Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 455/1799/26
Провадження № 2-а/455/20/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
17 листопада 2026 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кушніра А.В.,
секретар судового засідання Борковська Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
22.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову серії ЕНА №07887163 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.09.2026.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.09.2026 року він дійсно здійснював рух на службовому автомобілі DAF FT XF105 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 автодорогою М-30 у чіткій відповідності до Постанови Кабінету Міністрів №1306 від 10.10.2001 року «Про правила дорожнього руху» та не порушував жодного його пункту з приводу чого і було зазначено доводам інспектора під час зупинки. Інспектором УПП у Тернопільській області у Постанові ЕНА№07887163 від 15.09.2026 року зазначено про порушення ним ч.1 ст.122 КУпАП (водій керуючи транспортним засобом в населеному пункті с.Ступки, автодорога М-30 162 км. рухався зі швидкістю 80 км./год. при дозволеній швидкості руху 50 км./год.). Стверджує, що постанова серії ЕНА №07887163 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.09.2026 року не містить його підпису, не направлялась на його адресу. Також зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа не з`ясувала чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, незважаючи на його заперечення надані інспектору, чим грубо порушено ст.280 КУпАП. З огляду на наведене, просить скасувати вищевказану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2026 року справа визначена для розгляду судді Кушніру А.В.
Ухвалою судді від 25.09.2026 адміністративний позов прийнятий до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
13.10.2026 від представника відповідача - Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Лобач М.В. (довіреність, видана начальником Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ40108646) Жуков Є.О. №9762/41/3/01-2025 від 22.12.2025) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, мотивуючи таким. Стверджує, що під час несення служби на А/Д М-30 162 км (н.п. Ступки) 15 вересня 2026 року інспектором взводу №2 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Ширмою Романом Володимировичем за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 II (серійний номер ТС008440) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу марки DAF FT 105 з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 80 (вісімдесят) км/год, при дозволеній 50 (п`ятдесят) км/год, чим порушив п.12.9.б ПДР України. Після чого, на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію", поліцейським було подано сигнал про зупинку транспортного засобу. Поліцейський підійшов до водія, яким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п.2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п.12.9.б та п.2.4 ПДР України, було прийнято рішення про розгляд справи та складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Зазначає, що позивач, подавши позов, обґрунтував свою позицію, проте не надав жодного належного доказу на її підтвердження. Також зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісною режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год, тобто при результаті замірів швидкості 80 км/год приладом вже врахована похибка. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника. Відповідно до листа-роз`яснення Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 16.06.2010 № 4/4-2327 виробник приладу TruCam (LТІ, США) застосував алгоритм шифрування АЕS з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування АЕS забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Також зазначає, що лазерний вимірювач швидкості LТІ 20/20 TruCam II отримав сертифікат перевірки типу від 26 грудня 2018 року №UА.ТP.001 241-18 Pev.0., який дійсний до 26.12.2028, та відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та вимогам технічного регламенту, що підтверджується сертифікатом відповідності №UА.ТР.001 22 054-20 від 23.12.2020. Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/35931 чинного до 13 травня 2027, встановлено, що засіб вимірювальної техніки лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LТІ 20/20 TruCam II № ТС008440 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, при цьому діапазон вимірювання швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі +2 км/год в діапазоні від 2 до 200 км/год. Також вказує, що в п.5 оскаржуваної постанови зазначено, заміри здійснювались приладом вимірювання швидкості LТІ 20/20 TruCam ТС 008440, додається відео з нагрудної камери 761297, 473064, фото порушення. В матеріалах справи наявний фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCam ТС008440, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 80 км/год. Вказані докази дають можливість достовірно встановити місце фіксації швидкості транспортного засобу позивача, адже на них відображена фіксація швидкості руху автомобіля в населеному пункті, іншими об`єктами, які вказують на те, що транспортний засіб позивача на момент фіксації рухався з перевищенням швидкості. Відтак, позивачем не надано достатніх доказів які спростовують порушення вимог п.12.9.б та п.12.4 ПДР України. Позивач перевищив допустиму швидкість в межах населеного пункту, який починається після дорожнього знаку 5.49, відтак ключовим для встановлення місця вчинення правопорушення є відповідні географічні координати. Саме на фотознімку з приладу TruCam відображені такі географічні координати, які при переведенні на карту місцевості показують точку, що знаходиться саме в населеному пункті Ступки. З тієї ж карти місцевості вбачається, що подія мала місце саме в населеному пункті - забудованій території, на якій проживають або працюють люди. На підставі викладеного, вважає, що матеріали фотофіксації, зроблені за допомогою приладу TruCam II LТІ 20/20 № ТС008440 є належним та допустимим доказом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Враховуючи вищенаведене, стверджує, що інспектором при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимог ст. 245. 279, 280. 285 КУпАП. Проведено своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, з`ясовано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Справу просить слухати у відсутності представника відповідача.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте подав до суду заяву в якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився.
Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 15.09.2026 інспектором 2 взводу 3 роти 1 бат. Управління патрульної поліції в Тернопільській області Ширма Р.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7887163, якою на ОСОБА_1 (позивача у справі) накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 гривень.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, 15.09.2026 о 13:39:21 в населеному пункті с.Ступки, дорога М30 162 км., водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом в населеному пункті с.Ступки рухався зі швидкістю 80 км/год. при дозволеній швидкості руху 50 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 ТС008440, чим порушив п.12.9.б ПДР перевищення водіями ТЗ встановлених обмежень швидкості руху передбачених знаками 3.29, 3.31, 30.3.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню, зокрема, норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства та Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства, як вказується у ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає, зокрема, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до п.12.9.б ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.1,2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Постановою Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17 зроблено висновок про те, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 15.09.2026 керуючи транспортним засобом в населеному пункті с.Ступки, рухався зі швидкістю 80 км/год, при дозволеній швидкості 50 км/год.
Доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було.
В свою чергу, у відзиві на адміністративний позов відповідач, у підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, посилається зокрема на фотознімок з приладу TruCam, який був доданий до відзиву.
Зокрема, як вбачається з наданого відповідачем фотознімку з приладу TruCam (file:1789479514_u3200_0915_133834.jmx; date:09/15/2025; time: 13:38:34), на ньому міститься зображення вантажного автомобіля марки «DAF» з номерним знаком « НОМЕР_1 », який здійснює рух по дорозі М-30 162км, відомості про швидкість руху транспортного засобу (80 км/год), дату (15.09.2026), час (13:38:34), та координати фіксації.
Окрім того відповідачем долучено до відзиву роздруківку із загальнодоступного сервісу Карти Google, який є картографічним вебсервісом та здійснює пошук місць за координатами. Саме на фотознімку з приладу ТruCam відображені такі географічні координати, які при переведенні на карту місцевості показують точку, що знаходиться саме в населеному пункті с.Ступки, Тернопільської області.
Відповідачем також долучено докази, які свідчать, що прилад «LTI 20/20 TruCAM ІІ №ТС008440» пройшов відповідну повірку та сертифікацію.
Накладене на позивача стягнення у розмірі 340 грн відповідає санкції ч.1 ст.122 КУпАП, що становить 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови, а позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б спростовували встановлений факт перевищення ним встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.
Згідно із приписами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає серед іншого рішення про скасування постанови і закриття справи.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, матеріали справи не містять, а судом таких обставин не встановлено, докази порушення процедури винесення оскаржуваної постанови про накладання адміністративного стягнення відсутні, адміністративне стягнення застосовано у відповідності до вимог закону, у межах санкцій статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а відтак, з огляду на встановлені вище фактичні обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є правомірною, прийнятою у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, і не підлягає скасуванню.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.
09 вересня 2026 року Другий сенат Конституційного Суду України у рішенні №10-р(ІІ)/2026 вказав, що сплата судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення приписами Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року за №3674-VI не передбачена. Застосування загальних ставок судового збору до заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення цим Законом не передбачено.
Керуючись ст.2, 6, 72-77, 90, 241, 243-246, 250, 271- 272, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відомості щодо учасників справи:
- Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ;
Відповідачі:
- Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м.Тернопіль, вул.Котляревського, 24;
- Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м.Київ, вул.Федора Ернста, 3; ЄДРПОУ 40108646.
Повний текст судового рішення складено 17.11.2026.
Суддя А.В. Кушнір
Судове рішення № 141594859, Старосамбірський районний суд Львівської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 455/1799/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: