Постанова № 14160420, 14.03.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 року Справа № 2а/2370/541/2011

10 год. 00 хв. м. Черкаси          

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого –судді Кульчицького С.О.,

при секретарі –Руденко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Звенигородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області до селянського (фермерського) господарства «Форсінг»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафної санкції та пені,

ВСТАНОВИВ:

Звенигородський міжрайонний прокурор звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області до селянського (фермерського) господарства «Форсінг»про стягнення 1930 грн. 72 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків, 680 грн. штрафної санкції та 1839 грн. 58 коп. пені, усього на загальну суму 4450 грн. 30 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за № 64/8663 невчасно та не в повному обсязі сплачував страхові внески, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків, штрафної санкції та пені в сумі 4450 грн. 30 коп.

03.03.2011 року на адресу суду від управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області надійшла заява, згідно якої позивач повідомляє, що позовні вимоги по справі підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи провести за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Прокурор в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується розпискою (а. с. 23). А тому суд вважає, що неявка прокурора без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Селянське (фермерське) господарство «Форсінг»є юридичною особою та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»зобов’язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно узгодженого розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідачем за жовтень 2010 року визначено відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1930 грн. 72 коп., строки сплати яких настали відповідно 20 числа наступного за вказаним в розрахунку місяця.

На підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 25.11.2010 року №333, яке було одержано відповідачем 02.12.2010 року, що підтверджується копією поштового повідомлення. Вказаним рішенням відповідачу нараховано штраф в розмірі 680 грн. та пеню в розмірі 1839 грн. 58 коп. за період з 20.01.2010 року до 19.11.2010 року.

У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивачем, на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV, направлялась вимога про сплату боргу №Ю 14 від 01.12.2010 року, що відповідно до копії поштового повідомлення була отримана відповідачем 09.12.2010 року.

Зазначена вимога відповідачем не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.

Загальна сума заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, штрафної санкції та пені становить 4450 грн. 30 коп. (1930 грн. 72 коп. + 680 грн. + 1839 грн. 58 коп.).

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом –«Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом –«Закон № 1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(в редакції чинній на момент прийняття рішення), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Беручи до уваги те, що узгоджену суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 4450 грн. 30 коп., в т.ч. по страхових внесках в сумі 1930 грн. 72 коп., по штрафній санкції –680 грн. та пені –1839 грн. 58 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем –суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 122, 128, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Форсінг»(20224, Черкаська область, Звенигородський район, с. Мизинівка, ідентифікаційний код 30976976) на користь управління Пенсійного фонду України в Звенигродському районі Черкаської області (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. С.Терещенко, 28, код ЄДРПОУ 21366484) борг по страхових внесках на суму 1930 грн. 72 коп., борг по штрафних санкціях в сумі 680 грн. та по пені в сумі 1839 грн. 58 коп., усього на загальну суму 4450 (чотири тисячі чотириста п’ятдесят) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 –187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький