Постанова № 14160373, 22.02.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-8268/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.

при секретаріБесарабі І.А.

за участі:представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Герасимчук О.О., Янковської О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до державної податкової інспекції у Полонському районі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000272301/3 та № 0013301701/3 від 27.10.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Полонському районі від 27.10.2010 року №0000272301/3 і №0013301701/3, прийняті на підставі акту № 305/17-01/НОМЕР_1 від 18.03.2010 року.

На думку позивача, спірні податкові повідомлення-рішення від 02 грудня 2010 року є незаконними, оскільки ґрунтуються на безпідставних висновках відповідача щодо відсутності реального виконання укладених позивачем договорів про надання маркетингових послуг з ПП ОСОБА_7, купівлі-продажу нафтопродуктів з ТОВ «Інноваційні технології -2005» та усних договорів купівлі-продажу калію з ТОВ «Олімпус-К» і «Інвестмашкомплект». Вважає, що мав всі первинні документи, необхідні для формування валових витрат та податкового кредиту за цими операціями.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить задовольнити позовні вимоги, в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, вважає податкові повідомлення-рішення від 27.10.2010 року №0000272301/3 і №0013301701/3 правомірними, оскільки факт порушення позивачем вимог законів України «Про податок на додану вартість», «Про податок з доходів фізичних осіб» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» встановлений плановою виїзною перевіркою та зафіксований в акті № 305/17-01/НОМЕР_1 від 18.03.2010 року.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку та сукупності, суд встановив наведене нижче.

Позивач - ОСОБА_6, 17.11.1995 року зареєстрований як фізична особа - підприємець Полонською райдержадміністрацією, з 09.11.2005 року перебуває на обліку в ДПІ в Полонському районі як платник податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

Основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля хімічними продуктами та паливно-мастильними матеріалами.

В лютому-березні 2010 року працівниками ДПІ в Полонському районі проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складений акт № 305/17-01/НОМЕР_1 від 18.03.2010 року.

На підставі акту перевірки № 305/17-01/НОМЕР_1 від 18.03.2010 року відповідачем 06.04.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0000272301/0, яким позивачеві визначене податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 69430,25 грн., і №0013301701/0, яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 128937,50 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в апеляційному порядку і залишені без змін податковими повідомленнями рішеннями від 09.06.2010 року №0000272301/1 і №0013301701/1, від 16.08.2010 року №0000272301/2 і №0013301701/2 та від 27.10.2010 року №0000272301/3 і №0013301701/3. З позовом про оскарження останніх позивач звернувся до суду.

Податкове повідомлення-рішення від 06.04.2010 року №0000272301/0, яким позивачеві визначене податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем абз.2,3 ст.13, 14 р.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» і пп.9.12.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та заниження податку з доходів фізичних осіб на 69430,25 грн. у звязку завищенням валових витрат на 464793,0 грн. по операціях з придбання нафтопродуктів від ТОВ «Інноваційні технології 2005» відповідно до договору купівлі-продажу №МО-146/08 від 01.10.2008 року, мінеральних добрив (калію) від ПП «Інвестмашкомплект» на підставі усного договору купівлі-продажу і ТОВ «Олімпус-К» відповідно до договору купівлі-продажу від 01.09.2008 року та маркетингових послуг від ПП ОСОБА_7 відповідно до договору від 01.07.2008 року, які фактично не здійснювались.

В силу пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю регулюється розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", положення якого продовжують діяти і після набрання з 01.01.2004 р. чинності Законом України від 22 травня 2003 року N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" з врахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону.

За змістом ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадян» оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 вказаного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Суд встановив, що у вересні 2008 року на підставі податкової накладної №401 від 27.05.2008 року на загальну суму 340000,0 грн., в тому числі ПДВ 56667,0 грн., та видаткової накладної №401 від 27.05.2008 року, виписаних ПП «Інвестмашкомплект», позивач відніс до валових витрат витрати на придбання калію хлористого в обсязі 100,0 т.

Факт перевезення калію від ПП «Інвестмашкомплект» на склад позивача, розташований в орендованому приміщенні по вул.Залізняка,131,б в м. Полонному, підтверджується товарно-транспортними накладними за 06.05.2008 року, 08.05.2008 року, 12.05.2008 року, 14.05.2008 року і 27.05.2008 року.

Придбаний товар позивач оприбуткував в книзі складського обліку матеріалів за 2008 рік на складі, який перебуває в його користуванні відповідно до договору безвідсоткової позики частини приміщення від 02.01.2008 року, укладеного з ТОВ «АгроЛЕВ».

