Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 465/6811/26
Провадження 2/465/5176/26
РІШЕННЯ
Іменем України
17.11.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Мартьянової С.М.
при секретарі Штокало С.-М. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства Львівської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, в особі свого представника звернувся до суду з позовом до Обласного комунального підприємства Львівської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна.
В позовних вимогах просив суд зняти арешт (реєстраційний номер запису обтяження: 4388251 (архівний запис) з частки квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) накладений відділом державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції у м. Львові, правонаступником якого є Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач, маючи намір реалізувати належне йому майно звернувся до приватного нотаріуса, від якого йому стало відомо про наявний арешт на належну йому частку квартири АДРЕСА_1 .
У відповідності до Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта позивачу стало відомо про накладення арешту на належну йому частку квартири (реєстраційний номер запису обтяження: 4388251(архівний запис) на підставі довідки Відповідача №660-В від 18.02.2003 відділом державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції у м. Львові, правонаступником якого є Третя особа у справі.
У відповідності до відповіді №2820 від 07.07.2026 з ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» на адвокатський запит щодо надання копії довідки №660-В від 18.02.2003, на підставі якої було накладено заборону на частку квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , повідомлено, що надати копію запитуваної довідки немає можливості, оскільки у зв`язку із закінченням зберігання вхідної та вихідної кореспонденції зазначений документ було знищено відповідно до акту «про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду» від 08.05.2018 за №1.
З відповіді №54305 від 13.07.2026 з Франківського ВДВС у м. Львові на адвокатський запит щодо скасування вищевказаного арешту, вбачається, що в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні відомості щодо виконавчого провадження, в межах якого було накладено зазначене обтяження.
Також проінформовано, що відповідно до правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом МЮУ від 07.06.2017 №1829/5 строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, становить три роки. З огляду на викладене, а також у зв`язку з відсутністю відомостей в автоматизовані системі виконавчих проваджень, встановити виконавчий документ, на підставі якого було накладено арешт, а також обставини завершення відповідного виконавчого провадження не вбачається можливим та роз?яснено, що відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження у даному випадку арешт майна, може бути скасований виключно на підставі відповідного судового рішення.
Позивач звертається з даним позовом до суду, оскільки вважає, що арешт на його майно, який накладено на підставі довідки №660-В від 18.02.2003 на даний час є протиправним та підлягає зняттю.
З офіційних відкритих джерел, а саме АСВП вбачається, що стягувач ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо повторного пред`явлення довідки для обтяження майна позивача не звертався.
Отже, враховуючи те, що виконавче провадження, у межах якого прийнято постанову про накладення арешту, знищено, третьою особою на стороні відповідача при завершенні виконавчого провадження не застосовано наслідки , встановлені ст.. 50 ЗУ 2Про виконавче провадження» №606-ХІV, якою чітко встановлено, що у разі завершення виконавчого провадження припиняється чинність арешту майна боржника, а тому підстави для продовження існування накладеного у межах виконавчого провадження АСВП №45625215 від 28.11.2014 арешту на майно відсутні.
У зв`язку з вищевикладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 16.07.2026 позовну заяву - залишено без руху. Надано строк для усунення вказаних недоліків не більше десяти днів з часу отримання даної ухвали.
20.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява із усуненням недоліків вказаних в ухвалі суду.
Ухвалою суду від 24.07.2026 відкрито провадження у справі. З метою виконання вимог ч.1ст.189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 05.11.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Від представника позивача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без їх участі.
Від представника відповідача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Від представника третьої особи в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, пор причини не явки суд не повідомив.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, наявні в ній докази у їх сукупності та кожен доказ окремо, дійшов наступного висновку.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.06.2025 накладено арешт (архівний запис) №4388251 на підставі повідомлення ВДВС Франківського районного управління юстиції №660-В, 18.02.2003 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_1 .
З повідомлення про накладення арешту від 10.06.2003 вбачається, що арешт накладений Відділом державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції у м. Львові на окреме майно на підставі довідки ЛОДК БТІ та Ео №660-В 18.02.2003, частка квартири АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_1 .
У відповідності до відповіді №2820 від 07.07.2026 з ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо надання копії довідки №660-В від 18.02.2003, на підставі якої було накладено заборону на частку квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , повідомлено, що надати копію запитуваної довідки немає можливості, оскільки у зв`язку із закінченням зберігання вхідної та вихідної кореспонденції зазначений документ було знищено відповідно до акту «про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду» від 08.05.2018 за №1.
З відповіді №54305 від 13.07.2026 з Франківського ВДВС у м. Львові щодо скасування вищевказаного арешту, вбачається, що в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні відомості щодо виконавчого провадження, в межах якого було накладено зазначене обтяження.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Згідно вимог ч.1ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст.ст.316,317,319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 ЦК України гарантовано непорушність права власності, а статтею 391 ЦК України передбачено право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
При цьому арешт майна як обмеження права власника на розпорядження майном повинен мати законну мету, бути обґрунтованим та існувати протягом часу, коли для його застосування наявні передбачені законом підстави.
Сам факт знищення матеріалів виконавчого провадження не може бути самостійною та достатньою підставою для збереження арешту майна протягом невизначеного строку.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 серпня 2026 року у справі № 2-2744/2010 (провадження № 61-6961св26), відповідно до якої у разі знищення матеріалів виконавчого провадження, у межах якого було накладено арешт на майно, орган державної виконавчої служби перед вирішенням питання про зняття арешту зобов`язаний вжити заходів для відновлення матеріалів виконавчого провадження, встановити обставини та підставу його завершення і лише після цього прийняти рішення щодо подальшого існування арешту.
Аналогічний підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24), у якій зазначено, що у разі знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням строку його зберігання виконавець має вжити заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів і лише після встановлення конкретних підстав завершення виконавчого провадження вирішувати питання щодо подальшого існування арешту.
Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року.
При розгляді таких спорів суди повинні враховувати роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться в Постанові Пленуму від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».
Так, згідно п. 2 зазначеної Постанови Пленуму вбачається, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинна редакція) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає випадки зняття арешту з майна, в тому числі арешт майна може бути знятий за рішенням суду.
Позивач має намір вільно володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.
Згідно із ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Наведе свідчить про те, що безпідставне обтяження майна, а саме нерухоме майно, перешкоджає позивачеві, у реалізації права власності, зокрема прав володіння, користування та розпорядження власністю.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладеного на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 197, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства Львівської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт з частки квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) накладений на підставі повідомлення Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» №660-В від 18.02.2003 відділом державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції у м. Львові, правонаступником якого є Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ЄДРПОУ 03348525, місцезнаходження за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 54.
Третя особа: Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 35009269, місцезнаходження за адресою: м. Львів, вул. Конотопська, 6/8.
Повний текст рішення складено 17.11.2026.
Суддя Мартьянова С.М.
Судове рішення № 141594992, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/6811/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: