Постанова № 14159772, 02.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Харків

02.03.2011 р. справа № 2а- 1382/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі :

секретаря судового засідання Алексєєнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Літос"

простягнення заборгованості, - встановив:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом і просив стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос" заборгованість по оплаті внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування в сумі 2.551,30 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. Зобовязання по оплаті внесків безпідставно не виконані платником внесків, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. Отримавши від УПФУ вимогу про оплату боргу, платник внесків її не оскаржував, однак і не виконав. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Літос" до судового засідання не прибув, уповноваженого представника до суду не направив, причини неявки у судове засідання не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином в порядку ч.3 ст.33 КАС України.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6, ст.128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” відповідач як страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663) і на виконання даної Інструкції відповідач подав до територіального органу Пенсійного фонду розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з вересня по грудень місяці 2010 р. (а.с.7-18). У рядку 8 цих розрахунків зазначена загальна сума страхових внесків в розмірі 2.551,30 грн.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати приписи ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, так як саме положеннями даної статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків.

Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (абз.1 ч.6 ст.20), а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) (абз.8 ст.20).

Розглядаючи справу, суд відзначає, що саме таке розуміння дати виникнення обовязку по сплаті страхових внесків кореспондує положенням абз.1 ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, де вказано, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як зясовано судом, відповідач обовязку по своєчасній сплаті внесків на обовязкове пенсійне страхування не виконав. Наявність спірної суми заборгованості підтверджується відомостями долученої до справи картки особового рахунку.

Згідно з ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату (абз.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»).

При цьому, як визначено абз.2 даної статті вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і за приписами абз.3 цієї ж статті має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.

Судом досліджена наявна в матеріалах справи копія корінця вимоги від 11.01.2011р. № Ю-288.

Доказів оплати названої вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин у справі не встановлено.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, заявлена по даній справі вимога про стягнення заборгованості по оплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування визнається судом обґрунтованою і задовольняється, адже доведена зібраними доказами.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос" (ідентифікаційний код - 31635034; місцезнаходження - Україна, Харківська область, місто Харків, провул. Кузнечний,1, р\р 26007013437, МФО 351652, ХАК Земельний банк) на користь Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова (ідентифікаційний код - 22682342; місцезнаходження - Україна, Харківська область, місто Харків, вул. 1-ї Кінної Армії, буд.15; р/р - 256063012095 в ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823) заборгованість в сумі 2551 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят один) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Сліденко А.В.