Оплата придбаного калію здійснена позивачем готівкою, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів, виданими ПП «Інвестмашкомплект» №№82 117 за 28.05.2008 року-14.07.2008 року на загальну суму 340000,0 грн. та не заперечується відповідачем (довідка до акту перевірки)

Зазначена операція відображена ПП «Інвестмашкомплект» в податковому обліку, що підтверджується відповіддю ДПІ у м.Дніпродзержинську від 05.03.2010 року №6957/7/23-409 на запит відповідача.

В подальшому придбаний від ПП «Інвестмашкомплект» калій в обсязі 100,0 т. позивач реалізував ТОВ «АгроЛЕВ» м. Полонне за 345000,0 грн. та отримав за це від вказаного контрагента кошти в сумі 345000,0 грн., що підтверджується видатковою накладною №11 від 30.05.2008 року, податковою накладною №11 від 30.09.2008 року, актом №97/231-34115962 від 03.02.2010 року про результати планової перевірки ТОВ «АгроЛЕВ» та виписками з банку.

У вересні 2008 року на підставі податкової накладної №267 від 03.09.2008 року на загальну суму 168750,0 грн., в тому числі ПДВ 28125,0 грн. та товарно-транспортних накладних від 01.09.2008 року, 03.09.2008 року і 05.09.2008 року, виписаних ТОВ «Олімпус-К», позивач відніс до валових витрат витрати на придбання мінеральних добрив (калію хлористого) в обсязі 50.0 т. від вказаного контрагента.

За змістом укладеного між позивачем та ТОВ «Олімпус-К» договору купівлі-продажу від 01.09.2008 року останнє передає покупцю товар - мінеральні добрива (п.1.1 договору), супровідні документи на який виписуються за місцем відвантаження товару (п.2.2. договору), а розрахунок здійснюється шляхом готівкових або безготівкових розрахунків (п.3.1 договору). Право власності на придбаний товар покупець набуває в момент приймання-передачі товару, що підтверджується підписами уповноважених представників продавця і покупця (п.2.3 договору).

Факт перевезення калію від ТОВ «Олімпус-К» на склад позивача, розташований в орендованому приміщенні по вул.Енгельса,15А в м. Полонному, підтверджується товарно-транспортними накладними за 01.09.2008 року, 03.09.2008 року і 05.09.2008 року

Оприбуткування придбаного товару на складі підтверджується книгою складського обліку матеріалів та договором безвідсоткової позики частини приміщення від 01.09.2008 року, укладеним з ТОВ «АгроЛЕВ».

Оплата придбаного калію готівкою підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів на загальну суму 168750,0 грн, виписаними ТОВ «Олімпус-К» в період з 03.09.2008 року по 25.09.2008 року та не заперечується відповідачем (довідка до акту перевірки).

Зазначена операція з продажу калію відображена ТОВ «Олімпус-К» в податковому обліку, що підтверджується відповіддю ДПІ у м.Дніпродзержинську від 05.03.2010 року №6956/7/23-409 на запит відповідача.

В подальшому придбаний від ТОВ «Олімпус-К» калій в обсязі 50,0 т. позивач реалізував ТОВ «АФ Колос Поділля» м. Київ за 195000,0 грн., що підтверджується рахунком фактурою №9 від 03.09.2008 року, видатковою накладною №14/1 від 08.09.2008 року та податковою накладною №14/1 від 08.09.2008 року, підтверджується випискою банку за 03.09.2008 року на суму та відповіддю №1 від 15.02.2011 року на запит суду ТОВ «АФ Колос Поділля» деклараціями ТОВ «АФ Колос Поділля» з ПДВ за вересень 2008 року.

Досліджені судом докази вказують на те, що в результаті здійснення господарської операції з придбання калію хлористого від ПП «Інвестмашкомплект», в подальшому реалізованого ТОВ «АгроЛев», позивач отримав дохід в розмірі 5000,0 грн., а в результаті господарської операції з придбання калію хлористого від ТОВ «Олімпус-К», в подальшому реалізованого ТОВ «АФ Колос Поділля» - дохід в сумі 26250,0 грн.

При цьому перевіркою не встановлено порушення законодавства в частині формування позивачем доходу від вказаних операцій.

Суд враховує, що витрати на придбання калію хлористого від вказаних вище контрагентів підтверджені первинними документами, які за своїм змістом та формою відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і прямо відповідають доходу, від здійснення цих витрат, як того вимагає ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадян».

Тому, позивач правомірно відніс витрати на придбання калію хлористого від ПП «Інвестмашкомплект» та ТОВ «Олімпус-К» до валових витрат відповідного звітного періоду.

