Єдиний державний реєстр судових рішень Справа 688/4394/26
№ 2/688/2771/26
Рішення
Іменем України
(заочне)
18 листопада 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача
04.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (далі - ТОВ «ФК «Сіті Колект») в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позову посилається на те, що 08.12.2022 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №72375643, а 09.12.2022 також уклав з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Додаткову угоду до договору позики №72375643 від 08.12.2022, які підписав електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на його номер мобільного телефону, відповідно до умов яких отримав грошові кошти в загальній сумі 5500 грн на погоджений умовами договору строк 15 днів, шляхом їх перерахування на його банківський картковий рахунок та зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Свої зобов`язання ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» виконало у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 , а відповідач вчасно їх не повернув внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаним договором.
03.04.2023 ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №033-030423, за яким ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передало ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права вимоги, у тому числі і за договором №72375643 від 08.12.2022. Надалі ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило право вимоги за договором №72375643 від 08.12.2022 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» відповідно до договору факторингу №27/04/26-02 від 27.04.2026, за умовами якого новий кредитор набув право вимоги відносно боржника ОСОБА_1 , заборгованість якого становить 19875 грн та складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 5500 грн та заборгованості за нараховими процентами в розмірі 14375 грн. А тому, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №72375643 від 08.12.2022 в сумі 19875 грн, а також понесені судові витрати.
Представник ТОВ «ФК «Сіті Колект» у судове засідання не з`явився. Представник позивача Варшавський К.А. подав клопотання, у якому просив розгляд справи провести у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Позиція відповідача
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.09.2026 відкрито провадження в справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін о 10 год 00 хв 15.10.2026, який через неявку відповідача відкладено до 09 год 30 хв 18.11.2026.
18.11.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження
Між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення заборгованості за договором позики, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, 08.12.2022 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №72375643, за умовами якого Позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 3000 грн на строк 15 днів шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики 23.12.2022, або достроково та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Умовами договору позики передбачено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення коштів, процентна (базова) ставка за день 2,5%, а процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частинами) за день 2,70 %, пеня 2,7% в день, орієнтовна річна процентна ставка 231834,66%, орієнтовна загальна вартість позики 4125 грн.
Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. 28 Договору позики, юридичні адреси та реквізити сторін.
Відповідно до п. 3 Договору, позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.
Згідно п. 4 Договору, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/uа/documents-icense/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послугами, що передбачена ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики). А також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/uа/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі, (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики).
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Крім того, 09.12.2022 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Додаткову угоду №72375643 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №72375643 від 08.12.2022, згідно п. 1 якої відповідно до звернення позичальника, позикодавець збільшує суму наданої позики 3000 грн на 2500 грн. Таким чином, загальний розмір наданої позики становить 5500 грн. Згідно п.2.1 Додаткової угоди орієнтовна загальна вартість позики становить 7425 грн. Інші положення договору залишаються без змін.
Додаткову угоду підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. 8 Додаткової угоди.
З довідки №КД-000172516/ТНПП від 18.06.2026 слідує, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», на підставі договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» 08.12.2022 було перераховано кошти в сумі 3000 на платіжну карту клієнта НОМЕР_1 , номер платежу b539057b-baf9-46af-a043-b27387e62c52, отримувач ОСОБА_2 , ЕПЗ номер НОМЕР_1 .
З довідки №КД-000172546/ТНПП від 18.06.2026 слідує, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», на підставі договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» 09.12.2022 було перераховано кошти в сумі 2500 на платіжну карту клієнта НОМЕР_1 , номер платежу 958d2d1e-c71c-4e7d-b3ba-14948394fe00, отримувач ОСОБА_2 , ЕПЗ номер НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» за договором №72375643 від 08.12.2022 станом на 11.04.2023 заборгованість відповідача становить 19875 грн.
03.04.2023 ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №033-030423, за яким ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» передало ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в точу числі до відповідача.
27.04.2026 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» уклали договір факторингу №27/04/26-02, за яким ТОВ «Сіроко Фінанс» передало ТОВ «ФК «Сіті Колект» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Сіті Колект» прийняло належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі документації підтверджує факт переходу від ТОВ «Сіроко Фінанс» до ТОВ «ФК «Сіті Колект» прав грошової вимоги та є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №27/04/26-02 від 27.04.2026 ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 19875 грн, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 5500 грн та заборгованості за процентами в розмірі 14375 грн.
Встановлені обставини підтверджуються письмовими доказами, а саме даними: договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №72375643 від 08.12.2022, довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД-000172516/ТНПП від 18.06.2026, довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» КД-000172546/ТНПП від 18.06.2026, розрахунку заборгованості за договором позики №72375643 від 08.12.2022 станом на 11.04.2023, договору факторингу №033-030423 від 03.04.2023, договору факторингу №27/04/26-02 від 27.04.2026, акту прийому-передачі документації до договору факторингу №27/04/26-02 від 27.04.2026, витягу з реєстру боржників до договору факторингу №27/04/26-02 від 27.04.2026.
