремими матеріалами протоколом обшуку та висновком експерта. Така оцінка не означає встановлення винуватості ОСОБА_4 у новому кримінальному правопорушенні.

За сукупністю наведених обставин слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення не навела конкретних обставин, які б свідчили про можливість перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином. Посилання на можливу неявку за викликами без зазначення даних, які підтверджують таку можливість, є припущенням. Доводи про можливе ухилення від органу досудового розслідування та суду за своїм змістом уже охоплені оцінкою ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому ризик, передбачений п. 4 цієї норми, слідчий суддя вважає недоведеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Таким чином, саме на стороні обвинувачення лежить обов`язок довести не лише наявність ризиків, а й недостатність більш м`яких запобіжних заходів для запобігання їм. Обов`язку сторони захисту доводити достатність певного запобіжного заходу процесуальним законом не передбачено.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, раніше судимий, а тому з урахуванням положень п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою законом є можливим.

При вирішенні питання про вид запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, вік, наведені захисником відомості про стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, наведені ним відомості про роботу та доходи, наявність судимості й перебування на іспитовому строку.

Стосовно доводів захисника про необхідність догляду за матір`ю слідчий суддя враховує, що ОСОБА_7 має діагностовані захворювання та їй установлено ІІ групу інвалідності. Разом із тим у наданому стороною захисту витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 02.06.2026 у графі 17.1.3 потребу у сторонньому догляді не встановлено. Цей документ підтверджує стан здоров`я матері, однак не підтверджує доводу про необхідність постійного стороннього догляду за нею. Підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що утриманців не має. За таких даних підстав вважати встановленим, що він є єдиною особою, яка утримує матір або може здійснювати догляд за нею, немає.

Посилання захисника на стан здоров`я підозрюваного та його матері враховуються при оцінці особистих і сімейних обставин. Водночас ці обставини самі собою не спростовують установлених ризиків і потребують оцінки разом з іншими даними про особу та обставинами повідомленої підозри.

Перевіряючи можливість застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, слідчий суддя враховує, що повідомлена підозра стосується придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, причому розфасовану речовину вилучено саме за місцем проживання підозрюваного. Покладення обов`язків прибувати за викликами та повідомляти про зміну місця проживання забезпечувало б зв`язок із підозрюваним, однак не обмежувало б можливість вчинення дій, на запобігання яким спрямований ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З огляду також на повідомлення обґрунтованої підозри у новому правопорушенні у сфері незаконного обігу психотропних речовин під час іспитового строку слідчий суддя вважає, що покладення обов`язків без додаткового забезпечення їх виконання не матиме достатнього стримувального впливу.

Щодо запропонованого захистом цілодобового домашнього арешту слідчий суддя враховує, що підозра стосується зберігання психотропної речовини з метою збуту саме в житлі. Тому обмеження виходу з житла, хоча й зменшує можливість переховування, не усуває можливості вчинення дій, які становлять зміст установленого ризику за п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Передбачені для домашнього арешту перевірки та контроль за місцеперебуванням спрямовані насамперед на дотримання заборони залишати житло й не забезпечують постійного контролю за діями особи всередині нього.

Ця обставина оцінюється разом із попереднім засудженням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 307 КК України та повідомленням йому обґрунтованої підозри у новому правопорушенні під час іспитового строку. За такого поєднання обставин слідчий суддя вважає цілодобовий домашній арешт недостатнім для запобігання ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Самі по собі наявність судимості або відсутність документів про зайнятість і доходи підставами цього висновку не є.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, а не ізольовано, слідчий суддя доходить висновку, що сторона обвинувачення довела недостатність особистого зобов`язання, особистої поруки та запропонованого захистом цілодобового домашнього арешту для запобігання встановленим ризикам.

За таких обставин на даному етапі кримінального провадження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним та співмірним меті, визначеній ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання. З урахуванням затримання ОСОБА_4 о 12 год. 09 хв. 10.11.2026 строк тримання під вартою слід визначити на 60 днів до 08.01.2027 включно, у межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України та правову позицію, викладену у Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(II)/2026 у справі № 3-176/2025(355/25), відповідно до якої розмір застави повинен бути індивідуалізованим, не бути завідомо непомірним та забезпечувати реальну, а не формальну можливість заміни тримання під вартою заставою.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Прокурор просив визначити заставу у верхній межі цього діапазону 80 прожиткових мінімумів, що становить 266240 грн.

Сторонами не надано документів, які б достовірно підтверджували розмір доходів, наявність у власності ОСОБА_4 нерухомого чи іншого цінного майна або його інший майновий стан. За поясненнями підозрюваного, він неофіційно працює, отримує приблизно 1015 тис. грн на місяць, проживає зі співмешканкою, утриманців не має. Наведені ним відомості про доходи враховуються при визначенні застави. Відсутність документів про майновий стан не дає підстав припускати наявність у нього додаткових доходів або заощаджень.

Запропонована прокурором застава становить приблизно від 18 до 27 названих підозрюваним місячних доходів. Даних про наявність у нього доступних активів, які б обґрунтовували визначення застави саме у такому розмірі, сторона обвинувачення не навела.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує загальну масу речовини 0,166 г, її розфасування в дев`ять окремих пакетиків, характер повідомленої підозри, наявність попередньої судимості за ч. 1 ст. 307 КК України та підозру у новому правопорушенні під час іспитового строку. Водночас враховуються постійне місце проживання, наведені підозрюваним відомості про зайнятість і дохід, а також повідомлення органу пробації про належне виконання покладених на нього обов`язків.

Зазначені дані про особу й майновий стан підозрюваного дають підстави визначити заставу в меншому розмірі, ніж просив прокурор. Разом із тим слідчий суддя не погоджується з пропозицією захисника про визначення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Повідомлення обґрунтованої підозри у новому правопорушенні у сфері незаконного обігу психотропних речовин у період випробування за попереднім вироком, у сукупності з установленими ризиками, зумовлює необхідність більшого майнового забезпечення виконання процесуальних обов`язків.

З огляду на наведене слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166400 грн, відповідає характеру та тяжкості повідомленої підозри, ступеню встановлених ризиків та даним про особу підозрюваного, є достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків. При визначенні цієї суми слідчий суддя враховує, що вона є значною щодо названого підозрюваним доходу, тому не вбачає підстав для її подальшого збільшення до запропонованих прокурором 80 прожиткових мінімумів.

Застава в зазначеному розмірі застосовуватиметься разом з обов`язками, які забезпечують можливість виклику підозрюваного, контроль за зміною його місця проживання та обмежують пересування за межі міста. Саме сукупність майнового забезпечення й цих обов`язків слідчий суддя вважає достатньою альтернативою подальшому триманню під вартою в разі внесення застави.

У разі внесення підозрюваним або заставодавцем визначеної суми застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Необхідності додатково забороняти підозрюваному змінювати місце проживання без дозволу слідчого чи прокурора не доведено. Для забезпечення можливості його виклику та контролю за місцеперебуванням достатньо обов`язку повідомляти про зміну місця проживання в поєднанні із забороною відлучатися за межі м. Кропивницького без відповідного дозволу.

Запропонована прокурором заборона відлучатися з місця проживання без дозволу фактично передбачає обмеження виходу з житла. Натомість при застосуванні застави слідчий суддя вважає достатнім передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язок не відлучатися без дозволу з населеного пункту, в якому підозрюваний проживає.

Строк виконання додаткових обов`язків у разі внесення застави слід визначити до 08.01.2027, що не перевищує строку, передбаченого ч. 7 ст. 194 КПК України.

Таким чином, установлено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність особистого зобов`язання, особистої поруки й домашнього арешту для запобігання цим ризикам. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведено.

За таких обставин клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню із застосуванням до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166400 грн.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 199, 309, 369-372 КПК України, -

постановив:

клопотання заступника начальника ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 12 год. 09 хв. 10.11.2026 до 08.01.2027 включно, в межах строку досудового розслідування.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Кіровоградській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA768201720355219001015002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду від 12.11.2026 по справі № 12026120000000268 від 17.07.2026.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави ОСОБА_4 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 08.01.2027 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.

Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_8

Часті запитання

Який тип судового документу № 141607216 ?

Документ № 141607216 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141607216 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141607216 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141607216, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Судове рішення № 141607216, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141607216 відноситься до справи № 405/6683/26

Це рішення відноситься до справи № 405/6683/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141607210
Наступний документ : 141607218