З урахуванням викладеного, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо відсутності у позивача права на включення до валових витрат витрат на придбання калію хлористого від ПП «Інвестмашкомплект» на суму 340000,0 грн. та ТОВ «Олімпус-К» на суму 168750,0 грн. та завищення валових витрат за вказаними операціями, а відтак податкове повідомлення-рішення від 27.10.2010 року №0000272301/3, яким позивачеві визначене податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, підлягає скасуванню в частині основного платежу в сумі 63593,75 грн.

Разом з тим, зазначене вище податкове повідомлення-рішення від 27.10.2010 року №0000272301/3 є правомірним в частині визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 6124,95 грн. у звязку з безпідставним включенням до валових витрат витрат по операціях з придбання пального від ТОВ «Інноваційні технології 2005» та маркетингових послуг від ПП ОСОБА_7 зважаючи на викладене нижче.

За змістом ч.2 ст.3 Господарського кодексу України підприємництвом є господарська діяльність що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Досліджуючи правомірність формування валових витрат по операції з придбання від «Інноваційні технології 2005» пального (бензину А-95) суд встановив.

Відповідно до договору поставки №МО-146/08 від 29.02.2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Інноваційні технології 2005», останнє зобовязалось передати у власність позивача нафтопродукти по ціні, в кількості та асортименті, вказаних у рахунках та товарно-транспортних накладних (п.1 договору). Передача товару в пункті поставки оформляється товарно-транспортною накладною та видатковою накладною, дата якої є датою поставки (п.п. 2 і 3 договору).

Виконання договору поставки оформлене виписаними ТОВ «Інноваційні технології 2005» видатковою накладною №РН-0005139 від 12.09.2008 року на загальну суму 24543,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 4090,50 грн. та податковою накладною №214 від 29.02.208 року на загальну суму 25000,0 грн. в тому числі ПДВ в сумі 4166,67 грн., отримавши які у вересні 2008 року, позивач включив до валових витрат звітного періоду витрати на придбання пального. В подальшому, зазначене пальне відповідно до виписаних позивачем 15.09.2008 року рахунку-фактури №10, видаткової накладної №15 та податкової накладної №15, передане ПП ОСОБА_7 по ціні 25029,02 грн.

Зазначені документи, суд вважає недостатньою підставою для включення вартості пального (бензину А 95) до валових витрат, оскільки під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо фактичного придбання позивачем вказаного товару від ТОВ «Інноваційні технології 2005», його транспортування від вказаного контрагента, здійснення витрат на оплату товару та отримання доходу, повязаного з цими витратами.

Надане позивачем платіжне доручення №11 від 29.02.2008 року про перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Інноваційні технології 2005» коштів в сумі 25000,0 грн. суд вважає неналежним доказом попередньої оплати пального, оскільки призначення цих кошів - оплата за металопрокат згідно договору №1/1 від 05.01.2008 року.

Водночас, позивачем не надано доказів отримання від ПП ОСОБА_7В коштів в розмірі 25029,02 грн. в рахунок оплати пального.

Таким чином, суд встановив відсутність фактичних витрат позивача на придбання пального від ТОВ «Інноваційні технології 2005» та відсутність доходу від продажу зазначеного пального ПП ОСОБА_7В, що в силу ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадян» є обовязковою умовою для формування валових витрат фізичної особи-підприємця.

Відповідно до пояснень представника позивача в судовому засіданні перевезення пального від постачальника до м.Полоннє на замовлення та за рахунок позивача здійснювало ТОВ «АгроЛЕВ». Вказане підтверджується також товарно-транспортною накладною №сТТН-081490 від 12.09.2008 року та подорожнім листом автомобіля за 12.09.2008 року. Послуги ТОВ «АгроЛЕВ» з перевезення пального позивач не оплатив.

Суд також враховує, що надана позивачем товарно-транспортна накладна №сТТН-081490 від 12.09.2008 року, виписана ТОВ «НафтогазІнвест» м. Житомир, вказує на те, що пунктом навантаження, а відтак і фактичним постачальником пального, є ТОВ «НафтогазІнвест», а фактичним отримувачем ПП ОСОБА_7 фактичним місцем поставки вказаного пального є автозаправна станція, яка належить ПП ОСОБА_7

Позивачем не надано жодного доказу, який вказує на те, що, укладаючи договір поставки №МО-146/08 від 29.02.2008 року, позивач та ТОВ «Інноваційні технології 2005» обумовили, що місцем поставки (пунктом навантаження) пального від імені постачальника є ТОВ «НафтогазІнвест».

