Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2026 рокусправа № 580/4601/26м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до КНП Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області (20202, м. Звенигородка. вул. Герої Небесної Сотні, 79В), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської міської ради від 26.01.2026 №57/26/144/Р, яке прийняте відносно ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунальне некомерційне підприємство «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області, повторно здійснити оцінювання повсякденного функціонування та прийняти обгрунтоване рішення - відносно ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що згідно довідки МСЕК від 06.10.2023 йому було встановлено ІІ групу інвалідності, дата чергового переосвідування встановлена 06.10.2025. Позивача 05.12.2025 направлено на оцінювання повсякденного функціонування особи з діагнозом вогнищева травма головного мозку та мозочка, не уточнена, супутні діагнози: інша набута деформація голови, інші види генералізованої епілепсії та епілептичних синдромів, без згадки про фармакорезистентну епілепсію. Позивач вказує, що надав медичні документи, які підтверджують необхідність встановлення йому інвалідності. Однак, відповідач спірним рішенням відмовив у встановленні інвалідності. Позивач з оскаржуваним рішенням не погоджується та вважає його невмотивованим, оскільки не враховує всі наявні медичні документи, які підтверджують необхідність встановлення йому групи інвалідності.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та вважає, що наявність травми в анамнезі (навіть важкої, перенесеної у 2023 році) не означає автоматичного збереження стійких, важких обмежень життєдіяльності на момент огляду у січні 2026 року. ЕКОПФО Звенигородської БЛІЛ досліджувала не історію хвороби позивача дворічної давнини, а його фактичний функціональний стан на день проведення оцінювання (26.01.2026), під час якого було констатовано позитивну реабілітаційну динаміку та легкі функціональні порушення, що не дають підстав для встановлення інвалідності згідно з критеріями Постанови КМУ №1338. Тому, відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 06.10.2023 встановлено ІІ групу інвалідності строком до 01.11.2025, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №060768.
26.01.2026 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області проведено оцінювання повсякденного функціонування позивача та прийнято рішення №57/26/144/В. У пункті 16 (обгрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання) витягу із цього рішення зазначено, що враховуючи інформацію в наданих документах, даних огляду особи, частота епінападів 1-2 на місяць зі слів особи, позитивну реабілітаційну динаміку після отримання травми. Підстав для продовження групи інвалідності згідно Постанови КМУ від 15.11.2024 №1338 не виявлено.
Не погоджуючись із даним рішення позивач звернувся до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» із скаргою на відмову у встановленні інвалідності.
Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №1808/26/2687/ВП від 27.03.2026 підтверджено рішення від 26.01.2026 №57/26/144/В та в обгрунтування зазначено, що за представленими медичними документами основна патологія з боку головного мозку та супутня патологія призводять до легких функціональних порушень та обмеження функціонування. Рішення ЕК вірне та відповідає чинному законодавству. Не є особою з інвалідністю. Підстава: «Постанова КМУ від 15.11.2024 №1338».
Не погодившись з рішенням відповідача від 26.01.2026 №57/26/144/В, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно із частиною першою статті 3 Закону №875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За змістом частини другої статті 6 Закону №875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №2961-IV).
За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Приписами статті 7 Закону №2961-IV залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов`язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №1338 від 15.11.2024 (далі Постанова № 1338) затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до частини 2 пункту 2 Постанови №1338 з 01.01.2025 експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров`я, яке здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення та забезпечення технічної можливості щодо його функціонування (пункт 3 Постанови №1338).
Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Положення про експертні команди).
Згідно із пунктом 2 Положення про експертні команди такі формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я).
Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (пункт 3 Положення про експертні команди).
Пунктом 4 Положення про експертні команди встановлено, що експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України "Про запобігання корупції", іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 6 Положення про експертні команди оцінювання проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.
Пунктом 9 Положення про експертні команди встановлено, що експертні команди:
1) у разі недостатності необхідної для прийняття рішення про оцінювання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я та яка була додана до електронного направлення на проведення оцінювання, особу направляють на додаткове обстеження структури та функцій організму. На додаткові обстеження особа може бути направлена одноразово, крім випадків коли за результатами такого обстеження було виявлено нові, не зазначені в доданій до направлення медичній документації, стани, діагнози або порушення структури та функцій організму, що потребують додаткового обстеження;
2) формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання;
3) визначають компенсатори обмежень повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання);
4) планують та проводять повторні оцінювання;
5) визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії;
6) встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів;
7) встановлюють ступінь втрати професійної працездатності;
8) вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку;
9) встановлюють потребу в постійному сторонньому догляді;
10) встановлюють причину смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати професійної працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого;
11) визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним;
12) встановлюють потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі;
13) встановлюють ступінь стійкого обмеження життєдіяльності осіб для направлення їх до територіального центру соціального обслуговування або будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю;
14) визначають ступінь втрати здоров`я, групи і часу настання інвалідності та її причинний зв`язок із Чорнобильською катастрофою;
15) встановлюють причинний зв`язок інвалідності осіб за наявністю документів, що їх підтверджують, визначених пунктом 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи";
16) визначають необхідність продовження тимчасової непрацездатності.
Лікарі, що входять до складу експертних команд, мають право з метою уточнення діагнозу формувати електронні направлення в Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ (пункт 10 Положення про експертні команди).
Згідно із пунктами 17 та 18 Положення про експертні команди основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.
Документація, яка створюється в процесі оцінювання функціонування особи, ведеться в електронній формі після початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.
Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Порядок №1338).
Згідно із пунктом 3 Порядку №1338 направлення на оцінювання у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності.
Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд (пункт 7 Порядку №1338).
Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (пункт 8 Порядку №1338).
Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання (пункт 9 Порядку №1338).
Відповідно до пункту 14 Порядку №1338, оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров`я. У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про яку оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОЗ, розгляд справ здійснюється із застосуванням паперового документообігу з урахуванням таких особливостей: направлення на оцінювання, протоколи розгляду експертною командою та рішення експертної команди оформлюються в паперовій формі. Форми зазначених документів затверджуються МОЗ; направлення на оцінювання власноручно підписується лікарем, який направив на оцінювання, та скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (за наявності), в якому працює такий лікар; протоколи розгляду експертною командою та рішення експертної команди власноручно підписуються усіма членами експертної команди та скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (за наявності), на базі якого функціонує відповідна експертна команда; рішення експертної команди та зазначені документи підлягають внесенню до електронної системи не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після появи технічної можливості.
Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. У разі отримання від особи додаткових документів під час розгляду справи такі документи завантажуються експертною командою до електронної системи. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ. Строк, протягом якого експертній команді подаються результати такого обстеження, не може перевищувати 60 календарних днів з моменту направлення на додаткове медичне обстеження (пункти 31-32 Порядку №1338).
Згідно із пунктами 34-36 Порядку №1338 експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.
Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.
Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"
За змістом пунктів 37-38 Порядку №1338 протокол розгляду справи експертної команди містить таку інформацію:
1) форма проведення розгляду;
2) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) кожного члена експертної команди, який проводить оцінювання, з відміткою, хто є головуючим у справі;
3) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання;
4) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) інших осіб, які присутні під час розгляду;
5) спосіб участі кожної особи в розгляді;
6) думка кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання;
7) рішення, яке прийнято експертною командою за результатами проведення оцінювання;
8) інша інформація, визначена МОЗ.
Аргументована позиція члена експертної команди, який не згоден з рішенням експертної команди, повинна бути викладена в протоколі розгляду справи експертної команди.
Пунктом 40 Порядку №1338 передбачено, що за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), фіксації причин та часу настання відповідно до документів, що підтверджують цей факт, та періоду, на який його встановлено; наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному сторонньому догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації (у тому числі засобів для пересування з електроприводом) та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 "Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я"; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого.
Спірні правовідносини у даній справі стосуються правомірності/протиправності рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської міської ради від 26.01.2026 №57/26/144/Р.
Суд звертає увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення про непідтвердження встановленої групи інвалідності, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку щодо наявності/відсутності підстав для встановлення інвалідності виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність оскаржуваного рішення виключно в межах дотримання процедури прийняття конкретного рішення.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19.
Позивач стверджує, що оскаржуване рішення відповідача є невмотивованим, не містить належного обгрунтування та правової оцінки обставин, оскільки не враховує всі наявні медичні документи, які підтверджують необхідність встановлення йому групи інвалідності.
Надаючи оцінку даним твердженням позивача, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
На спірні правовідносини, в тому числі, поширюється дія Закону України від 17.02.2022 №2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі Закон №2073-IX).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4 Закону №2073-IX одним із принципів адміністративної процедури є принцип обґрунтованості.
Статтею 8 Закону №2073-IX визначено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону. Якщо адміністративний орган змінює оцінку та висновки в однакових чи подібних справах, він зобов`язаний надати належне обґрунтування такої зміни.
У витязі з рішення експертної команди №57/26/144/В від 26.01.2026 в якості обґрунтування рішення зазначено, що враховуючи інформацію в наданих документах, даних огляду особи, частота епінападів 1-2 на місяць зі слів особи, позитивну реабілітаційну динаміку після отримання травми. Підстав для продовження групи інвалідності згідно Постанови КМУ від 15.11.2024 №1338 не виявлено.
На переконання суду, вказане рішення явно не є ні вмотивованим, ні обґрунтованим, оскільки зі змісту наведеного неможливо зрозуміти причини, підстави та обставини, виходячи з яких відповідачем було прийняте оскаржуване рішення.
Позивача направлено на оцінювання за основним діагнозом S06.30 - вогнищева травма головного мозку та мозочка, неуточнена. Супутні діагнози: M95.2 інша набута деформація голови; G40.40 інші види генералізованої епілепсії та епілептичних синдромів, без згадки про фармакорезистентну епілепсію. Ускладнення основного діагнозу: S06.30 вогнищева травма головного мозку та мозочка, неуточнена.
Згідно консультативного висновку лікаря нейрохірурга КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» від 30.10.2025 позивачу встановлено діагноз: G93.80 інші уточнені ураження головного мозку. Наслідки перенесеної ЗЧМТ (19.06.2023) підтверджено по МРТ ГМ; стан після операції: (04.07.2023- двобічна краніоектомія, видалення субдуральних гематом обабіч; двобічний кістковий дефект кіток черепу лобно-тім`яних ділянок, множинні вогнища забою кортикальних відділів лобно-тім`яних часток білатерально переважно праворуч, помірна вентрикуломегалія з стійкою цефалгією, лівобічним пірамідно-рефлеторним гемісендромом, помірними вестибулярним синдромом, помірним астенічним синдромом, помірними нейрокогнітивними порушеннями. G40.40 інші види генералізованої епілепсії та епілептичних синдромів. Симптематична (дисметаболічна, екзогенна, післятравматична) епілепсія з генералізованими тоніко-клонічними нападами з порушенням усвідомлення з невідомим початком, частотою до 3 р/міс (анамнестично); по ЕЕГ (від 30.10.2025 сплощений альфа ритм, епілептиформна активність не зафіксована).
Згідно консультативного висновку лікаря невролога КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» від 30.10.2025 позивачу встановлено діагноз: G40.40 Хронічний після травматичний головний біль. Відновний період закритої черепно-мозкової травми, підгострих субдуральних гематом над лівою та правою гемісферою головного мозку. Стан після хірургічної операції: 04.07.2023 резекційна краніотемія обабіч, видалення субдуральних гематом обабіч. 15.02.2024 відстрочена пластика дефекту черепа. Цефалгічний синдром. Післятрепанаційні дефекти обабіч. Супутні захворювання: G40.9 епілепсія, неуточнена.
Згідно консультативного висновку лікаря психіатра КНП «Лікарня імені братів М.С. і ОС. Коломійченків» Шполянської міської ради об`єднаної від 03.12.2025 позивачу встановлено діагноз: наслідки важкої ЧМТ у вигляді астено-невротичного синдрома.
Згідно консультативного висновку лікаря ортопеда-травматолога КНП «Лікарня імені братів М.С. і ОС. Коломійченків» Шполянської міської ради об`єднаної від 31.10.2025 позивачу встановлено діагноз: М95.20 стан після хірургічної операції 04.07.2023 резекційна краніотомія обабіч, видалення субдуральних гематом обабіч. 15.02.2024 відстрочена пластика дефекту черепа.
Відповідно до виписки №7836 із медичної картки стаціонарного хворого позивач проходив лікування з 26.09.2025 до 03.10.2025 у КНП «Лікарня імені братів М.С. і ОС. Коломійченків» Шполянської міської ради об`єднаної за основним діагнозом G93.80 інші уточнені ураження головного мозку та супутнім захворюванням: G40.40 інші види генералізованої епілепсії та епілептичних синдромів. Симптематична (дисметаболічна, екзогенна) епілепсія з середньо-частими (1-2 р/міс) генералізованими тоніко-клонічними нападами без усвідомлення з невідомим початком.
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного хворого №175333 позивач 21.03.2025, 25.04.2025, 15.07.2025 та 23.09.2025 звертався до амбулатовно-полікліночного закладу - Матусівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини за діагнозом стійкі залишкові наслідки перенесеної ЗЧМТ (19.06.2023). Симптематична епілепсія з середньо-частими (1-2 р/міс) генералізованими тоніко-клонічними нападами без усвідомлення з невідомим початком.
Отже, вказані медичні документи підтверджують наявність у позивача уражень головного мозку, спричинених закритою черепно-мозковою травмою. Також, міститься інформація про епілептичні напади.
Наявність у розпорядженні експертної команди вказаних медичних документів під час проведення повсякденного функціонування позивача, відповідачем не заперечується.
Проте оскаржуване рішення експертної команди №57/26/144/В від 26.01.2026 не містить належного обгрунтування підстав не продовження позивачу групи інвалідності, з урахуванням медичних документів про стан здоров`я позивача. Експертною командою лише зроблено загальний висновок про позитивну реабілітаційну динаміку та враховано частоту епінападів 1-2 на місяць зі слів позивача.
Суд звертає увагу на те, що прийняття спірного рішення без урахування стану здоров`я позивача, без дослідження характеру захворювання та наявних медичних документів, суперечить вимогам згадуваних вище положень чинного законодавства.
Як уже вказано судом вище, перевірка правомірності встановлення позивачу групи інвалідності входить до повноважень відповідача. Однак, на переконання суду, останній прийняв рішення про позбавлення позивача такого статусу, без врахування медичних критеріїв та належної мотивації прийнятого рішення.
Суд наголошує, що у контексті спірних відносин належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності прийнятого рішення, оскільки за умови протилежного нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на останнього покладено обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, які були наявні та враховувались на момент прийняття оскаржуваного рішення, вчинення дії або бездіяльності, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов`язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Всупереч наведеним вимогам, відповідачем не надано достатньо належних доказів в підтвердження правомірності свого рішення.
Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 26.01.2026 №57/26/144/Р.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Враховуючи зміст позовних вимог, дискрецію відповідача в частині визначення підстав для встановлення особі відповідної групи інвалідності, суд приходить висновку, що належним способом захисту позивача буде покладення на відповідача обов`язку повторно здійснити оцінювання повсякденного функціонування позивача та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської міської ради від 26.01.2026 №57/26/144/Р, яке прийняте відносно ОСОБА_1 .
Зобов`язати Експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунальне некомерційне підприємство «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області, повторно здійснити оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального некомерційного підприємства «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 02005384) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
СуддяПетро ПАЛАМАР
Судове рішення № 141595431, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/4601/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: