Постанова № 14159205, 24.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року 10:00                               Справа № 2а-8864/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                        Батрак І.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:          Запорізького міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, м. Запоріжжя,

до:           ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

про:                    стягнення отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Запорізький міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі за текстом – Запорізький МЦЗ) звернувся із адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Запорізького МЦЗ суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 12130 грн. 19 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач зобов’язаний повернути Запорізькому МЦЗ суму отриманої допомоги по безробіттю за період з 03.10.2008 по 27.09.2009, оскільки під час надання статусу безробітного та призначення відповідної допомоги відповідач був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, а отже належав до категорії зайнятого населення. Позивач посилається на вимоги ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідно до якої, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання яким позовні вимоги підтримав, просить суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання вдруге не з’явився. Про час, місце та дату судового засідання відповідач повідомлявся належним чином про що свідчать поштові квитанції та конверти, повернуті поштою на адресу суду. Письмових заперечень на адміністративний позов, клопотань чи заяв відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

03 жовтня 2008 року відповідач звернувся до Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя із заявою про надання статусу безробітного до вирішення питання щодо працевлаштування. Відповідач у своїй заяві зазначив, що на час звернення до центру зайнятості не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Наказом Правобережного РЦЗ № НТ081003 від 03.10.2008 відповідачу був наданий статус безробітного на загальних підставах та призначено допомогу по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Наказом № НТ081003 від 28.09.2009 відповідач був знятий з обліку та припинено виплату допомоги у зв’язку з поданням заяви про зняття з обліку.

17 серпня 2010 року позивачем отримані відомості про державну реєстрацію відповідача з 05.07.2006, як фізичної особи-підприємця на підставі чого головним спеціалістом Правобережного РЦЗ складено акт № 97 щодо подання відповідачем недостовірних відомостей.

Позивач, посилаючись на незаконне отримання відповідачем допомоги по безробіттю, звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми отриманої допомоги по безробіттю.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

          Абзацом «б» ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України «Про особисте селянське господарство».

          Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

          З огляду на наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено, що відповідач на час звернення до центру зайнятості був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, тому належав до категорії зайнятого населення.

          Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для призначення відповідачу у справі допомоги по безробіттю та надання статусу безробітного на час звернення до Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя.

Згідно п. 4 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов’язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки на час розгляду справи відповідачем доказів повернення безпідставно отриманих грошових коштів допомоги по безробіттю не надано, позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Згідно приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізького міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Запорізького міського центру зайнятості (роз. рахунок 37179300901007, ГУДКУ у Запорізькій області, ОКПО 20482573, МФО 813015, одержувач Запорізький міський центр зайнятості) суму отриманої допомоги по безробіттю за період з 03.10.2008 по 27.09.2009 у розмірі 12130 (дванадцять тисяч сто тридцять) гривень 19 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                              (підпис)                    І.В. Батрак