При цьому, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що фактичним покупцем пального від ТОВ «НафтогазІнвест» м. Житомир є не позивач, а ПП ОСОБА_7, який фактично отримав пальне 12.09.2008 року безпосереденьо у постачальника, до оформлення позивачем 15.09.2008 року рахунку-фактури №10, видаткової накладної №15 та податкової накладної №15.

Отже, видаткова накладна №РН-0005139 від 12.09.2008 року на загальну суму 24543,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 4090,50 грн. та податкова накладна №214 від 29.02.208 року на загальну суму 25000,0 грн. в тому числі ПДВ в сумі 4166,67 грн. не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містять недостовірні відомості щодо поставки позивачеві пального від ТОВ «Інноваційні технології 2005», а відтак, не можуть слугувати підставою для формування валових витрат.

У вересні 2008 року позивач відніс до валових витрат вартість придбаних від ПП ОСОБА_7 маркетингових послуг в сумі 20000,0 грн. відповідно до договору про надання маркетингових послуг від 01.07.2008 року.

За змістом зазначеного договору ОСОБА_7 зобовязався надати позивачеві маркетингові послуги вартістю 24000,0 грн (п.п. 1.1. і 4.1 договору) в термін до 31.12.2008 року (п.6.1 договору).

Виконання договору та надання маркетингових послуг за ІІІ квартал 2008 року загальною вартістю 24000,0 грн. в тому числі ПДВ 4000,0 грн., оформлене підписаним позивачем та його контрагентом ПП ОСОБА_7 актом виконаних робіт №5 від 30.09.2008 року та податковою накладною №51 від 30.09.2008 року. Доказів оплати маркетингових послуг позивачем не надано.

З урахуванням положень п.5.1 і 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» невідємною ознакою правомірності віднесення будь-яких витрат, до складу валових витрат є звязок цих витрат з її господарською діяльністю.

В силу п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.4.4. п. 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються таким платником податків, віднесені до валових витрат подвійного призначення.

Отже, витрати на оплату маркетингових послуги відображаються у складі валових витрат у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи і прямо повязані з господарською діяльністю платника податків.

За змістом Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1-інновація "Обстеження технологічних інновацій промислового підприємства", затвердженої наказом Держкомстату України від 28.11.2005 року N 382, маркетинг проводиться з метою вдосконалення збуту продукції на ринку.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що договір про надання маркетингових послуг не містить жодної інформації стосовно виду маркетингових послуг, способу передачі результатів цих послуг від виконавця до замовника, а акт виконаних робіт не дає змоги встановити зміст наданих послуг. В судовому засіданні представник позивача також не надав пояснень щодо змісту маркетингових послуг, прийнятих відповідно до акту №5 від 30.09.2008 року, їх звязку з господарською діяльністю позивача та наявності економічної вигоди у вигляді збільшення прибутку, в результаті отримання від ПП ОСОБА_7 результатів маркетингових послуг.

Суд враховує, що оплата маркетингових послуг позивачем не здійснена до цього часу, що підтверджується поясненнями представника позивача в судовому засіданні.

Водночас, судом не встановлено, що відображені в акті виконаних робіт №5 від 30.09.2008 року маркетингові послуги загальною вартістю 24000,0 грн., мали реальні наслідки для позивача, оскільки вказаний документ містить лише загальні положення без вказівки на конкретні результати надання цих послуг.

Таким чином, акт виконаних робіт №5 від 30.09.2008 року та податкову накладну №51 від 30.09.2008 року., суд вважає, що жоден з них не відповідає вимогам до первинного документу, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак не може слугувати підставою для формування податкового кредиту.

Відповідно до частини четвертої пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Як зазначено в ст..1 зазначеного Закону , первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, у відповідності до пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадян» обовязковою умовою для включення витрат фізичної особи-підприємця до валових витрат є отримання прибутку, який прямо повязаний з цими витратами.

З урахуванням викладеного, висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат по операції з придбання від ТОВ «Інноваційні технології 2005» пального (бензину А 95) та маркетингових послуг від ПП ОСОБА_7 є правомірними, оскільки позивач не отримав вказані товар та послуги, не поніс жодних витрат на їх оплату та не одержав доходу, який прямо відповідає вказаним витратам.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 27.10.2010 року №0000272301/3 є правомірним в частині визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 6124,95 грн. і не підлягає скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення від 27.10.2010 року №00013301701/3, яким позивачеві визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість, базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем пп.3.1.1 ст.3, пп.7.3.1 п.7.3. пп.7..5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податку на додану вартість на 85959,0 грн. у звязку завищенням податкового кредиту по операціях з придбання нафтопродуктів від ТОВ «Інноваційні технології 2005», мінеральних добрив (калію) від ПП «Інвестмашкомплект» і ТОВ «Олімпус-К» та маркетингових послуг від ПП ОСОБА_7, які фактично не здійснювались.

В силу підпункту 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, який виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару.

В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Досліджені в судовому засіданні податкові накладні, виписані ТОВ «Інноваційні технології 2005» і ПП ОСОБА_7, суд вважає недостатніми підставами для включення вказаних в ним сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки зазначені в них відомості щодо поставки від вказаних постачальників пального (бензину А95) та маркетингових послуг відповідно не відповідають дійсності.

Тому, висновки відповідача щодо безпідставного включення до податкового кредиту податку на додану вартість в загальному розмірі 8167,0 грн. за вказаними операціями суд вважає обґрунтованими.

Разом з тим, неправомірними є висновки відповідача щодо відсутності у позивача права на формування податкового кредиту в загальній сумі 77788,0 грн. по господарським операціям з придбання позивачем калію хлористого від ПП «Інвестмашкомплект» і ТОВ «Олімпус-К».

Дослідивши всі зібрані в матеріалах справи докази по господарських операціях з придбання позивачем калію хлористого від вказаних контрагентів у їх сукупності, суд вважає, що наявні у позивача податкові накладні, оформлені постачальниками товару з дотриманням вимог чинного законодавства є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки викладені в них відомості є достовірними, факт виконання позивачем та його контрагентами договорів та факт здійснення витрат (оплати товару) та отримання позивачем прибутку, повязаного з цими витратами, підтверджується дослідженими судом доказами.

Таким чином, суд вважає обгрунтованими, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000272301/3 від 27.10.2010 року, яким визначене податкове зобов"язання по податку з доходів фізичних осіб, в частині основного платежу в сумі 63593,75 грн., та податкового повідомлення-рішення № 0013301701/3 від 27.10.2010 року, яким визначене податкове зобов»язання по податку на додану вартість, в частині основного платежу в сумі 77788,0 грн. та штрафних санкцій в сумі 38894,0 грн.

Разом з тим, суд відхиляє як необґрунтовані, доводи відповідача щодо нікчемності укладених позивачем договорів з ТОВ «Інноваційні технології 2005» щодо поставки нафтопродуктів, з ПП «Інвестмашкомплект» і ТОВ «Олімпус-К» щодо купівлі-продажу калію хлористого та з ПП ОСОБА_7 щодо надання маркетингових послуг, оскільки в процесі судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту цих договорів вимогам ст.ст.6, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України. Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи договір, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності спростовують доводи відповідача щодо нікчемності зазначених договорів.

При цьому, суд враховує, що невиконання позивачем та його контрагентами ТОВ «Інноваційні технології 2005» і ПП ОСОБА_7 укладених договорів не є беззаперечним доказом їх нікчемності.

Суд не бере до уваги посилання відповідача, як на підставу нікчемності договору поставки калію, на скасування державної реєстрації ТОВ «Олімпус-К», оскільки наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що державну реєстрацію ТОВ «Олімпус-К» скасовано в 01.10.2010 році, в той же час господарські відносини щодо поставки калію між ним та позивачем завершились у вересні 2008 року. Виписуючи податкову накладну на поставку калію хлористого №267 від 03.09.2008 року зазначене товариство діяло в межах пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якою визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Суд також не бере до уваги постанову судді Полонського районного суду Хмельницької області від 18.06.2010 року про притягнення ПП ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, як таку, що не відповідає приписам ст.69,70 КАС України щодо належності та допустимості, оскільки з її змісту вбачається, що під час розгляду справи суд не досліджував первинні документи, які були підставою для формування податкового кредиту та валових витрат.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень №0000272301/3 від 27.10.2010 року, яким визначене податкове зобов"язання по податку з доходів фізичних осіб, в частині основного платежу в сумі 63593,75 грн. та №0013301701/3 від 27.10.2010 року, яким визначене податкове зобов"язання по податку на додану вартість, в частині основного платежу в сумі 77788,0 грн. та штрафних санкцій в сумі 38894,0 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Керуючись Законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок з доходів фізичних осіб» , Декретом Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадян» та ст.ст. 11, ст.158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Полонському районі № 0000272301/3 від 27.10.2010 року, яким визначене податкове зобов"язання по податку з доходів фізичних осіб, в частині основного платежу в сумі 63593,75 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Полонському районі № 0013301701/3 від 27.10.2010 року, яким визначене податкове зобов"язання по податку на додану вартість, в частині основного платежу в сумі 77788,0 грн. та штрафних санкцій в сумі 38894,0 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 25 лютого 2011 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук

"Згідно з оригіналом" СуддяО.К. Ковальчук