Постанова № 14160018, 10.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 березня 2011 р. № 2-а- 6/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Зінченка А.В.,

при секретарі Фоменко І.Є.

за участі представників сторін:

Позивача Шарпан О.С.

Відповідача Онопрієнко Л.М., Богданової М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОРГ» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Восторг», звернувся до суду з позовом в якому після зміни предмету позову просить суд скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 31.12.2010 року №0000591505/3, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в розмірі 207926,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 83170,40 грн., на загальну суму 291096,40 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Восторг»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 4738/15-509/32437180 від 05.08.2010 року, яким встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п. 7.4ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено суму податкового кредиту за квітень 2010 року на суму ПДВ 231685,0 грн., що призвело до заниження відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду на суму 23759,0 грн. та заниження податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду за квітень 2010 року на суму ПДВ 207926,0 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено рішення від 19.08.2010 року №0000591505/0, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в розмірі 207926,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 83170,40 грн., на загальну суму 291096,40 грн.

Відповідач мотивував своє рішення тим, що внаслідок співставлення ДПІ у Київському районі м.Харкова відомостей, задекларованих позивачем у Додатку 5 до Декларації з ПДВ за квітень 2010 року з податковими зобовязаннями та податковим кредитом в розрізі контрагентів, виявлено невідповідність задекларованого податкового кредиту в розрізі контрагентів та розбіжності на суму 231684,60 грн., яка є непідтвердженою відповідними документами, а тому не підлягає включенню її позивачем до складу податкового кредиту.

ТОВ «Восторг»було подано скарги на вказане податкове повідомлення рішення, в якій просило відповідача, ДПА у Харківській області та ДПА України скасувати податкове повідомлення рішення в повному обсязі.

За результатами розгляду скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін.

Позивач вважає винесене податкове повідомлення - рішення неправомірним, протизаконним та таким що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, просили суд у його задоволенні відмовити, надавши суду свої письмові заперечення та зазначили, що зазначене податкове повідомлення рішення відповідає вимогам діючого податкового законодавства, є обґрунтованим та законним.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступні обставини справи.

Фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка з 30.07.2010 року по 02.08.2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Восторг»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 4738/15-509/32437180 від 05.08.2010 року, яким встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено суму податкового кредиту за квітень 2010 року на суму ПДВ 231685,0 грн., що призвело до заниження відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду на суму 23759,0 грн. та заниження податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду за квітень 2010 року на суму ПДВ 207926,0 грн.

На підставі акту перевірки фахівцями ДПІ у Київському районі м.Харкова було винесено рішення від 19.08.2010 року №0000591505/0, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в розмірі 207926,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 83170,40 грн., на загальну суму 291096,40 грн.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що внаслідок співставлення ДПІ у Київському районі м. Харкова відомостей, задекларованих позивачем у Додатку 5 до Декларації з ПДВ за квітень 2010 року з податковими зобовязаннями та податковим кредитом в розрізі контрагентів, виявлено невідповідність задекларованого податкового кредиту в розрізі контрагентів та розбіжності на суму 231684,60 грн., яка є непідтвердженою відповідними документами, а тому не підлягає включенню її позивачем до складу податкового кредиту.

Також відповідач обґрунтував своє рішення тим, що позивачем на вимогу ДПІ викладену у листі від 28.05.2010 р. не було надано підтверджуючих податковий кредит документів.

ТОВ «Восторг»було подано скарги на вказане податкове повідомлення рішення, в якій просило відповідача, ДПА у Харківській області та ДПА України скасувати податкове повідомлення рішення в повному обсязі.

За результатами розгляду скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Суд вказує, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також, відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Також, як вбачається з наданих до справи документів, Відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку декларації з ПДВ за квітень 2010 р.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи ДПІ мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів незалежно від способу їх подачі.

Під час проведення даної перевірки Відповідачем до Позивача не направлялося будь-яких запитів та вимог про необхідність надати підтверджуючи документи.

А відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними; у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену податковими накладними.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач зменшив суму податкового кредиту з ПДВ за перевіркою, за результатами якої встановити порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ було неможливо, так як проведена перевірка передбачає тільки аналіз даних декларації з ПДВ.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, відповідно до пп.2.3.4 п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10 серпня 2005 р., не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Зменшення суми податкового кредиту та застосування штрафних санкцій є одним з видів юридичної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії (ч. 3 ст. 8 Конституції України), юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тому відповідач не мав підстав для притягнення до юридичної відповідальності позивача шляхом зменшення йому суми податкового кредиту.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова про донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 291096,4 грн. є таким, що підлягає скасуванню.

Судові витрати необхідно розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОРГ»до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова №0000591505/3 від 31.12.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОРГ»понесені ним судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 11.03.2011 року.

Суддя А.В. Зінченко