Рішення № 141597547, 18.11.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

Дата ухвалення
18.11.2026
Номер справи
634/784/26
Номер документу
141597547
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 634/784/26

Провадження № 2/634/521/26

Категорія 40

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2026 року

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Єрьоміної О.В.,

при секретарі Литвиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 27.12.2025 року в розмірі 75250 грн., судовий збір 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 27.12.2025 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії згідно ЗУ «Про електронну комерцію», який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за яким відповідачу було надано кредит у розмірі 11000 грн, на строк кредитування 365 днів до 26.12.2026 року, базовий період 23 дні, стандартна процентна ставка 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується перших 180 календарних дні з дати укладення цього договору, 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується з 181 календарних дня дії договору. Комісія за видачу кредиту становить 15% від суми наданого кредиту.

Окрім цього, 27.12.2026 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії, за умовами якої відповідачу додатково було надано у кредит грошові кошти у розмірі 14000 грн, продовжений строк кредитування 0 днів, загальний строк кредитування 365 днів. стандартна процентна ставка 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується перших 180 календарних дні з дати укладення цього договору, 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується з 181 календарних дня дії договору.

Відповідач не виконує належним чином зобов`язання за кредитним договором, що укладений між ним та позивачем, в результаті чого виникла заборгованість.

Таким чином, станом на 12.05.2026 року за відповідачем по укладеному з позивачем кредитному договору наявна заборгованість на загальну суму 75250 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 25000 грн.; заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 34000 грн.; заборгованості за процентами річних на підставі 625 ЦК України 12500 грн; заборгованості за комісією 3750 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з"явився. Із наданого відзиву вбачається, що відповідач заперечує проти стягнення заборгованості за процентами на підставі 625 ЦК України, оскільки відповідні нарахування здійснені у період дії воєнного стану, що прямо суперечить п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також заборгованості за комісією, оскільки така послуга повинна надаватися безоплатно, так як плата за надання кредиту є дією, яка безпосередньо необхідна кредитодавцю для виконання ним власного обов`язку за кредитним договором надання кредиту. Щодо стягнення суми заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 25000 грн, то не заперечуючи факт укладення спірного договору, вважає, шо станом на 12.05.2026 року строк повернення всієї сум не настав, а розрахунок заборгованості за нарахованими відсотками, то відповідач не вважає зазначену суму безспірною та у цій частині просить відмовити у непідтвердженій частині та визначити її розмір виключно на підставі належного, детального і перевіреного судом розрахунку відповідно до фактичного періоду користування кредитними коштами, фактичного залишку заборгованості та належної процентної ставки.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необгрунтованість та недоведеність.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 27.12.2025 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії згідно ЗУ «Про електронну комерцію», який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за яким відповідачу було надано кредит у розмірі 11000 грн, на строк кредитування 365 днів до 26.12.2026 року, базовий період 23 дні, стандартна процентна ставка 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується перших 180 календарних дні з дати укладення цього договору, 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується з 181 календарних дня дії договору. Комісія за видачу кредиту становить 15% від суми наданого кредиту.

Сторонами також погоджено Паспорт споживчого кредиту та Таблицю обчислення вартості кредиту, яка є невід`ємною частиною Договору.

Окрім цього, 27.12.2026 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії, за умовами якої відповідачу додатково було надано у кредит грошові кошти у розмірі 14000 грн, продовжений строк кредитування 0 днів, загальний строк кредитування 365 днів. стандартна процентна ставка 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується перших 180 календарних дні з дати укладення цього договору, 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується з 181 календарних дня дії договору.

Сторонами також до додаткової угоди від 27.12.2026 року погоджено Паспорт споживчого кредиту та Таблицю обчислення вартості кредиту, яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно довідок ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 14.05.2026 на картковий рахунок № НОМЕР_1 27.12.2025 року було перераховано грошові кошти у розмірі 11000 грн (№ транзакції 1732741932) та 14000 грн (№ транзакції 1732760644).

Відповідач не виконує належним чином зобов`язання за кредитним договором, що укладений між ним та позивачем, в результаті чого виникла заборгованість.

Таким чином, станом на 12.05.2026 року згідно розрахунку позивача за відповідачем по укладеному з позивачем кредитному договору наявна заборгованість на загальну суму 75250 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 25000 грн.; заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 34000 грн.; заборгованості за процентами річних на підставі 625 ЦК України 12500 грн; заборгованості за комісією 3750 грн.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом положень частини першої ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України по кредитному договору банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та за умовами, встановленими договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання).

Отже, суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст.617 ЦК України.

Враховуючи умови кредитування, а саме суму кредиту у загальному розмірі 25000 грн, строк кредитування 365 днів та проценту ставку, розрахунок заборгованості за процентами позивача у розмірі 34000 грн станом на 12.05.2026 року відповідає погодженим сторонам умовам та нарахований вірно: 25000х1%х136 днів=34000 грн.

Свого розрахунку суми заборгованості за відстотками сторона відповідача не надала.

У зв`язку з тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 25000 грн. та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 34000 грн, що у сумі становить 59000 грн у є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню .

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі 625 ЦК України 12500 грн, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Цивільний кодекс України є кодифікованим актом, що регулює цивільні правовідносини між громадянами та юридичними особами. Він має вищу юридичну силу в межах цивільного права, ніж інші закони, що регулюють ці питання.

Це означає, що положення Цивільного кодексу є обов`язковими для застосування у цивільних справах, і інші закони не можуть суперечити йому в питаннях, врегульованих кодексом.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення процентів за ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 3750 грн, виходжу з такого.

Умовами договору передбачено комісію за видачу кредиту становить 15% від суми наданого кредиту.

Відповідно до ч. 2ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі за № 343/557/15-ц зроблено висновок, що за змістом частини п`ятої статті11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті18 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній станом на 08 травня 2007 року) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 8ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною третьою вищезазначеної статті (в редакції на час укладення кредитного договору) передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із ч. 3ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.»

Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь позивача винагороди за надання фінансового інструменту, тобто за дії, які позивач здійснює на власну користь є несправедливим, суперечать принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Відтак, суд доходить висновку щодо відмови у задоволені вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту.

Понесені позивачем судові витрати у справі відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, як документально підтверджені, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2087,46 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованість у розмірі 59000 грн, а також судовий збір у сумі 2087,46 грн.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня складання його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 18.11.2026 року.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф.407, ЄДРПОУ 38548598;

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 141597547 ?

Документ № 141597547 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141597547 ?

Дата ухвалення - 18.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141597547 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141597547 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141597547, Сахновщинський районний суд Харківської області

Судове рішення № 141597547, Сахновщинський районний суд Харківської області було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141597547 відноситься до справи № 634/784/26

Це рішення відноситься до справи № 634/784/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141597545
Наступний документ : 141597548