Рішення № 141604823, 18.11.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Дата ухвалення
18.11.2026
Номер справи
145/492/26
Номер документу
141604823
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 145/492/26

Провадження №2/145/653/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2026 селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр, адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926

до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 23.11.2019 ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа-Банк» Договір № 501209465.

Відповідно до умов Договору Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 20250.00 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 25.11.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 22.99 %.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору.

Згідно з умовами Договору Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Договором.

Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «АЛЬФА БАНК», відповідно до умов яких змінено найменування Банку з АТ «АЛЬФА-БАНК» на АТ «СЕНС БАНК».

17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого АТ "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 501209465.

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 501209465.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 501209465.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 501209465.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №501209465 від 23.11.2019, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 31657.40 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17427.43 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13483.00 грн, інфляційні збитки - 616.63 грн, нараховані 3% річних - 130.34 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість Договором №501209465 від 23.11.2019 в розмірі 31657,40 грн разом з понесеними судовими витратами у справі, та понесені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на правничу допомогу у сумі 13000,00 грн.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 03.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами заяв по суті справи.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення, 17.04.2026 рекомендоване повідомлення повернулось на адресу суду із довідкою про причини повернення, у якій зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.114, 115).

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Частиною 10 ст. 130 ЦПК України передбачено, що якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи.

23.11.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір, що підтверджується офертою на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501209465, заявою (акцептом) про прийняття пропозиції №5 укласти договір добровільного страхування фінансових ризиків АТ «Альфа-Банк», графіком платежів, паспортом споживчого кредиту (а.с.8, 9, 10, 11).

Відповідно до умов договору: тип кредиту - «споживчий кредит», сума кредиту - 20250,00 грн, процентна ставка - 22,99 % річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту - 24 місяці, комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 2,45% від суми кредиту, зазначеної в цій оферті, спосіб видачі кредиту - переказ коштів на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», дата повернення кредиту - 25.11.2021; порядок повернення кредиту графік платежів: до 25 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 1559,55 грн, загальна кількість платежів - 25; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у банку.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 20250,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 2176291 від 25.11.2019 (а.с.13).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 23.11.2019 №501209465 заборгованість ОСОБА_1 станом на 17.05.2021 складає 28813,85 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17427.43 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 4572,90 грн, комісія - 6813,53 грн (а.с. 26).

Факт користування кредитними коштами та наявність заборгованості за кредитним договором також підтверджується випискою з рахунка клієнта ОСОБА_1 за період з 23.11.2019 по 17.05.2021 (а.с.14-25).

17.05.2021 було укладено договір факторингу № 2, відповідно до якого АТ "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором від 23.11.2019 №501209465 (а.с. 29-38).

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників (а.с. 39-54).

Відповідно до витягу з Додатку 1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором від 23.11.2019 №501209465 на загальну суму 28813,85 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17427.43 грн, заборгованість за процентами та комісією - 11386,42 грн (а.с. 55).

Відповідно до розрахунку, здійсненого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10.01.2023 заборгованість за кредитним договором від 23.11.2019 №501209465 становить 31657,40 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17427.43 грн, заборгованість за процентами та комісією - 13483,00 грн (нарахування процентів здійснено в межах строку договору по 24.11.2021 включно), інфляційні збитки - 616.63 грн, нараховані 3% річних - 130.34 грн (а.с. 27).

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором від 23.11.2019 №501209465 (а.с. 56-70).

Відповідно до змін в реєстрі боржників до договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023, до ТОВ "Коллект Центр" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №501209465 від 23.11.2019 на загальну суму 31657,40 грн, з яких: за основним зобов`язанням - 17427,43 грн, за процентами - 13483 грн, відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст.625 ЦК України - 746,97 грн (а.с. 71).

Відповідно до розрахунку, здійсненого ТОВ "Коллект Центр", заборгованість відповідачки за Договором №501209465 від 23.11.2019 становить 31657.40 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17427.43 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13483.00 грн, інфляційні збитки - 616.63 грн, нараховані 3% річних - 130.34 грн (а.с.28).

Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначено Законом України "Про споживче кредитування".

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність кредитного договору матеріали справи не містять.

У разі не спростування презумпції правомірності договорів всі права, набуті сторонами правочинів за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно зі ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Висновки суду.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту, який відповідає вимогам цивільного законодавства, що висуваються до договорів такого типу, на виконання умов укладеного договору кредитодавцем здійснено перерахування коштів на рахунок позичальника, що доведено позивачем наданими ним доказами. Таким чином, договір є укладеним.

Отже, суд вважає доведеним факт укладання 23.11.2019 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору №501209465, за яким відповідачці надано кредит в сумі 20250 грн. Крім цього, суд, перевіривши договори факторингу та відступлення прав вимоги, вважає, що вони відповідають вимогам цивільного законодавства, отже доходить висновку про правомірність переходу прав вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «Альфа-Банк» до ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС", ТОВ «Вердикт Капітал» та, в подальшому, до ТОВ «Коллект Центр».

Судом встановлено, що первісним кредитодавцем виконано свої зобов`язання за умовами кредитного договору, натомість відповідачка свої зобов`язання за умовами договору в повному обсязі не виконала та надані кредитні кошти та проценти за користування ними у визначені договором строки в повному обсязі не повернула.

Порушення відповідачем умов договору щодо належного і своєчасного повернення кредиту (його складових) та розмір заборгованості за кредитним договором позивачем обґрунтовано його розрахунком заборгованості за договором та виписками по рахунках, відповідно до яких заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №501209465 від 23.11.2019 становить 30910.43 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17427.43 грн, заборгованість за нарахованими процентами та комісіями - 13483.00 грн. Крім цього, відповідачці нараховано за період з 25.11.2021 по 23.02.2022 інфляційні збитки - 616.63 грн, 3% річних - 130.34 грн.

Суд погоджується із наданими позивачем розрахунком заборгованості за тілом кредиту та процентами і комісіями, оскільки він відповідає умовам укладеного кредитного договору, нарахування процентів здійснено за погодженою сторонами процентною ставкою в межах строку дії договору, який в свою чергу відповідає вимогам законодавства, яке регулює відносини споживчого кредитування в Україні, отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Водночас, щодо стягнення з відповідачки інфляційних збитків в сумі 616.63 грн та 3% річних в сумі 130.34 грн, суд звертає увагу на наступне.

Згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020, розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 6 такого змісту: "У разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Крім цього, 24.12.2023 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Зазначеним законом пункт 6 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" викладено в такій редакції: "У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Отже, нараховані інфляційні збитки в сумі 616.63 грн та 3% річних в сумі 130.34 грн відповідно до п. 6 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", підлягають списанню кредитодавцем, а в даному випадку позивачем як його правонаступником.

Таким чином, встановивши всі фактичні обставини справи, дослідивши кожний доказ з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, та сукупність доказів з точки зору їх достатності, надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором №501209465 від 23.11.2019 в розмірі 30910.43 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17427.43 грн, заборгованість за нарахованими процентами та комісіями - 13483.00 грн. У задовленні позовних вимог про стягнення інфляційних збитків та 3% річних слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 гривень, розмір яких підтверджується платіжною інструкцією від 12.03.2026 №0624990004, договором про надання правової допомоги від 01.07.2024 №01-07/2024, заявкою на надання юридичної допомоги №530 від 02.02.2026, витягом з акту №19 про надання правової допомоги від 27.03.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1.2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Верховний Суд у своїх постановах від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 06.10.2022 у справі № 824/294/21 сформував правову позицію, за якою попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності.

Верховний Суд за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 (справа № 922/1964/21) зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

При визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, суд виходить з реальності цих витрат (їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу суд звертає увагу на те, що дана категорія справи відноситься до справ незначної складності, а судова практика в аналогічних правовідносинах є сталою. Окрім цього, суд зауважує, що предмет спору в цій справі, з урахуванням обсягу долучених до справи доказів, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 13000 грн, яка складає 41,07 % від ціни позову та 64,20% від отриманого відповідачкою кредиту, не відповідає критерію обґрунтованості, пропорційності та розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

За таких обставин суд, дослідивши матеріали даної справи, вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи, підлягають зменшенню до 8000 грн. Саме така сума, на переконання суду, є співмірною до обставин цієї справи, відповідає критеріям розумності та пропорційності, та підлягає розподілу за результатами розгляду справи.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог у відсотковому розмірі 97,64%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2599,57 грн (97,64% від 2662,4 грн) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7811,20 грн (97,64% від 8000 грн).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр заборгованість за договором про надання кредиту №501209465 від 23.11.2019 у розмірі 30910 (тридцять тисяч дев`ятсот десять) гривень 43 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2599 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 57 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7811 (сім тисяч вісімсот одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 18 листопада 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр, адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Суддя Патраманський І. І.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141604823 ?

Документ № 141604823 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141604823 ?

Дата ухвалення - 18.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141604823 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141604823 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141604823, Тиврівський районний суд Вінницької області

Судове рішення № 141604823, Тиврівський районний суд Вінницької області було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141604823 відноситься до справи № 145/492/26

Це рішення відноситься до справи № 145/492/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141580689
Наступний документ : 141604824