Застосовані норми права
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання відпозичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно з істаттею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом статті 512 ЦК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником
Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.
Мотиви та висновки суду
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 08.12.2022 уклав з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» договір позики №72375643 та 09.12.2022 уклав з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Додаткову угоду до договору позики №72375643 від 08.12.2022 за якими отримав грошові кошти в позику користувався ними, однак у строки встановлені договором їх не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка на підставі договорів факторингу була відступлена позивачу ТОВ «ФК «Сіті Колект».
Вищевказаний договір та Додаткова угода укладалися дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з ч. 2. ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договори підписувалися з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.
Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача ОСОБА_1 , оскільки саме він зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Окрім цього, відповідач був вільним у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів, підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочинів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманої позики та сплати відповідної плати за користування нею.
Судом також встановлено, що відповідно до умов договору позики №72375643 від 08.12.2022 сторонами було узгоджено суму позики, строк на який надаються кошти, порядок їх повернення, розмір процентів за користування коштами та порядок їх нарахування.
Однак суд вважає, що позивач неправильно здійснив нарахування процентів за користування коштами за договором позики №72375643 від 08.12.2022.
Як вбачається з умов укладеного договору позики №72375643 від 08.12.2022 та Додаткової угоди до нього, товариство надає клієнту позику в загальному розмірі 5500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кошти та сплатити проценти за користування коштами за базовою ставкою за день 2,5%, а за понадстрокове користування позикою (її частинами) за день 2,70 %. Строк дії договору 15 днів.
Таким чином, загальний строк кредитування за вказаним договором складає 15 днів, загальна сума позики 5500 грн, процентна ставка яка буде застосовуватись у зв`язку з понадстроковим користуванням позикою (її частинами) за день 2,70 %.
Згідно п. 6 Договору Позичальник має право продовжити строк користування Позикою (пролонгація). Продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3. п. 2 Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».
Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Указаний висновок міститься у п. 35 Постанови.
Окрім того, в п. 54 Постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, згідно позиції Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства та вже усталеної судової практики вбачається, що після спливу 15 днів строку товариство не має права на нарахування процентів передбачених договором, а має право на отримання грошових сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, проте таких вимог позивач не заявляв.
Договором позики №72375643 від 08.12.2022 не передбачено нараховування процентів після закінчення строку дії договору.
Крім того, доказів того, що відбулась пролонгація строку дії договору позики №72375643 від 08.12.2022 в порядку, передбаченому п. 6 договору, до суду надано не було.
Отже, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за договором позики №72375643 від 08.12.2022 проценти за користування коштами можуть бути нараховані лише протягом 15 днів, тобто строку, на який були надані кошти, а тому розмір заборгованості за процентами за користування коштами за цим договором складає: 2227,50 грн (5500 х 2,70% х 15).
Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості суду надано не було. Протягом розгляду цивільної справи відповідач ОСОБА_1 , з огляду на вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеним договором, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту в сумі 5500 грн та заборгованість за нарахованими процентами в межах строку кредитування в сумі 2227,50 грн, а всього 7727,50 грн.
Розподіл судових витрат
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом згідно платіжної інструкції №3036 від 02.09.2026 сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А тому, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1035,14 грн (7727,50 грн становить 38,88% від 19875 грн; 38,88% від 2662,40 грн становить 1035,14 грн).
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Таким чином при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких підтверджується копією договору про надання правової допомоги №ДО-20260202/001 від 02.02.2026, заявкою про надання правової допомоги №592 від 01.08.2026, витягом з акту про надання юридичної допомоги від 01.08.2026, додатком №1 до договору про надання правової допомоги №ДО-20260202/001 від 02.02.2026 - прайс-листом з вартістю послуг, платіжною інструкцією №2184 від 03.08.2026 на суму 40000 грн, де призначення платежу вказано оплата правової допомоги згідно договору № ДО-20260202/001 від 02.02.2026, суд виходить з того, що затрати часу на підготовку та подання даної позовної заяви про стягнення заборгованості в розмірі 9000 гривень є завищеними, а тому з відповідача на користь позивача з урахуванням часткового задоволення позову підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 204, 207, 512, 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81, 89, 137, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором позики №72375643 від 08 грудня 2022 року в сумі 7727 (сім тисяч сімсот двадцять сім) гривень 50 копійок, судовий збір в розмірі 1035 (одна тисяча тридцять п`ять) гривень 14 копійок, судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», адреса місцезнаходження: 02154, м. Київ, проспект Соборності, буд. 30 А, офіс 321, код ЄДРПОУ 43950742.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: Світлана КОЗАЧУК
Судове рішення № 141604645, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 688/4394/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: